Навчання грамоти Уроки 120 - 142

Урок 120 (письмо)

Тема. Письмо рядкової букви ґ («ґе»), складів та слів із нею

Мета: навчити писати малу букву «ґе», склади та слова з нею; розвивати вміння складати речення зі слів; виховувати акуратність, терплячість.

Обладнання: підготовлена дошка, зображення рукописної букви «ґе», зображення гнізда та ґави зі зворотного боку, малюнки ґрунту, аґрусу, ґулі.

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Увага! Увага! Який ряд найкраще підготовлений до уроку: в кого все необхідне на парті, хто рівно сидить та уважно слухає? Що ж, бачу: готовий увесь клас.

II. Звукові аналітичні і синтетичні вправи

— Прослухайте вірш і плесніть у долоні, коли почуєте звук [ґ].

Що за ґвалт зчинився

На подвір’ї зранку?

Загубила ґудзик

Ґава біля ґанку.

З гаража за нею

Ґедзь спостерігав

І порадив Ґаві

Не ловити ґав.

— Які слова зі звуком [ґ] ви запам’ятали? (Відповіді учнів.) А що означає вислів «Не ловити ґав»? (Бути уважним.)

— Назвіть місце звука [ґ] у словах: ґрунт, ґелґіт, гуска, аґрус, кава, ґроно, ґуля, ґанок.

— А що це на дошці? (Учитель показує на малюнок.) (Гніздо)

— Назвіть перший звук у слові. ([г])

— То поки була перерва, якась пташка звила гніздо на дошці. Як ви гадаєте, хто міг таке зробити? (Учні називають відомих їм птахів.)

— Назвіть птахів, назви яких починаються на букву «ге». (Го­робець, голуб, гусак, гуска, грач, глухар)

— Загадковий птах сховався у гнізді, але обіцяв вилізти, якщо ви будете писати акуратно та каліграфічно правильно. Хочете по­бачити птаха? (Так)

— Прочитайте слова.

Ґ	роно уля ава аздиня рунт

— Покажіть значок, яким ви позначите перший звук у звуковій схемі цих слів. (–) Дайте йому характеристику. (Приголосний, твердий)

— Згадайте правило, яке ми вчили на уроці читання. («Буква ґ на письмі позначає приголосний твердий звук [ґ]».)

III. Повідомлення теми уроку

— Погляньте, Дід Буквоїд повиїдав букви у словах.

На дошці каліграфічно записано вірш:

Гуска _удзик відшукала,

І на _анку заховала.

— Хто здогадався, яких букв не вистачає? (Букв «ґе») Прочи­таймо разом. (Усі читають.)

— Необхідно дописати букву «ґе», а чи знаємо ми, як це зроби­ти? (Ні)

— Сьогодні на уроці ми навчимося писати малу букву «ґе», склади та слова з нею. Тому всі сядьте рівненько та подивіться на дошку.

IV. Вивчення нової букви

Учитель показує зображення рукописної букви та звертає увагу на складові елементи: буква ґ («ґе») складається з двох елементів: короткої прямої, що починається з правого заокруглення, і горизонтальної короткої лінії, вигнутої вниз.

— Починаємо писати трішечки вище нижньої рядкової лінії; заокруглюємо вправо, торкаючись нижньої рядкової лінії; продовжуємо коротку пряму лінію вгору до верхньої лінії робочого рядка; не відриваючи руки пишемо горизонтальну коротку лінію, вигнуту вниз, на ширину рядкової букви и: і-раз, два.

— Спробуємо разом «прописати» букву в повітрі. (Учитель, стоячи спиною до учнів, разом з ними пише букву в повітрі.)

V. Вправи з письма

— Розгорніть свої зошити, уважно розгляньте зразок рукопис­ної букви ґ («ґе»), акуратно обведіть контури букви. Пропишіть далі три букви самостійно. Порівняйте написані букви зі зразком. Що вдалося зробити правильно, а що потребує вдосконалення?

— Ще раз повторюю, як правильно писати букву, увага на до­шку! (Учитель прописує букву, коментуючи написання.) Допи­шіть рядок у зошиті до кінця.

— Складіть на парті слова: ґанок, ґудзик, ґвалт, аґрус. Пер­ший варіант складає звукову схему слова ґанок, другий — ґудзик, третій — ґвалт, четвертий — аґрус.

— Перевірте одне одного.

— Пишемо на другому рядку букву ґ під рахунок. (Учитель до середини рядка рахує і-раз, два, потім учні пишуть самостійно.)

— Добре, ми написали букву «ґе», а тепер спробуємо написати її у поєднанні з іншими буквами.

Учитель пише на дошці, коментуючи поєднання букв:

ґу, ґі, ґи — верхнє з’єднання;

ґа, ґо, ґе — середнє з’єднання.

Пальчикова гімнастика

КВІТКА

Вихідне положення: долоні підняті угору, пальці створюють «пуп’янок», основи кистей при­тиснуті одна до другої.

Квітка «розпускається»: розво­димо одночасно пальці рук у боки, а потім зводимо пальці разом.

Вранці сонечко зійшло, розпустилась квітка.

А увечері закриє пелюсточки швидко.

— Напишемо дві букви «ґе» разом. Спочатку пишемо одну бук­ву, а потім іншу через нижнє з’єднання.

— Тепер ми зможемо дописати букви до слів у вірші. Я писати­му на дошці, а ви випишіть ці слова в зошиті. Нагадайте, які слова писатимемо. (Ґудзик, ґанок)

— Перепишіть вірш у зошити, а я подивлюсь, чи варто нашому птахові вилізти із гнізда.

Учитель ходить між рядами, непомітно повертає малюнок гнізда, де зі зворотного боку зображено ґаву.

— То хто ж ховався у гнізді? (Ґава) Їй сподобалось на уроці, і вона теж підготувала вам завдання — малюнковий диктант. Що зображено на малюнках?

Учитель показує зображення ґрунту, аґрусу, ґулі, діти називають сло­ва. Потім учитель показує малюнок, а учні записують слова в зошит.

Фізкультхвилинка

Гуска грає на гітарі,

Ґелґотить гусак ґаґарі,

Горобець гука грака,

Ґава гатить гопака.

Ю. Кругляк

1. В. п.: сидячи. 1–4 — руки імітують гру на гітарі.

2. В. п.: сидячи, руки на колінах. 1–4 — повороти тулуба вправо, вліво.

3. В. п.: руки на поясі. 1 — нахили тулуба вправо, вліво, руки в сторони. 2 — В. п., 3–4 — те саме.

4. В. п.: руки на поясі. 1–4 — піднімання й опускання плечей.

— Побудуйте речення з кожним словом.

Учитель показує зображення, учні пропонують свій варіант речення, обирається один, його записують на дошці та у зошитах. Якщо дітям важ­ко побудувати речення, учитель пропонує їм допоміжні слова, наприклад: ґрунт — підмерзає, аґрус — дозріє, ґуля — з’явилася.

Можна запропонувати допоміжні схеми:

(Який?)… ґрунт (що робить?)… (коли?)…;

(Який?)… аґрус (що зробить?)… (коли?)…;

(Яка?)… ґуля (що зробила?)… (де?)… .

VI. Підсумок уроку

— Хто був у нас сьогодні в гостях?

— Яку букву навчилися писати?

— «Напишіть» букву «ґе» в повітрі.

— Який звук вона позначає на письмі?

— Що сподобалось на уроці?

Урок 121 (читання)

Тема. Закріплення знань про звукові значення букв Г, г («ге») та Ґ, ґ («ґе»). Урок-інсценізація

Мета: закріпити знання про звукові значення букв г та ґ; навчити ставити запитання до тексту; розвивати фонематичний слух, навички виразного читання, дикцію, пам’ять та увагу; виховувати любов до читання, повагу та товариськість.

Обладнання: підготовлена дошка, лист, маски гусей, вовка, хустинка, капелюх.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Хто співає нам пісні,

Розчудові, голосні?

Крильця, дзьобик, хвостик має.

В небі високо літає? (Пташка)

— Увага, діти в мене є для вас цікава новина.

II. Повідомлення теми та завдань уроку

— Скажіть, який птах є символом миру та гарної звістки? (Голуб)

— Крім того, раніше люди використовували поштових голу­бів — це були спеціально навчені птахи, які передавали листи дале­ко від дому й обов’язково поверталися. От і сьогодні поштовий го­луб нам приніс листа.

Шановні учні першого класу!

Нам потрібні актори для казкового лісового театру. Ви розум­ні, гарні, слухняні, але чи вмієте ви добре читати та бути хоро­шими акторами?

Ми запрошуємо вас пройти кастинг із 6 завдань та перевіри­ти ваші акторські здібності.

Нехай щастить!

З повагоюадміністрація казкового лісового театру

— Спробуємо виконати всі завдання кастингу і довести, що учні нашого класу — справжні актори? (Так)

III. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи

Завдання 1. Перевірка кмітливості.

— Відгадайте, про які букви йдеться.

Гайда, горобці,

Гойдатись на гойдалці!

Гойдалка на горісі,

Горобці в стрісі.

Гойда-гойда-гойдасі,

Погойдаємось усі! («Ге»)

В. Верховень

• Ґелґотів гусак весь ранок:

— Ґвалт, проґавив я сніданок,

Бо ґаздиня пізно встала

Й довго ґудзик пришивала.

Ґедзь від сміху впав із ґанку —

Набив ґулю спозаранку. («Ґе»)

Л. Вознюк

— Дістаньте ці букви з каси.

— Впіймайте звук, показавши правильно відповідну букву.

Ґава ґудзик відшукала,

І в гніздо собі поклала.

«Я ґадзиня-мастериця,

Все в ґадзівстві знадобиться!»

— Поясніть значення слів ґаздиня та ґаздівство. (Господиня, господарство)

— Покажіть букву, яка позначає дзвінкий приголосний. («Ґе»)

— Який звук [г] у слові гусак? (Приголосний, твердий)

— Послухайте і знайдіть помилки:

— Гаво, гаво, хочеш кави?

— Хочу сиру,— каже гава.

Небаґато — кілоґрам

А за це я гудзик дам.

Завдання 2. Перевірка дикції.

— Прочитайте злиття, записані на дошці.

Гу, га, го, ґе, ґо, гда, гра, ґан, гна, гуль, гал.

Можна використати різні види читання: разом, хлопчики/дівчатка, по черзі, індивідуальне.

— Приготувалися, «зникаючий рядок!»

Учитель витирає ганчіркою рядок, а учні повинні встигнути його про­читати.

— Прочитайте слова, записані у стовпчиках.

— Прочитайте слова з буквою «ґе». (Ґелґотали, ґанок)

— Прочитайте слова, що починаються з великої букви. (Галин­ка, Богдан, Гнатик, Гулька)

— Як ви гадаєте, чому вони пишуться з великої букви? (Це імена.)

— А слово Гулька — це ім’я чи кличка тварини? (Кличка тва­рини) Якій тварині, на вашу думку, підійде ця кличка? (Відповіді учнів.) Ми всі знаємо, що імена та клички тварин пишуться з… (ве­ликої букви).

— Прочитайте слова, що відповідають на запитання що? хто?, що робили?

— Скоромовки мають велике значення для розвитку дикції ак­торів. Ось нам запропоновано прочитати скоромовку.

У ставку гуськом стоять

Гусенята й гуска,

Гусенята плюскотять,

Гуска носом плюска.

Г. Бойко

Спочатку діти разом з учителем читають у повільному темпі, поступо­во максимально збільшуючи його.

— Наступна скоромовка.

Ґава проґавила ґавеня.

Ґава кличе до сніданку

Ґавенят своїх на ґанку.

В. Верховень

Учні читають скоромовку разом, з кожним наступним читанням учи­тель витирає одне чи два слова, доки на дошці не залишиться записів.

— Спробуйте скласти і прочитати слова:

Го Ґа Гро Ґел Гу Ґа

за луб ґіт здиня веня сеня

— А тепер прочитайте вірш. (Учитель кожному роздає на парту.)

Ґаздаіґаздиня гарноґаздували: Гускупід ґанок разомзаганяли. У грязюкувпали, ґульпонабивали, Із їх ґаздування ґавиреготали.

(Ґазда і ґаздиня гарно ґаздували: Гуску під ґанок разом заганяли. У грязюку впали, ґуль понабивали, З їх ґаздування ґави реготали.)

— Чому не вдається прочитати вірш, що треба зробити? (Розді­лити слова.)

— Розділіть слова вертикальними лініями і прочитайте, що отримали.

Фізкультхвилинка

Завдання 3. Перевірка пластики тіла.

Гуси гучно ґелґотали —

Горобці зерно клювали.

Гуси гонять горобців,

Голубок на ґанок сів.

1. В. п.: основна стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1–4 — хви­леподібні рухи руками.

2. В. п.: основна стійка. 1–4 — нахили тулуба вперед: прогнув­шись, руки назад.

3. В. п.: стійка руки в сторони. 1–4 — нахили тулуба вліво, вправо.

4. В. п.: основна стійка. 1–4 — присідання, руки вперед і повер­нення у В. п.

IV. Робота за Букварем

Завдання 4. Ознайомлення з текстом сценарію.

— У нас два тексти-сценарія. Перший називається «Весела гра» (с. 84). Розгляньте малюнок, про що йтиметься в оповіданні? (Від­повіді учнів.)

— Прослухайте оповідання. Читаємо по черзі ланцюжком.

— А зараз прочитайте самостійно.

— Знайдіть слова, що мають букву г («ге»), назвіть їх та вкажіть місце букви у слові. А чи є слова з буквою ґ («ґе»)? Зачитайте їх.

— Про що йтиметьчя в оповіданні «Голуби»? (Відповіді учнів.)

— Уважно прослухайте текст.

— Тепер читатимуть ті, кого я викликатиму, уважно слідкуйте. Прочитайте самостійно.

— Як звали дітей? (Гнатик і Галинка) Які клички вони дали своїм голубам? (Сивко і Гулька) Що зробили тато з Гнатиком? (Го­лубник) Поясніть значення цього слова. (Місце для розведення го­лубів)

Робота в парах: перший ряд складає два запитання до тексту «Весела гра», другий — до оповідання «Голуби». Потім по черзі ставлять одне од­ному запитання та перевіряють відповіді свого сусіда. Це завдання викону­ється самостійно, пошепки, аби не заважати решті.

Фізкультхвилинка

Завдання 5. Читання за ролями.

— Ми ознайомились зі сценаріями, тепер настав час проводити репетицію.

Скільки ролей в оповіданні «Весела гра»? (4) Які? (Автор, діти, Галинка, вовк)

— Знайдіть і прочитайте виразно слова Галинки-господині, дітей-гусей, Бориса-вовка.

— Кому належать всі інші слова? (Авторові)

— Скільки та які ролі в оповіданні «Голуби»? (4; автор, тато, Гнатик, Галинка)

— Виразно прочитайте слова Гнатика, Галинки, тата.

— Прочитайте слова, які діти говорять разом.

— Прочитайте лише слова автора.

— Не випадково ми визначили усі ролі в текстах, адже зараз ви проведете репетицію свого виступу. Для цього ви об’єднаєтесь у групи по чотири особи в кожній — це дві парти поруч. Ваше за­вдання — вибрати один із текстів (учитель може розподілити тек­сти самостійно або запропонувати учням жереб), розподілити ролі між собою та прочитати його за ролями виразно і правильно, аби підготуватись до виступу біля дошки).

Завдання 6. Інсценізація.

— Глядачі в очікуванні, актори запрошуються на сцену!

Кожна група викликається на імпровізовану сцену біля дошки, отри­мують необхідні маски та читають тексти з Букваря, додаючи до своїх об­разів міміку та жести. Після виступу глядачі оцінюють виступ оплесками.

V. Підсумок уроку

— Вітаю вас, діти, з відмінним проходженням кастингу, відте­пер ви — почесні актори казкового лісового театру!

Дозвольте взяти у вас інтерв’ю.

Учитель з імпровізованим мікрофоном підходить до учнів, ставлячи їм запитання на зразок:

1. Над якими звуками та буквами працювали під час перевірки дикції?

2. Пригадайте скоромовку, вивчену під час заняття.

3. Про що йшлося в текстах-сценаріях?

4. Яке оповідання сподобалося більше? Чому?

5. Ваша улюблена роль?

6. Чого навчилися сьогодні?

7. Що сподобалось?

Урок 122 (письмо)

Тема. Письмо великої букви Ґ («ґе»), складів та слів із нею

Мета: навчити писати велику букву Ґ («ґе»), склади та слова з нею; розвивати спостережливість, кмітливість; виховувати акуратність, працелюбність.

Обладнання: підготовлена дошка, зображення великої рукописної букви Ґ («ґе»), картки для інди­відуального завдання за варіантами.

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Що потрібно для уроку письма? (Зошит, ручка) Щоб писати гарно і каліграфічно, треба правильно сидіти за партою, уважно слухати і мати хороший настрій.

II. Звукові аналітичні і синтетичні вправи

— Послухайте вірш, і скажіть, у яких словах почули звук [ґ]:

Ґедзь із ґавою зустрівся,

наче дзиґа закрутився,

Не ловила ґава ґав

і у дзьоб їй ґедзь попав.

— Утворіть злиття зі звуків: [ґ] [e], [ґ] [а], [ґ] [р] [у], [ґ] [в] [а], [ґ] [у] [л], [ґ] [е] [л], [ґ] [а] [з], [ґ] [р] [о].

— Які слова можна утворити з кожним злиттям? (Ґедзь, ґава, ґанок, ґрунт, аґрус, ґвалт, ґуля, ґелґіт, ґазда, ґаздиня, ґаздів­ство, ґроно)

— Складіть кожен на парті звукову схему слів ґанок та ґуля. Охарактеризуйте звук [ґ] у цих словах. (Приголосний твердий) Якою буквою він позначається на письмі? (Буквою «ґе»)

— Хто може нагадати правило про букву «ґе»? (Буква «ґе» на письмі позначає приголосний твердий звук [ґ].)

III. Повідомлення теми уроку

— Згадайте, будь ласка, коли слова пишуться з великої букви? (Коли вони позначають імена та клички тварин або стоять на початку речення.)

— Погляньте на дошку і спробуйте прочитати речення.

гава на ганку пекла запіканку. гелготали ґуси у садку.

— Чи правильно написані слова? (Ні) Чому? (Треба написати букву «ґе» у словах ґава, ґанку, ґелґотали, а у слові гуси — букву «ге».) Правильно, а як написані речення, що вимагає виправлен­ня? (Перше слово у реченні треба писати з великої букви.)

Учитель робить виправлення на дошці.

— Скажіть, скільки слів у першому, другому реченні? (5 та 4) Хто бажає вийти до дошки та накреслити схему до першого / друго­го речення? (Учитель викликає охочих учнів. решта перевіряють, або роблять це самостійно у своїх зошитах.)

— Щоб правильно записати подані речення в зошити, що ми по­винні уміти? (Писати велику букву.)

— Сьогодні на уроці ми навчимося писати велику букву Ґ та слова з нею.

IV. Ознайомлення з рукописною літерою

— Погляньте на зображення великої букви Ґ («ґе»), порівняйте її з маленькою буквою і скажіть, чим вони схожі, а чим відрізня­ються? (Схожі будовою, але різні за формою.)

— Правильно, велика буква Ґ («ґе»), як і маленька, складаєть­ся з двох елементів: короткої прямої, що починається з правого за­округлення, і горизонтальної короткої лінії, вигнутої вниз.

— Починаємо писати трішки вище нижньої рядкової лінії. За­округлюємо вправо, торкаючись нижньої лінії робочого рядка. Продовжуємо довгу лінію до верхньої міжрядкової, не відриваючи руки, ведемо коротку горизонтальну лінію, вигнуту вниз на шири­ну великої букви Й: і-раз, два.

Учитель пише на дошці.

— Спробуємо «написати» велику букву Ґ («ґе») в повітрі. (Учи­тель, стоячи спиною до класу, разом з учнями пише букву в повітрі.)

— Ще раз уважно подивіться на зразок великої букви Ґ («ґе») у своїх зошитах.

V. Вправи з письма

— На початку уроку ми визначили, що потрібно для калігра­фічного письма. Покажіть, як ви це зрозуміли! (Учні рівненько сідають.) Обведіть літери за поданим у зошиті контуром. Не по­спішайте, правильно покладіть зошит та правильно тримайте ручку.

— Далі напишіть три літери самостійно. Порівняйте їх зі зраз­ком, подивіться, який елемент гарно написаний, а який — не дуже. Ще раз подивіться і послухайте, як пишеться велика буква Ґ («ґе»). (Учитель коментує письмо на дошці.) Допишіть рядок до кінця.

Фізкультхвилинка

Гуска грає на гітарі,

Ґелґотить гусак ґаґарі,

Горобець гука грака,

Ґава гатить гопака.

Ю. Кругляк

1. В. п.: сидячи. 1–4 — руки імітують гру на гітарі.

2. В. п.: сидячи, руки на колінах. 1–4 — повороти тулуба вправо, вліво.

3. В. п.: руки на поясі. 1 — нахили тулуба вправо, вліво, руки в сторони. 2 — В. п. 3–4 — те саме.

4. В. п.: руки на поясі. 1–4 — піднімання й опускання плечей.

— Пропишіть велику букву Ґ («ґе») до кінця другого рядка. (Спочатку діти пишуть під рахунок учителя.)

— На дошці записані злиття великої букви Ґ («ґе»): Ґав Ґул Ґро Ґе Ґо Ґми Ґлу Ґну Ґґр. Наше завдання — записати злиття, по­чинаючи з верхнього з’єднання, далі — середнього і закінчуючи нижнім. Назвіть злиття, які мають верхнє з’єднання з великою буквою Ґ («ґе»)? (Ґул Ґро Ґну) Записуємо їх у зошит разом зі мною. (Учні пишуть за зразком учителя.) Знайдіть злиття з середнім з’єднанням великої букви Ґ («ґе»). (Ґав Ґе Ґо) Запишемо, продовжуючи рядок у зошитах. Які залишилися злиття з нижнім з’єднанням? (Ґми Ґлу Ґґр) Продовжуємо писати за зразком.

— Зверніть увагу на речення на дошці, промовте по звуках сло­ва ґава та ґелґотали. Запишіть їх у зошити, за моїм зразком. (Учи­тель записує на дошці, коментуючи з’єднання великої букви Ґ («ґе») з наступною.)

Фізкультхвилинка

Гуси гучно ґелґотали —

Горобці зерно клювали.

Гуси гонять горобців,

Голубок на ґанок сів.

О. Кононенко

1. В. п.: основна стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1–4 — хви­леподібні рухи руками.

2. В. п.: основна стійка. 1–4 — нахили тулуба вперед: прогнув­шись, руки назад.

3. В. п.: стійка руки в сторони. 1–4 — нахили тулуба вліво, вправо.

4. В. п.: основна стійка. 1–4 — присідання, руки вперед і повер­нення у В. п.

— Складіть речення зі слів за схемою та запишіть їх у зошитах.

Кожен варіант виконує завдання за картками:

1) Ґавеня ____ ____ ____ ____.

аґрус, допомагало, садити, мамі

2) Ґедзь ____ __ ____ __ ____ ____.

із, сидів, ранку, ґанку, на, самого.

3) Ґаздиня ____ ____ __ ____.

у, гусей, дворі, годувала.

— Прочитайте речення, які ви записали. (Учні читають свої речення.) Скажіть, у реченнях хто працював, а хто — ні . (Працюва­ли Ґавеня і ґаздиня, ґедзь нічого не робив.) На кого ви хотіли б бути схожими та чому? (Відповіді учнів.) Чи допомагаєте ви батькам і як саме? (Відповіді учнів.)

VI. Підсумок уроку

— Яку букву навчилися писати сьогодні?

— Підведіть руку, хто сьогодні був уважний!

— А хто навчився гарно писати велику букву Ґ («ґе»)?

Учитель аналізує роботу учнів.

Урок 123 (читання)

Тема. Закріплення знань про вивчені звуки і букви

Мета: закріплювати знання про вивчені звуки і букви; удосконалювати вміння читати склади та слова, речення, тексти з вивченими літерами; збагачувати словниковий запас; роз­вивати зв’язне мовлення, мислення; виховувати бережливе ставлення до тварин.

Обладнання: предметні малюнки (голуб, горобець, гуска), індивідуальні картки для розширення кута зору, картки для роботи в парах, фішки для звукових моделей, макети квітів із записаними словами (аґрус, поріг, гречка, пиріг, гай, гриб).

Хід уроку

I. Організаційний момент

Знову день почався, діти!

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішати —

Кличе в подорож дзвінок.

II. Артикуляційна зарядка

1 Зарядка для язика

Де ж наш пустун-язичок?

Заховався за біленький тиночок.

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудимо!

Поплямкали губками.

Поклацали зубками.

Посичали гускою: с-с-с.

Подзижчали комариком: з-з-з.

Подирчали трактором: др-р-р.

Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.

— Які звуки ви вимовляли?

— Що спільного є для цих звуків? (Вони приголосні.)

— Який зі звуків ми ще не вивчили?

— А вітерець нам віршик прислав.

2 Слухання вірша

Гуси гучно ґелґотали,

Горобці зерно клювали.

Гуси гонять горобців,

Голубок на ґанок сів.

О. Кононенко

— Про кого вірш? Хто такі горобці, гуси, голубок?

— Який перший звук у цих словах?

— Ще раз послухайте вірш. Покажіть картку із цифрою, що по­значає кількість слів зі звуком [г] у цьому вірші. (6)

— Якою буквою позначається звук [г] на письмі? Покажіть її у абетці.

— Покажіть букву, яка стоїть у абетці після «ге». Назвіть її.

— Який звук вона позначає на письмі?

— Чи були у вірші слова з таким звуком?

— Якому з цих слів підходить подана звукова модель?

— Назвіть усі голосні звуки в цьому слові. Який зі звуків наго­лошений?

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— На вашу думку, чому саме зі звуками [г] і [ґ] я дібрала віршик для прослуховування? (Бо ці звуки вивчалися останніми.) Сьогод­ні на уроці ми ще раз повторимо ці звуки та букви, що їх познача­ють, а також пригадаємо інші вивчені звуки та букви. Тож на вас чекають цікаві завдання, різноманітні види та форми роботи. До роботи і бажаю вам успіхів!

IV. Закріплення знань про вивчені букви

1 Розчитування

1) Гра «Гірка»

— Утворіть із букв слово: ргкіа. (Гірка)

— Назвіть букви, що позначають приголосні звуки. Який звук позначає буква «ге»? Дайте йому характеристику.

— Скільки у слові складів? Чому?

— Назвіть букви, що позначають голосні звуки.

— «Піднімаємось» — читаємо склади відкриті, а «опускає­мось» — читаємо закриті склади.

2) Гра «Гора»

— Прочитайте слово, написане на картці. (Гора) Яка різниця між словами гірка і гора? (Робота за індивідуальними картками для розширення кута зору.)

— Спустимося із «гори» слів. Очима «тримайтесь» за першу букву і намагайтесь прочитати усе слово.

ґава

голуб

огірок

Галинка

городина

ґелґотали

— Зачитайте слово:

• що починається на голосний звук;

• що закінчується на приголосний;

• у якому наголошений третій склад;

• яке пишеться з великої літери.

— Чому слово Галинка пишеться з великої літери?

Фізкультхвилинка для очей

2 Розвиток зв’язного мовлення

Робота в парах

Кожна пара отримує білу або синю картинку. За стрілками потрібно прочитати слова.

— Які слова утворилися? (Сильніші учні працюють із «сундуч­ком» і мають знайти пояснення значення цих слів:

• Газон — ділянка землі в саду, парку, засіяна травою чи заса­джена квітами.

• Ґрунт — верхній шар землі, на якому ростуть рослини і жи­вуть живі організми.)

— Викладіть звукові моделі «відшуканих» слів.

— У якому слові один склад? Чому?

— Скільки складів у слові газон? Доведіть.

— Який зв’язок між газоном і ґрунтом?

3 Розвиток читацьких навичок

1) Гра «Найкращий фотограф»

Ґрунт родючий на газоні,

Квіти виросли червоні,

Жовті, білі, голубі

Ще й до того чарівні.

— Зірвіть квітки зі словами, в яких усі букви вам знайомі.

На дошці — малюнки квітів із записаними словами: аґрус, поріг, греч­ка, пиріг, гай, гриб.

— Які слова схожі між собою?

— Чим вони різняться?

2) Читання і заучування скоромовки

Ніс Гри..ь пиріг через поріг.

Став на горі.., упав на поріг.

V. Підсумок уроку

Час урок кінчати нам.

Що запам’яталось вам?

«Мікрофон» пустім по колу:

Вдома, що розкажете про школу?

Урок 124 (письмо)

Тема. Письмо рядкових і великих букв Г, г («ге») та Ґ, ґ («ґе»), складів та слів із ними. Списування з друкованого тексту

Мета: закріплювати навички написання рядкових і великих букв Г, г («ге») та Ґ, ґ («ґе»); формувати вміння диференційованого написання великих і малих букв; розвивати мовлення, вміння передавати свої спостереження й почуття засобами слова, дрібну моторику; виховувати у дітей охайність, старанність.

Обладнання: предметні малюнки (ґава, гуска), сюжетний малюнок «До нас прийшли гості», різно­кольорові літери.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Любі діти!

Всі за парти ми сідаємо,

Працювати починаємо.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Гра «Впіймай слово на гачок»

— Яке слово відрізняється від інших?

Кора — гора — кора — кора

Калина — калина — Галина — калина

Грай — край — край — край

Кава — кава — кава — ґава

(Гора, Галина, грай, ґава)

— Яке слово означає назву птаха? Назвіть звук, який ми чуємо на початку цього слова.

— Яке ще слово відповідає на питання хто? Назвіть звук, який ми чуємо на початку цього слова.

— Яке слово відповідає на питання що робить?

— Які слова починаються одним звуком? Назвіть їх.

— Якою буквою позначається звук [г] на письмі?

— Яке слово пишеться з великої літери Г («ге»)? Чому?

— Назвіть перший звук у слові, що залишилося. Якою буквою він позначається на письмі?

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— Як ви думаєте, які букви ми будемо писати сьогодні на уроці?

Гарний буде в нас урок —

Слів напишемо рядок,

У яких є буква «ге», (показує літеру «ге»)

А можливо — не «ге», а «ґе», (показує літеру «ґе»)

Їх не сплутає ніхто!

Знають в класі всі давно:

Буква «ґе» — з ріжком вгорі,

Буква «ге» — гачок собі.

Ґава й гуска — ось вони, (показує малюнки птахів)

Кажуть: ручки беріть всі.

— Сьогодні ми пригадаємо написання букв «ге», «ґе», поєднан­ня їх з іншими буквами, а також будемо складати і записувати прислів’я, списувати з друкованого шрифту. Ви дізнаєтесь, що ж треба робити, щоб гостям у вашому домі було затишно і приємно.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Написання рядкових і великих букв Г, г («ге»), Ґґ («ґе»)

— Які букви схожі між собою? Чим вони відрізняються?

— Коли ми вживаємо велику літеру?

2 Утворення і написання складів

На дошці — різнокольорові літери.

ґ е ґ а и у ґ г о г в н

— За кольором утворіть склади. Назвіть їх і запишіть на дошці та в зошитах.

3 Гра «Назвіть слово, в якому є записаний склад»

Ґудзик упав і скотився під ґанок.

Ґава подумала: з’їм на сніданок.

І гонорово ґава ходила,

Ґудзик шукала — ґулю набила.

Фізкультхвилинка для пальчиків

— Мамо, мамо!

— Що, дитино?

— До нас гості йдуть із ринку.

— Двері швидше відчиняй та родину зустрічай.

V. Розвиток зв’язного мовлення

1 Бесіда

— Чому люди ходять у гості? (В основі цього звичаю лежить прагнення людей до спілкування.)

— Що означає бути гостинним господарем? (Гостинність — уміння прийняти гостя, щоб йому було добре, приємно, цікаво.)

— Чи доводилось комусь із вас почуватися незручно, перебува­ючи в гостях?

— Чим це можна пояснити?

— Що слід робити, щоб перебування у вашому домі приносило гостям задоволення? (Заздалегідь дізнатися про інтереси гостей, подумати, чим їх зайняти, пригостити.)

2 Творча робота

— Ідучи за стрілками, прочитайте прислів’я і запишіть його.

— Як ви розумієте це прислів’я?

Фізкультхвилинка

VI. Списування з друкованого шрифту

— Чи любите ви гратися?

— Які ігри вам найбільше подобаються?

— Спишіть із тексту «Весела гра» останні два речення.

VII. Підсумок уроку

— Написання яких літер ми повторили на уроці?

— Які звуки вони позначають на письмі?

— У яких словах з написаних речень є названі звуки? Вкажіть їх позицію в слові.

— Яке з цих слів ви написали з великої літери? Чому?

— Пригадайте, яке прислів’я ви записали на уроці?

— Розкажіть, як ви будете приймати вдома своїх гостей.

Урок 125 (читання)
Тема. Звук [ч]. Позначення його буквами Ч, ч («че»)

Мета: ознайомити учнів з буквою Ч («че»), її алфавітною назвою та звуковим значенням; вчити школярів правильно артикулювати звук [ч]; збагачувати лексичний запас дітей; розвивати фонематичний слух; удосконалювати навички читання; виховувати працелюбність, любов до природи, бажання читати книжки, пізнавати нове.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Мовна розминка. Повторення скоромовки

Дві ґави зранку гасали по ґанку.

Ґави просили на ґанку сніданку.

2 Оголошення теми уроку

— Сьогодні, діти, ми будемо вчитися читати слова з буквою Ч («че»).

III. Вивчення нового матеріалу

1 Виділення звука [ч] з мовного потоку

— Якщо ви відгадаєте загадку, то дізнаєтесь, хто завітав сьо­годні до нас на урок.

Ця тварина всім відома,

Ніколи не виходить з дому,

Їсть, гуляє, спить в хатині,

Навіть носить її на спині. (Черепаха)

— Молодці! Черепаха — плазун, який повільно рухається на ко­ротких кінцівках. Голова і кінцівки можуть втягуватися в панцир. А ще, діти, черепахою називають вайлувату, неповоротку людину.

— Черепаха принесла гостинці, а які саме, ми побачимо, коли виконаємо математичні дії.

КАВА – ВА + ЛА + ЧІП – П = … (калачі)

2 Артикуляція звука [ч], віднесення його до приголосних, позначення фішкою

Робиться висновок, що звук [ч] — приголосний, оскільки стру­мінь повітря натрапляє на перешкоду. При вимові звука [ч] кінчик язика треба підносити до піднебіння.

Звертається увага на те, що звук [ч] в українській мові — завжди твердий, і тільки перед [і] — пом’якшений.

3 Орфоепічні вправи

1) Гра «Додай слово

Чу-чу-чу — калачі… (печу).

Че-че-че — добре піч… (пече).

Ча-ча-ча — дай скоріше… (калача).

Чі-чі-чі — їж, будь ласка,… (калачі).

Чи-чи-чи — ти на мене не… (кричи).

Ач-ач-ач — ой, смачний… (калач)!

2) Гра «Впіймай звук»

Чапля чайці чемно мовить:

— Чорногуз пішов на лови.

Чимчикує він до ставу

Через лози кучеряві.

— Назвіть слова зі звуком [ч].

— Які слова вказують на дію предмета? (Мовить, пішов, чим­чикує)

— Які з них мають спільне значення? (Пішов, чимчикує)

— Доберіть інші слова, які б вказували на процес пересування. (Іти, крокувати, прямувати, шкандибати)

4 Звуковий аналіз слів

Учні відгадують загадки і знаходять моделі слів-відгадок.

• Не сани, не віз, а їде без коліс. (Човен)

• Стоїть над водою, трясе бородою. (Очерет)

• Темний шатер увесь світ накрив. (Ніч)

Добирання слів зі звуком [ч] в різних позиціях — на початку, в середині, в кінці слова. (Чайка, чапля, річка, черевички, овечка, курча, піч, річ...)

IV. Ознайомлення з буквою Ч («че»)

1 Аналіз будови. Алфавітна назва

Має рак гострющі клешні,

Ними рак усе розпоре.

«Че», як гілка у черешні,

Що зростає вбік і вгору.

2 Робота за Букварем (с. 86–87)

1) Звуковий аналіз слів з опорою на схеми. Називання за малюнками предметів, у назвах яких є звук [ч] (чайка, часник, порічки, качка, каченята, овечка)

2) Утворення та читання складів із літерою Ч («че»)

ча	че	чу	ач	еч
чі	чи	чо	ич	іч

Учні читають спочатку прямі, а потім — обернені склади.

3) Вправи на розширення кута зору

— Прочитайте друге і п’яте слова. Поясніть їх значення.

4) Читання стовпчиків слів. Порівняння їх у парах

чабан	качка	річка	овечки
чабани	качечка	річечка	вівчарі

— Прочитайте двоскладові слова. (Чабан, річка, качка)

— Прочитайте трискладові слова. (Чабани, річечка, качечка, овечки, вівчарі)

— Прочитайте слова, в яких перший склад наголошений. (Кач­ка, качечка, річка, річечка)

— Прочитайте слова, в яких другий склад наголошений. (Ча­бан, чабани, овечки)

— Прочитайте слово, в якому наголошений третій склад. (Вівчарі)

— Прочитайте слова, в яких перший звук — твердий приголосний. (Чабан, чабани, качка, качечка)

— Прочитайте слова, в яких перший звук — м’який або пом’якшений приголосний. (Річка, річечка, вівчарі)

— Прочитайте слова, які мають пестливе значення. (Качечка, річечка)

5) Читання слів з орієнтацією на виділені злиття (с. 86–87)

6) Читання закликаночки (с. 87)

7) Читання й заучування скоромовки (с. 87)

Фізкультхвилинка

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу,

Зверху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь, калачі,

У натопленій печі!

Буду Васю, Олю, Нату

Калачами частувати!

Г. Демченко

V. Творчі завдання

1 Переставте літери, щоб вийшло нове слово

1	2	3	4	5
к	у	р	ч	а

1	2	3		4	5
(ручка)

2 «Нумо, прочитай!»

— Переставте слова так, щоб вийшло прислів’я.

Сняться, і вночі, і вдень, калачі.

(І вдень, і вночі сняться калачі.)

— Як ви можете пояснити значення цього прислів’я? (У прислів’ї говориться про людину, яка весь час думає тільки про успіх, не бажаючи виконувати будь-яку роботу.)

VI. Підсумок уроку

— З якою буквою ознайомилися на уроці читання?

— Яке звукове значення вона має?

Урок 126 (письмо)
Тема. Письмо рядкової букви ч («че»), складів, слів із нею. Розвиток зв’язного мовлення. Закріплення вивченого про емоційне забарвлення голосу

Мета: навчити учнів писати рядкову букву ч («че»), поєднувати її з іншими буквами у словах; писати склади та слова з нею; закріплювати навички каліграфічного письма; розви­вати зв’язне мовлення першокласників; закріпити вивчене про забарвлення голосу, вчити дітей передавати відтінками голосу різні почуття; виховувати працелюбність, акуратність.

Обладнання: фішки для звукових моделей слів; малюнки черепахи, чашки; картки з друкованими і рукописними літерами; таблиця «Пиши правильно».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Граматична математика

— Який звук стоїть на початку кожного слова? Дайте йому ха­рактеристику. (Звук [ч] приголосний, глухий, твердий.)

2 Звуко-буквений аналіз слів

— Відгадайте загадку. Виконайте звуко-буквений аналіз слова-відгадки.

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив,

І співаю я від жару,

І пускаю з носа пару. (Чайник)

— Скільки складів у цьому слові?

— Скільки букв, звуків?

— Який звук позначає буква ч? Доведіть.

— До якої групи предметів належить чайник? (Посуд) Назвіть інші предмети, які входять до цієї групи.

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— На письмі звук [ч] позначається літерами Ч, ч («че»). Сьогод­ні будемо вчитися писати рядкову літеру ч («че»). Ми потренуємося писати склади, слова і речення з цією буквою. Але перед тим, як почати працювати у зошиті, нам необхідно виконати декілька вправ для пальчиків та кисті.

РІЧКА ТА РИБКА

«Річка» — хвилястий, плавний рух розслаблених кистей рук.

«Рибка». Вихідне положення: випрямлені долоні притиснуті одна до одної. Пальці спрямовані в бік «від себе».

Повертати зімкнуті долоні вправо та вліво, імітуючи рухи риби хвостом.

Хвостиком б’є наша рибка маленька,

В річці живе ця манюня гарненька.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Демонстрація зразка рукописної літери в сітці зошита

2 Аналіз графічної будови літери ч («че»)

— Рядкова буква ч («че») складається з двох елементів: фігур­ної лінії (короткої похилої риски, що з’єднується з горизонтальною короткою, вигнутою вниз, лінією) і короткої прямої лінії із заокругленням унизу праворуч.

— На що схожа літера ч («че»)?

На стільчик схожа буква «че»,

Якщо його перевернути.

Уважно ти абетку вчив,

Тепер читай,

Щоб учнем гарним бути!

В. Юречко

3 Засвоєння конфігурації літери

1) Демонстрація написання літери на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

— Рядкова буква ч («че») складається з двох елементів: фігур­ної лінії (короткої похилої риски, що з’єднується з горизонтальною короткою, вигнутою вниз, лінією) і короткої прямої лінії із заокругленням унизу праворуч.

Алгоритм написання рядкової букви ч («че»)

— Пишемо під рахунок і-раз, два-і.

• «Письмо» букви у повітрі «носиком»

• Письмо букви у прописах, спочатку обводячи зразки, а потім під рахунок і-раз, два-і.

Фізкультхвилинка (за вибором учителя)

2) Письмо учнями в повітрі з орієнтацією на показ учителя (тричі)

3) Аналіз зразка літери в навчальному зошиті (з друкованою основою)

4 Робота в зошиті

Отже, сядьте всі рівненько.

Завдання слухайте гарненько,

Час не гайте ви дарма,

Приготуйтесь до письма.

1) Обведення поданого у зошиті пунктирного зображення літери

2) «Письмо» букви у повітрі «носиком»

3) Самостійне письмо трьох літер. Зіставлення написаних літер зі зразком. Аналіз помилок

— Що не вдалося при написанні літери ч («че»)?

— Яка з написаних літер найкраща (найгірша)?

— На що потрібно звернути увагу при подальшому написанні?

5 Письмо другого рядка букви ч («че»). Письмо другої частини рядка під рахунок і-раз, два-і

6 Письмо буквосполучень

7 Письмо слів, речень з вивченими буквами

V. Розвиток мовлення

1 Читання уривка з оповідання І. Кирія «Добра мачуха» учителем

У хату зайшла стурбована бабуся й забідкалася, що загинула велика біла кролиця, котра два дні тому навела кроленят.

Зачувши це, Гафійка розплакалась.

— А як же кроленята? Як же вони без неї?

— Сама не знаю,— стенула плечима бабуся.

Саме цієї хвилини й порушила мовчанку кішка Сіра. Вона, ма­буть, знудьгувалася в запічку зі своїм кошеням, вийшла до госпо­дарів, а ті, бач, чимось заклопотані й не звертають на неї уваги. Тож і нагадала про себе голосним «н-н-я-ав».

— Чого тобі, Сіра?— обізвалась Гафійка.— на руки хочеш?Ай-ай-ай! Іне соромно тобі? Велика така!

Цієї весни сіра привела одне кошеня, і тепер ось, нагодувавши його вволю, захотіла посидіти в Гафійки на руках.

— Мурчиш, а в нас біда, кроленята без мами залишилися,— по­гладила Сіру Гафійка.— Узяла б та й вигодувала, бо загинуть.— І раптом обличчя її проясніло, радісно зблиснули очі.— Бабусю, ді­дусю! — вигукнула.— Може, справді Сірій кроленят підпустити?

Дід з бабою перезирнулися.

— А чого? — сказав дідусь.— Спробуймо!

Іось внесли Гафійка з бабусею в старій дідовій шапці семеро ма­люсіньких кроленят. Вони були голенькі й тремтіли.

У запічку, на старій ряднині, лежало, згорнувшись калачиком, таке ж безпомічне й сліпе, як кроленята, кошеня. Вимостившинавколо нього чимале гніздо з клоччя, щоб було тепліше, бабусяпоклала туди кроленят.

— Ну, давай сюди Сіру,— звернулася до Гафійки.— Побачимо, що вона на це скаже.

Гафійка погладила Сіру, підійшла з нею до запічка.

— Іди, моя розумнице, у своє кубельце, це там у тебе діток по­більшало, годуй їх і бережи,— і поклала кішку біля кроленят і ко­шеня.

Зачувши матір, кошеня запищало і почало тицятися мордоч­кою в її живіт. Заворушилися й стали шукати сосків і кроленята. Сіра ж, на диво, ніскілечки не здивувалася з цього. Вона спершу лизнула котика, а потім по черзі заходилася лизати кроленят, задо­волено муркочучи.

Від радості Гафійка сплеснула в долоні й підстрибнула вгору.

— Дідусю, бабусю! Прийняла! Сіра прийняла кроленят! Тепер вони виживуть.

— Чи сподобалося вам оповідання?

2 Переказ уривка декількома учнями з передачею за допомогою відтінків голосу відповідних почуттів

3 Аналіз розповідей

— У кого вийшло найкраще?

— З якою інтонацією вимовляли слова бабусі? Гафійки?

VI. Підсумок уроку

— Яку букву вчилися писати на уроці?

— Які емоції людина може передати, змінюючи відтінки голосу?

Урок 126 (письмо)
Тема. Письмо рядкової букви ч («че»), складів, слів із нею. Розвиток зв’язного мовлення. Закріплення вивченого про емоційне забарвлення голосу

Мета: навчити учнів писати рядкову букву ч («че»), поєднувати її з іншими буквами у словах; писати склади та слова з нею; закріплювати навички каліграфічного письма; розви­вати зв’язне мовлення першокласників; закріпити вивчене про забарвлення голосу, вчити дітей передавати відтінками голосу різні почуття; виховувати працелюбність, акуратність.

Обладнання: фішки для звукових моделей слів; малюнки черепахи, чашки; картки з друкованими і рукописними літерами; таблиця «Пиши правильно».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Граматична математика

— Який звук стоїть на початку кожного слова? Дайте йому ха­рактеристику. (Звук [ч] приголосний, глухий, твердий.)

2 Звуко-буквений аналіз слів

— Відгадайте загадку. Виконайте звуко-буквений аналіз слова-відгадки.

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив,

І співаю я від жару,

І пускаю з носа пару. (Чайник)

— Скільки складів у цьому слові?

— Скільки букв, звуків?

— Який звук позначає буква ч? Доведіть.

— До якої групи предметів належить чайник? (Посуд) Назвіть інші предмети, які входять до цієї групи.

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— На письмі звук [ч] позначається літерами Ч, ч («че»). Сьогод­ні будемо вчитися писати рядкову літеру ч («че»). Ми потренуємося писати склади, слова і речення з цією буквою. Але перед тим, як почати працювати у зошиті, нам необхідно виконати декілька вправ для пальчиків та кисті.

РІЧКА ТА РИБКА

«Річка» — хвилястий, плавний рух розслаблених кистей рук.

«Рибка». Вихідне положення: випрямлені долоні притиснуті одна до одної. Пальці спрямовані в бік «від себе».

Повертати зімкнуті долоні вправо та вліво, імітуючи рухи риби хвостом.

Хвостиком б’є наша рибка маленька,

В річці живе ця манюня гарненька.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Демонстрація зразка рукописної літери в сітці зошита

2 Аналіз графічної будови літери ч («че»)

— Рядкова буква ч («че») складається з двох елементів: фігур­ної лінії (короткої похилої риски, що з’єднується з горизонтальною короткою, вигнутою вниз, лінією) і короткої прямої лінії із заокругленням унизу праворуч.

— На що схожа літера ч («че»)?

На стільчик схожа буква «че»,

Якщо його перевернути.

Уважно ти абетку вчив,

Тепер читай,

Щоб учнем гарним бути!

В. Юречко

3 Засвоєння конфігурації літери

1) Демонстрація написання літери на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

— Рядкова буква ч («че») складається з двох елементів: фігур­ної лінії (короткої похилої риски, що з’єднується з горизонтальною короткою, вигнутою вниз, лінією) і короткої прямої лінії із заокругленням унизу праворуч.

Алгоритм написання рядкової букви ч («че»)

— Пишемо під рахунок і-раз, два-і.

• «Письмо» букви у повітрі «носиком»

• Письмо букви у прописах, спочатку обводячи зразки, а потім під рахунок і-раз, два-і.

Фізкультхвилинка (за вибором учителя)

2) Письмо учнями в повітрі з орієнтацією на показ учителя (тричі)

3) Аналіз зразка літери в навчальному зошиті (з друкованою основою)

4 Робота в зошиті

Отже, сядьте всі рівненько.

Завдання слухайте гарненько,

Час не гайте ви дарма,

Приготуйтесь до письма.

1) Обведення поданого у зошиті пунктирного зображення літери

2) «Письмо» букви у повітрі «носиком»

3) Самостійне письмо трьох літер. Зіставлення написаних літер зі зразком. Аналіз помилок

— Що не вдалося при написанні літери ч («че»)?

— Яка з написаних літер найкраща (найгірша)?

— На що потрібно звернути увагу при подальшому написанні?

5 Письмо другого рядка букви ч («че»). Письмо другої частини рядка під рахунок і-раз, два-і

6 Письмо буквосполучень

7 Письмо слів, речень з вивченими буквами

V. Розвиток мовлення

1 Читання уривка з оповідання І. Кирія «Добра мачуха» учителем

У хату зайшла стурбована бабуся й забідкалася, що загинула велика біла кролиця, котра два дні тому навела кроленят.

Зачувши це, Гафійка розплакалась.

— А як же кроленята? Як же вони без неї?

— Сама не знаю,— стенула плечима бабуся.

Саме цієї хвилини й порушила мовчанку кішка Сіра. Вона, ма­буть, знудьгувалася в запічку зі своїм кошеням, вийшла до госпо­дарів, а ті, бач, чимось заклопотані й не звертають на неї уваги. Тож і нагадала про себе голосним «н-н-я-ав».

— Чого тобі, Сіра?— обізвалась Гафійка.— на руки хочеш?Ай-ай-ай! Іне соромно тобі? Велика така!

Цієї весни сіра привела одне кошеня, і тепер ось, нагодувавши його вволю, захотіла посидіти в Гафійки на руках.

— Мурчиш, а в нас біда, кроленята без мами залишилися,— по­гладила Сіру Гафійка.— Узяла б та й вигодувала, бо загинуть.— І раптом обличчя її проясніло, радісно зблиснули очі.— Бабусю, ді­дусю! — вигукнула.— Може, справді Сірій кроленят підпустити?

Дід з бабою перезирнулися.

— А чого? — сказав дідусь.— Спробуймо!

Іось внесли Гафійка з бабусею в старій дідовій шапці семеро ма­люсіньких кроленят. Вони були голенькі й тремтіли.

У запічку, на старій ряднині, лежало, згорнувшись калачиком, таке ж безпомічне й сліпе, як кроленята, кошеня. Вимостившинавколо нього чимале гніздо з клоччя, щоб було тепліше, бабусяпоклала туди кроленят.

— Ну, давай сюди Сіру,— звернулася до Гафійки.— Побачимо, що вона на це скаже.

Гафійка погладила Сіру, підійшла з нею до запічка.

— Іди, моя розумнице, у своє кубельце, це там у тебе діток по­більшало, годуй їх і бережи,— і поклала кішку біля кроленят і ко­шеня.

Зачувши матір, кошеня запищало і почало тицятися мордоч­кою в її живіт. Заворушилися й стали шукати сосків і кроленята. Сіра ж, на диво, ніскілечки не здивувалася з цього. Вона спершу лизнула котика, а потім по черзі заходилася лизати кроленят, задо­волено муркочучи.

Від радості Гафійка сплеснула в долоні й підстрибнула вгору.

— Дідусю, бабусю! Прийняла! Сіра прийняла кроленят! Тепер вони виживуть.

— Чи сподобалося вам оповідання?

2 Переказ уривка декількома учнями з передачею за допомогою відтінків голосу відповідних почуттів

3 Аналіз розповідей

— У кого вийшло найкраще?

— З якою інтонацією вимовляли слова бабусі? Гафійки?

VI. Підсумок уроку

— Яку букву вчилися писати на уроці?

— Які емоції людина може передати, змінюючи відтінки голосу?

Урок 128 (письмо)
Тема. Письмо великої та рядкової букв Ч, ч («че»), складів і слів із ними

Мета: навчити учнів писати велику букву Ч («че»); розвивати вміння правильно аналізувати структуру літери, порівнювати її з уже вивченими, виявляти схоже і відмінне; вдосконалювати вміння писати рядкову букву ч («че»); формувати вміння поєднувати її з іншими літерами; розвивати спостережливість; виховувати акуратність.

Обладнання: фішки для звукових моделей слів; картки з друкованими і рукописними літерами; таблиця «Пиши правильно».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Гра «Впіймай звук»

— Назвіть слова, які починаються звуком [ч] у вірші Володи­мира Кленця «Чорногуз».

ЧОРНОГУЗ

Чорногуз городом йшов,

Картуза в траві знайшов,

Стріла в житечку коза —

Пожувала картуза.

Сів і плаче чорногуз:

— Мов ганчірка, мій картуз!

— Як вимовляється звук [ч]? (Звук [ч] приголосний, глухий, твердий перед [і] — пом’якшений.)

— Побудуйте звукову модель слова чорногуз.

— Продовжіть чистомовки.

Че-че-че — бабуся калачі... (пече).

Ча-ча-ча — дай, бабусю,... (калача).

Чі-чі-чі — їж, будь ласка,... (калачі).

III. Повідомлення теми і завдань уроку. Підготовка до вивчення нового матеріалу

— Сьогодні на уроці ми навчимось писати велику букву Ч («че»).

• Порівняння друкованої і рукописної літер, великої і малої літер.

• Порівняльний аналіз написання великої букви Ч («че») з вели­кою літерою У.

Пальчикова гімнастика

МИЄМО РУКИ

1. «Миємо руки»: ритмічно потираємо долоні, наче миємо руки.

Узяли духмяне мило,

Добре руки з ним помили.

2. «Струшуємо водичку з рук»: пальці стиснути в кулачок, потім з силою випрямити їх, наче струшуючи водичку.

Полетіли від води

Бризки з рук туди-сюди.

3. «Витираємо руки»: енергійні рухи імітують почергове витиран­ня кожної руки рушником.

Рушничок я свій беру,

Швидко ручки обітру.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Демонстрація зразка рукописної літери в сітці зошита

2 Аналіз графічної будови літери Ч («че»)

3 Засвоєння конфігурації літери

1) Демонстрація написання літери на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

2) Письмо великої літери Ч («че»)

— Велика буква Ч («че») складається з двох елементів: прямої лінії із заокругленням угорі і внизу і довгої прямої, із заокруглен­ням унизу праворуч.

Алгоритм написання великої букви Ч («че»)

— Пишемо під рахунок і-раз-і, два-і.

• «Письмо» букви в повітрі «носиком».

• Письмо букви у прописах, спочатку обводячи зразки, а потім — під рахунок і-раз, два-і.

Фізкультхвилинка

Де ступив чорногуз,

Там великий гарбуз.

Де ходив журавель,

Там зелений щавель.

Там, де вовчики живуть,

Вовчі ягоди ростуть,

А де зайчик біг — не пусто,

Всюди заяча капуста.

3) Письмо буквосполучень

4) Письмо слів, речень

Читання з дошки речення.

Чернігів, Черкаси, Чернівці — міста України.

— Чому деякі слова написані з великої літери?

Написання слова Черкаси у прописах: спочатку — за зразком, потім — самостійно.

5) Творче завдання

— Роз’єднайте слова, прочитайте речення, запишіть його.

В чаплі чорні черевички.

V. Підсумок уроку

— Яку букву вчилися писати на уроці?

— Які слова пишуться з великої літери?

Урок 129 (читання)
Тема. Закріплення знань про звукове значення букви ч («че»). Заучування вірша «Карпати» напам’ять

Мета: закріпити вивчене про звук [ч], букви Ч, ч («че»); вивчити вірш «Карпати» напам’ять; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять; виховувати наполегливість, бажання до­помагати іншим.

Обладнання: криптограма; каса букв; слова, подані в аналітико-синтетичній формі; пошукова таблиця.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Робота над чистомовкою

Ги-ги-ги — ой, як біло навкруги!

Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.

Ді-ді-ді — допоможем їм в біді

Ди-ди-ди — в осінні й зимні холоди.

— Чому пташкам важко взимку?

— Як ви їм допомагаєте?

2 Робота з криптограммами

— Яка пташка завітала до нас? (Синичка)

3 Гра «Буква заблукала»

На магнітну дошку розставляються букви, які переплутала Синичка.

Букви, що позначають голосні звуки: А Г Е С УИ Р.

Букви, що позначають приголосні звуки: Н К Ч І Б Т О Л.

Діти виправляють помилки, вставляють букви на місця.

4 Гра «Утвори слово»

— Утворіть слова із букв, які принесла синичка. (Ніч, риба, кит, село, голуб, часник, кіт, книга та ін.)

5 Звуковий аналіз слів-відгадок

— Відгадайте загадки і побудуйте звукові моделі слів-відгадок.

Що то за голова,

Що лиш зуби та борода? (Часник)

• Гойда-гойда, хить та хить —

Щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі, над водою

Щось тріпоче бородою.

То зелена борода

Синє небо підміта!

Підмітає, шелестить:

Гойда-гойда, хить та хить! (Очерет)

• З гарячої криниці

Через носик ллє водиця. (Чайник)

— Яка буква є спільною для слів часник, очерет і чайник? («че»)

6 Самостійне добирання учнями слів зі звуком [ч]

— Назвіть слова, у яких є ця буква. (Червень, черепаха, ключ, м’яч, ніч, піч)

Фізкультхвилинка

Під кущем курча гуляє,

Черв’ячка собі шукає.

Мати-квочка поруч з ним,

З сином крихітним своїм.

III. Робота над матеріалом уроку

1 Робота за пошуковою таблицею

Слон Салат Сіно Сила Слива

Корали Коза Комар Карта Крига

Чабан Чисто Чесно Чарівник Чоботи

Батон Баран Банан Біда Булка

Вагон Віник Ваза Внизу Вовк

— Прочитайте слова першого стовпчика якомога швидше звер­ху вниз.

— Прочитайте слова другого (третього, четвертого, п’ятого) стопвчика зверху вниз (знизу вгору).

— Прочитайте слова, що починаються буквою «че».

— Прочитайте у 2-му стовпчику (4-му стовпчику) слова, що є назвами живих істот.

— Прочитайте у 1-му стовпчику (5-му стовпчику) слова, що є назвами неживих істот.

— Прочитайте у таблиці слова, що є назвами тварин.

— Прочитайте «смачні» слова.

2 Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі

3 Гра «Цікаві слова»

— Додайте по одній літері на початку чи в кінці слова — ви по­бачите, як на очах утворюватимуться слова з новим значенням.

Буря (буряк), міх (сміх), буква (буквар), їжа (їжак), база (базар).

Фізкультхвилинка

Якось повз колючий тато,

На спині він ніс багато:

Лист, ожину, два грибочки

Для маленького синочка.

«Їж, мій любий хлоп’ячок!» —

Вмовляє сина їжачок.

4 Робота за Букварем

1) Виразне читання вірша «Карпати» вчителем

2) Словникова робота

• Співи — виконання пісень, за допомогою голосу.

• Трембіти — гуцульський народний музичний інструмент у ви­гляді довгої дерев’яної труби без вентилів і клапанів.

• Вівчарики — ті, хто доглядають овець (чабани).

• Отара — великий гурт овець, кіз.

3) Бесіда

— Які гори восени?

— Де чути спів?

— Що гудить над горами?

— Хто ходить в горах?

4) Самостійне напівголосне читання учнями

5) Читання «ланцюжком»

6) Гра «Риболовля»

Учні-«рибки» читають текст так, щоб їх не спіймали учні-«рибалки», які стежать і виправляють допущені помилки.

7) Вибіркове читання

— Прочитайте слова з буквою ч («че»).

8) Гра «Закінчи рядок»

Учитель читає початок рядка, а учні його закінчують. Учитель читає рядки не по порядку.

9) Читання хором «через рядок»

Учні читають перший рядок, а другий розповідають напам’ять — і так до кінця вірша, потім навпаки.

10) Повторення вірша по пам’яті хором, самостійно

11) Гра «Диктор телебачення»

Учні розповідають вірш напам’ять.

IV. Підсумок уроку

— Що робили сьогодні на уроці?

— Найкраще сьогодні на уроці працювали…

Урок 131 (читання)

Тема. Звук [й]. Позначення його буквами Й, й («йот»)

Мета: ознайомити учнів з буквами Й, й («йот»), їх алфавітною назвою та звуковим значен­ням; виробляти навички читання складів, слів з буквою й («йот»), добирати слова, протилежні за значенням; розвивати навички виразного читання, інтелектуальні здібності учнів; виховувати доброзичливість.

Обладнання: зразок друкованої букви й («йот»); фішки для побудови звукових моделей; картки зі словами прислів’я; малюнок яблук (із буквами).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Читання учнями вірша «Карпати» напам’ять

III. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи, в основі яких лежить виучуваний звук [й]

1 Гра «Спільний звук»

— Знайдіть спільний звук у словах йорж, йод, гай, змій. ([й])

2 Артикуляція звука [й]

Учитель звертає увагу учнів на те, що звук [й] завжди м’який і не має парного твердого звука.

3 Гра «Впіймай звук»

Учитель читає вірш, діти плескають у долоні, коли чують звук [й].

Йоржа впіймав на вудку Йосип,

Схопив і зойкнув: ой-ой-ой!

Не знав, напевно, Йосип досі,

Який колючий йоржик той.

4 Робота над чистомовкою

Ай-ай-ай — ми підемо в гай.

Ій-ій-ій — край чарівний мій.

5 Колективне складання звукових схем слів-відгадок

• Є предмет і є риба, які називаються однаково. Що це? І хто це? (Йорж)

Біла птиця в небі вертиться, хвіст, як струна;

Перерветься хвіст — пада птиця, як той лист.

(Змій)

• Їжа у хаті, а двері на замку. (Яйце)

6 Самостійне добирання учнями слів зі звуком [й] в різних позиціях — на початку, в середині, у кінці слова

7 Утворення та аналіз складів типу злиття

— Утворіть цілі яблучка: підберіть усі половинки.

IV. Ознайомлення учнів з буквами Й, й («йот»)

1 Учитель повідомляє, що звук [й] позначається на письмі буквою «йот», показує велику і малу літери

— На яку букву дуже схожа буква й («йот»)? (На букву и)

2 Зіставлення малої і великої літер Й, й («йот») (за формою однакові,а за розміром різні)

V. Вправи з читання

1 Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі

Фізкультхвилинка

Найудаліший кравець,

Заєць у роботі весь:

Скроїв шуби — хоч куди!

Копійчина — за труди.

2 Читання стовпчиків слів за Букварем

— Прочитайте стовпчики слів.

— Прочитайте слова, які характеризують будинки. (Високий, низький)

3 Словникова робота

— Ці слова — протилежні за значенням. Я називатиму слова, а ви доберіть до них протилежні.

Широкий (вузький), великий (малий), молодий (старий), весе­лий (сумний), довгий (короткий), повільний (швидкий).

4 Гра «Розсипане прислів’я»

— Зберіть слова і прочитайте прислів’я.

— Як ви розумієте це прислів’я?

5 Робота за Букварем

— Прочитайте назви кольорів.

— Який колір зайвий?

— Прочитайте назви кольорів, у яких є звук [і], [ч], [е].

6 Читання вірша «Зайчик Ой і зайчик Ай»

1) Виразне читання вчителем

2) Самостійне напівголосне читання учнями

3) Вибіркове читання

— Прочитайте речення: куди пішли зайчики?

— Як мама кликала зайченят?

Фізкультхвилинка

Мій дідусь живе в селі, в нього сиві вуса.

Я сокирою рубати в дідуся навчуся.

Я навчусь траву косити і в сарай її носити.

Дідусю бракує рук — допоможе йому внук.

7 Читання тексту «Казковий світ»

1) Виразне читання вчителем

— Що побачила Надійка під водою?

— Які кольори були під водою?

— Подивіться на малюнок і скажіть, що цікавого під водою?

— Які тварини живуть під водою?

— Що їм необхідно для життя? (Чиста вода)

2) Самостійне напівголосне читання учнями

3) Читання окремими учнями

4) Вибіркове читання

— Які кольори побачила Надійка під водою?

— Кого побачила Надійка?

— Який світ був під водою?

Підсумок уроку

— Що робили сьогодні на уроці?

— Яку букву вчили?

— Який звук вона позначає на письмі?

Урок 132 (письмо)

Тема. Письмо рядкової букви й («йот»), складів, слів із нею

Мета: вчити учнів правильно аналізувати структуру малої букви й («йот»); писати її в рядках зошита, у складах та словах; розвивати логічне мислення, увагу, мовлення учнів; ви­ховувати у дітей самостійність, акуратність.

Обладнання: зображення лимона, огірка, персика, абрикоса; зразок рукописної букви й («йот»); картки-головоломки; фішки для складання звукових моделей слів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками

1 Гра «Впіймай звук»

Учитель читає вірш, діти плескають у долоні, коли чують звук [й].

Скрізь ми вже бували, Скрізь його шукали. Я спитав у сойки: — Де живе Ойойко? — Є тут недалечко Ойойкове гніздечко! — Я у гай, та в гаї

Теж його немає. Вибіг на стежину, Глянув: там — ожина. Я до ягід — рукою. — Ой! — пожаливсь кропивою. Де не візьмись сойка: — От і знайшов Ойойка!

Словникова робота

• Сойка — лісовий перелітний рудувато-сірий птах родини воро­нових, який має білувату з темними смугами голову і невели­кий чубчик червонуватого відтінку.

• Стежина — доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеці­ально зроблена людьми.

• Ожина — кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподіб­ними гілками та їстівними плодами чорно-сизого кольору.

III. Повторення вивченого на уроці читання напам’ять висловлювання

Буква й («йот») на письмі позначає приголосний звук [й].

Гра «Хто більше?»

У гості до учнів приходить Мальвіна і приносить у кошику сло­ва, що містять у собі інші слова.

— Складіть інші слова, використовуючи букви слова соловей­ко. (Соло, коло, колесо, косо)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— На цьому уроці ви будете вчитися писати малу рядкову бук­ву й («йот»), склади та слова з нею.

V. Демонстрація зразка рукописної літери в сітці зошита

— Подивіться на рукописну букву й («йот»), порівняйте її з дру­кованою. (Вони дуже схожі.)

— На яку букву вона дуже схожа? (и)

— Що спільного?

— Чим відрізняються?

VI. Аналіз графічної будови з переліком елементів

Рядкова буква й («йот») складається з трьох елементів: двох ко­ротких прямих ліній і короткої горизонтальної вигнутої лінії.

VII. Засвоєння конфігурації літери

1 Демонстрація написання літери на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

Алгоритм написання рядкової букви й («йот»)

2 «Письмо» учнями в повітрі під рахунок, з орієнтацією на показ учителя: раз-і, два-і, три

3 Обведення літери за поданим у зошиті пунктирним зображенням

Пальчикова гімнастика

Вихідна позиція. Обидві долоні з’єднані «ковшиком», усі пальці, крім великих, спрямовані вбік «від себе», а великі пальці підня­ті вверх та з’єднані — це «труба».

Пароплав пливе по річці,

Дим з труби, немов із пічки.

4 Письмо трьох літер (самостійно). Зіставлення написаних літер зі зразком. Аналіз помилок

5 Дописування рядка літери

6 Гра «Так чи ні»

Дайте відповідь мені — правду я кажу чи ні?

В грудні по садку гуляв, стиглу вишеньку зірвав. (Ні)

В небі зірочки горять, ніччю дітям треба спать. (Так)

Влітку, взимку, навесні, світить сонце лиш мені. (Ні)

Їли сірі горобці на подвір’ї камінці. (Ні)

На полях росте пшениця, буде з неї паляниця. (Так)

Взимку спить ведмідь в барлозі і прокинутись не в змозі. (Ні)

Серед ряски, серед мулу, в річці бачив я акулу. (Ні)

7 Письмо буквосполучень йо, йм

8 Розв’язування головоломки

— Прочитайте імена дітей, у яких є буква й.

(Олексій, Віталій)

9 Письмо буквосполучень ай, йа

10 Звуко-буквений аналіз слів-відгадок

• З буквой Й папір я клею,

З Н я створюю алею. (Клей, клен)

• Птаха ця живе на морі,

Там літає на просторі.

Дзьобом рибу ловить влучно,

А співає різко й гучно. (Чайка)

Фізкультхвилинка

Мільйон мікробів на руках,

Під мікроскопом — просто жах!

Візьму мило, кран відкрию,

Руки я мерщій помию!

11 Списування рукописних слів йод і йог

— Подивіться в зошити, прочитайте слова, які утворяться, якщо до буквосполучення йо додати букву д («де») чи г («ге»).

12 Гра «Хто більше?»

Учитель показує зображення: лимон, огірок, персик, абрикос; діти добирають прикметники до них.

Складання речень з названими словами.

13 Письмо слів йому, айва

14 Обговорення малюнка в прописах

— Що зображено на малюнку?

— Згадайте вірш, який ми читали на попередньому уроці. Які імена у зайченят?

VIII. Підсумок уроку. Коментар учителя про роботу учнів та її результати

— Яку букву навчилися писати?

— Який звук вона позначає на письмі?

Урок 133 (читання)

Тема. Закріплення знань про букви Й, й («йот»), звук [й]. Формування навичок читання на основі діалогу. Робота з дитячою книжкою. О. Кізим «Маленька читаночка»

Мета: закріпити знання учнів про букви Й, й («йот»), звук [й]; розвивати фонематичний слух, логічне мислення та увагу учнів; виховувати повагу до старших, наполегливість, бажання пізнавати нове.

Обладнання: картки (читалочки-розширялочки, старт — фініш); дитяча книжка (Кізим О. Маленька читаночка. — Тернопіль: МЕДОБОРИ, 2003. — 72 с.); фішки для побудови звукових моделей; розрізна азбука.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці закріпимо знання про букву й («йот») та її звукове значення.

III. Актуалізація опорних знань учнів

1 Гра «Впіймай звук»

Учитель читає вірш, діти плескають у долоні, коли чують звук [й].

Йди до мене, кошенятко,

Йод на ранку — все в порядку.

Йод пекучий — пострибай.

Йорж колючий — не чіпай.

2 Вправа «Читалочки-розширялочки»

Звуковий аналіз цих слів. Друкування слів у зошитах

— Послухайте вірш і назвіть слова, у яких є звук [й].

Йорж поранився об ніж,

Йод несіть йому скоріш!

— Які слова зі звуком [й] ви почули? (Йод, йорж)

— Складіть звукові моделі цих слів.

— Що спільного у моделях цих слів? (Один голосний звук і один м’який приголосний звук)

— Чим вони відрізняються? (У першому слові один твердий приголосний звук, а у другому — два.)

4 Добирання слів зі звуком [й]

— Назвіть інші слова, у яких є звук [й].

5 Вправа «Старт — Фініш» (для нарощування темпу читання)

— Прочитайте чітко, правильно і швидко пари слів.

Гай — гайок чай — качай

рай — райдуга рій — нагрій

син — синій чай — ручай

чай — чайка край — небокрай

Фізкультхвилинка

Мій дідусь живе в селі, В нього сиві вуса. Я сокирою рубати В дідуся навчуся.

Я навчусь траву косити Ів сарай її носити. Дідусю бракує рук — Допоможе йому внук.

IV. Робота за Букварем

1 Вступна бесіда за темою тексту з використанням ілюстрації в Букварі

2 Словникова робота

• Поруч — дуже близько, на невеликій відстані, поблизу, поряд.

• Гречаний — з гречки (медоносної рослини).

• Лан — безліса рівнина, рівний широкий простір; поле.

• Рій — сім’я бджіл або інших подібних комах, які утворюють окрему групу.

• Зберемо — складемо докупи, в одне місце.

• Поселимо — розмістимо в певному місці на постійне проживання.

3 Читання тексту вчителем і бесіда за змістом

Учитель читає текст.

— Куди вивіз дід Матвій вулики?

— Хто був з дідом Матвієм?

— Звідки вилетів рій?

— Куди поселили новий рій?

— Який буде мед?

4 Читання «ланцюжком»

5 Самостійне напівголосне читання

6 Вибіркове читання

— Прочитайте речення, які містять відповіді на запитання:

• хто був з дідом Матвієм;

• куди вивіз дід Матвій вулики;

• звідки вилетів рій;

• що сказав дід Матвій Андрійкові;

• що запитав Андрійко у діда;

• що відповів дід Андрійкові?

7 Читання діалогу в парах

Один учень читає слова Андрійка, а другий — слова дідуся.

Фізкультхвилинка

З братом ми були у лісі,

Гриби збирали на узліссі,

Дві корзини чималі

Ми додому притягли!

V. Робота з дитячою книжкою

1 Читання вірша вчителем

— Послухайте вірш і скажіть, чи знає Сашко, як необхідно по­водитись у транспорті? (Учитель читає вірш.)

2 Бесіда за змістом

— Хто їхав у трамваї?

— У чому звинувачували Сашка? (У невихованості)

— Чи вважав Сашко свій вчинок неправильним?

— Яке виправдання знайшов хлопчик?

— Але чи мають діти забувати те, чого їх учать у школі на кані­кулах?

— Як повинен був учинити Сашко?

— Що б ви зробили на місці Сашка?

— За що ви поважаєте старших?

— Прочитайте слово, у якому є буква й («йот»). (Старий)

— Складіть звукову модель слова старий.

— Доберіть до цього слова протилежне за значенням. (Молодий)

VI. Підсумок уроку

— Що робили сьогодні на уроці?

Урок 134 (письмо)

Тема. Письмо великої букви Й («йот»), буквосполучень йо. Розвиток зв’язного мовлення

Мета: вчити учнів правильно аналізувати структуру великої букви Й («йот»), писати її в рядках зошита у поєднанні з іншими буквами; розвивати артикуляцію, спостережливість, логічне мислення учнів; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Обладнання: зразок рукописної букви Й («йот»); фішки для складання звукових моделей слів; картки для вправ «Читай швидко, вимовляй чітко», «Піжмурки».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Діти, сьогодні ви навчитеся писати велику букву Й («йот»), дізнаєтесь, із яких елементів вона складається.

III. Актуалізація опорних знань учнів

1 Вправа «Читай швидко, вимовляй чітко»

— Прочитайте швидко та чітко слова і скажіть, якими буквами вони відрізняються.

Край — кран гай — чай

білка — булка лід — дід

клен — клей корж — йорж

гора — нора манка — банка

2 Розгадування головоломки

— Прочитайте ім’я, яке заховалось у кружечках. (Йосип)

IV. Демонстрація зразка рукописної літери у сітці зошита

— Щоб написати це ім’я, слід навчитися писати велику букву Й («йот»). (Учитель показує зразок літери.)

V. Аналіз графічної будови з переліком елементів

— Велика буква Й («йот») складається з трьох елементів: двох довгих прямих ліній, з яких перша заокруглюється вгорі, унизу і продовжується до верхньої міжрядкової лінії, а друга заокруглю­ється тільки внизу праворуч. Третій елемент — коротка горизон­тальна вигнута лінія.

Алгоритм написання великої букви Й («йот»)

VI. Засвоєння конфігурації літери

1 Демонстрація написання літери на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

2 «Письмо» учнями в повітрі букви Й («йот») під рахунок раз-і, два-і, три з орієнтацією на показ учителя (учитель стоїть спиною до класу)

3 Аналіз зразка букви в навчальному зошиті (з друкованою основою)

VII. Вправи з письма

1 Обведення поданих у зошиті контурів елементів літери

Пальчикова гімнастика

«Річка» — хвилястий, плавний рух розслаблених кистей рук.

«Рибка». Вихідне положення: випрямлені долоні притиснуті одна до одної. Пальці спрямовані вбік «від себе». Повертати зімкнуті долоні вправо та вліво, імітуючи рухи риби хвостом.

Хвостиком б’є наша рибка маленька,

В річці живе ця манюня гарненька.

2 Обведення літери за поданим у зошиті контуром та пунктирним зображенням

3 Вправа «Піжмурки»

— Прочитайте слово, яке заховалось серед букв Й («йот»).(Лікувати)

Й ЛЙ Й ІЙ К У Й В Й А Й Й Т Й И Й

4 Письмо трьох літер (самостійно). Зіставлення написаних літер зі зразком. Аналіз помилок

5 Дописування рядка літери (друга частина рядка — письмо під такт)

6 Гра «Хто більше?»

— Утворіть слова з літер слова лікувати. (ліки, кіт, кит, вік, лак, кут...)

7 Письмо буквосполучення йо

8 Словникова робота

Вартую — охороняю.

Плига — стрибає, підстрибує.

9 Звуко-буквений аналіз слів-відгадок з побудовою схем фішками і викладанням з букв розрізної азбуки

На зеленому лужку

Плига сірий в кожушку.

Куций хвостик, довгі вушка,

В луб’яній живе хатинці. (Зайченя)

І ввечері, і зранку

Вартую я на ґанку.

Не кусаю, не гарчу,

В дім чужих не пропущу. (Замок)

10 Списування речення з друкованого тексту

Фізкультхвилинка

З братом ми були у лісі,

Гриби збирали на узліссі,

Дві корзини чималі

Ми додому притягли!

11 Читання тексту вчителем з прописів

— Що трапилось з Йосипом?

— Що зробила мама?

— Чим вона лікувала хлопчика?

— Чому ранку слід лікувати йодом?

12 Списування з друкованого тексту

13 Складання речення зі словом йод. Запис моделі речення

— Складіть речення про лікувальні властивості йоду.

VIII. Підсумок уроку. Коментар учителя до роботи учнів та її результатів

— Яку букву навчилися писати?

— Які слова з нею писали?

Урок 135 (читання)

Тема. Закріплення знань про звуки та букви

Мета: закріпити знання учнів про звуки та букви, удосконалювати вміння читати зв’язні тексти; розвивати осмислене читання, площу зорового сприймання та мислення учнів; виховувати наполегливість, бажання пізнавати нове.

Обладнання: таблиця для вправ «Читалочки-складалочки» і «Чарівні квадрати»; таблиця зі стовпчи­ками слів та словами поданими в аналітико-синтетичній формі; фішки для складання звукових моделей слів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми згадаємо все, що вивчали про букви та звуки.

III. Актуалізація опорних знань учнів

1 Вправа «Незакінчене речення»

— Перевіримо, чи добре ви знаєте букви та звуки. Продовжіть речення.

• Букви можуть позначати приголосні і... (голосні звуки).

• Крапочкою позначають... (голосні).

• Голосні звуки на письмі позначають такі букви... (а, и, і, е, о, у).

• Однією рискою позначають... (тверді приголосні звуки).

• Двома рисками позначають... (м’які приголосні звуки).

• Приголосні звуки на письмі позначають такі букви... (м, с, р, т, к, с).

• Завжди м’який звук позначає буква... («йот»).

2 Робота над чистомовкою

Із-із-із — барсучок в нору заліз.

Ди-ди-ди — наступили холоди.

Ить-ить-ить — барсучок тут смачно спить.

Ни-ни-ни — аж до самої весни.

3 Вправа «Читалочки-складалочки»

— Прочитайте слова, які заховалися у полі.

(Річка, чайка, майка, ручка, лапка, лайка, булка, білка, казка, качка)

4 Колективне складання звукових схем слів-відгадок. Звуковий аналіз цих слів. Друкування їх у зошитах за зразком

Здивувалась дітвора:

«Це тварина чи гора?

Як же їсть він, як він п’є?»

А для цього хобот є! (Слон)

• Довго він в яйці сидів,

Мати його гріла.

Шкаралупу він пробив

І розправив крила.

Наче сонечко, жовтенький,

Він маленький і тепленький. (Курча)

• Птаха ця живе на морі,

Там літає на просторі.

Дзьобом рибу ловить влучно,

А співає різко й гучно. (Чайка)

• Цього фрукта по шматку

В чай добавлю для смаку.

Запашний він та кисленький,

Наче сонечко, жовтенький. (Лимон)

Фізкультхвилинка

Скочив котик, сів на плотик,

Миє ротик і животик.

Він миленький і чистенький,

Гарний Мурчик мій маленький.

5 Читання стовпчиків слів

— Прочитайте чітко і швидко слова у стовпчику.

Котити Катати Карати Казати

Роса Коса Кора Нора

Сум Сім Сом Сам

Булка Білка Балка Байка

6 Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі

7 Вправа «Чарівні квадрати»

— Прочитайте чітко і виразно слова у рядочках і стовпчиках.

IV. Робота за Букварем

1 Словникова робота

• Бував — тимчасово перебував де-небудь.

• На горбочку — на невеликому округлому підвищені на площи­ні; на бугрі, пагорбі.

• Зустрічав — натрапив на когось на своєму шляху в якомусь місці.

• На калиновім гіллі — на гілках (вітах) калини.

• Лисенька — лисичка.

Фізкультхвилинка

Моркву, перець і гарбуз

Посадив старий дідусь.

Пестив їх та поливав —

Гарний урожай зібрав.

— Послухайте текст пісеньки «Зайчику, зайчику» та скажіть, де побував зайчик і кого він там зустрів.

2 Читання пісеньки вчителем

3 Бесіда за змістом тексту

— Де був зайчик?

— Кого він зустрів на гайочку?

— Як ви гадаєте, хто розпитував зайчика?

4 Бесіда за ілюстрацією в Букварі

— Що зображено на малюнку?

— Що або кого б ви домалювали?

5 Самостійне напівголосне читання учнями

6 Читання «ланцюжком»

7 Читання в парах (I варіант — питальні речення, II варіант — відповідь)

8 Складання речень за схемою

— Складіть речення про пригоди зайчика в гайочку за такою схемою:

(Зайчик весело стрибав зеленим гайочком.

Зайчик почув чудовий спів соловейка.

Зайченятко обережно проходило березовим гайочком.

Вранці зайчик збирав маленькі грибочки.)

V. Підсумок уроку

— Що робили сьогодні на уроці?

— Текст якої пісеньки читали?

Урок 136 (письмо)

Тема. Закрпіпленя вмінь писати вивчені букви. Списування з друкованого тексту

Мета: повторити та закріпити вміння писати букви, слова та речення; удосконалювати вміння списувати з друкованого тексту; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять учнів; виховувати бажання вчитися, охайність.

Обладнання: таблиця «Путівник»; фішки для побудови звукових моделей слів; таблиця для гри «Впізнай букву»; конверт зі словами прислів’я для кожного учня.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Прочитайте та скажіть, що ми будемо робити сьогодні на уроці. А допоможе вам путівник.

III. Робота над матеріалом уроку

1 Звуко-буквений аналіз слів-відгадок з побудовою схем фішками

Живе собі, не поспішає,

Ногами ледь переступає.

Під панциром своїм без страху

Завжди гуляє... (черепаха).

• То холодним, то гарячим

Кожен вдома мене бачив.

То співаю я від жару,

То пускаю з носа пару. (Чайник)

Плавала, купалася,

Сухенькою зосталася. (Качка)

— Які звуки є спільними для слів черепаха, чайник, качка? ([ч], [а])

2 Гра «Впізнай букву»

— Діти, подивіться на дошку, знайдіть букви, які написані правильно.

Учні виходять до дошки і по черзі обводять букву, називаючи її.

IV. Робота в прописах

1 Читання та запис слів річка, ручка та качка, поданих аналітико-синтетичним способом

— Назвіть тип з’єднань між буквами у слові річка (ручка, качка).

— Подивіться на ці слова і скажіть, що спільного в усіх цих сло­вах. (Условах річка, ручка, качка — 5 букв та спільні букви ч, к, а.)

Пальчикова гімнастика

— Руками імітуємо відповідні рухи.

— Ми капусту шаткували!

Двічі — прямими, напруженими долонями імітуємо рухи сокири: уверх-униз.

— Солі в неї ми поклали!

Двічі — пальці зібрані «щіпкою», «солимо капусту».

— Ми капусту м’яли, дерли!

Двічі — енергійно стискаємо пальці в кулачки, то одночасно на двох руках, то по черзі.

— Смачну моркву туди терли!

Двічі — пальці однієї руки зжаті в кулак і здійснюють ритмічні рухи уверх-униз по долоні другої руки. Після цього міняємо руки.

2 Читання анаграм та їх запис

3 Читання та запис речення з його поділом на слова

— Подивіться уважно та спробуйте прочитати речення, слова якого приклеїлись один до одного. (Чорні очі у сичів.)

— Візьміть олівці і поставте поділки між словами.

— Скільки слів у реченні? (Чотири)

— Запишіть схему цього речення на дошці.

— Запишіть це речення. Будьте уважні та пишіть кожне слово окремо, не «склеюйте» різні слова.

4 Словникова робота (вправляння у заміні слів антонімами у реченні)

— Я називатиму речення, у якому необхідно замінити одне сло­во на протилежне за значенням.

• Влітку завжди дуже холодно (холодно — тепло).

• Черепаха — це найшвидша тварина (найшвидша — найповіль­ніша).

• Зайченятко — хоробра тварина лісу (хоробра — полохлива).

• Дівчинка побачила м’якого їжачка (м’якого — колючого).

5 Читання та запис речення Чепурна дівчина

— Доведіть, що це речення. (Починається великою буквою, а в кінці речення стоїть крапка.)

— Замініть слово чепурна іншим, щоб значення речення не змі­нилося.

— Скільки слів у реченні? (Два)

Фізкультхвилинка

Їжачку, їжачку, Нащо ти згорнувся? До твоїх голочок Хто ж би доторкнувся?

Розгорнись, їжачку, Прогуляйся трішки, Покажи, їжачку, Де у тебе ніжки?

6 Списування з друкованого тексту

1) Читання тексту вчителем

2) Читання «ланцюжком»

— Перепишіть текст у зошити. Будьте уважні!

7 Робота в парах. Гра «Розсипане прислів’я»

— Візьміть конверт на парті й разом із сусідом розташуйте сло­ва у правильній послідовності, щоб утворилось речення.

(Не борода робить чоловіка мудрим.)

— Як ви розумієте цю приказку?

— Як ви вважаєте, що може зробити людину мудрою?

— Отже, як людина може стати мудрою (розумною)?

8 Читання та запис слів чайка, гайка, лайка, байка, майка, зайка, поданих аналітико-синтетичним способом

— Прочитайте слова.

— Прочитайте спільну частину цих слів.

— Назвіть типи з’єднань.

— Прочитайте лише букви, якими відрізняються ці слова.

— Назвіть типи з’єднань.

V. Підсумок уроку. Коментар учителя про роботу учнів та її результати

— Що робили сьогодні на уроці?

— Найкраще сьогодні працювали...

Урок 137 (читання)

Тема. Звук [х]. Позначення його буквами Х, х («ха»)

Мета: ознайомити учнів з буквами Х, х («ха»), їх алфавітною назвою та звуковим значенням; виробляти навички читання складів, слів з буквою х («ха»); розвивати увагу, фонема­тичний слух; виховувати наполегливість, бажання пізнавати нове.

Обладнання: таблиця для складання складів; фішки для складання звукових моделей слів; зразок друкованої букви Х; таблиці для вправ «Чарівні квадрати» та «Ланцюжки»; таблиця слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Виділення звуків з вірша

— Послухайте і скажіть, який звук найчастіше зустрічається у вірші.

Хом’ячок наш захворів —

Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку,

Ходить в гості сіра мишка.

2 Віднесення звука [х] до твердих приголосних

3 Вправи на впізнавання звука [х] у заданих учителем словах (на початку, в середині, у кінці слова). Виявлення слів, у яких відсутні ці звуки

— Приготуйте долоні, я називатиму слова. Якщо ви почуєте звук [х] на початку слова, то плескає перший ряд, якщо в середині слова — то другий ряд, а якщо в кінці — третій ряд.

Холод, муха, тепло, хліб, сміх, сніговик, Херсон, схема, горіх, голодний, хижак, гріх, вхід, ховрах.

4 Колективне складання звукових схем слів-відгадок

Заповзята трудівниця,

Вона праці не боїться.

Дуже сильна ця комаха

Називається... (мураха).

• Він такий гіркий один

На городі виріс... (хрін).

• Є у зайця і лисиці,

У корови і куниці,

Навіть у дворі кота

Не зустрінеш без... (хвоста).

5 Самостійне добирання учнями слів зі звуком [х] в різних позиціях — на початку, в середині, у кінці слова

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви вивчите букву, яка позначає звук [х], читатимете слова з нею.

IV. Ознайомлення учнів з буквою Хх («ха»)

1 Учитель повідомляє, що звук [х] позначається на письмі буквою Х («ха»), показує велику і малу літери

2 Зіставлення малої і великої літер х, Х (за формою однакові, а за розміром різні)

Фізкультхвилинка

Хом’як тягнув пір’їну,

Хом’ячиха теж пушину.

Так по крихті позбирали

Та й на зиму ковдру мали.

V. Вправи з читання

1 Читання складів з буквою х («ха»)

— Утворіть всі можливі склади із буквою х («ха»).

2 Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі

3 Вправа «Чарівні квадрати»

— Прочитайте чітко слова у стовпчиках та рядочках.

4 Вправа «Ланцюжки»

— Прочитайте слова, утворені з двох складів, ланцюжком.

VI. Робота за Букварем

1 Читання стовпчиків слів за Букварем

2 Словникова робота

• Хоровий — виконаний групою співців.

• Хустка — шматок тканини, переважно квадратної форми, який пов’язують на голову, шию.

• Мухомор — отруйний гриб на високій тонкій ніжці, з великою червоною шапкою, вкритий білими цятками.

• Ховрах — невелика тварина з роду гризунів.

Фізкультхвилинка

Якось кухарю на вухо

В кухні шепотіла муха:

«Хоч з тобою не дружу,

Хліб спекти допоможу».

3 Читання «ланцюжком» (учні по черзі читають по одному слову)

4 Самостійне напівголосне читання

5 Вибіркове читання

— Прочитайте слово, яке є назвою грибочка.

— Знайдіть на сторінці звукову модель цього слова. Користуючись схемою, назвіть голосні звуки; приголосні звуки.

— Назвіть слова, якими можна замінити слово будинок.

— Чи є слова хата, хатина, хатинка, хатинонька словами-родичами?

— Чому? (Мають спільну частину і спільне значення.)

— Складіть речення про хатинку за такою схемою:

(У лісі стоїть хатинка. На хатині лелечине гніздо. Біля хати виросло дерево.)

— Чи є ще слова родичі?

— Прочитайте їх.

— Прочитайте слова, які є назвою тварин.

— Прочитайте «смачні» слова.

— Прочитайте імена хлопчиків.

— Прочитайте імена дівчаток.

VII. Підсумок уроку

— З якою літерою ознайомилися на уроці?

— Які звуки вона позначає на письмі?

— Які завдання ви виконували на уроці?

Урок 138 (письмо)

Тема. Письмо рядкової букви х («ха»), складів, слів з нею

Мета: вчити дітей правильно аналізувати структуру рядкової букви х («ха»), писати її та слова з нею в рядках зошита; розвивати вміння будувати звукові моделі; тренувати мислення та пам’ять учнів; виховувати шанобливе ставлення до хліба, охайність.

Обладнання: таблиця для вправи «Кут зору»; фішки для складання звукових моделей; каса букв; зразки друкованих та рукописних букв.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Звукові аналітичні і синтетичні вправи

1 Гра «Вгадай звук»

— Приготуйте ваші долоні. Я читатиму вірш, якщо ви почуєте звук [х], плескайте у долоні.

Ховрашки хотіли хліба.

Ховрашкам давали рибу.

Ховрашки халви хотіли,

Та просити не уміли.

2 Утворення складів типу злиття

— Який звук позначає на письмі буква Х?

— Чи може ця буква позначати м’який звук?

— Я називатиму початок слова, ви повинні його продовжити. Підказка: у всіх словах є буква х.

Му... (ха), ти... (хо), дітла... (хи), кома... (ха), мура... (ха).

III. Повідомлення теми та мети уроку

— На цьому уроці ви будете вчитися писати малу рядкову букву х («ха») та слова з нею, дізнаєтесь, з яких елементів вона складається.

IV. Демонстрація зразка рукописної літери у сітці зошита

— Подивіться на малу рукописну букву х («ха»), порівняйте її з друкованою (вони дуже схожі).

V. Аналіз графічної будови з переліком елементів

— Рядкова буква х («ха») складається з двох півовалів — пра­вого і лівого.

VI. Засвоєння конфігурації літери

1 Демонстрація написання літери на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

Алгоритм написання рядкової букви х («ха») (див. с. 60)

2 «Письмо» учнями в повітрі з орієнтацією на показ учителя під рахунок і-раз-і, і-два-і (учитель стоїть спиною до класу)

3 Аналіз зразка букви в навчальному зошиті (з друкованою основою)

Алгоритм написання рядкової букви х («ха»)

VII. Вправи з письма

1 Обведення поданого у зошиті пунктирного зображенням літери

Пальчикова гімнастика

Руками імітуємо вимішування тіста.

Тісто узяли у мами,

Його жужмили і м’яли,

Пирогів напечемо,

Із сметаною з’їмо!

На перші рядки дуже енергійно стискаємо руки в кулачки та розтискаємо (одночасно і по черзі). Потім руками виконуємо рухи, наче ліпимо пироги.

2 Письмо трьох літер (самостійно). Порівняння написаних літер зі зразком. Аналіз помилок

3 Дописування рядка літери

4 Вправа «Кут зору»

5 Аналіз слів хата (хліб, хор, хмара) з подальшим записом за зразком

— Скільки букв у слові?

— Скільки складів?

— Скільки у слові букв, що позначають голосні звуки?

— Назвіть їх.

— Скільки у слові букв, що позначають приголосні звуки?

— Назвіть їх.

— Назвіть типи з’єднань.

6 Робота над загадкою у зошиті

1) Читання загадки вчителем

— Чим особлива ця загадка? (З перших літер рядочка можна прочитати відповідь.)

— Як слід ставитись до хліба?

2) Запис звукової моделі слова хліб

3) Розфарбовування малюнка

Фізкультхвилинка

На городі у бабусі Рахувати я навчуся. Раз, два, три чотири, п’ять Буду квіти рахувать. Ось червоний гладіолус,

Ось волошка, ось жасмин, Ось ромашка, хризантема, Чотири, три, два, один. А троянда біла — п’ять, Буде в вазочці стоять.

7 Письмо речень

8 Звуко-буквений аналіз слів-відгадок з побудовою схем фішками і викладанням з букв розрізної азбуки

Щоб рудим волосся стало,

Фарбу дівчина достала.

Не зашкодить їй вона,

Це рослинна фарба... (хна).

Летіла птиця по синьому небі.

Розпустила крила і сонце закрила. (Хмара)

• Що над нами вверх ногами?

Влітку живе, на зиму вмирає.

Лазить над нами догори ногами.

Завжди мандрує, все покуштує. (Муха)

• Ні сучечок, ні листочок,

А на дереві росте. (Мох)

9 Списування друкованого речення

— Прочитайте речення.

— Скільки в ньому слів? (3)

— Чому останнє слово написане з великої букви? (Це ім’я.)

— Що цікавого в цьому імені? (Три букви а)

VIII. Підсумок уроку.

— Яку букву навчилися писати?

— Який звук нею позначається на письмі?

— Які слова з буквою х («ха») ви писали

Урок 139 (читання)

Тема. Закріплення знань про букви Х, х («ха»), звук [х]

Мета: закріпити знання учнів про букви Х, х («ха»); звук [х]; удосконалювати вміння складати звукові моделі слів; розвивати пам’ять, мовлення та мислення учнів; виховувати наполегливість, правдивість, бажання вивчати нове.

Обладнання: фішки для складання звукових моделей; складова таблиця; таблиця для читання слів аналітико-синтетичним способом; таблиця-криптограма (для роботи з прислів’ям).

Хід уроку

I. Організаційний момент

Пролунав уже дзвінок,

Всіх покликав на урок.

Тож і ми часу не гаймо —

Працювати починаймо.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Виділення звуків зі скоромовки.

— Послухайте скоромовку та скажіть, який звук зустрічається у ній найчастіше. Хрумкає Настя сухарі хрумчасті.

— Спробуйте повторити цю скоромовку. Учитель повільно повторює скоромовку. Спочатку діти промовляють її повільно, а потім — швидше.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми повторимо те, що ви вивчили про бук­ву х і звук [х].

IV. Вправи з читання

1 Колективне складання звукових схем слів-відгадок. Звуковий аналіз цих слів. Друкування їх у зошитах за зразком

• Сам маленький, шуба дерев’яна. (Горіх)

• Двоє лисенят завжди поруч сидять. (Вуха)

У землю кидалося,

На повітрі розгулялося,

У печі випікалося,

На столі з’явилося,

Людям полюбилося. (Хліб)

Хто не плаче, а сльози в нього течуть? (Хмара)

2 Самостійне добирання учнями слів зі звуком [х] в різних позиціях — на початку, в середині, у кінці слова

3 Читання таблиці складів з буквою х («ха»)

4 Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі

Фізкультхвилинка

Літом ластівка літає,

Ластів’ят малих навчає:

— Не лінуйтесь, ластів’ята,

Вчіться літечком літати,

Бо як літо відлітує,

Ми за море помандруєм.

5 Робота над прислів’ям

— Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви його розумієте.

(Засип правду хоч золотом, вона випливе доверху.)

— Чому важливо казати правду?

6 Словникова робота

— Замініть слово доверху в прислів’ї так, щоб його значення не змінилося. (Вгору, уверх)

V. Робота за Букварем

— Послухайте текст і скажіть, яку пісню вчили учні у класі?

1 Читання тексту вчителем

2 Бесіда за змістом тексту

— Чи захотіли учні вчити пісню?

— Яку пісню вчили учні? (Пісню про козлика)

— Що робили учні після того, як вивчили пісню?

3 Самостійне напівголосне читання учнями

4 Вибіркове читання

— Прочитайте, як звали вчительку.

— Як діти слухали пісеньку?

— Що запитала вчителька?

— Прочитайте відповідь учнів на це запитання.

— За кого співав Віталик?

— А за кого — Михайло?

5 Словесне малювання

— Подивіться на малюнок до тексту. Що на ньому зображено?

— Уявіть, що ви — художники. Який малюнок до цього тексту ви б намалювали?

Фізкультхвилинка

Хапливий хом’як

Харчувавсь абияк.

Харчі він шукав

Та за щоку ховав.

І хлібець, і хурму,

Не збагну я — чому?

6 Вивчення «Пісеньки про козлика» напам’ять

— Давайте і ми вивчимо куплет пісеньки.

1) Читання пісеньки хором

2) Гра «Риболовля»

Учні-«рибки» читають текст так, щоб їх не спіймали учні-«рибалки», які слідкують і виправляють допущені помилки.

3) Гра «Закінчи рядок»

Учитель читає початок рядка, а учні його закінчують. Учитель читає рядки не по порядку.

4) Читання хором «через рядок»

Учні читають перший рядок, а другий розповідають напам’ять, і так — до кінця вірша, потім — навпаки.

5) Повторення вірша по пам’яті хором, самостійно

6) Гра «Зірка телебачення»

Учні співають «Пісеньку про козлика» невеликими групами пе­ред класом.

VI. Підсумок уроку

— Що робили сьогодні на уроці?

— Яке прислів’я читали?

— Яку пісеньку вивчили?

Урок 140 (письмо)

Тема. Письмо великої букви Х («ха»). Письмо слів з великою буквою Х («ха»)

Мета: вчити учнів правильно аналізувати структуру великої букви Х («ха»), писати її в рядках зошита в поєднанні з іншими буквами; розвивати увагу, мислення учнів; виховувати охайність, бажання допомагати іншим.

Обладнання: картки для самостійної роботи; фішки для складання звукових моделей; розрізна азбука; картки для читання слів-головоломок; зразки рукописних букв Х, х («ха»).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Ви вже вмієте писати малу рядкову букву х («ха»), а сьогодні на уроці навчитеся писати велику букву Х («ха»).

III. Актуалізація опорних знань учнів

1 Гра «Впіймай звук»

— Але спочатку давайте перевіримо, чи знаєте ви, у яких сло­вах необхідно писати букву х («ха»). Я читатиму вірш, а ви будете плескати у долоні, коли почуєте звук [х], який позначає на письмі буква х («ха»). Приготуйте долоні.

Хоче дівчинка Харитя

Хмарку в гості запросити.

Хай подивиться хмаринка

На хатинку Харитинки.

2 Самостійна робота на картках

— Дід Буквоїд з’їв букви у деяких словах, і тварини розгубили­ся. Допоможіть їм. Прочитайте слова тварин.

Допишіть необхідну рукописну букву на картці.

3 Робота в зошиті (письмо слів хвіст і хист)

Пальчикова гімнастика

Вихідне положення: розташувати кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розведені в сторони та напружені.

Після виконання вправи струсити кис­ті рук.

Вітер залетів у гай. Ти дерева не гойдай,	(Качати руками з боку в бік.)
Дуже гілки не клони, Щоб не тріснули вони!	(Качати руками вниз — уверх, не згинаючи пальців.)

IV. Демонстрація зразка рукописної літери в сітці зошита.......

— Велика буква Х («ха») складається з двох великих півовалів: правого й лівого.

V. Аналіз графічної будови з переліком елементів

— Подивіться на велику рукописну букву Х («ха»), чи схожа вона на малу рукописну х («ха»)?

— Чим вони відрізняються? (Розміром)

VI. Засвоєння конфігурації літери

1 Демонстрація написання літери на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

Алгоритм написання великої букви Х («ха»)

2 «Письмо» учнями в повітрі з орієнтацією на показ учителя під рахунок і-раз-і, і-два-і (учитель стоїть спиною до класу)

3 Аналіз зразка букви в навчальному зошиті (з друкованою основою)

VII. Вправи з письма

1 Обведення пунктирних зображень літери, поданих у зошиті

2 Читання слів-головоломок з побудовою їх схем фішками і викладанням слів з букв розрізної азбуки (халва, хитра)

3 Письмо трьох літер (самостійно). Зіставлення написаних літер за зразком. Аналіз помилок

4 Дописування рядка літери

Фізкультхвилинка

По дорозі йду додому,

Все з дитинства тут знайоме:

Деревина-дуб стоїть,

В небо сивий дим летить,

У дворі гуляють діти,

В дім дверцята неприкриті:

Дім запрошує ласкаво:

Тут і деруни, і кава,

Добрі люди проживають,

Про добробут вони дбають.

5 Списування з рукописного тексту (два речення)

6 Добирання імен, які починаються буквою Х («ха»)

— Прочитайте речення, яке ви записали.

— Які імена в ньому зустрічаються? (Харитон, Хома)

— Які ще імена, що починаються буквою Х («ха»), ви знаєте? (Христинка, Харитя)

7 Читання вірша «Художниця» вчителем

— Послухайте вірш і скажіть, що малювала дівчинка.

— А що б ви хотіли намалювати?

8 Розфарбовування малюнка

VIII. Підсумок уроку.

— Яку букву навчилися писати?

— Назвіть слова з цією буквою, які писали на уроці.

Урок 141 (читання)

Тема. Закріплення знань про звук [х], букви Х, х («ха»). Практичне зіставлення звуків [х] — [г] за артикуляцією та звучанням

Мета: вчити правильно артикулювати звуки, читати склади, слова з буквою «ха» та «ге»; закріплювати знання про звукове значення букв, удосконалювати вміння робити звуковий та звуко-буквений аналіз слів; збагачувати словниковий запас учнів; роз­вивати увагу, мислення, фонематичний слух, мовлення дітей; виховувати любов до усної народної творчості.

Обладнання: предметні малюнки до загадок; сигнальні картки; модель до творчої вправи; запис колискової пісні.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Встали, діти, підтягнулись,

Одне одному всміхнулись.

На урок старання не забудьте взяти.

Сіли всі рівненько, починаєм працювати.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Вірш

— Послухайте уважно вірш і спробуйте запам’ятати, в яких словах є звук [х].

ХУДОЖНИЦЯ

Я малюю. Ось хатинка.

Над хатинкою — хмаринка.

Хризантеми біля хати.

І барвіночок хрещатий.

А за хатою садочок.

Там травичка й холодочок.

В холодочку — Харитинка

Гарну вишила хустинку:

Листя хмелю на хустині

І волошки сині-сині.

Л. Біленька

— Отже, які предмети намалювала художниця?

— Назвіть ті, в назвах яких зустрічається звук [х]. (Хатинку, хмаринку, хризантеми, хату, хрещатий, холодочок, Харитинку, хустинку, хміль)

— З перелічених слів виберіть слова-«родичі». (Хата — ха­тинка)

2 Порівняння слів хата і хатинка

— Назвіть послідовно звуки у слові хатинка.

— Який звук [х] за звучанням? (Глухий)

— Якою буквою він позначається? («ха»)

3 Звуковий аналіз слова хатинка

4 Загадка

В теплий дощик народився,

Парасолькою накрився.

Може б з лісу пострибав,

Якби другу ногу мав. (Гриб)

— Назвіть послідовно звуки у слові гриб.

— Який звук [г] за звучанням? (Дзвінкий)

— Якою буквою він позначається? («ге»)

5 Звуковий аналіз слова гриб

III. Повідомлення теми та завдань уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо розрізняти звуки [х] та [г], ді­знаємося багато цікавого й виконаємо завдання нашої гості. А хто вона — ви здогадаєтесь, відгадавши загадку.

В лісі темному блукає,

Довгий хвіст пухнастий має.

До села як завітає —

Курочку собі шукає.

Їй на місці не сидиться.

Як же звуть її?... (Лисиця).

— Її дуже цікавить, чи вмієте ви розрізняти звуки [х] та [г], чи не плутаєте їх. Ви ж пам’ятаєте, що Лиска дуже хитра, тому підго­тувала вам багато завдань.

IV. Робота над матеріалом уроку

1 Повторення «пісеньки про козлика»

Фізкультхвилинка

Трава низенька-низенька,	(Діти нахиляються до землі.)
Дерева високі-високі,	(Тягнуться на носочках.)
Вітер дерева колише, гойдає,	(Нахили вліво — вправо.)
Птахи летять, відлітають,	(Помахи руками.)
А діти тихенько за парти сідають.	(Сідають за парти.)

2 Гра «[г] чи [х]?»

— Наша Лиска захотіла перевірити те, як ви вмієте розрізняти звуки [г] та [х], і тому навмисно позатирала перші літери в словах. Я буду вам називати слова, але без першого звука, а вам потрібно визначити, яку літеру треба поставити, щоб утворилося слово, і по­казати картку з відповідною літерою.

…олос, …вилі, …рак, …ата, …орішок, …віст, …ом’як, …ілка,…віртка.

Учні показують картки, на яких написані літери «ге» або «ха».

3 Гра «Зайве слово»

— Лиска перемішала слова так, що й сама заплуталась у тому, яке з них зайве. Допоможемо їй відшукати зайве слово.

Халва, хмара, сніг, знахідка, ховрах

— Чому?

4 Гра «Слово у слові»

— Утворіть і надрукуйте слова, які можна утворити з букв сло­ва хуртовина. (Хутро, вина, Харитон, тон, вона, нива, товар…)

V. Робота в зошитах

Запис (друкування) в зошити декількох щойно складених слів (за вибором).

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

Сидять маленькі совенята.

Раз — відкрили оченята.

Подивилися навколо.

Потім — вгору і додолу.

Оченята — блим, блим, блим!

Відпочити треба їм!

Вправо, вліво оченята

Повертали совенята.

Совенята будуть спати,

А ми будемо читати.

VI. Робота за Букварем (с. 97)

1 Опрацювання колискової

1) Розповідь учителя про колискові пісні та магічні персонажі фольклору українського народу — «сон» і «дрімоту»

2) Слухання запису колискової

3) Бесіда після прослуховування

— Кого ви уявили під час прослуховування колискової?

— Які почуття виникли у вас?

— Змалюйте словесно ту картину, яку ви уявили.

4) Розглядування малюнка в Букварі

5) Декламування колискової пісні «Ходить сон...» учителем напам’ять (або виконання під музичний супровід)

6) словникова робота

• Дрімота — персонаж українських народних творів.

• Коло плоту — біля огорожі, сплетеної з хворосту (сухі вітки де­рев).

• Пита — запитує.

• Колихати — злегка гойдати.

7) Вибіркове читання, вироблення виразності читання, відповідної інтонації

— Знайдіть те місце в пісні, де розповідається про магічні пер­сонажі. Зачитайте.

— Що запитав сон у дрімоти?

— Що відповіла дрімота?

— Хто ходив коло вікон?

— А хто коло плоту?

8) Читання «Дощиком»

• Дощик крапає: 1–2 рядки колискової — повільно і тихо;

• дощик сильнішає: 3–4 рядки — швидше і голосніше;

• злива: 5–6 рядки — голосно і скоромовкою;

• дощик слабший, дощ крапає, дощ перестав: 7–8 рядки — по­вільніше.

9) Читання за особами

VII. Узагальнення та систематизація знань

1 Робота над загадкою. Практичне ознайомлення зі словами-антонімами

Чорна корова всіх зборола.

А білий віл усіх звів. (Ніч — день)

2 Гра «День — ніч»

Учитель називає слова, в яких є звуки [х] та [г]. Коли діти чують у сло­ві звук [х],— вони опускають голови на парти і промовляють: «Ніч!», коли звук [г],— піднімають голови і промовляють: «День!»

Гусак, хвіст, ховрах, крига, гусінь, хліб, хата, крихта, голка, голос.

3 Творча вправа

— Пограємо у «Поле чудес»!

Що це за слово? Хто відгадає?

За першу букву «ха» воно має,

І не тварина, бо ніжок не має,

Злим вовком виє, полем гуляє. (Хуртовина)

VIII. Підсумок уроку

— Що ви сьогодні робили на уроці?

— Хто завітав сьогодні до вас на урок?

— Які завдання виконували?

— Які почуття викликало у вас прослуховування колискової пісні?

Урок 142 (письмо)

Тема. Закріплення вмінь писати букву х («ха») у сполученні з іншими буквами. Розвиток зв’язного мовлення. Закріплення знань про скоромовки

Мета: удосконалювати уміння робити звуко-буквений аналіз слів; збагачувати словниковий запас дітей; вчити зіставляти кількість звуків та букв у словах, складати речення за схемою; розвивати фонематичний слух, увагу, пам’ять дітей, естетичні почуття шко­лярів; виховувати охайність при письмі та дотримання норм каліграфічного письма, повагу до усної народної творчості, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: картки із завданнями; предметні малюнки; кросворд; фішки для звукових моделей, схеми.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Пролунав веселий дзвоник.

На урок він всіх позвав.

Сіли рівно. Посміхнулись.

Працювати час настав.

Учитель звертає увагу дітей на наявність шкільного приладдя, готов­ність учнів до уроку.

II. Повторення вивченого матеріалу

Бесіда

— З чого складаються слова? (Зі звуків)

— Які дві групи звуків є в нашій мові? (Голосні та приголосні)

— Чим голосні звуки відрізняються від приголосних? (Голосні звуки вимовляються без перешкод, при вимові приголосних звуків є перешкоди: зуби, губи, язик.)

— Наведіть приклади голосних та приголосних звуків.

— Яка буква не позначає звука?

III. Повідомлення теми та мотивація діяльності

— Сьогодні ми будемо закріплювати вміння писати букву «ха», поєднувати її з іншими буквами та згадаємо ті скоромовки, які ми вже вивчили.

IV. Робота над матеріалом уроку

1 Гра «Впіймай звук»

— У вас на партах є картки: червоного, зеленого та жовтого ко­льорів. Я називатиму слова, а вам потрібно буде уважно слухати і, якщо звук [х] буде стояти на початку слова, ви підніматимете черво­ну картку, якщо всередині — жовту картку, якщо в кінці — зелену.

Захарко, хліб, хутро, мухомор, вуха, хмара, халва, муха, хокей, ховрах.

2 Каліграфічна хвилинка

1) Письмо букв х, і, б, л

2) Письмо буквосполучень хі, хо, хл

3) Вірш

— Уважно-уважно послухайте вірш С. Чугай і скажіть, що наші пращури вважали святинею, основою людського життя. (Хліб)

Хліб здавна шанували люди

І всі кричали: «Хліб святий!»

Хлібець, хлібина, паляниця,

Духмяний коровай смачний.

Гріхом вважалось кинуть кусень

Чи навіть крихти від хлібини.

Тож пам’ятай, що хліб — основа,—

Повчала мати Харитину.

С. Чугай

— Назвіть перший звук у цьому слові. ([х])

— Повторіть слова з цим звуком, які є у вірші. (Хлібець, хліби­на, духмяний, гріхом, крихти, Харитину)

— Які з цих слів можуть утворити «сімейку» зі словом хліб? («Сі­мейка» слів: хліб, хлібець, хлібина, бо їх ріднить частина «хліб».)

— Давайте запишемо слово, яке ріднить всі ці слова між собою. (Письмо слова «хліб».)

3 Звуко-буквений аналіз слова хліб

4 Робота на картках

— Спиши. Встав пропущену велику або малу букву «ха».

Варіант 1

За..арко і тато на виставі. ..орол — назва річки і міста у Пол­тавській області.

Варіант 2

Івась ніс опеньки. А он му..омор. На му..омор сіла му..а.

Фізкультхвилинка

Повертаємося вправно,

Все виконуємо гарно.

Вліво-вправо повернулись

І сусіду усміхнулись.

Ось скакалки ми візьмемо

І стрибати розпочнемо.

Всі стрибаємо тихенько,

Навшпиньках, ще й легенько.

Ледь торкаємось підлоги —

Не стомити наші ноги.

5 Робота в парах

Варіант 1

Прочитати скоромовку. Виписати слова з літерою «ха». Під­креслити її.

Хоче дівчинка Харитя

Хмарку в гості запросити.

Хай подивиться хмаринка

На хатинку Харитинки.

Варіант 2

Прочитати скоромовку. Виписати слова з літерою «ха». Під­креслити її.

Ховрах від мурах

Сховався в горох.

Від страху ховрах

Всіх переполохав!

6 Бесіда

— Чому скоромовки так називаються? (Бо вони скоро промов­ляються.)

— Як треба промовляти звуки у скоромовці? (Чітко й швидко)

7 Заучування однієї зі скоромовок напам’ять

8 Робота в групах

1-ша група. Малюнковий кросворд.

(Хата, хмара, хвиля, хвіст)

Запис слів-відгадок у зошити.

2-га група. Запишіть речення так, щоб утворилася розповідь.

Там чути спів птахів. Улісі малина, калина. Іра, Ніна і Лесик ходили до лісу.

3-тя група. Назвіть і запишіть зайве слово.

Весна, зима, хвіртка, осінь, літо.

Очі, ніс, хмара, рот, уста.

Зелений, синій, вуха, червоний, голубий.

4-та група. Визначте, в яких словах пишеться маленька літера «ха», а в яких — велика. Запишіть слова в два стовпчики: у пер­ший — слова, які пишуться з великої літери, у другий — слова, які пишуться з маленької літери.

..оврах ..ерсон ..ор

?

..мара ..аритон ..віст

Фізкультхвилинка

Ось рука і ось рука: Хлоп-хлоп-хлоп. Ось нога і ось нога: Топ-топ-топ. Ручками заплескали — Один, два, три.

Ніжками затупали — Один, два, три. Повернулись вправо — Один, два, три. Повернулись вліво — Один, два, три.

V. Узагальнення та систематизація знань

1 Складання звукових моделей слів

Хата, хвилі, хліб, поріг

2 Лексична вправа

— Прочитайте і поясніть.

Бачиш слід навколо хижі?

Тут ходили звірі хижі!

4 Словникова робота

Ховрах — невелика тварина з роду гризунів, яка завдає великої шкоди посівам.

1) Розвиток зв’язного мовлення. Опис ховраха

— Запишіть слово-відгадку.

— Давайте поглянемо, який він.

Учитель демонструє картинку із зображенням ховраха.

— Якого він кольору?

— Які у нього вушка?

— Який у нього хвостик?

— Які у нього ноги?

2) Вірш про ховрашка

— Послухайте ще віршик про ховрашка і скажіть, яка у нього вдача?

Хотів хитрий ховрашок Хатку збудувати. Хурою завіз зерно — Нумо працювати.

Лиш попробував — смачне, Стриматись не може. Відтоді в нірці він живе, Хатки вже не хоче.

— Давайте складемо невеличку розповідь про ховрашка.

3) Слухання розповідей учнів

VI. Підсумок уроку

— Що ми сьогодні робили на уроці?

— Що повторили?

— Чи задоволені ви своєю роботою на уроці?

— Що вдалося виконати легко?

— У яких вправах відчули труднощі?

Урок 143 (читання)

Тема. Букви Я, я. Позначення буквою я звуків [йа]

Мета: ознайомити учнів з буквою, її назвою та звуковим значенням; вчити правильно арти­кулювати звук, читати склади, слова з буквою я; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати уяву, увагу, мислення, фонематичний слух, зв’язне мовлення, інтелектуальні здібності, пізнавальний інтерес; виховувати гуманні почуття, естетичні смаки, любов та дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: схеми для утворення та читання складів, слів; предметні малюнки; фішки для звуко­вого аналізу слів; схеми речень; ребус.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Мовна розминка

Повторення скоромовки, вивченої на попередньому уроці.

2 Гра «Кут зору»

III. Повідомлення теми уроку, мотивація діяльності

— Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну букву, але ця буква непроста. Вона ніби актриса, яка може грати різні ролі. І сьогодні ми дізнаємося, якими ж ці ролі можуть бути.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Слухання вірша

ЯБЛУНЬКА

В лісі яблунька,

В лісі дичка,

Рясно яблучок

Невеличких.

Плаче яблунька,

Плаче дичка:

— Родять яблучка,

Звуть — кислички…

В. Гринько

— Про що розповідається у вірші? (У вірші розповідається про дерево.)

— Як називається дерево? (Яблунька)

— Чому плаче яблунька? (Її плоди називають кисличками.)

2 Звуковий аналіз слова яблунька

V. Ознайомлення з буквою я

1 Демонстрація букви я (великої і малої). Аналіз будови, порівняння великої і малої букв між собою, з іншими буквами. Визначення місця букви я в касі букв

2 Утворення та читання складів типу злиття

VI. Робота в зошитах

1 Письмо друкованих літер Я, я

2 Письмо складів з буквою

Фізкультхвилинка

Працювати перестали

І тепер всі дружно встали.

Будемо відпочивати,

Нумо, вправу починати!

Руки вгору, руки вниз

І легесенько пригнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз — присіли, другий — встали.

Всі за парти посідали.

VII. Робота за Букварем (с. 98–99)

1 Розглядування малюнків

2 Аналіз звукової моделі слів яблуко, Ярик

— Хто зображений на малюнку? (Дівчатка та хлопчики)

— Як звати хлопчика? (Ярик)

— Давайте подивимось, як записана звукова модель цього слова.

— Який перший звук? ([й])

— Який другий?

— Отже, у першому складі два звуки — [й] та [а]. На письмі спо­лучення цих звуків позначається буквою я.

— У яких ще словах буква я стоїть на початку слова? Прочи­тайте їх.

— Які імена дітей ми ще не прочитали? (Надія, Лідія)

— Складемо до них звукові моделі.

— Поділіть слова на склади.

Перший склад — на, позначається звуками [н], [а].

Другий склад — ді, позначається звуками [д′], [і].

Третій склад — я, позначається звуками [й], [а].

— Після якої букви стоїть буква я у слові Надія? (Після букви і)

— Який звук позначає буква і? (Голосний)

— Отже, можна сказати, що буква я позначає два звуки ще й тоді, коли стоїть після голосного.

3 Бесіда

— А от ще яку роль виконує в нашому мовленні буква я, ви ді­знаєтесь з віршика, який написав для вас А. Шибаєв.

Всьому світу спішить

Я мерщій доповісти:

— Чи ж ви знаєте, хто Я?

Ви не знаєте, хто Я.

Я не просто собі Я —

Я — склад!

Я — літера!

Я — слово!

— Отже, буква я може бути і літерою, і складом, і окремим словом.

— А тепер вимовимо слова складами: я-лин-ка, я-гід-ка, я-щик, я-скра-вий.

— Назвіть лише перший склад у цих словах.

— Який перший звук? ([й])

— Який другий звук? ([а])

— Отже, у першому складі два звуки [йа], які на письмі позна­чаються однією буквою я.

— Послухайте речення і подумайте, які слова може заміняти буква я.

Я доглядатиму маленьких теляток і поросяток, жовтеньких курчаток і каченяток.

— Хто буде доглядати за маленькими тваринами? (Я) А хто це — «Я»? (Відповіді дітей.) Як бачите, кожен з вас замість свого імені може сказати: Я. Отже, я може вживатися замість імені лю­дини.

4 Розгадування ребусів

— Скільки звуків позначає буква я у слові надія?

— Діти, а що означає слово надія? (Варіанти відповідей дітей.)

— Чому в підручнику слово Надія написане з великої літери? (Це ім’я дівчинки.)

— А хто знає, що ще означає це слово?

5 Робота з дитячим тлумачним словником

Надія — сподівання на щось краще.

6 Робота з прислів’ям

Фізкультхвилинка

Один, два, три, чотири,

До хмарин дістанемо.

Нахиліться стільки раз,

Скільки квіточок у нас.

Один, два, три, чотири, п’ять.

Добре вміє рахувать.

Скільки покажу грибків,

Стільки ви зробіть стрибків.

Один, два, три, чотири, п’ять,

Час усім відпочивать.

VIII. Узагальнення та систематизація знань

1 Творче завдання

— На яблуньці — завдання (малюнок яблуні, на її листочках слова). Потрібно скласти речення з поданих слів.

яблуні, На, стиглі, плоди.

2 Гра «Діалог»

Я до вас питання маю:

Хто на я рослину знає? (Ялина, явір)

• Ще спитати хочу я:

Єна букву я ім’я? (Яна, Яків, Ярина)

3 Складання речення за схемою

4 Вивчення скоромовки

Яблука на ярмарок

В ящику везла,

Яблука на ярмарку

Швидко продала.

— Назвіть слова, у яких вживається буква я. (Яблука, ярмарок, ящик)

— Скажіть, яку роль виконує буква я в цих словах?

IX. Підсумок уроку

— Що ви вивчали сьогодні на уроці?

— Що нового дізналися?

— Що можете сказати про роль букви я?

Урок 144 (письмо)

Тема. Письмо рядкової букви я, складів, слів із нею

Мета: удосконалювати вміння робити звуко-буквений аналіз слів; збагачувати словниковий за­пас дітей; вчити учнів аналізувати написане, перевіряти, виправляти помилки, зіставляти кількість звуків та букв у словах, складати речення за схемою; розвивати фонематичний слух, увагу, пам’ять, уміння аналізувати структуру букви, порівнювати її з іншими; ви­магати від дітей охайності під час письма та дотримання норм каліграфічного пись­ма; виховувати повагу до усної народної творчості, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: картки з літерами; зошит з навчання грамоти; фішки для звукового аналізу слів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Бесіда за матеріалом уроку читання

— З якою буквою ознайомилися на уроці читання?

— Які звуки вона позначає на письмі?

— У ролі чого вона може виступати?

2 Повторення скоромовки, вивченої на уроці читання

Яблука на ярмарок

В ящику везла,

Яблука на ярмарку

Швидко продала.

3 Звуковий аналіз слова ярмарок

4 Повторення знань про звукові значення букви я в українській мові

• Буква я на початку слова позначає два звуки [йа].

• Буква я після голосного позначає два звуки [йа].

III. Повідомлення теми та завдань уроку

— На цьому уроці письма ми навчимося писати букву я, а та­кож склади і слова з нею.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Демонстрація та порівняння друкованої літери з відповідною їй писаною, з раніше вивченими літерами

2 Повторення гігієнічних правил письма

Правила сидіння за партою

— Сидіти потрібно зручно, ноги тримати на підлозі повною ступнею, спину тримати прямо, голову нахилити трошки вліво і вниз так, щоб бачити написане в зошиті, лікті покласти на парту. Між партою і грудьми повинна бути відстань на ширину долоні. (Розглядування плаката.)

Розміщення зошита на парті

— Розгорніть зошит, покладіть перед собою, лівою рукою притри­муйте його. (Учитель звертає особливу увагу на ліворуких дітей.)

Як тримати ручку під час письма

— Візьміть ручку в праву руку. Підніміть її, ставлячи лікотьна парту. Ручку тримайте тільки трьома пальцями — великим, вказівним, середнім, але писати допомагає вся рука. Ручка більше спирається на середній палець, підтримується великим, а зверху — вказівним. Усі три пальці знаходяться на відстані ширини вказів­ного пальця від кінця ручки. (Учитель звертає особливу увагу на ліворуких дітей.)

3 Демонстрація і пояснення вчителем написання букви на дошці

— Рядкова буква я складається з двох елементів: перший еле­мент починається з нижнього заокруглення, що переходить у пря­му лінію і далі у малий овал і пряму коротку лінію, заокруглену внизу праворуч.

Алгоритм написання рядкової букви я

— Пишемо під рахунок і-раз-і, два-і.

Пальчикова гімнастика

Ладусі-ладусі. Де були? В бабусі? Пригоща старенька Онучат рідненьких.		(Плескають у долоні, ручки розводять в сторони, погладжуючи то одну руку, то другу.)
Всіх гарненько зустріла Ів кімнаті посадила.		(Поклін, руки розвести в сторони.)
Степанко сів на стільчик, Андрійко — на ослінчик, Іванчик — на диванчик,		(Почергово згинають пальчики, починаючи з великого.)
Василько сів у кріслі, Щоб бути всім у купці.
Трьохрічну Оришку Бабця посадила на ліжко. Почала всіх частувати: Степанку дала пиріжок, Андрійку — пряничок, Іванку — бубличок, Васильку — ватрушку, А Оришці — маленьку пампушку.	(Діти почергово згинають пальчики в кулачок, починаючи з великого пальця.)
Дуже раді внучата Почали всі танцювати.	(Плескають у долоні, кружляють, стрибають.)

4 «Письмо» зворотним кінцем ручки на парті

V. Робота в зошиті (с. 20)

1 Письмо елементів букви по пунктирах зразка

2 Письмо рядка літери самостійно

3 Гра

— Складіть нові слова, використовуючи перший склад кожно­го слова.

1) Яма, лини, народ. (Ялина)

2) Коло, море, рама. (Комора)

— У якому зі слів потрібно писати букву я?

4 Звуковий аналіз слова ялина

5 Продовження роботи в зошиті

Письмо слів (звернення уваги на відривне і безвідривне напи­сання буквосполучень).

6 Гра «Діалог»

Хочу запитати я:

А що ти їв на букву я? (Яблуко, яйця, яловичину)

• Ще таке питання маю:

Хто на я тварину знає? (Ящірка, ягуар)

Фізкультхвилинка

Клас принишк, Настала тиша. Вже ніхто нічого не пише. Треба паузу зробити, Щоб здоров’ячко зміцнити.

Стали, сіли, сіли, стали, Поробили різні вправи. На сусіда подивились, Усміхнулись, звеселились, Й до роботи знову взялись.

VI. Узагальнення та систематизація вивченого

1 Продовження письма слів

2 Звуковий аналіз слова до малюнка, його розфарбовування (зошит)

3 Дописування сторінки зошита

4 Переписування слів з друкованого тексту (учитель звертає увагу на з’єднання букви з іншими буквами)

VII. Підсумок уроку

— Яку букву навчилися сьогодні писати?

— Чи важко було писати цю букву?

— Які слова з цією літерою ви писали?