Навчання грамоти Уроки 1-18

Урок 1 (читання)

                      Тема. Розвиток артикуляційно-вимовних умінь. Словниково-логічні вправи. Бесіда «Державні символи України». Презентація «Букваря» М. С. Вашуленка та Н. Ф. Скрипченко. Урок-презентація

                     Мета: ознайомити дітей із першою навчальною книгою; вчити слухати і розуміти усне ви­словлювання, відповідати на запитання, вступати в діалог, обґрунтовувати свою думку; практично ознайомити зі змістом понять: автор, його прізвище, назва книжки, об­кладинка, корінець, сторінка; ознайомити з новими словами; учити спостерігати за лексичним значенням слова (омоніми, синоніми); розвивати артикуляційно-вимовні вміння, фонематичний слух, увагу, мислення, збагачувати словниковий запас дітей словами, що є назвами Державних символів України, формувати організаційні, за­гальномовленнєві вміння і навички; виховувати бажання працювати разом, учитися читати, берегти книгу.

                     Обладнання: Букварі, заховані у портфелях дітей; казковий будиночок, карта-шлях до казкового будиночка; картки з відповідями до запитань, прямокутники жовтого і блакитного кольору для роботи в парах; ілюстрації для пояснення значень слів — назв Дер­жавних символів України; лист від мешканця казкового будиночка, паспорт Букваря, звукозапис-звернення книжки.

Хід уроку

I. Організаційний момент

1 Вступна бесіда

— Діти, ми починаємо наш перший урок навчання грамоти. Саме слово грамота означає «уміння читати й писати», тож, на вашу думку, чого ми будемо вчитися на таких уроках — уроках на­вчання грамоти? Пам’ятаймо, що право відповіді має той, хто пер­ший підводить руку і не висловлюється з місця.

— А для чого людині вміти читати й писати?

— Учора ми ознайомилися з основними правилами поведінки на уроці. Давайте пригадаємо їх (коли треба вставати, сідати, коли підводити руку, коли можна говорити, чому не слід перебивати одне одного, як відповідати на запитання вчителя, як ставити за­питання тощо).

— Отже, діти, на уроках навчання грамоти ми будемо вдоско­налювати своє мовлення, вчитися читати й писати, дізнаємося ба­гато цікавого про рідний народ, рідну мову.

2 Заохочення до роботи

— Сьогодні у нас у класі з’явився ось такий будиночок. Мені дуже хочеться дізнатися, хто в ньому живе. А вам?

То давайте довідаємось. А що ж треба зробити, перш ніж увійти?

— Треба постукати, подзвонити.

— Поставте кисті рук на парту. Легенько стукаємо середнім пальчиком правої руки. А тепер — двома. Спробуємо всіма, нехай думають, що дощик іде. Ніхто не виходить…

II. Робота над темою уроку

1 Артикуляційно-вимовні, творчі вправи

— Може, гукнути треба? Але будиночок казковий. То що ж — і ми з казки. Спробуємо перетворитися на вовчиків. Я вас навчу, як вимовляти, а ви чітко і виразно повторюйте за мною:

А-у, а-у-у!

Господареві славу — у-у! (Учні повторюють.)

— Боїться вовчиків, то ми — козенятка:

— Ме-ке-ке, ме-ке-ке!

Шанування ось таке! (Учні повторюють.)

— Нічого не виходить… Може, журавликами прокурличемо:

— Курли-курли-и-и!

Здоровенькі були! (Учні повторюють.)

— Задзижчіть, як джмелі, як комарики!

— Помукайте, як корови.

— Попищіть, як пташенята.

— А спробуємо чарівними краплинками побути?

— Дзінь-дзень, дзінь-дзень!

Добродію, добрий день!

2 Сюрпризний момент

— Чому ж двері не відчиняються? Аж ось, дивіться! Лист!(Зачитує)

Любі друзі! З нетерпінням чекаю зустрічі з вами. Але шлях до мене непростий. Зверніть увагу на карту: якщо ви виконаєте всі за­вдання на зупинках, ми обов’язково зустрінемося!

— Хто готовий у путь вирушати й усі перешкоди долати?

3 Актуалізація опорних знань. Словникова робота (тлумачення слів,багаторазове повторення)

— Отже, перша зупинка: «Розумники й розумниці». Слід дати відповіді на запитання (у вигляді «мозкового штурму») з місця, не підводячи руку. (Відповіді містяться на картках, тож учні, які вже вміють читати, можуть допомогти відкрити шлях до казко­вого будиночка всьому класу, прочитавши слово. Ці картки можна розмістити на дошці поряд з картою.)

— Як називається рідний край, найдорожча і найрідніша зем­ля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де похо­вані наші предки? (Батьківщина, Вітчизна) (Учні хором повторю­ють відповіді за вчителем. Отже, рідний край, земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші пред­ки, називається… Батьківщина, або Вітчизна.)

— Країна зі своїм урядом, законами, кордонами та спеціальни­ми органами, які захищають державні інтереси, називається... (держава). (Учитель: «Країна зі своїм урядом, законами, кордо­нами та спеціальними органами, які захищають державні інтереси, називається… держава».)

— Незалежна держава Європи, у якій ми живемо — ... (Україна). (Можна попросити учнів дати індивідуальні відповіді: «Ска­жи, будь ласка, Петрику, як називається незалежна держава Єв­ропи, у якій ми живемо?)

— Предмет, знак, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення на­роду — ... (символ). (Можна повторити визначення хором, ряда­ми, індивідуально.)

— Молодці, першу перешкоду здолали і довели, що всі ви — справжні розумники й розумниці. Діти, мабуть, ви помітили, що тим, хто вміє читати, завдання було виконати легше. Ось так ко­жен з вас, навчившись читати, зможе розв’язувати складні життєві завдання. Бо в народі кажуть: «Книга — твій найкращий друг. Книга вчить, як на світі жить. Хто багато читає, той багато знає!»

4 Фізкультхвилинка

— А тепер відпочинемо. Підведіться, послухайте вірш і повто­ріть рухи за мною:

Україна,		(Розводять руки в сторони.)
Рідний край,		(Піднімають руки догори.)
Поле, річка,		(Повороти тулуба з розведеними в сторонируками.)
Синій гай.		(Присідають, руки на пояс.)
Любо стежкою іти.	(Ходьба на місці.)
Тут живемо я і ти!	(Беруть одне одного за руки.)

Лексична робота. Зупинка «Символічна»

1) Вступна бесіда

— Наступна зупинка — «Символічна». Ми вже з’ясували, що символ — це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення на­роду. Які ж Державні символи України ви знаєте?

2) Робота в парах

— Зверніть увагу на прямокутнички на ваших партах. Якого вони кольору? Візьміть собі по прямокутнику, покажіть, у кого жов­тий, у кого — блакитний? Покладіть посередині парти знизу жовтий прямокутник, а над ним зверху — блакитний прямокутник. Тепер у кожного на парті є зразок нашого Державного символу — прапора України.

— Якого він кольору? (жовто-блакитний) (Повторюють хо­ром, рядами, індивідуально.)

— Як ви гадаєте, що означає жовтий колір?

— Так, це колір пшениці, зерна, хліба, теплого сонця.

— А блакитний що означає?

— Так, правильно. Це колір нашого мирного неба, моря, води, без якої б не достигла пшениця. Ось такий наш Державний Прапор.

— Де ви бачили такі прапори в нашому місті?

— На будинках державних установ під час свят або державного трауру.

3) Фронтальна робота

Учитель показує Герб і запитує, чи знають учні, що це таке.

— Так, це Герб — один із головних символів нашої держави, України. А що вам нагадує цей знак?

— Подивіться на цю картинку. (Показує картинку: матір, батько і посередині дитина.)

— Мені ці три зубці нагадують ось цю картинку: мати, дитина і батько. Вони символізують Силу, Любов і Мудрість. Герб України — золотий тризуб на блакитному тлі.

— Де ви бачили такий Герб?

— Число «три» завжди вважалося казковим, чарівним. У народ­них казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які викону­ють чарівники, три дороги, що лягають перед казковими героями. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це батько — мати — дитя. Вони символізують собою Силу — Мудрість — Любов.

Нехай перший ряд буде «силою», другий «мудрістю», третій — «любов’ю». Повторимо рядами, що ж означає наш герб — тризуб? (Учні рядами повторюють: Сила — Мудрість — Любов. Потім про­мовляють три слова всім класом голосно, тихо, урочисто, пошепки.)

4) Бесіда з опорою на життєвий досвід учнів

— Діти, а чи звернули ви увагу вчора на святковій лінійці на урочисту пісню, яку всі слухали мовчки, зосереджено, з особливою повагою?

Як називають хвалебні пісні, в яких щось прославляється? У почутій вами пісні прославляють Україну. Це гімн на слова П. Чубинського, а музику написав М. Вербицький.

Музику до Державного Гімну України можна почути о 6 годині ранку та о 24 годині вночі щодня по українському радіо. Гімном по­чинають день і закінчують. Гімн співають на урочистих зборах. Коли звучить державний гімн, потрібно підвестися, слухають його завжди стоячи.

6 Музична пауза

— Ось і ми зараз прослухаємо музику до Гімну, який має назву «Ще не вмерла Україна». (Звучить музика. Учні підводяться, слу­хають, потім сідають.)

7 Висновок

— Які ж державні символи ми знаємо? Послухайте запитання, для відповіді піднімайте руку.

 • Як називається урочиста пісня, що є символом державної єд­ності? (Гімн)

 • Як називається полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави? (Прапор)

 • Які кольори є на Державному Прапорі України? (Блакитний і жовтий)

 • Як називається символічний знак держави, зображуваний на прапорах, печатках, монетах тощо? (Герб)

 • Що являє собою Герб України? (Тризуб)

— Отже, ми можемо прямувати далі!

   III. Словниково-логічні вправи

 1 Зупинка «Загадкова скарбничка»

  Гра «Знайди зайве слово»

— Приготуйте руки для оплесків. Я промовлятиму слова двічі. Перший раз ви уважно слухаєте, вибираєте зайве слово. Коли я казатиму слова вдруге, ви дружно плескаєте після зайвого слова. Готові? Почали! Обґрунтуйте свій вибір.

Тризуб	Вітчизна	письменник	обкладинка
прапор	Батьківщина	перукар	корінець
герб	Україна	поет	квітка
гімн	Африка	автор	сторінка

Орієнтовні відповіді дітей

1-й стовпчик. Зайве слово «тризуб», оскільки інші слова нази­вають загальні символи будь-якої держави.

2-й стовпчик. Зайве слово «Африка», оскільки перші три об’єднані значенням «рідний край».

Учитель додає:

— Так, слова Вітчизна, Батьківщина, Україна, рідний край — близькі за значенням.

3-й стовпчик. Зайве слово «перукар», оскільки інші слова сто­суються людей, які пишуть книжки.

4-й стовпчик. Зайве слово «квітка», оскільки інші слова нази­вають те, з чого утворена книжка.

Коментар учителя. Останнє завдання було найважчим, тому що, ви­являється, корінець є не тільки в рослини, а й у книжки також. Отже, в українській мові є слова, які мають декілька значень.

2 Загадка

Хоч не брилик, а з полями,

Хоч не квітка — з корінцями,

Є у неї своя мова,

З кожним розмовлять готова.

Що це? (Книга)

IV. Презентація книги

— Ось і складні завдання виконали. Тихіше! Я чую, як скри­плять двері (звукозапис). Дивіться, вони відчиняються!

1 Звернення книжки до дітей

— Здрастуйте, діти! От я і з вами! Дякую, що так старанно й на­полегливо йшли на зустріч зі мною. Так багато завдань виконали! Я — ваш перший підручник. Я проведу вас своїми сторінками до країни краси рідного слова. Допоможу навчитися читати. На моїх сторінках ви знайдете казки, вірші, загадки, скоромовки, лічилки, прислів’я та приказки.

Книжку створювало багато людей. Не беріть мене брудними ру­ками. Гортайте сторінки обережно, не згинайте їх! Не малюйте і ні­чого не пишіть на сторінках і обкладинці — це мене зіпсує.

Зробіть для мене закладку і не вставляйте між сторінками руч­ку або олівець — мені буде боляче.

Не кидайте мене будь-де, а зберігайте в одному місці.

Бережіть мене, адже я для вас — найкращий шкільний друг!

— Посміхніться нашому гостеві, привітайте його і запросіть на гостину до нашої оселі, у це приміщення, в нашу другу домівку... А це що?

— Паспорт.

2 Відомості про Буквар

— А що таке паспорт?

— Це особистий документ.

— Подивимось, що у ньому. Народився у 2005 році. Місце на­родження — місто Київ, вул. Юрія Коцюбинського, 5 (видавництво «Освіта»). Буквар — син авторів Миколи Самойловича Вашуленка та Надії Федорівни Скрипченко.

3 Робота з Букварем

— А зараз — сюрприз. Зазирніть до своїх портфеликів і поди­віться, чи немає там чогось новенького? (Батьки або студенти-практиканти, поки учні на перерві, ховають букварі в дитячі портфелі.)

Учні виймають Букварі. Розглядають книжку. Показують назву, об­гортку, корінець, обережно гортають сторінки. Знаходять малюнок із Дер­жавними символами України (с. 3). Учитель читає текст Гімну, починаю­чи із заголовка, рядками, діти «луною» повторюють.

  V. Заключна частина

  Підсумок уроку

— Хто ж виявився мешканцем казкового будиночка? Він вам подобається?

— Що є спільного і в книжки, і в рослини? (Корінець)

— Що просив виготовити для себе на завтра Буквар? (Заклад­ку) (Показати, як вона має виглядати.)

— Яка держава створила для вас цей підручник?

— Якими ще словами можна назвати Україну? (Батьківщина, Вітчизна, рідний край)

— Чому наш Державний Прапор жовто-блакитного кольору?

— Що означає герб-тризуб?

— Яку назву має наш Гімн?

— Діти, любіть свою Батьківщину, свою рідну неньку. Вона вас зростила. Шануйте наші державні символи, бо вони є ознакою на­шої держави, нашої незалежності.

Урок 2 (письмо)

Тема. Письмове приладдя. Правила сидіння за партою. Ознайомлення із зошитом для письма (прописи № 1, № 2). Урок-презентація

Мета: дати початкове поняття про предмети письмового приладдя; ознайомити із зошитом для письма, правилами сидіння за партою; вчити орієнтуватися на сторінці зошита; розвивати уяву, спостережливість, кмітливість, інтерес до навчання, дрібну моторику; формувати вміння аналізувати навчальний матеріал, працювати за зразком; учити ді­тей бути спостережливими, уважними, виробляти звичку до планування власних дій; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати бережливе ставлення до письмового приладдя; любов до школи.

Обладнання: аркуш паперу формату А4 із завданнями; корона; таблички з малюнками знака оклику, питання; малюнки про правильне та неправильне сидіння під час письма; чарівна скриня Бабака (картонна коробка, у якій лежать однакові ручки за кількістю учнів у класі, зошити-прописи), музичні уривки, магнітофон.

Хід уроку

I. Організаційний момент

На партах у дітей лежить лише аркуш паперу формату А4 із завдання­ми для творчої роботи.

— Ось і пролунав перший дзвоник. Відсьогодні ви — школярі. Ця радісна звістка облетіла все місто. Але ж у вас є друзі в інших містах чи селах нашої держави. Чи не так? Як же сповістити їм про цю новину? Так, можна зателефонувати і розповісти про свято Пер­шого дзвоника. А раптом у них не працює телефон? Що ж тоді ро­бити? (Відповіді дітей.)

— Справді, можна завітати до них у гості на вихідні і розпові­сти про свій святковий настрій, поділитися враженнями. А ще можна повідомити через Інтернет. А легше за все взяти і написати листа. Так роблять усі дорослі, бо вони вміють писати. А чи вмієте писати ви? (Ні.) Та нічого страшного в цьому немає, бо через пів­року ви вже самі зможете написати листа бабусі чи своєму найкра­щому другу і розповісти в ньому про свої успіхи у навчанні, про свої досягнення, перемоги. А я намагатимусь навчати вас писати так,

щоб вам було цікаво. І обіцяю, що через кілька місяців кожен з вас напише свого першого листа.

Кожен урок буде у нас незвичайним, бо на кожному уроці ви будете вчитися писати нову літеру. А ще ми будемо подорожувати різними країнами, цікавими містами, навіть планетами. От і сьо­годні ми перенесемося до іншої країни, яка називається Письмо­ляндією. Давайте заплющимо очі й уявимо, що ми — чарівні зіроч­ки і зараз полинемо у політ на пошуки цієї невеличкої, але гарної, квітучої, веселої, цікавої країни. Вона знаходиться недалеко, на відстані вашої фантазії.

Учні заплющують очі. Звучить музика. Учні, сидячи на місцях, іміту­ють рухи польоту зірки.

II. Основна частина

З’являється Королева країни Письмоляндії. Учитель одягає корону.

Королева. Які чарівні зірочки завітали до моєї країни! Я рада знайомству з вами. У моїй країні живе дуже багато різних мешкан­ців. І всі вони щасливі, бо вміють гарно писати.

А чи хочете ви стати жителями країни Письмоляндії? Для цьо­го вам слід навчитися читати і писати. Для початку я вам допомо­жу. Зараз я проведу чарівною паличкою — і кожен з вас стане ма­леньким чарівником-фантазериком.

Звучить музика. Королева проводить паличкою.

— Ось ви і стали маленькими чарівниками. Але не простими чарівниками, а чарівниками країни Письмоляндії. А кожен чарів­ник моєї країни повинен мати те, що необхідно для письма. А чи знаєте ви, що необхідно мати для уроків письма? (Учні дають від­повіді, учитель їм допомагає.)

— У самому центрі моєї країни є ча­рівне місце, де можна знайти все, що нам знадобиться на наших уроках. Але всі ці речі охороняє мудрий Бабак.

Якщо ви впораєтесь із завданнями охоронця,— станете повноцінними ча­рівниками країни Письмоляндії.

1 Відгадування загадок

• Не дерево, а з листочками, Не сніг, а білий, Не сорочка, а зшитий. (Зошит)

• Чорні, криві, Від роду німі, А стануть в ряд — Враз заговорять. (Літери)

Чи в лінійку, чи в клітинку Чистим був, а за хвилинку Мерехтить від цифр і літер. Здогадались, що це, діти? Кожному він каже: «Прошу». Це шкільний учнівський… (зошит). • Виводить букви і слова Ота цікава штучка, В руці виблискує здаля Нова, гарненька… (ручка). • Невеличка деревина, Із граніту середина. Всім потрібна, щоб писати, Щоб картинки малювати. (Олівець)

• У коробці спочивають Спритні хлопці молодці, Убрання барвисте мають Та загострені кінці. На папері слід лишають, А зовуться… (олівці). • Кожен з нас його шанує, Бо він пише і малює. Хто ж цей славний молодець? Здогадались?… (Олівець)! • У портфелі є хатинка — Ручки там живуть, резинка, Клей, лінійка, кутники — Школярів помічники. (Пенал)

1— Молодці! Ви відгадали всі загадки мудрого Бабака. І за це він вам подарує письмове приладдя — предмети, що необхідні на уро­ках письма.

Давайте зазирнемо у чарівну скриню Бабака. (Учитель дістає ручку.)

Ознайомлення з ручкою

2— Мабуть, кожний з вас знає цей предмет. Так, це — ручка. Вона нам знадобиться на уроках, а особливо на уроках письма. Це наша чарівна паличка. Бо ми — чарівники, а у кожного чарівника повинна бути чарівна паличка. (Учитель роздає дітям ручки.)

— Перш ніж почати виконувати наступне завдання, нам необ­хідно навчитися користуватися цим предметом. А для цього вико­наємо декілька нескладних практичних вправ.

3Правила тримання ручки

1) Візьміть ручку в руку і поставте цю руку на лікоть.

2) Тримайте ручку трьома пальцями (великим, середнім, вказів­ним) на відстані приблизно 1–1,5 см від кульки.

3) При цьому великий, середній і вказівний пальці зігнуті; безіменний та мізинець — напівзігнуті, лежать опорою для кисті, але не притиснуті до долоні.

4) Тримайте ручку пальцями на спеціальних насічках або гумці. Це необхідно, щоб пальці не посувалися донизу.

5) Верхній кінець ручки повинен дивитися у праве плече (якщо дитина пише правою рукою).

(Бажано, щоб учитель сам уклав ручку в руку кожному учневі.)

Вправа 1. Згинання й розгинання пальців при «письмі» прямих штрихів у повітрі.

Вправа 2. Коливання ручкою, утримуючи її вказівним і великим пальцями; вказівним і середнім та ін.

Вправа 3. Обертання ручки пальцями правої (або лівої, якщо вона є робочою) руки.

Вправа 4. Поставити ручку кулькою на парту, тримаючи за проти­лежний кінець, потім «спуститися» пальцями до кульки.

Вправа 5. Піднімання й обертання у повітрі ручки так, щоб куль­ка опинилася вгорі (при цьому пальці будуть біля кульки).

Вправа 6. Не випускаючи з рук, поставити ручку на парту вже протилежним від кульки кінцем і «спускатися» пальцями від куль­ки вниз (декілька разів).

Вправа 7. Тримаючи ручку великим та середнім пальцями, підні­мати вказівний.

Вправа 8. Колові оберти кистю.

Вправа 9. Покладіть ручку на парту і знову візьміть її.

— А ось і перше випробування від нашого мудрого Бабака.

Нам необхідно зачарувати прямокутники так, щоб вони пере­творилися на ручки. (Домальовування.)

— Молодці! Які гарні ручки у нас вийшли. Висловлюємо вели­ку подяку вашим чарівним паличкам. Без них ми б не змогли впо­ратися з цим завданням.

Презентація зошитів-прописів

— Давайте ще раз зазирнемо у скриню до мудрого Бабака.

Учитель дістає і роздає дітям зошити-прописи.

— Це — зошит.

— Як ви гадаєте, чому цей предмет назвали зошитом? (Відпо­віді учнів.)

— Зошит — це зшиті аркуші паперу. Зошит — зшитий.

Подивіться ще раз на зошит і скажіть, з чого він складається? (З аркушів паперу, які зшили разом.)

— Розгляньте свій зошит і скажіть, що зображено на обкла­динці?

— Перегорніть декілька сторінок. Що ви бачите?

— Як ви вважаєте, для чого нам потрібен зошит? (Щоб учитися в ньому писати.)

— Запам’ятайте! Зошит — це обличчя учня. Слідкуйте за тим, щоб він завжди був чистим, охайним. А щоб не забруднилася об­кладинка, треба його обов’язково обгорнути.

5 Історія зошита

— Зараз зошит — звичайна річ, його може мати кожна дитина. А сталося це тільки після того, як винайшли великі машини, що роблять папір. У кожній країні тепер є великі паперові фабрики, де всі операції виконують розумні машини. Вони беруться за діло з са­мого початку, коли ще в лісі ростуть ялинки та сосни.

Дерева спилюють електричною пилкою. Трактор-лісовоз везе деревину до річки. Потім поліна пливуть по річці. Коли вони до­пливають до фабрики, їх з води виловлює та складає на березі вели­ка машина-кран.

На фабриці за деревину беруться інші машини: на станку полі­на розпилюються на менші частини, інша машина знімає з них кору, рубильна машина рубає на шматки. Конвеєром ці шматки по­даються до котла, в якому деревина очищується та відбілюється. Далі ця сировина потрапляє до млина, який ще більш її роздрібнює і роздавлює в паперову кашу. Ця каша потрапляє до останньої ма­шини. Це дуже великий агрегат, який займає величезну кімнату і складається з кількох менших машин: перша — віджимає з папе­ру воду, друга — прасує папір, щоб той був гладенький і сухий, а потім накручує його на котушку у великі рулони. Далі ці котуш­ки відправляють на картонно-паперові комбінати, на яких цей па­пір ріжуть, лініють, зшивають у зошити.

Після цього ці зошити надходять у магазини, де ми можемо їх купити. І ось перед нами цей зошит.

Покладіть його перед собою.

— Як він називається?

— Так, це «Прописи». Його назва йде від слова «писати». У цьо­му зошиті ми будемо вчитися писати рукописними літерами.

— Роздивіться, будь ласка, сторінки в зошиті.

— Що ви помітили? Як написані букви? (Всі букви написані під нахилом.)

— Щоб так писати, треба покласти зошит під нахилом.

  Правила розташування зошита на парті

 • Сторінка зошита, на якій працюємо, лежить лівим нижнім ку­том проти середини грудей.

 • Похила лінія повинна бути перпендикуляром відносно краю стола.

 • Права рука тримається перпендикулярно до верхнього краю зо­шита.

 • Якщо ви малюєте, зошит чи альбом треба покласти рівно.

Положення сторінки зошита на парті

— Потренуйтеся покласти зошит для письма, для малювання.

6 Фізкультхвилинка

П’ять пальчиків ми маємо І так їх називаємо: Мізинчик — скромний, чемний, А поруч — безіменний. Середній — то найвищій, А вказівний — той нижчий.	Великий палець — п’ятий, Не можемо не знати. Всі пальчики ми знаємо, Їх пестим, доглядаємо. Вони ж потрібні нам таки — Найкращі з них помічники.
Розкажу вам зараз, діти, Дуже правила прості. Як за партою сидіти — Це потрібно у житті. Не сидіть, як знак питання,(Учитель показує малюнокзі знаком «?».)	Гарно плечі розведіть. Спинку рівною тримайте, Голову не нахиляйте, Як окличний знак сидіть!(Учитель показує малюнокзнака «!».)

— А тепер сядьте, як знак питання.

Хтось зібрав докупи плечі, Ще й зсутулився, як міг. А тим часом все страждає: Шлунок стиснувсь і болить, Ще й печінка набрякає, Селезінка аж пищить.

І не бачать добре очі, Серце дрібно стукотить. Кожен орган волі хоче І здоровим хоче жить. А тому запам’ятайте Дуже правила прості.

Спинку рівною тримайте — Це потрібно у житті. Буде гарною постава І красивою хода. Будь, дитино, вправна, жвава, Не спітка тебе біда.

Бережіть здоров`я власне, Поки є на це ще час. Бо життя таке прекрасне І одне воно у нас!

Вправи з орієнтування на сторінці

— А ось і наступне завдання.

Загадка

Він мій друг і помічник.

Я до нього дуже звик,

Бо він для мене залюбки

І ручки носить і книжки. (Портфель)

— Нам слід перетворити ці фігури так, щоб кожна з них стала «портфелем» та «зошитом».

— Що треба намалювати, щоб прямокутник став «зошитом»? (Прямі лінії)

— Давайте і ми проведемо рівні лінії, як у справжньому зошиті, на однаковій відстані одна від одної.

— Молодці! Ось які чудові порт­фелі і зошити ми намалювали.

III. Заключна частина

Підсумок уроку

— Ось і добігла кінця наша перша подорож до чарівної країни Письмоляндії. Давайте заплющимо очі й перенесемося назад до класу.

— Вам сподобалось мандрувати? Що було цікавого? Що було нового? З чим ви познайомилися на уроці? Чого навчились?

А зараз в альбомі кольоровими олівцями намалюйте те, що най­більше вам подобається. Не забувайте, як слід тримати ручку чи олівець, як правильно сидіти за партою під час роботи.

І ще запам’ятайте одне просте правило: зошит після уроку необ­хідно обов’язково покласти до папки, а ручки і олівці — до пенала.

— Дякую вам за роботу на уроці!

Урок 3 (читання)

Тема. Практичне ознайомлення з поняттями «слово», «речення». Бесіда на тему «Літ­ні розваги». Спосіб умовного позначення речень. Урок-змагання «Рятівники»

Мета: формувати практичне уявлення про номінативну роль слова і про речення як засіб вираження думки; учити порівнювати слово і речення; ознайомити зі способом умовного позначення слів і речень; учити добирати слова, близькі за значенням; розвивати організаційні, загальномовленнєві вміння і навички, мовлення дітей, збагачувати його новими словами; формувати дружні взаємини.

Обладнання: повітряні кульки із завданнями (якщо є змога, наповнити кульки гелем, зв’язати разом, підв’язати нижче корзинку з лялькою Петром П’яточкіним, якщо — ні, то намалювати плакат із зображенням хлопчика на повітряних кульках, а кульки надути окремо); карта змагань зі стовпчиками для балів кожного загону; спеціальні зошити у клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень із про­писаними вчителем зразками, предметні малюнки.

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Починаємо урок навчання грамоти. Перевіряємо готовність до уроку: на парті в кожного є олівці; Букварі і зошити лежать за­криті на краю парти. Усе інше з парт потрібно прибрати. Дякую вам і вашим батькам за виготовлені закладки. Вони всі — на по­трібній для роботи сторінці (с. 4–5).

II. Основна частина уроку

1 Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми дізнаємося, за допомогою чого можемо виража­ти свої думки, продовжимо мандрівку до чарівного світу україн­ського слова, будемо вчитися працювати з Букварем.

2 Мотивація навчальної діяльності

— Чи знайомий вам невгамовний герой мультфільму Петро П’яточкін? Він опинився у скрутному становищі. Прочитавши книгу Миколи Носова «Пригоди Незнайка», Петрик вирішив теж здійснити подорож у повітрі, надув повітряні кульки і не може при­землитися. Справа в тому, що кожна кулька містить завдання, які хлопчик не в змозі виконати. Пропоную утворити команду рятів­ників 1-А класу і врятувати горе-мандрівника! Хто готовий ман­друвати і складні перешкоди долати? Наш клас об’єднуємо у три рятівні загони: 1, 2, 3 ряди. Будемо вчитися прислуховуватись до іншої думки й обґрунтовувати власну. Пам’ятаймо, що лише друж­ні дії врятують Петрика. Тож починаємо! (Учитель проколює куль­ку № 1 і дістає завдання.)

3 Гра «Додай слівце!»

— Перше завдання цікаве, але потребує дисципліни. Кожному загону-рятівнику по черзі пропонується загадка. Поспішати не можна, слово-відгадку не викрикувати, а додавати хором у кінці тексту. Якщо відгадку викрикує рятівник іншого загону, то він по­збавляється права виконати своє завдання і отримати бал.

Загадки

• Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша — солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься… (Україна).

Додаткове запитання для 1-го загону рятівників

Якими словами ще можна назвати Україну? (Батьківщина, Вітчизна)

• Хочеш плавать в океані,

Побувать на глибині,

Десь у джунглях, чи савані,

Чи в космічній вишині.

Бути пильним слідопитом

В хащах вікових —

Всі шляхи тобі відкрито

На сторінках… (книг).

Додаткове запитання для 2-го загону рятівників

Яка книжка вчора на уроці навчання грамоти виявилася меш­канцем казкового будиночка? Як її ще можна назвати іншим сло­вом? (Буквар, підручник)

• У коробці спочивають

Спритні хлопці молодці,

Убрання барвисте мають

І загострені кінці.

На папері слід лишають,

А зовуться… (олівці).

Додаткове запитання для 3-го загону рятівників

Назвіть ще слова, що є назвами предметів шкільного прилад­дя. (Ручка, альбом, зошит, лінійка, пенал, пензель, портфель, що­денник)

Підсумок. Усі загони правильно виконали завдання, зуміли дібра­ти потрібні слова. Зараз ви ростете, вчитеся ще краще висловлюва­ти свої думки, в школі дізнаватиметеся про все нові й нові слова. Усі їх треба вимовляти чітко, виразно, правильно.

А тепер попрацюємо в зошитах. Розгортаємо їх.

4 Ознайомлення з умовним позначенням слів

— Що ви бачите на сторінці зошита? (Горизонтальні лінії)

— Скільки клітинок підкреслює одна лінія? (Три)

— Таким чином ми будемо позначати слова, поки не вивчимо всі літери.

— Візьміть олівці й підпишіть під моїм зразком своє слово-відгадку.

Воно матиме довжину три клітинки. Під час письма сидіть рів­но. Відстань між партою і тулубом — ваша долонька. Коли пишемо олівцем, зошит на парті лежить рівно.

Учні записують одну риску під зразком учителя.

— А тепер я показуватиму різні предмети чи малюнки, стави­тиму запитання, а ви підніматимете руку і відповідатиме. (Учи­тель, вказуючи на предмети, що оточують учнів, або показуючи предметні малюнки, кожного разу запитує: що це? хто це?)

1-й загін: книжка, ручка, учень, малюнки із зображенням ко­тика, велосипеда, ляльки;

2-й загін: годинник, учениця, дошка, малюнки із зображенням м’яча, пташки, вітрильника.

3-й загін: вікно, інший учень, парта, малюнки із зображенням шахів, дівчинки, ракетки тощо.

— Можливо, хтось із вас здогадався, чому до одних назв пред­метів ставимо запитання хто?, а до інших що?

— Хто може одним словом сказати, що я зараз вам показувала? (Предмети)

— А ви що називали? (Слова)

— Так, ви називали слова, якими називаються ці предмети, — назви предметів.

Нас оточує безліч предметів, і кожний із них має свою назву.

За допомогою чого ми називаємо предмети? (За допомогою слів)

— А тепер пригадаємо, які запитання ми ставили до слів, що називають предмети. (Хто? що?)

Завдання кожному загону рятівників: назвіть предмети, які відповіда­ють на питання хто?, а потім — на питання що? Як ми умовно по­значимо їх на дошці? (Учні називають слова — назви предметів (істот/неістот), а вчитель на дошці позначає їх прямою лінією.)

— Запишіть ще по два слова в зошиті. Не забувайте про поставу під час письма.

Висновок. Усі виконали завдання правильно. Кожен загін одержує 1 бал. Учитель заповнює на дошці карту змагань:

Загони рятівників
1	2	3
1	1	1

5 Фізкультхвилинка

— А тепер відпочинемо. Підведіться, послухайте вірш і повто­ріть рухи за мною:

Україна, Рідний край, Поле, річка, Синій гай. Любо стежкою іти Тут живемо я і ти!

(Розводять руки в сторони.) (Піднімають руки догори.) (Повороти тулуба з розведеними в сторони руками.) (Присідають, руки на пояс.) (Ходьба на місці.) (Беруть одне одного за руки.)

6Формування загального уявлення про речення

1) Пояснення вчителя

— Починаємо виконувати завдання з другої повітряної кульки.

Досі ми називали тільки окремі слова. Та коли розмовляємо, про щось розповідаємо, то пов’язуємо їх так, щоб сказане нами було для кожного зрозумілим. Наприклад, якщо ми говоримо слово гра­ються, то всі розуміємо, що воно означає, але чи відомо нам, хто саме грається? (Ні) Тож треба назвати того, хто грається: діти гра­ються. Дівчатка й хлопчики граються. Звірятка граються. Це вже не окремі слова, а речення. (Учні повторюють: речення.)

— Речення складаються зі слів. Вони можуть складатися з одно­го, двох, трьох і більше слів. Щоб вийшло речення, маємо назвати когось або щось (людину, тварину, якийсь предмет) і сказати, що ця істота / цей предмет робить. Вийде коротеньке речення з двох слів.

— Отже, зробимо висновок: з чого складається речення? Речен­ня складається зі слів. (Учні повторюють хором, рядами, індивіду­ально.)

2) Робота з Букварем

— Завдання загонам рятівників: відкрийте букварі, розглянь­те малюнки на с. 4–5 Букваря і спробуйте скласти речення з двох і більше слів про розваги дітей улітку. Хлопчикам і дівчаткам до­бирайте імена. За кожне речення загін одержує бал. Речення повто­рювати не можна!

Орієнтовні відповіді учнів

Діти граються. Андрійко запускає змія. Петрик грається м’ячем. Дівчатка стрибають через резинку. У візочку лежить ляль­ка. Миша заховалася в портфелі.

— Тепер я вимовлятиму тільки частину речення, а ви його за­кінчуватимете (кожен загін по черзі).

Яскраво сяє… На траві блищить… Пташки голосно... Кіт заліз на... Голуб сидить на... Високо вгору здійнявся повітряний... Ляль­ка у візочку міцно...

(Кожне речення хтось із учнів повторює повністю або називає лише його частину, а решта його закінчують.)

7 Графічне позначення речень

1) Ознайомлення зі способом умовного позначення речень

— Поки ми ще не навчилися читати й писати, не знаємо всіх букв, будемо записувати речення так: початок його позначатимемо вертикальною рисочкою заввишки в одну клітинку, а решту слів — горизонтальними лініями. У кінці речення ставимо крапку. Після неї можна писати інше речення. Наприклад:

Діти граються.

Їм дуже весело.

— Якщо речення складається з трьох слів, то креслимо три лі­нії. Відстань між лініями (словами) — одна клітинка. Подивіться, як зображені речення з двох і трьох слів у Букварі (на с. 4).

— Запишіть ці речення у свої зошити.

Заучування фраз: «Речення складається зі слів. Речення служать для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

2) Фізкультхвилинка

А тепер час відпочити, Що вивчали, повторити.		(Підводяться і стрибають, як м’ячики.) (Крокують на місці.)
Слово до слова ми в речення склали, Рисками в зошиті їх позначали. Кожному ми залишаємо згадку: У кінці речення ставимо крапку.	(Руками роблять вправу«ножиці».) (Повороти тулуба вправо,вліво.) (Стрибають, як м’ячики.)

3) Складання речень

— Починаємо виконання третього завдання. Незабаром наш Петрик П’яточкін зможе повернутися на рідну землю.

За завданням учителя учні кожного загону складають речення з трьох і чотирьох слів за фрагментами ілюстрацій на с. 4–5. На­приклад, учитель пропонує скласти речення про хлопчика з м’ячем, про дівчинку, яка тримає резинку тощо. (Хлопчик грається м’ячем. Галинка тримає резинку. Андрійко взяв ракетку.) Речення з трьох слів зображаються кожним загоном на дошці й у зошитах.

Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення виражає закінчену думку. У кінці речення ставиться крапка».

4) Ознайомлення зі словами, що служать для зв’язку слів у реченні.

— Ми навчилися поєднувати слова між собою, щоб скласти ре­чення. З’ясували, що слова щось означають: називають предмети, людей. Продовжуємо розглядати малюнки Букваря. (Учитель сам креслить на дошці моделі речень, позначаючи службові слова одні­єю клітинкою.)

— Де сидить голуб? (Голуб сидить на дереві.)

— Куди залізла кішка? (Кішка залізла на дах.)

— Де сховалася мишка? (Мишка сховалася в рюкзаку.)

— Де літає м’яч? (М’яч літає над землею.)

— Де спить лялька? (Лялька спить у візочку.)

— Хто тримає резинку? (Юля й Оля тримають резинку.)

— Зверніть увагу, як умовно позначені в схемах слова на, в, над, у, й? Як ви вважаєте, для чого служать ці слова в реченні?

Висновок. Слова на, в, над, у, й нічого не називають, але допомага­ють іншим словам поєднуватися в речення. Отже, вони служать для зв’язку слів у реченні. І таких слів в українській мові багато.

5) Гра «Живі слова»

До дошки виходять по три дитини з кожного загону рятівників. Вони виступають у ролі слів.

Решта дітей отримує завдання скласти речення, в якому стіль­ки слів, скільки дітей біля дошки. За запропонованим малюнком учні складають речення.

Наприклад. Їжак несе яблуко. Мама спекла пиріжки. Тато на­ловив риби. Учні, що знаходяться біля дошки, вибирають для себе слова з отриманого речення. З цими словами необхідно придумати нове речення. Учні, які виконують роль слів, по черзі називають кожний своє речення. (Яблуко несе їжак. Пиріжки спекла мама. Наловив риби тато.)

Учитель підбиває підсумки виконання третього завдання.

8 Лексичні вправи (четверте, останнє завдання)

1) Завдання для кожного загону рятівників: уважно послухайте тлумачення слова. Відгадайте його

• Гра на дошці, поділеній на світлі і темні клітини (поля), між світлими (переважно білими) і темними (чорними) фігурами за встановленими для них правилами пересування. Набір фігур для такої гри. (Шахи)

• Затягнутий сіточкою дерев’яний або металевий обруч овальної форми з держаком або лопаточка з ручкою для тенісу, бадмінто­ну, пінг-понгу. (Ракетка)

• Дво- і триколісна машина, що рухається силою м’язів людини, яка натискує ногами на педалі. (Велосипед)

2) Складіть із кожним словом речення

За кожне виконане завдання загони одержують по 1 балу.

III. Заключна частина

Підсумок уроку

Повідомивши, що сьогодні у класі перемогла дружба (а вчитель завжди має змогу це зробити, додавши бали за вихованість, оригінальність тощо), пе­дагог вертає ляльку на землю, до класу, проколовши останню п’яту кульку.

Пропонує учням розповісти хлопчикові про те, що нового вони дізна­лися на уроці.

— За допомогою чого ми називаємо предмети?

— Чому до одних предметів ми ставимо питання хто?, а до ін­ших — що?

— Як ми умовно позначаємо слова — назви предметів?

— З чого складаються речення?

— Чи можна записувати речення, якщо не вмієш читати і пи­сати?

— Як позначаємо перше слово в реченні?

— Що ми ставимо у кінці речення?

— Для чого служить речення?

— Яку роль у реченні виконують слова, що нічого не означають?

Урок 4 (письмо)

                                           Тема. Види ліній. Правила користування зошитом, ручкою, олівцем. Правила сидіння за партою. Обведення по контуру

                                           Мета: ознайомити учнів із видами ліній, вчити орієнтуватися на сторінці зошита; продовжу­вати навчати дітей правильно сидіти під час письма, тримати ручку; закріпити знання правил розташування зошита на парті під час письма та малювання; повторити назви пальчиків; розвивати дрібну моторику; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати бережливе ставлення до письмового приладдя; любов до школи.

                                          Обладнання: плакат «Сиди правильно під час письма»; пензлик, ватман, фарба; малюнки, на яких зображено предмети пунктирними, ламаними, кривими, прямими лініями, аркуш паперу для письмової вправи «Веселка»; аркуш паперу, на якому накреслено 15 чотирикутників для вправи «Цікаві лінії»; олівець, кольорові олівці, письмове приладдя: кулькова ручка, зошит «Прописи».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Повторення правил посадки під час письма

— Як правильно тримати спину під час письма?

— Де стоять ноги?

— Де мають лежать лікті?

— Як перевірити відстань між партою та грудьми?

— Якою повинна бути відстань від зошита до очей? Як це пере­вірити?

— Покажіть, як правильно тримати ручку.

— Перевірте одне одного.

III. Повторення вивченого на попередньому уроці

1 Положення зошита на парті під час письма

— Давайте згадаємо, як правильно покласти зошит.

Правила розташування зошита на парті

1) Сторінка зошита, на якій працюємо, лежить лівим нижнім ку­том проти середини грудей.

2) Похила лінія повинна бути перпендикуляром відносно краю стола.

3) Права рука тримається перпендикулярно до верхнього краю зо­шита.

2 Правила тримання ручки під час письма

Давайте згадаємо, як називаються наші пальчики. (Учні про­мовляють назви пальців.)

— Візьміть ручку в ту руку, якою ви будете писати.

— Скількома пальцями ви тримаєте ручку?

— Як вони називаються?

— Що роблять під час письма інші пальчики?

Вказівний на правій

Вів всіх пальчиків в похід,

Середній братик ніс рюкзак,

Безіменний йшов просто так,

А мізинчик став всім грати,

Запросив всіх танцювати.

Раз-два-три-чотири-п’ять —

Гей, виходьте танцювать.

— А тепер продемонструйте, будь ласка, як правильно тримати ручку в руці. Перевірте себе, свого сусіда по парті.

Положення ручки в руці під час письма

1) Ручка лежить на першій фаланзі середнього пальця і тримаєть­ся двома пальцями: великим і вказівним, на відстані приблизно 1–1,5 см від кульки.

2) Якщо підняти вказівний палець, то ручка лежить на середньо­му пальці і тримається великим.

3) Ручка проходить біля згину третього суглоба вказівного паль­ця, кінець направлений на праве плече.

4) Вказівний і середній палець зігнуті, безіменний і мізинець — напівзігнуті, лежать на папері і служать опорою для кисті.

5) Кисть руки рухається в напрямі рядка зліва направо, а в міру його заповнення повільно і плавно має посуватися праворуч ра­зом з передпліччям.

Вправи з ручкою

Вправа 1. Згинання й розгинання пальців при «письмі» прямих штрихів у повітрі.

Вправа 2. Коливання ручкою, утримуючи її вказівним і великим пальцями; вказівним і середнім та ін.

Вправа 3. Обертання ручки пальцями правої руки.

Вправа 4. Поставити ручку кулькою на парту, тримаючи за про­тилежний кінець, потім «спуститися» пальцями до кульки.

Вправа 5. Піднімати й обертати у повітрі ручку так, щоб кулька опинилася вгорі (при цьому пальці будуть біля кульки).

Вправа 6. Не випускаючи з рук, поставити ручку на парту вже протилежним від кульки кінцем і «спускатися» пальцями від куль­ки вниз (декілька разів).

Вправа 7. Тримаючи ручку великим та середнім пальцями, підні­мати вказівний.

Вправа 8. Колові оберти кистю.

Вправа 9. Покладіть ручку на парту і знову візьміть її.

Посадка за партою під час роботи

1) Сиди рівно, не торкаючись грудьми столу, відстань від грудей до парти має дорівнювати ширині долоні.

2) Не нахиляй низько голову. Відстань від очей до зошита перевір так: постав лікоть правої руки на парту, кінцем середнього пальця доторкнись до вуха.

3) Плечі тримай на однаковій висоті.

4) Став ноги на підлогу. Ліву ногу можна трохи висунути вперед. Лікті обох рук тримай на парті.

IV. Повідомлення теми і завдань уроку

— Ми вже знаємо, як правильно сидіти за партою, як тримати ручку, класти зошит. А сьогодні на уроці ми навчимося користува­тися цим зошитом, орієнтуватися на його сторінках.

V. Вивчення нового матеріалу

1 Орієнтування на сторінці зошита

— Розгорніть зошит на с. 6. Підведіть праву руку. Покладіть її на зображення хлопчика. Це права частина сторінки.

— Що зображено на правій частині сторінки угорі (портфель), унизу (книга), посередині (літак, пенал)?

— Роздивіться малюнки на с. 7.

— У якій частині сторінки зображено дівчинку (зліва), фарби (справа посередині), зошит (справа угорі), м’яч (справа унизу)?

— Де зображено ляльку? (Справа посередині)

2 Ознайомлення з видами ліній

Казка «Лінія-чарівниця»

Це було дуже давно. Люди ще тільки вчилися бути людьми. І от якось один чоловік у дикому лісі по­бачив невідомого звіра. Він навіть не міг придумати йому назву. Зля­кався чоловік — треба попередити плем’я про загрозу! Прибіг він до гурту і почав руками махати, розка­зувати, кричати, стрибати, ричати. Але ніхто не розумів його. Тут він схопив палку і надряпав на землі щось схоже на того звіра, якого він бачив у лісі.

І нарешті люди зрозуміли його. Схопили найцінніше і сховали­ся в печері.

Страшний звір прийшов на галявину, де чувся людський запах. Покрутився, погарчав — нема нікого. Раптом побачив на землі на­мальовану страшну потвору. Злякався страшний звір так, що на­віть шерсть дибки стала. Загорланив він від страху і втік.

Ось так за допомогою ліній з’явилися перші зображення. Люди відразу зрозуміли, яку важливу роль у житті відіграє зображення. І з давніх часів почали оточувати себе малюнками, надписами, пор­третами, кресленнями — різними зображеннями.

Лінії можуть бути короткими і довгими, товстими та вузькими, вони можуть утворювати чудернацькі візерунки та чудові орнамен­ти, зображення тварин, птахів, різних речей та предметів…

Лінії бувають різні.

(Учитель демонструє пензликом та фарбою на білому ватмані.)

Тож давайте познайомимося з лінією-чарівницею!

Учитель демонструє малюнки, на яких пунктирними, ламаними, кри­вими лініями зображено предмети.

— Як би ви назвали ці лінії? (Відповіді дітей, оголошення назв ліній учителем.)

— А яку назву буде мати лінія, проведена під лінійку? (Пряма)

Учитель демонструє малюнки прямих горизонтальних, вертикальних, діагональних ліній.

3 исьмові вправи

— А зараз і ми спробуємо провести лінії.

Вправа 1. «Веселка»

Провести дугоподібні лінії зліва направо та справа наліво, не відриваючи руки.

У веселки над землею

Різнобарвні стрічечки.

Задивилася веселка

У глибоку річечку.

Вправа 2. «Цікаві лінії»

У прямокутниках олівцем без лінійки накреслити лінії:

1) 1)Вертикальні.

2)2) Горизонтальні.

3)3) Похилі.

4)4) Ламані.

5)5) Заплутані.

6)6) Хвилясті.

7)7) Випуклі.

8)8) Лункові.

9) 9)Завиткові.

1010)Вертикальні дугоподібні.

1111) Горизонтальні дугоподібні.

1212) Дугові хвилясті.

13) Пружинисті.

1414)Жирну.

1515)Схожі на вісімку.

Вправа 3. «Чудернацькі перетворення»

За допомогою різних видів ліній намалювати будь-які речі.

Підготовка до роботи в зошиті

— Перед тим, як розпочати працювати на сторінці зошита, не­обхідно розігріти наші пальчики.

Масаж пальчиків

1) Попестимо наші ручки від ліктів до кінчиків пальців із вну­трішньої та зовнішньої сторони (3 рази).

2) Вказівним пальчиком лівої руки «загостримо» олівець — вка­зівний пальчик правої руки з чотирьох сторін.

3) Беремо в руку кожен пальчик по черзі і намагаємося ніби за­крутити його, натискаючи на шкіру з силою.

4) Розминаємо кожну фалангу на всіх пальчиках.

5) Стискаємо долоню в кулак і розминаємо кісточки.

6) Ніби ножицями намагаємося розрізати кожний пальчик, про­кручуючи його назовні.

7) Розминаємо на долоньці горбики біля великого та біля всіх ін­ших пальців.

8) Витягуємо пальчики, поступово спускаючись до їх кінчиків.

9) Намагаємося обережно дотягнути великий палець до руки.

10) Колові оберти долонями. Руки витягнуті перед собою.

5 Робота в зошиті (с. 6)

— Ми готові працювати в зошиті.

Зошити всі розгорнули,

Правильно за парти сіли.

Щоб спини не боліли,

Щоб здорові були діти,

Треба правильно сидіти.

Отже, сядьте всі рівненько

Завдання слухайте гарненько,

Час не гайте ви дарма,

Приготуйтесь до письма.

1) Наведення по пунктирах ліній.

2) Розфарбовування предметів, які Миколка та Наталка візьмуть до школи.

Фізкультхвилинка

Хмара сонечко закрила,

Слізки срібнії зронила.

Ми ті слізки позбираєм,

У травичці пошукаєм.

Пострибаєм, як зайчата.

Політаєм, як пташата.

Потанцюємо ще трішки,

Щоб спочили руки й ніжки.

Всі веселі? От чудово!

А тепер до праці знову.

6 Продовження роботи в зошиті (с. 7)

— Як кладемо зошит під час розфарбовування малюнків?

VI. Підсумок уроку

— Чого ви навчилися сьогодні на уроці?

— Що вам найбільше запам’яталося?

      — Що дізнались нового?

Урок 5 (читання)

                                  Тема. Закріплення знань про речення. Робота з дитячою книжкою. Українська народна казка «Ріпка». Слухання і розповідь казки. Коротка і повна відповіді на запитання. Складання речень заданої будови

                                  Мета: формувати вміння скФладати речення і зв’язну розповідь, виділяти слова із речення; слухати казку, давати повні й короткі відповіді на запитання; вчити розрізняти слова із значенням пестливості та згрубілості; розвивати організаційні, загально мовленнєві вміння і навички, мовлення дітей, збагачувати його новими словами; виховувати інтерес до книги.

Обладнання: на окремому столику — ріпка, під якою схована таця з яблуками; зошити у клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; комплект книжок «Українська народна казка “Ріпка”» на кожну парту (можна використати навчальний комплект «Читаю сам» для 1 класу, рекомендований Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-467 від 10.02.2003), у якому казка «Ріпка» знаходиться в збірці українських народних казок «Пан Коцький»).

Хід уроку

I. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з’явилася ще одна книжка. Ми обов’язково з нею попрацюємо. Перевіряємо порядок на партах: олівці є, Буквар і зошит для читання лежать на краю парти. Нова книжка — у кожного на столі посередині.

До нас у гості завітає казка, причому її дійовими особами бу­дуть ті, хто уважно слухатиме текст і правильно даватиме повні й короткі відповіді на мої запитання.

II. Вироблення вмінь виокремлювати  речення з мовного потоку

— Послухайте, будь ласка, текст і спробуйте визначити, скіль­ки в ньому речень:

Сонце заходить. Гори чорніють. Пташечка тихне. Поле німіє.

Після повторного прослуховування, учні відтворюють ті речення, які вони запам’ятали. Потім записують у зошиті і на дошці їх спільну графіч­ну модель.

— Тепер приготуйте свої долоньки. Плескайте щоразу, як по­чуєте кінець речення.

Настав теплий ранок. Зійшло ясне сонечко. Весело заспівали пташки.

Фізкультхвилинка

А тепер час відпочити, Що вивчали, повторити.		(Підводяться і стрибають, як м’ячики.)
Слово до слова ми в речення склали,		(Крокують на місці.)
Рисками в зошиті їх позначали.	(Руками роблять вправу «ножиці».)
Кожному ми залишаємо згадку:	(Повороти тулуба вправо, вліво.)
У кінці речення ставимо крапку.	(Стрибають, як м’ячики.)

III. Робота з дитячою книжкою

1 Коротка підготовка учнів до сприймання змісту казки. Установка на слухання твору

— Це — ріпка (показує на столик). Смачна, міцна. Слухаємо казку. Уявляємо події, співчуваємо героям.

2 Читання казки вголос учителем

Після прослуховування вчитель повідомляє, що це українська народна казка. Її назва «Ріпка». Учні повторюють хором за вчите­лем: «“Ріпка” — українська народна казка».

3 Колективне відтворення прослуханого

1) Робота за ілюстрацією Букваря (с. 6–7).Повні й короткі відповіді на запитання вчителя

— Подивіться, як усі герої казки ланцюжком дружно взялись одне за одного, напружились, щоб вирвати ріпку. Дайте повні й не­повні відповіді на запитання. Наприклад:

— Хто зображений на малюнку? (Герої казки. Дід, баба, онука, песик, кішка й мишка. На малюнку зображені герої казки: дід, баба, онука, песик, кішка й мишка.)

— Що дід вирішив посадити на грядці? (Ріпку. Дід вирішив по­садити на грядці ріпку. Дід посадив ріпку. Посадив дід ріпку.)

— Чим дід грядку скопав?

— Чим дід грядку заскородив?

— Як росла ріпка влітку?

— Коли вирішив дід ріпку вирвати?

— Кого покликав дід собі на допомогу?

— Як звати бабцю?

— Кого покликала на допомогу бабуся?

— Як звати внучку?

— Кого покликала на допомогу внучка?

— Як звати песика?

— А кого покликав песик?

— Як звати кішку?

— Хто допоміг вирвати ріпку із землі?

— Як звати мишку?

2) Гра «Жива картинка»

— Зараз ми біля дошки поставимо німу сценку, спробуємо ожи­вити малюнок Букваря.

Учні-актори за бажанням виходять до дошки, одягають відповідні рек­візити: дідусь — капелюха; бабуся — хустку; онука — намисто; кішка, со­бака, мишка — маски.

Після цього всі герої стають одне за одним у відповідному порядку. Учні їм аплодують. Жива картинка може повторитися з іншими акторами. Буквар поки закривають.

4 Розглядування книжки

Учні розглядають детально книжку (робота в парах). Розрізняють на ній ілюстрації, написи. Ті, хто вміє читати, прочитують назву казки.

Далі книжка розглядається посторінково, на кожній сторінці учні звертають увагу на те, хто зображений на ілюстрації, що там відбувається, який настрій у персонажів казки. Учні за допомогою вчителя колективно, рядами, індивідуально промовляють ті речення, які повторюються в кож­ному епізоді твору.

— Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!

— Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!

— Ходи, Хвіночко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!

— Ходи, Варварко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!

— Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!

— Тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень!

5 Фізкультхвилинка (імітація рухів героїв казки під коментар учителя)

Пішов дід на город — гуп, гуп. (Учні крокують.)

Узяв ріпку за зелений чуб, тягне руками, вперся ногами, му­чився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень! (Учні ста­ють у рядах один за одним, як герої казки, і нахиляються вперед, назад. Уявляють, що вирвали ріпку, сідають на місця.)

6 Рекомендації до діяльності протягом тижня

Розглядати вдома та підготувати в класному «Куточку читача» виставку «Казки, які я знаю».

IV. Робота за ілюстрацією Букваря

1 Пригадування казок

— Героїв яких українських казок ви впізнали на сторінках підруч­ника? («Пан Коцький», «Вовк і семеро козенят», «Рукавичка», «Ли­сичка, Котик і Півник», «Коза-дереза», «Колосок», «Царівна-жаба»)

2 Гра «Хто — що?»

Діти об’єднуються в дві великі групи (наприклад, хлопчики й дівчатка або варіант 1 і варіант 2). Учитель промовляє слова, учні слухають. Якщо слово відповідає на питання хто?, хором ставить запитання перша група, якщо що? — друга група.

Слова для гри: учень, м’яч, учениця, школярик, помідор, зебра, хо­лодильник, донька, мама, сир, компот, диня, Карлсон, Попелюш­ка, огірок, щавель тощо.

Висновок: до назв живих істот (людей і тварин) ставимо питання хто?, до назв неживих істот — що?

3 Складання речень за поданими на сторінці Букваря моделями

4 Складання речень за змістом казок і запис їх моделей на дошці й у зошитах

Наприклад. Посадив дід ріпку. Пішов дід на город. Узяв ріпку за чуб. Кличе киця мишку. Упала ріпка на діда. Упала онука на песика.

Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення виражає закінчену думку. У кінці речення ставиться крапка».

V. Практичне ознайомлення учнів зі словами  із значенням пестливості та згрубілості

— На попередніх уроках ми називали людей, тварин, предмети одним словом. А сьогодні будемо вчитися один і той самий предмет називати по-різному, залежно від того, як ми до нього ставимося. Це завдання складніше. Наприклад, як ми ще можемо назвати козу з казки «Вовк і семеро козенят»? (Кізонька, кізка, мама-коза) А як по-іншому можна назвати вовка? (Вовчисько, вовчище, вовцюган) А чому не можна було б назвати його вовчиком, вовчиком-братиком? У яких відомих казках його так називають?

— А як ви називаєте найрідніших для вас людей — маму й тата? (Мама, мамуся, матусенька, матінка, мамця, ненька; татко, та­тусь, татунько, татусик, батечко, батенько)

З дібраними словами складіть 2–3 речення.

VI. Підсумок уроку

— Сьогодні на уроці ми вчилися слухати і розповідати казку «Ріпка», давати повні й короткі відповіді на запитання, по-різному називати один і той самий предмет. Працювали з книжкою, що має назву «Ріпка».

— Скажіть, будь ласка, чи підійде до змісту казки заголовок: «У гурті й комар — сила»?

— Чому ви так вважаєте?

— А тепер — сюрприз: хто ще хоче зіграти, як актор, кінець казки?

Учні одягають реквізит. Тягнуть ріпку, а під нею знаходять тацю з яблуками, пригощаються.

Урок 6 (письмо)

Тема. Сітка зошита, робочий рядок. Письмо горизонтальних прямих довгих та коротких ліній

Мета: продовжувати ознайомлення учнів із різними видами ліній; вчити орієнтуватися на сторінці зошита, добирати слова до поданих схем; закріплювати вміння учнів пра­вильно розміщувати на парті зошит під час письма та малювання, рівно сидіти під час письма, правильно тримати ручку, олівець; розвивати дрібну моторику; дати по­няття: «робочий рядок», «верхня, нижня робочі лінії»; вчити працювати самостійно, формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати бережливе ставлення до письмового приладдя; любов до школи.

Обладнання: аркуш із зображенням малюнків різними видами ліній (на кожного учня); зошит з письма в косу лінію; два малюнки: зображення букв на площині сторінки та у робочому рядку; плакат «Правильно сиди під час письма»; кольорові олівці; музичний фрагмент до фізкультхвилинки.

Хід уроку

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Повторення правил про правильну посадку(за плакатом «Правильно сиди під час письма»)

2 Повторення вимог до розміщення зошита на парті, положення ручки в рукахпід час письма

3 Робота за матеріалом уроку читання

— Про що ми говорили на уроці читання?

— Згадайте назви казок, про які йшла мова.

— Які назви казок складаються з одного, з двох, трьох слів?

— У назвах яких казок присутнє число?

— Згадайте назву казки, яка б відповідала поданій схемі:

4 Повторення видів ліній

— Розгорніть зошит на с. 8. Давайте допоможемо пташеняті до­летіти до гнізда, а конику потрапити на квітку. (Обведення по пунк­тиру.)

5 Розглядування малюнків

— А тепер розгляньте малюнки, що лежать у вас на парті. Яки­ми лініями вони зображені?

6 Розфарбовування зображень

— Обведіть по лініях та розфарбуйте зображення.

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— Зверніть, будь ласка, увагу на ті малюнки, що залишилися незафарбованими. Якими лініями вони накреслені? (Прямими)

— Прямі лінії можуть бути горизонтальними, вертикальни­ми, похилими.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з горизонтальними корот­кими та довгими прямими лініями.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Ознайомлення з сіткою робочого зошита

— У зошиті наші лінії живуть у певному місці. Давайте уважно роздивимося сторінку нашого зошита.

Сітка робочого зошита

2 Ознайомлення з робочим рядком

— Я маю два малюнки: на першому — букви різного розміру, написані по всій площині зошита; на другому — всі букви однако­вого розміру, написані у робочому рядку.

— На якому малюнку вам легше прочитати запис? (На другому)

— Як ви вважаєте, чому? (Букви всі одного розміру і написані в одному рядку.)

— З яких же ліній утворився рядок? (Верхньої і нижньої робо­чої лінії)

— Чому вони називаються «робочі»? (Ми будемо працювати саме на них.)

— Наш рядок теж називається «робочим рядком». Здогадалися чому?

— Давайте ще раз покажемо верхню та нижню робочі лінії, ро­бочий рядок.

Практичне завдання. Робота в сітці зошита

Виконання вправ для розвитку окоміру та вільної орієнтації учнів у зошиті (в косу лінію).

1) Постав крапки за зразком на нижній робочій лінії (рис. 5а).

2) Постав крапки за зразком на верхній робочій лінії (рис. 5б).

3) Постав крапки за зразком. Зверни увагу: вони знаходяться на середині робочого рядочка (рис. 5в).

4) Постав крапки за зразком. Зверни увагу: вони знаходяться близько до середини робочого рядка (рис. 5г).

— А зараз ми будемо вчитися писати на верхніх та нижніх ро­бочих лініях, утворюючи короткі та довгі горизонтальні лінії.

Горизонтальними називаються лінії, що проводяться зліва на­право (вчитель демонструє на дошці).

3 Підготовка до роботи в зошиті

— Щоб красиво і правильно написати в зошиті, нам потрібно згадати вимоги до посадки під час письма, правила тримання руч­ки та розміщення зошита.

Зошит свій я розгортаю,

Навкосець його кладу.

Ручку правильно тримаю,—

Все у мене до ладу.

Сяду прямо, не зігнуся,

До роботи я беруся.

4 Вправи з ручкою

5 Письмо горизонтальних ліній у повітрі на рахунок раз

6 Робота у прописах на с. 6 (чотири рядки)

1) Аналіз завдання першого рядка

— Що ви бачите у першому рядку? (Горизонтальні лінії)

— Зверніть увагу на те, що це короткі горизонтальні лінії.

— Згадайте, де можна побачити такі лінії у житті? (Дорожня розмітка)

— Утворіть свою дорожню розмітку на першому рядку вашого зошита.

2) Самостійна робота на другому рядку зошита

3) Аналіз завдання третього рядка

4) Самостійна робота на четвертому рядку

4) Самостійна робота на четвертому рядку

Фізкультхвилинка

Під берези, під дубки

Заховалися грибки.

Поливали їх дощі,

Щоб смачні були борщі.

У червоних шапочках

Мухомори в крапочках.

Хай вони собі стоять,

Ми не будем їх чіпать,

Краще будем танцювать.

Звучить музика, учні виконують довільні рухи.

V. Узагальнення вивченого матеріалу

1 Виконання завдання на останньому рядку зошита

— Зверніть увагу на останній рядок. Які лінії зображено? (Го­ризонтальні, короткі та довгі)

— У якій послідовності вони зображені? (Вони чергуються.)

— Виконайте завдання останнього рідка самостійно

2 Розфарбовування

— Дістаньте малюнок, на якому різними видами ліній зобра­жено предмети. Розфарбуйте ті малюнки, предмети на яких зобра­жені кривими лініями.

3 Вправа на безвідривне письмо (с. 8)

— Жуку необхідно перелетіти через річку. Намалюйте, як ле­тів жучок. Намагайтеся провести лінію, не відриваючи олівця від сторінки.

VI. Підсумок уроку

— З якими лініями ви сьогодні ознайомилися?

— З якими ще лініями ви зустрічалися сьогодні на уроці?

— Що вам найбільш запам’яталося?

— Що сподобалося?

— Які завдання вам здалися важкими?

Урок 7 (читання)

Тема. Розширення уявлень учнів про слово та речення. Ознайомлення зі словами — на­звами дій. Бесіда «Режим дня». Робота з ілюстрацією «На уроці»

Мета: розширити уявлення учнів про слово і речення; формувати поняття про слова — назви дій; розвивати вміння правильно ставити до них граматичні запитання; вчити складати власні висловлювання за опорними малюнками; розвивати аудіативні уміння на рівні речення, удосконалювати дитяче мовлення; виховувати бажання дотримува­тися правильного режиму дня.

Обладнання: зошити у клітинку для графічного зображення моделей речень, предметні малюнки.

Хід уроку

Організаційний момент

II. Вправи на розвиток аудіативних умінь на рівні речень

1 Актуалізація опорних знань учнів

Вступна бесіда

— За допомогою чого ми називаємо предмети?

— Чому до одних предметів ми ставимо питання хто?, а до ін­ших — що?

— Як ми умовно позначаємо слова — назви предметів?

— З чого складаються речення?

— Чи можна записувати речення, якщо не вмієш читати і пи­сати?

— Як позначаємо перше слово в реченні?

— Що ми ставимо в кінці речення?

— Для чого служить речення?

— Яку роль у реченні виконують слова, які нічого не означають?

— Як вони позначаються на моделі речення?

2 Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми продовжимо дізнаватися нове про слово і речення; будемо вчитися ставити до слів запитання; складати власні висловлювання за опорними малюнками.

3 Вправи на виділення з мовленнєвого висловлювання окремих з них

— Послухайте висловлювання. Скажіть, скільки речень почу­ли. Повторіть останнє.

1) Поблискують черешеньки в листі зелененькім. Черешеньки ваблять очі діточкам маленьким.

2) Жив собі дід Андрушка. А в нього була баба Марушка. А в баби — дочка Мінка. А в дочки — собачка Хвінка.

4 Вправи на розрізнення завершених і незавершених речень

— Скажіть, що з того, що ви почули, є реченням, а що — ні.

Школярі радісно готуються до свята.

Вони зібралися в актовій…

Тарасик запросить на свято свою маму.

Мама пошила йому нову…

Хлопчик подякував…

Нову сорочку він одягне на свято.

5 Складання речень за завданням учителя

Складіть речення про те:

1) що можна побачити в небі;

2) що можна почути на концерті;

3) кого можна зустріти в лісі;

4) за чим спостерігають на стадіоні;

5) хто лікує людей;

6) що рухається по дорозі.

Запис моделей складених речень на дошці та в зошитах (за вибором учителя й учнів).

Фізкультхвилинка

А тепер час відпочити, Що вивчали, повторити.	(Підводяться і стрибають, як м’ячики.)
Слово до слова ми в речення склали,	(Крокують на місці.)
Рисками в зошиті їх позначали	(Руками роблять вправу «ножиці».)
Кожному ми залишаємо згадку:	(Повороти тулуба вправо, вліво.)
У кінці речення ставимо крапку.	(Стрибають, як м’ячики.)

III. Ознайомлення зі словами — назвами дій

1 Добір слів — назв дій за змістом речень

Доберіть влучне слово за змістом речення, яке б відповідало на запитання вчителя.

1) На концерті бадьора пісня (що робить?)… лунає, звучить.

2) Журавель у небі сумно (що робить?)… курличе, прощається.

3) Уранці лагідне сонечко над землею (що робить?)… встає, підні­мається, сходить.

2 Узагальнення ознак виучуваного поняття

Міркування

— Що називали? (Слова)

— На які запитання вони відповідали? (Що робить?)

— Так, ви додавали слова, які називали дії предметів: пісня (що робить?) лунає; журавель (що робить?) курличе; сонечко (що ро­бить?) встає.

— Отже, в українській мові існують слова — назви дій.

IV. Встановлення зв’язків між новими теоретичними

відомостями та попередньо засвоєними знаннями

1 Узагальнення

— Які слова ви вже знаєте? (Слова — назви предметів)

— Про які нові слова дізналися? (Про слова — назви дій)

— На яке запитання відповідають слова — назви дій? (Що ро­бить?)

— А про що розповідають слова — назви дій?

— Слова — назви дій розповідають, що робить предмет.

— Як ви вважаєте, чи багато дій можуть виконувати предмети?

2 Гра «Діячі»

Учні першого ряду придумують слова, що відповідають на пи­тання хто? півник; середнього ряду — слово-дію: півник (що ро­бить?) кукурікає); учні третього ряду пропонують слово — назву неістоти: (що?) сонечко; другий ряд пропонує слово — дію: сонечко (що робить?) сідає і т. ін.

Висновок. Нас оточує багато предметів, які постійно виконують якісь дії, отже, в рідній мові існує багато слів — назв дій.

V. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань

1 Гра «Відгадай предмет за дією»

• Світить, сходить, гріє, заховалось, зайшло, зійшло… (сонечко).

• Вчаться, сидять, слухають, відповідають, розповідають… (учні).

• Вчить, розповідає, пояснює, показує, запитує, слухає… (учитель).

• Бігають, купаються, загоряють, пірнають, плавають… (діти).

— А чи можна останні слова-дії сказати про каченят? Яке сло­во зайве? (Загоряють)

2 Робота за Букварем

1) Бесіда «Режим дня»

— Ставши школярами, ви змінили розпорядок дня. Щоб бути здоровим і все встигати робити, потрібно правильно організувати свій день. Розгляньте малюнки в Букварі і скажіть, які дії треба

виконувати, щоб ваш режим дня сприяв зміцненню власного здоров’я. Давайте повні і короткі відповіді на запитання.

— Що робить дівчинка на першому малюнку? (Зарядку. Дівчинка на першому малюнку робить зарядку.)

— Що потім робить Олеся? (Вмивається і снідає. Потім Олеся вмивається і снідає.)

— Куди далі вирушає учениця? (До школи. Далі учениця виру­шає до школи.)

— Що робить Олеся в школі? (Вчиться, сидить за партою, слу­хає вчителя й відповіді однокласників, відповідає, розповідає…)

— Чим займається дівчинка після школи? (Допомагає мамі, грає на свіжому повітрі, розглядає книжки.)

— А як минає ваш день?

2) Складання власних висловлювань за опорними малюнками про свій режим дня

3) Виховний момент про необхідність дотримуватися правильного режиму дня (висновок можуть зробити учні)

4) Фізкультхвилинка

Учень за бажанням показує класу, яку ранкову гімнастику він робить удома.

5) Добирання речень до графічних схем Букваря

6) Робота з ілюстрацією «На уроці»

Під час бесіди учні повторюють уже відомі їм правила поведін­ки на уроці; слова — назви шкільного приладдя, шкільних меблів. Учитель нагадує про необхідність бережливого ставлення до всьо­го, що знаходиться в класі.

7) Робота в парах. Імітація слів — назв дій

Учням пропонується в парах придумати та зобразити певну дію (писати, малювати, замітати, прати, прасувати, мити підлогу, роби­ти зарядку тощо). Пара, що виконала завдання, виходить до дошки.

Клас хором запитує: «Де ви були, що ви бачили?»

Пара дітей відповідає: «Де ми були, ми не скажемо, а от що ро­били, покажемо!» (Імітують дію, учні відгадують.)

VI. Підсумок уроку

— Про які нові слова дізналися? (Про слова — назви дій)

— На яке запитання відповідають слова — назви дій? (Що ро­бить?)

— А про що розповідають слова — назви дій? (Слова — назви дій розповідають, що робить предмет.)

— Чому слід дотримуватися режиму дня? (Щоб бути здоровим і все встигати робити.)

— Хто з наших учнів найкраще виконує правила поведінки на уроці? Чому?

Урок 8 (письмо)

Тема. Робочий рядок, його складові частини. Письмо коротких та довгих похилих ліній. Розвиток зв’язного мовлення. Мовленнєві форми привітання і прощання

Мета: ознайомити учнів з міжрядковою лінією; вчити писати похилу коротку, похилу довгу лінію, знаходити міжрядкову лінію у сітці робочого зошита; закріплювати вміння користуватися зошитом, ручкою, правильно сидіти під час письма; орієнтуватися на сторінці зошита, знаходити робочий рядок і працювати на ньому; повторити правила етикету; розви­вати уяву, спостережливість, кмітливість, інтерес до навчання, дрібну моторику руки, музичний слух; збагачувати словниковий запас учнів; формувати вміння аналізувати навчальний матеріал, працювати за зразком спільно та самостійно; учити дітей бути спостережливими, уважними, виробляти звичку планувати власні дії; формувати пози­тивне ставлення до навчання; виховувати шанобливе ставлення до оточуючих, культуру, бережливе ставлення до письмового приладдя, любов до школи.

Обладнання: прописи, зошит з письма в косу лінію із завданнями; музичний запис дитячої пісні «Усмішка» (муз. В. Шаїнського, сл. М. Пляцковського); плакат «Сиди правильно під час письма»; малюнок або м’яка іграшка Павучок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Бесіда

— Про що ми говорили на уроці читання? (Відповіді дітей.)

2 Відгадування загадок

• Темна, мов осіння ніч,

Незамінна в школі річ. (Дошка)

• Бачити — не бачить,

Чути — не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

Діток навчає

Втоми не має. (Книжка)

• Стоїть вулик придорожній,

Уночі завжди порожній,

Вранці і вдень гуде, оживає,

А вночі відпочиває. (Школа)

3 Відповіді учнів на запитання вчителя (метод «Мікрофон»)

— Як слід поводитись у школі?

— Як необхідно поводитись на уроках, на перерві?

— Як вчинити, якщо тобі необхідно терміново щось запитати у вчителя?

III. Розвиток зв’язного мовлення.

Мовленнєві форми привітання і прощання

— Ми повинні бути ввічливими. А що це означає? (Відповіді учнів.) Так, це означає, що ми повинні вміти поводитись так, щоб будь-кому дивитися на нас було приємно, гратися з нами — весело, дружити — цікаво.

Слово «ввічливий» утворено від стародавнього слова «вежа», що означає особливості поводження з іншими людьми.

Ми повинні вміти поводитись культурно. Ось давайте зараз по­думаємо, що ми повинні зробити на самому початку, коли зустріча­ємося одне з одним? (Привітатися)

— Змалечку батьки вчили вас вітатися одне з одним, зі знайо­мими, зі старшими. І не тільки вчили, а і самі віталися зі своїми знайомими. А чи помічали ви, що батьки вітаються з різними людь­ми по-різному?

З друзями вітаються одними словами, зі старшими — іншими.

Сказати «Добрий день!» — так просто,

І так приємно чути нам,

Коли ровесники й дорослі

Бажають нам добра на день.

Але буває, прикро дуже:

Забувши дехто етикет,

«Привіт! — з нальоту,— крикне,— друже!» —

І стрімголов біжить в буфет.

І «до побачення» як зайве

Сприймають учні — теж бува.

Або нічого — на прощання,

Або: «Ну, я пішов. Бувай!»

— А ви вмієте вітатися? Давайте зараз разом згадаємо слова, якими можна привітати одне одного.

• Вітаємо!

• Привіт!

• Здрастуйте!

• Добридень!

• Доброго вечора!

• Доброго ранку!

• З приїздом!

• Я радий тебе бачити!

— Багато разів ви чули від дорослих: «Зніми шапку, коли вхо­диш до кімнати, привітайся!» Гадаю, що ви бачили не раз, як до­рослі вітаються, простягаючи руку та знімаючи рукавичку. Звідки пішов цей звичай?

У давні часи лицарі ходили у важких латах. Та переступаючи поріг знайомих людей, лицар знімав свій шолом і цим жестом ніби промовляв: «Я тебе не боюся. Бачиш, моя голова відкрита. Я дові­ряю тобі».

Цей звичай дійшов і до наших часів, символізуючи шанобливе ставлення до оточуючих тебе людей. Чоловіки знімають головні убори, переступаючи поріг будь-якого приміщення. Хлопці, не за­бувайте про це, заходячи до школи.

А подаючи руку товаришу без рукавички, ми нібито кажемо: «Ось тобі моя тепла долоня. В ній немає зброї, я на тебе не тримаю зла». Але пам’ятайте, що вітатися за руку можна тільки з близьки­ми знайомими, друзями або товаришами. Якщо вітаються люди різного віку, то першим руку подає старший. Діти, у жодному разі не тягнуть руку дорослим.

Ми знаємо, що вітатися треба з усіма знайомими людьми. А як же бути з незнайомими? Скажімо, у школі ви зустріли незнайомого вчителя. Як вчинити, чи потрібно привітатися? (Відповіді учнів.)

— Так, з усіма вчителями треба вітатися: зі знайомими, мало­знайомими, навіть з тими, кого ви не знаєте, але впевнені, що це вчитель. Це правило шкільного етикету.

Отже, намагайтеся знайти тепле, добре слово для всіх оточую­чих вас людей.

Сію дитині в серденьку ласку.

Сійся-родися, ніжне «будь ласка».

Вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе —

Слово у серці, як зерно в ниві.

«Доброго ранку!», «Світлої днини!» —

Щедро даруй ти людям, дитино.

Мова барвиста, мова багата,

Рідна і тепла, як батьківська хата.

Т. Коломієць

Гра «Додай словечко»

— А зараз давайте перевіримо, чи знаєте ви ввічливі слова.

Розтопить серце всякого

Сердечне слово… (дякую).

Якщо ти їсти вже не в силах,

То скажеш мамі що?.. (Спасибі).

Зазеленіє старий пень,

Коли почує: … (Добрий день).

Коли згоряє сонце у росі

Й зоря лягає лагідно на плечі,

Серед знайомих, рідних голосів

Ми чуємо привітне: … (Добрий вечір).

Коли тебе впіймають раптом за підказку,

То вчителя розчулить: … (Вибачте, будь ласка).

Щоб знову зустрітись в годину призначену,

Кажу я всім щиро завжди: … (До побачення).

«Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові» —

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути і в школі, і вдома

Від мами, від вчителя й просто знайомих.

Тож радьмо: частіше їх, друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій!

І кожен свій день, як завжди, зачинайте

Із слів: «Добрий ранок!», «Вітаю!» і «Здрастуй!»

IV. Музична пауза

Звучить пісня «Усмішка». Учні виконують довільні рухи.

V. Повторення вивченого на попередніх уроках

1. Повторення правил посадки за партою під час письма.

2. Повторення правил розташування зошита на парті під час пись­ма, під час малювання.

3. Повторення вимог до положення ручки у руці під час письма.

4. Що ми називаємо робочим рядком?

5. Згадайте назви ліній на сторінці зошита.

6. Згадайте, що ми навчилися писати на минулому уроці письма? (Горизонтальні короткі та довгі лінії)

7. А які ще види ліній ви запам’ятали?

VI. Повідомлення теми і завдань уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо продовжувати навчатися писа­ти прямі лінії, наводити по пунктирних лініях, розфарбовувати ма­люнки.

VII. Вивчення нового матеріалу

1 Вправи з ручкою

2 Робота з сіткою зошита

        — Які зошити ви знаєте?

       — У яких зошитах ми працюємо на уроках письма, математи­ки, малювання?

— Чим сторінка альбому відрізняється від сторінки зошита з математики, з письма?

— Я буду показувати лінії сітки зошита, а ви їх хором називайте.

— Для чого служить робочий рядок? (Щоб писати букви рівно, однакової висоти.)

— Полічіть, скільки робочих рядків на сторінці вашого зоши­та, скільки верхніх робочих ліній?

— Подумайте, скільки може бути нижніх робочих ліній? Чому?

— Знайдіть другий, шостий, сьомий робочі рядки, поставте крапку на полях посередині цих робочих рядків.

3 Ознайомлення з міжрядковою лінією

— Зверніть, будь ласка, увагу на лінію, що знаходиться між нижньою робочою та наступною верхньою робочою лініями. Ця лі­нія називається міжрядковою.

Як ви гадаєте чому?

4 Виконання вправ для розвитку окоміру та вільного орієнтування учнів у зошиті

1) Поставте крапки за зразком. Зверніть увагу: вони знаходяться на міжрядковій лінії (рис. 1а).

2) Поставте крапки за зразком. Зверніть увагу: вони знаходяться на середині відстані від верхньої робочої лінії до верхньої міжрядкової (рис. 1б).

3) Поставте крапки за зразком. Зверніть увагу: вони знаходяться нижче верхньої міжрядкової лінії (рис. 1в).

5 Робота у прописах (с. 9)

1) Перевірка в парах правильного положення зошита під час пись­ма, правильного тримання ручки в руці.

2) Робота у «Прописах» (с. 9).

— Допоможіть жабці дострибати до своєї домівки, а бджілці віднести нектар до вулика.

— Намагайтеся працювати, не відриваючи олівця від сторінки.

6 Ознайомлення з вертикальними лініями

— Вертикальні лінії — лінії, що проводяться згори донизу.

— Назвіть предмети, що нагадують вам вертикальні лінії.

— Проведіть вертикальні лінії в повітрі.

— Покладіть олівець на парту горизонтально, а ручку — верти­кально.

7 Ознайомлення з похилими прямими лініями

— Похилі лінії проводяться так само, як і вертикальні, зверху донизу, але під невеликим нахилом.

Проведіть похилі лінії у повітрі.

8 Продовження роботи у прописах

1) Аналіз завдання першого рядка

— Що ви бачите у першому рядку? (Прямі лінії)

— Зверніть увагу на те, що це короткі прямі лінії.

— Проведіть пряму лінію по пунктирах.

Алгоритм написання короткої прямої лінії

— Працюємо на рахунок раз.

2) Самостійна робота на другому рядку зошита

3) Аналіз завдання третього рядка

— Зверніть увагу, що на третьому рядку похила коротка лінія чергується з горизонтальною короткою лінією, яка пишеться на нижній робочій лінії.

— Виконайте завдання третього рядка.

Фізкультхвилинка

Ходить в лісі лось сохатий,

Величезний і горбатий.

Має він міцні копита,

Щоб себе оборонити.

Добрі наміри у лося:

Ми його не боїмося.

Л. Кондрацька

4) Аналіз завдання четвертого рядка

— Які лінії зображено на четвертому рядку? (Довгі похилі)

— Працюємо на рахунок раз.

— Закінчіть рядок самостійно.

5) Самостійне виконання завдання на п’ятому рядку

VIII. Узагальнення вивченого матеріалу

1 Розвиток зв’язного мовлення. Закріплення знання учнями мовленнєвих форм привітання і прощання

— До нас у гості завітав Павучок. Давайте привітаємо його. Згадайте, якими словами можна це зробити.

• Вітаємо! • Привіт! • Добридень! • Доброго вечора!

• Доброго ранку! • З приїздом! • Ми раді тебе бачити!

2 Творче завдання

Павучок приготував для вас цікаве завдання. Спробуйте сплес­ти павутинку, але так, щоб ниточка не розірвалася, тобто, не від­риваючи олівця від зошита.

— Павучок дуже вдячний вам за допомогу. Як ви вважаєте, які б слова він сказав вам у цю мить?

• Дякую!

• Спасибі!

• Я дуже радий!

            • Висловлюю вам свою велику подяку!

    • Ви мені дуже допомогли!

— Дуже ввічливий Павучок! Нам приємно з ним спілкуватися, але час уроку добігає кінця. Давайте попрощаємося з нашим гос­тем. Які слова можна використати в цьому випадку?

• До побачення!

• До зустрічі!

• Бувай!

• Щасливо!

• Прощавай!

• На жаль, нам пора прощатися!

• Сподіваюся на нову зустріч!

• На все добре!

• Усього найкращого!

• Бувайте здорові!

— Складіть речення зі словами прощання, звертаючись до Па­вучка.

IX. Підсумок уроку

— З якими лініями ви ознайомилися сьогодні на уроці?

— Яка лінія у сітці зошита знаходиться між робочими рядками?

— Полічіть кількість міжрядкових ліній на сторінці зошита.

— Яке завдання було найцікавішим?

— Яке завдання здалося вам найскладнішим?

— Подивіться ще раз на вашу роботу в «Прописах». Намалюйте квіточку навпроти того рядка, який, на вашу думку, є найкращим.

Урок 9 (читання)

Тема. Ознайомлення зі словами, що називають ознаки предметів. Логічні вправи для вміння відповідати на запитання хто це? що це? Розподіл предметів на групи. Урок-КВК

Мета: формувати поняття про слова — назви ознак; учити дітей практично розрізняти назви істот/неістот, уміння правильно ставити до них запитання; розвивати логічне мислення, поповнювати словник дітей назвами ознак; виховувати естетичні почуття.

Обладнання: зошити у клітинку для графічного зображення моделей речень, предметні малюнки, картки із завданнями для команд, таблиця для визначення переможців із зазначеними конкурсами (хід гри).

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні у нас не звичайний урок навчання грамоти, а кон­курс веселих, розумних і кмітливих. За першими звуками слів «Конкурс веселих і кмітливих» його називають: «КВК».

У ньому беруть участь три команди: «Веселі», «Розумні», «Кмітливі».

Під час веселих змагань ми ознайомимося з новими словами, навчимося ділити предмети на групи, продовжимо вчитися стави­ти до слів запитання.

II. Розминка

1 Доповни речення словом — назвою дії, яке відповідає на запитання що робити?

Команда, яка добере найбільше слів, одержує 1 бал.

1) Я хочу (що робити?) ...

2) Я вмію (що робити?) ...

3) Я мрію (що робити?) ...

2 Гра «Зайве слово»

— Послухайте ланцюжок слів (по 2 — кожній команді), знайдіть зайве слово, поставте до нього запитання, обґрунтуйте свою відповідь.

1) Корова, свиня, заєць (хто? — дика тварина), вівця.

2) Тарілка, миска, каструля, шафа (що? — меблі, а не посуд).

3) Стіл, диван, шафа, чайник (що? — посуд, а не меблі), ліжко.

4) Трамвай, тролейбус, сумка (що? — не транспорт), автомобіль.

5) Горобець, перепілка, зозуля, комар (хто? — комаха, а не птах).

6) Сукня, спідниця, черевики (що? — взуття, а не верхній одяг), халат.

3 Відгадування загадок

Учні називають відгадку і слова, які допомогли її відгадати, ставлять за допомогою вчителя до них запитання.

1) Взимку білий, влітку — сірий,

Довгі вуха, куций хвіст,

Боягуз під кущ заліз. (Зайчик)

Зайчик (який?) білий, сірий.

Вуха (які?) довгі.

Хвіст (який?) куций.

Висновок. У загадці були слова — ознаки зайчика. Вони допомо­гли нам уявити тваринку і розгадати загадку.

2) Руда, красива, хитра, кмітлива,

Хвіст пухнастий, довгий маю,

Ним сліди всі замітаю. (Лисиця)

Лисиця (яка?) руда, красива, хитра, кмітлива.

Хвіст (який?) пухнастий, довгий.

Висновок. У загадці були слова — ознаки лисиці. Вони допомогли нам уявити тварину і розгадати загадку.

3) Сіренька, маленька, хвостик тоненький;

Все, що знайде, прогризе і від котика втече. (Миша)

Миша (яка?) сіренька, маленька.

Хвостик (який?) тоненький.

Висновок. У загадці були слова — ознаки миші. Вони допомогли нам уявити тваринку і розгадати загадку.

— Як назвати одним словом усіх, кого відгадали? (Звірі)

— На яке запитання відповідають слова-відгадки? (Хто?)

— Чому? (Це назви живих істот: тварин.)

За виконане завдання команди одержують бали.

4 Гра «Добери ознаку»

Учитель називає предмет і ставить запитання. Команда, яка добере найбільше слів-ознак, одержує 1 бал.

Зірка (яка?) блискуча, велика, величезна, гаряча, діамантова, дрібна, жовта, зелена, золота, голуба, кришталева, мала, малень­ка, мерехтлива, осяйна, перлиста, повна, погасла, прозора, проме­ниста, рубінова, світла, срібляста, срібна, тріпотлива, холодна, червона, чиста, яскрава, ясна.

Коса дівоча (яка?) буйна, важка, вбога, велика, гладка, густа, довга, закручена, заплетена, коротка, кучерява, пухнаста, рідка, розкішна, розпущена, товста, тонка, туга, хвиляста, худа, шовко­ва, біла, білява, блискуча, золота, каштанова, золотиста, лляна, мідна, попеляста, пшенична, руда, руса, русява, світла, смолиста, темна, чорна.

Осінь (яка?) багряна, барвиста, безлиста, білява, брудна, вітря­на, волога, димна, дощова, жовта, золота, квітуча, кольорова, кри­шталева, мокра, морозяна, непогідна, ошатна, пишна, погідна, полум’яна, прозора, сіра, соковита, студена, суха, темна, тепла, тиха, туманна, тьмяна, холодна, яскрава, ясна, яснолиста.

Учитель хвалить дітей за дібрані ознаки, перелічує їх, щоб визначити команду — переможця цього конкурсу. Після кожних ознак, дібраних ко­мандою, учитель зачитує неназвані слова.

Учні роблять висновок, що слів-ознак дуже багато, вони прикрашають нашу мову, конкретизують уявлення про предмет. Слова-ознаки можуть увиразнити мовлення, зробити його приємним для сприймання. Щоб кра­сиво розмовляти, треба багато слів-ознак знати.

5 Фізкультхвилинка

Учитель читає вірш, показуючи фізичні вправи за вибором, учні по­вторюють.

Щоб красиво розмовляти,

Треба ознаки вивчати.

Клен високий і стрункий,

А бузочок ще низький.

Диня стигла і смачна,

А калина геть гірка.

Син у мами я дбайливий,

Лагідний росту, кмітливий,

Донька — щира і щаслива,

Працьовита і вродлива.

Разом будем працювати,

Труднощі перемагати!

III. Конкурс «Словознайка»

1 Гра «Відгадай слово за ознакою» (по 2 для кожної команди)

• (Який?) Новий, великий, гарний, ребристий, кольоровий, тон­кий, міцний (що?)... олівець.

• (Який?) Осінній, жовтий, великий, гарний, маленький, опалий (що?)... листок.

• (Яка?) Запашна, весняна, лісова, яскрава, гарна, маленька (що?)... квітка.

• (Яка?) Швидка, мальовнича, прозора, глибока, чиста, широка (що?)... річка.

• (Який?) Густий, ялиновий, темний, грибний, весняний (що?)... ліс.

• (Яка?) Добра, ніжна, мила, лагідна, працьовита, спокійна (хто?)... мама.

2 Ускладнення завдання

Учні мають відгадати слово і самостійно поставити запитання до ознак.

Вороняче, сіре... — крило; (Крило (яке?) — вороняче, сіре)

зелений, ненажерливий... — крокодил;

блискуче, гладеньке... — дзеркало.

3 Гра «Пошир речення»

Учні мають додати до речення слова-ознаки. Хто набере найбільше ознак, одержує 1 бал.

1) У школі вчаться діти.

2) Ми зайшли у ліс.

3) На клумбі росте квітка.

Моделі деяких речень за вибором учнів записуються на дошці й у зо­шитах.

Учитель підбиває підсумки роботи дітей на цьому етапі.

IV. Конкурс «Хто більше?» (робота за букварем)

1 Завдання 1

За ілюстрацією Букваря команди добирають слова-назви істот, неістот і назви ознак.

2 Завдання 2

Складання речень до моделі, поданої на сторінці підручника (1 команда — про буряк; 2 команда — про огірок; 3 команда — про помідор).

3 Завдання 3

Добір ознак до овочів на сторінці Букваря:

1-ша команда — за формою;

2-га команда — за кольором;

3-тя команда — за смаком.

4 Самостійна робота. Запис моделей речень самостійно у зошити

1-ша команда. Діти збирають ягоди.

2-га команда. Квітнуть пишні мальви.

3-тя команда. Овочі корисні дітям.

Перевірка. Підбиття підсумків виконаного завдання.

Фізкультхвилинка (ознайомлення з новим комплексом ранкової гімнастики — за бажанням учнів)

V. Творчі вправи

1 Гра «Назви одним словом»

• Шафа, диван, стілець, стіл — меблі;

• комар, метелик, жук, мураха — комахи;

• барвінок, фіалка, троянда, мак — квіти;

• горобець, перепілка, зозуля, чиж — птахи;

• береза, бук, дуб, ялина — ... ;

• калина, ліщина, малина — ... ;

• яблуко, груша, слива — ... ;

• морква, буряк, картопля — ... ;

• кіт, собака, корова, свиня — ... ;

• тролейбус, автобус, машина — …;

• тарілка, чайник, каструля — ... ;

• плаття, спідниця, халат — ... ;

• чоботи, туфлі, черевики — ... ;

• викрутка, долото, рубанок — ... ;

• учитель, перукар, лікар — ... .

2 Гра «Чим зв’яжеш?»

Кожна команда отримує ланцюжок слів, пов’язаних між собою непередбаченими, але безперечними зв’язками. Дітям називають лише перше і останнє слово, за якими слід відновити ланцюжок або придумати свій. За оригінальність та зв’язну розповідь — додатко­вий бал.

Ягода — ліс — варення — смак;

овочі — город — урожай — здоров’я;

огірок — форма — смак — колір.

VI. Підсумок уроку

Підрахунок балів; оцінювання роботи дітей.

Педагог учить дітей робити репортаж з уроку.

— Уявімо, що про нашу роботу на уроці готується репортаж на телебаченні. Що б ми могли розповісти телеглядачам?

— Увага, увага, починаємо репортаж з уроку навчання грамоти 1-А класу... Сьогодні учні були учасниками незвичайного уроку — змагання веселих, розумних та кмітливих. Між командами велася запекла боротьба в умінні добирати слова-ознаки, відповідати на питання хто це? що це?, розподіляти предмети на групи, будувати моделі до речень. У результаті перемогла дружба. Найактивніши­ми на уроці були такі учні… Бажаємо школярам успіхів на шляху до знань і чекаємо нових повідомлень. Дякую за увагу!

Урок 10 (письмо)

Тема. Робочий рядок, його складові частини. Письмо похилих ліній

Мета: вчити першокласників писати різні види ліній, орієнтуватися на сторінці зошита, ви­конувати вказівки під час письма; закріплювати знання учнів правильно розміщувати на парті зошит під час письма та малювання, рівно сидіти під час письма, правильно тримати ручку, олівець; вчити працювати самостійно, у парах; розвивати увагу, уяву, мовлення, дрібну моторику; формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати бережливе ставлення до письмового приладдя, любов до школи.

Обладнання: плакат «Сиди правильно під час письма», картинки, на яких зображено предмети, що відповідають на питання хто?, що?

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Вступне слово вчителя

— На минулому уроці письма ми вчилися бути ввічливими. Да­вайте ще раз повторимо, що необхідно пам’ятати, щоб тебе вважа­ли культурною людиною. (Відповіді учнів.)

— Я вітаю вас з тим, що розпочався урок письма.

2 Повторення правил правильної посадки під час письма(за плакатом «Сиди правильно під час письма»)

3 Повторення правил положення зошита на парті під час письма, малювання

4 Повторення правила тримання ручки

Учитель просить дітей на рахунок раз рівно сісти, на рахунок два правильно розмістити зошит на парті, на рахунок три — правильно взя­ти ручку в руку. (Таку практику можна використовувати на кожному уроці.)

5 Вправи з ручкою

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— Сьогодні ми продовжуватимемо вчитися писати похилі, а та­кож ламані лінії.

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Гра «Який у мене настрій?»

За мімікою вчителя учні намагаються вгадати, який настрій пе­редає обличчя. Можна запропонувати учням пограти в парах.

2 Робота з цікавим завдання у «Прописах» (с. 10)

— Роздивіться обличчя казкових героїв.

— Як ви вважаєте, який настрій вони передають? Яке з них усміхнене, яке — зле, а яке — сумне? Чому ви так вирішили?

— Домалюйте обличчя по пунктирній лінії.

3 Робота у «Прописах» (с. 10)

1) Повторення назв ліній сітки зошита

Учитель показує на дошці лінії сітки зошита, учні називають їх.

2) Аналіз завдання першого рядка

— Що ви бачите на першому рядку? (Прямі довгі лінії)

— Зверніть увагу, що за довжиною ці лінії однакові, але почи­наються в різних місцях.

— Звідкіля починається перша лінія? (З верхньої міжрядкової лінії)

— Де вона закінчується? (На нижній лінії робочого рядка)

— Де починається друга довга пряма лінія? (На верхній лінії робочого рядка)

— Де вона закінчується? (На нижній міжрядковій)

Алгоритм написання довгих прямих ліній (перший рядок, с. 10)

— Пишемо на рахунок раз.

3) Аналіз завдання другого рядка

— Зверніть увагу на другий рядок.

— Які лінії ви там бачите? (Короткі та довгі похилі лінії)

Алгоритм написанняпрямих ліній різної довжини (другий рядок, с. 10)

— Пишемо на рахунок раз.

Фізкультхвилинка

Учні ставлять лікті на парту. Виконують обертання кистей рук у різ­них напрямах.

Над землею сонечко покотилось,

Наче дивне колесо закрутилось.

Але враз за хмароньку зачепилось.

От у другу сторону покотилось.

Так каталось сонечко, так котилось,

Поки натомилось і зупинилось.

4) Аналіз завдання третього рядка

— Роздивіться, будь ласка, що написано на третьому рядку ва­шого зошита? (Ламану лінію)

— Зі скількох елементів складається ця лінія? (З двох)

— Дайте характеристику кожному елементу. (1 — пряма ко­ротка лінія, 2 — пряма коротка похила лінія)

Алгоритм написання ламаної лінії (Третій рядок, с. 10)

5) Аналіз завдання четвертого рядка

— Порівняйте ламану лінію, що написана на третьому рядку, з тим, що ми бачимо на четвертому рядку. (Перший елемент — довга пряма лінія, другий — однаковий)

Алгоритм написання ламаної лінії (Четвертий рядок, с. 10)

Працюємо під рахунок раз, два.

Пальчикова гімнастика

Вказівний на ручці правій

Вів всіх пальчиків в похід,

Середній братик ніс рюкзак,

Безіменний йшов просто так,

А мізинчик став всім грати,

Запросив всіх танцювати.

Раз-два-три-чотири-п’ять —

Гей, виходьте танцювать!

6) Самостійна робота учнів на останньому рядку

V. Робота за матеріалами уроку читання

Вправи на закріплення вміння ставити питання до слів — назв предметів

1 Відгадування загадок

Ось вона яка —

Розбійниця морська!

Всіх би проковтнула

Зажерлива (хто?)… (акула).

• Жовтошкірий, запашний,

Тане в ротику він,

Для дітей улюблений,

Що це?.. (Апельсин).

• Не стулить і на мить очей,

Вночі полює на мишей,

Зате удень відпочива.

Ні, це не кішка, а… (хто?) (сова).

• По траві повзла змія,

Налякався добре я!

Від гадюки біг чимдуж,

А то виявився… (хто?) (вуж).

• Навесні гулять виходить і пшеничні зерна

Висіває він ретельно у колгоспну землю.

І хоч сильний, але має лагідний характер.

Кожен добре його знає, це, звичайно… (що?) (трактор).

2 Постановка запитання до слів — назв предметів

Учитель показує картинки із зображеннями предметів, а учні ставлять запитання до слів — назв.

3 Гра «Слово заблукало»

• Школа, дзвінок, парта, учень, книжковий, зошит, олівець.

• Осінь, листя, тихо, вітер, дощ, листопад, вересень, жовтень.

• Мама, тато, сестра, брат, бабуся, дідусь, люблю, родина.

VI. Підсумок уроку

— Який настрій у вас на кінець нашого уроку?

— А який настрій сьогодні на вулиці?

— Обведіть малюнок за пунктиром на с. 10. Розфарбуйте той, що відповідає сьогоднішній погоді.

— Чого навчилися на уроці?

     — Що викликало труднощі?

Урок 11 (читання)

Тема. Ознайомлення учнів зі складовою будовою слів. Поділ слів на склади. Робота з дитячою книжкою. Т. Коломієць «Наймиліше слово». Слухання і розповідь вірша. Інтонування речень

Мета: дати учням первинне уявлення про склад як артикуляційно-вимовну одиницю, ознайомити з поділом на склади слів без збігу приголосних; учити слухати вірш, добирати потрібну за змістом речення інтонацію для висловлювання; розвивати фонематичний слух, виразність дитячого мовлення; вчити висловлювати свої почуття любові до матері.

Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; комплект книжок Т. Коломієць «Наймиліше слово» на кожну парту (з навчального комплекту «Читаю сам» для 1 класу, рекомендованого Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-467 від 10.02.2003)).

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з’явилася ще одна нова книжка. Ми обов’язково з нею попрацюємо. Перевіряємо по­рядок на партах: олівці є, Буквар і зошит для читання лежать на краю парти. Нова книжка — в кожного на столі посередині.

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Ми дізнаємося, яке значення може мати слово склад, будемо вчитися ділити слова на частини; слухати вірш; висловлюватися так, як цього вимагають умови спілкування.

III. Спостереження за мовними і мовленнєвими явищами.

Підготовка учнів до ознайомлення з поняттям «склад»

1 Бесіда з опорою на досвід дітей

— Що можуть називати слова? (Предмети, ознаки, дії)

— Пригадайте, як мама вимовляє слова, коли співає колиско­ву. (Протяжно, повільно, тихо, лагідно) Наведіть приклади.

Мати сина колисала,

Дня і ночі не доспала

Та думала — добрий буде,

Що він мене не забуде.

Мати сина годувала,

Всю надію покладала:

— Мій рідненький, і на старість

Буду мати з тебе радість.

— Я як гукають одне одного в лісі? (Протяжно, голосно) Уяві­мо, що ми перегукуємося в лісі. Погукаємо Олю, Юлю, Івана, Юру: «О-лю! Ю-лю! І-ва-не! Ю-ро!»

— А як вимовляються слова лічилки? (Чітко, ритмічно, неве­личкими частинками) Пригадаємо, як ми визначаємо квача лі­чилкою.

Раз, два, три, чо-ти-ри —

Ки-цю гра-мо-ти у-чи-ли:

Не чи-та-ти, не пи-са-ти,

А за ми-шка-ми га-ня-ти.

Висновок: слова можна ділити при вимові на частинки.

Учитель повідомляє, що частини слів називаються складами. Слова ді­лять на склади.

Учні повторюють: «Слова ділять на склади».

Модель цього речення записують у зошити. Ще раз повторюють.

Також не забувають про знання про речення, одержані на по­передніх уроках: «Речення складається зі слів. Речення служить для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

2 Спостереження учнів за поділом слів на склади

— Ось слова, що мають один склад: я, ти, ви, ми, ліс, сад, кіт, тин. Вимовляючи ці слова, ми відкриваємо рот один раз.

А тепер послухайте і скажіть, на скільки складів я ділю ці сло­ва: ма-ма, та-то, Ю-ля, О-ля, ді-ти, о-сінь.

Висновок. Слова бувають довгі й короткі. Це залежить від того, скільки в них складів.

3 Фізкультхвилинка (лічилка-присягалочка вимовляється зі складоподілом)

Повір-перепровір!

Якщо я неправду кажу,

То нехай вберуся в сажу.

Нехай стану кособока,

Кривов’яза, кривобока,

І гладка, лупата,

Ще й ніс як лопата!

А як брешеш, далебі,

То так буде і тобі!

IV. Закріплення одержаного уявлення

1 Спостереження між відмінністю за одно- і двоскладовими словами

— Щоб визначити кількість складів у слові, можна скористати­ся долонькою. Поставте її під підборіддя на відстані товщини вашої долоньки (1 см). Скільки разів підборіддя торкнеться долоньки під час промовляння слів, стільки складів у ньому і буде. Це поясню­ється тим, що на кожний склад ми широко відкриваємо рот. (Нада­ти змогу дітям зробити цей висновок самостійно.)

Дослідження

Учні ставлять долоньку під підборіддя і з’ясовують кількість складів у по­вторюваних за вчителем словах: віл, віз, око, село, дім, бак, урок, діло, овоч.

2 Гра на перетворення односкладових слів у двоскладові

Наприклад: мак — маки; дуб — дуби; сад — сади; віз — вози; кіт — коти тощо.

V. Робота з дитячою книжкою

1 Словникова робота

— Скажіть, будь ласка, чи знаєте ви, що означає слово фіран­ка? Це слово може вживатися в значенні занавіски, тюлю.

Отже, фіранка — це занавіска, тюль. (Учні повторюють хором, рядами, індивідуально.) Чи є у нас у класі фіранки? Скільки їх? А у вас удома?

2 Коротка підготовка учнів до сприйняття змісту вірша.Установка на слухання твору

— Сьогодні ви слухатимете вірш, який написала дитяча поетеса Тамара Коломієць. Послухайте і скажіть, про кого в ньому йдеться.

3 Читання учителем вірша вголос

Будівельники-бобри Добре працювали — У бору для дітвори Школу будували. І таку звели, що й ну! — Подивитись варто: І вікно на всю стіну, І колоди-парти. Дятел дзьобом-долотом Потрудивсь на ганку. Павуки усі гуртом Виплели фіранку. Приволік ведмідь старий Стіл-пеньок високий. — Ну, — сказав до дітвори,— Почнемо уроки! Повсідалась малишня На колодах проти пня.	Сам ведмідь ступив на пень, Лоб кошлатий витер І промовив: — Добрий день! — Візьмемось до літер! Намалюю на пеньку, Щоб завчить могли ми, По боках — по стояку, Гойдалку між ними. Хто цю літеру не зна, Вчіть обов’язково: Це вона розпочина Всім відоме слово. Між словами усіма Що найголовніше — Кицька лапу підніма: Це звичайно, миша!
Морква, квапиться зайча — З грядки соковита,— Ведмежа із-за плеча: Мед, — бурчить сердито. Білченя ж мале-мале В лопушку-панамі, Хоч соромилось, але Вимовило: — Мама! — Мама! — крикнули малі Якнайголосніше —	На усій-усій землі Слово наймиліше! Засміявсь ведмідь: — Воно! Вивчили, нівроку… — От і все. Дзвенить дзвінок З першого уроку. У квача гайда гулять Поміж стовбурами. Світить сонце між гілляк. Ждуть додому мами.

Після прослуховування вчитель повідомляє, що цей вірш має назву «Наймиліше слово». Учні повторюють хором за вчителем: «Наймиліше слово». Автор вірша Тамара Коломієць.

4 Колективне відтворення прослуханого. Бесіда

— Про кого йдеться у вірші?

— Де вчаться звірі?

— Хто будував лісову школу?

— Хто сплів фіранку?

— Яке наймиліше слово у кицьки?

— А у зайчати, ведмежати, білченяти?

— Чи погоджуєтесь ви з думкою білченяти?

— Чому мама — наймиліше слово?

5 Розглядування книжки

Учні детально розглядають книжку, працюючи в парі. Розріз­няють на ній ілюстрації, написи. Ті, хто вміє читати, прочитують назву казки.

Далі книжка розглядається посторінково, на кожній сторінці учні звертають увагу на те, хто зображений на ілюстрації, що там відбувається, який настрій у персонажів вірша.

Учитель перечитує фрагмент, де описана літера «ем». Учні від­гадують, яка це літера.

6 Фізкультхвилинка (імітація рухів під читання перших трьох строф вірша «Наймиліше слово»)

7 Рекомендації щодо діяльності протягом тижня

Підготувати в класному «Куточку читача» виставку «Мама — найми­ліше слово».

VI. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань.

Робота за ілюстрацією Букваря (с. 11)

1 Групування слів: овочі, фрукти, соки

2 Називання слів — назв істот/неістот

3 Видокремлення ознак баклажана, моркви, цибулі за розміром, формою,кольором, смаком

4 Добирання речень до моделей на сторінці Букваря. Запис їх у зошити

5 Добирання слів — назв дій за запитаннями вчителя

— Що робить продавець?

— Що робить матуся?

— Що робить дівчинка?

VII. Підсумок уроку

Педагог продовжує вчити дітей робити репортаж з уроку.

— Увага, увага, починаємо репортаж з уроку навчання грамоти 1-А класу... Сьогодні першокласники вчилися ділити слова на склади, ознайомилися з книжкою Т. Коломієць «Наймиліше сло­во» і погодилися з ученицею лісової школи, що наймиліше слово на землі — це слово мама, тому що вона дарує нам життя, навчає бути щасливими, працьовитими й успішними.

Сумлінно працювали на уроці такі учні...

Бажаємо школярам успіхів на шляху до знань і чекаємо нових повідомлень. Дякую за увагу!

Урок 12 (письмо)

Тема. Урок-фантазія «У гості до Осені». Письмо прямих паличок із заокругленням знизу

Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з елементами рукописних літер; навчати писати елементи «коротка пряма, заокруглена внизу праворуч та довга пряма, заокруглена внизу праворуч»; закріплювати вміння та навички орієнтуватися на сторінці зошита, правила правильної посадки під час письма, положення зошита та тримання ручки; розвивати вміння учнів розташовувати елементи в рядку на однаковій відстані, на­вички складового аналізу слів, уважність; почуття прекрасного; виховувати інтерес до уроків письма, охайність під час роботи, старанність, працьовитість.

Обладнання: плакат «Сиди правильно під час письма»; роздавальні картки з написаними рукопис­ними літерами, з’єднаннями різних літер; фото осіннього пейзажу, лірична музика, магнітофон; кошики, малюнки овочів та фруктів для роботи в групах; осінній букет для прикрашання класу; малюнки із нижнім з’єднанням літер; план-мапа; музичний супровід: аудіозапис п’єси «Жовтень» з циклу П. І. Чайковського «Пори року», музика для подорожі; костюм Осені; яблука, груші у великому кошику; кольорові олівці.

Хід уроку

I. Організаційний момент. Вступне слово вчителя

Огляда суворо скоса

Степ, ліс, села і міста.

Розпустила жовті коси,

А їх буря запліта.

— Діти, яка пора року описана в загадці?

Демонстрація осіннього пейзажу.

— А ви хотіли б помандрувати в гості до красуні Осені?

ОСІНЬ

Вересень зеленим осінь залишила,

Бо в траві високій пензлика згубила.

Аж у жовтні осінь пензлика знайшла

Й малювати фарбами скрізь розпочала.

Золотим й червоним змалювала гай,

Річку — темно-синім й синім небокрай.

Ще милує око листячко зелене,

Та пожовкли липи, в позолоті клени.

Вже птахів гуртує в небі чиста просінь,

І врожай в комори вносить щедра осінь.

В. Успенська

II. Актуалізація опорних знань учнів

— Перед тим, як вирушити в путь, треба добре приготуватися.

1 Повторення правил правильної посадки під час письма(за плакатом «Сиди правильно під час письма»)

2 Повторення правил розташування зошита на парті під час письма, малювання

3 Повторення правила тримання ручки

Учитель просить дітей на рахунок раз рівно сісти, на рахунок два — правильно розмістити зошит на парті, на рахунок три — правильно взяти ручку в руку. (Таку практику можна використо­вувати на кожному уроці.)

III. Повідомлення теми та завдань уроку

— Молодці! Тепер ми готові вирушати в дорогу. Під час подо­рожі ми зустрінемося з різними випробуваннями, повинні будемо їх подолати, навчитимося писати нові елементи, повторимо скла­дову будову слів. Наш друг Лісовичок-боровичок залишив нам план-мапу, за якою ми знайдемо правильний шлях.

Готові? В путь!

Звучить музика.

IV. Підготовка до вивчення нового матеріалу

— Ось і перша наша зупинка.

Осінь — вправна майстриня, вона вміє підбирати потрібний ко­лір для кожного дерева, збирати гарний врожай фруктів та овочів.

А для нас Осінь приготувала цікаві завдання.

1 Робота в групах. Гра «Збери врожай»

Ходить сонях долом, долом,

Зелен-полем ходить сонях

З парасолем.

А за соняхом рядочком:

Морква, дині, огірочки,

Буряки, горох, квасоля.

Все квітує серед поля.

1-ша група знаходить слова, що складаються з двох складів; 2-га гру­па — з трьох.

(Малюнки: морква, диня, кавун, горох, квасоля, огірок, буряк, цибу­ля, помідор, сонях, слива, вишня, яблуко, груша, персик, виноград тощо.)

— Молодці, впоралися із першим завданням. Рухаємося далі!

Звучить музика.

2 Друга зупинка «Казкова галявинка». Робота на с. 11 «Прописів»

Дощик сиплеться з кленочка.

Дощик жовтий, золотий,

А зелені ще дубочки

Хочуть осінь обійти.

Дощик сиплеться і пада,

По стежині дріботить.

Із веселим листопадом

Вітер грається й біжить.

— Дмухнув легенький вітерець і зірвав перші листочки. Поле­тіли вони й опинилися на с. 11 нашого зошита. Подивіться уважно і скажіть, з яких дерев злетіли ці листочки. (Дуб, липа, вишня) Да­вайте допоможемо їм стати по-справжньому осінніми.

1) Обведення по пунктиру

2) Розфарбовування листочків (с. 11)

— Опадає листя, відлітають птахи у вирій, стає холодніше. І в Осені, звичайно, псується настрій.

V. Вивчення нового матеріалу

— Як ви вважаєте, чому осінь називають вередливою плаксою?

— Чому про осіннє небо кажуть, що воно насупилось?

— Який настрій в осіннього дощу?

— Чи відрізняється осінній дощ від весняного?

Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі,

Стали чорними кущі.

І дерева чорні стали,

Бо листочки всі опали.

1 Зупинка третя — «Дощова»

— Коли йде дощик, нам потрібні парасольки. Погляньте на ці парасольки, а потім відкрийте конверти із завданнями. Порівняй­те рукописні букви з малюнком парасольки.

Що ви помітили? (Ручка парасольки схожа на елементи літер а, й, л, м, п, т, ц, ч, ш, щ, я.)

— А також — на елементи рядкових літер а, и, і, ї, й, л, м, н, ц, ч, ш, щ, я.

— Щоб завітати до осені в гості, ми повинні навчитися писати елементи літер, які схожі на парасольку. А називаються вони «ко­ротка пряма, заокруглена внизу праворуч, та довга пряма, заокру­глена внизу праворуч».

2 Вправи з ручкою

3 Робота у прописах (с. 11)

1) Повторення назв ліній сітки зошита

2) Аналіз завдання першого рядка

— Хто запам’ятав назву елемента, який ми бачимо на першому рядку? («Коротка пряма, заокруглена внизу праворуч, та довга пряма, заокруглена внизу праворуч»)

Алгоритм написання елемента «коротка пряма,заокруглена внизу праворуч» (Перший рядок, с. 11)

— Пишемо на рахунок раз-і.

3) Самостійна робота на другому рядку

Фізкультхвилинка. Зупинка четверта «Відпочинь-но»

Звучить аудіозапис п’єси «Жовтень» П. І. Чайковського з циклу «Пори року».

В ясний жовтневий день

Злітають листки з старенької верби.

З собою частку забирають

Її осінньої журби.

А ряска в заводі тихенько

Плете зелені килимки.

На них гойдаються легенько

Вербові човники-листки.

4) Демонстрування малюнків, на яких зображено нижнє з’єднання букв(ам, ял, мм, лл, тя, шл).

— Продовжуємо нашу подорож. Під сосною в лісі я знайшла ці малюнки. Спробуйте порівняти їх з тим, що ми бачимо на третьому рядочку в «Прописах».

5) Аналіз завдання третього рядка

— Такий елемент зустрічається, коли букви стають поруч. Вони нібито тримаються за ручки. Давайте зробимо їх друзями.

— Перший елемент з’єднання ми вже вміємо писати. Другий елемент — це коротка пряма лінія, що починається із заокруглення.

Алгоритм написання нижнього з’єднання (Третій рядок, с. 11)

— Пишемо на рахунок раз-і, і-два.

Пальчикова гімнастика

Із силою по черзі учні стискають пальці обох рук в кулак.

П’ять гарненьких діточок

Заховались в кулачок.

Потім інші діточки

Поховались в кулачки.

Так вони по черзі грались,

Поки в жменьки поховались.

6) Аналіз завдання четвертого рядка

— Як багато випробувань зустрічається в нас на шляху! Ось і наступне. Зверніть увагу на четвертий рядок. Цей елемент назива­ється «довга пряма, заокруглена внизу праворуч».

Зараз ми будемо вчитися її писати.

Алгоритм написання елемента «довга пряма,заокруглена внизу праворуч» (Четвертий рядок, с. 11)

— Пишемо на рахунок раз-і.

7) Аналіз завдання останнього рядка

Алгоритм написання (п’ятий рядок, с. 11)

— Працюємо під рахунок раз-і, два-і.

VI. Заключна частина

Звучить музика, з’являється Осінь.

Добрий день, в добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

— Я рада вітати вас у себе в гостях. Ви впоралися з усіма випро­буваннями, подолали всі труднощі, виконали всі завдання. На пам’ять про нашу зустріч я хочу вам подарувати чудові серветки. Але, на жаль, вони чорно-білі. Давайте разом зробимо їх чарівни­ми. Для цього їх треба розфарбувати.

Розфарбовування квадратиків на с. 11.

— Хай цей подарунок нагадує вам про нашу зустріч. Я бачу, що ви допомогли мені зібрати врожай, розфарбувати дерева, змайстру­вати ніжки для парасольок.

А зараз я хочу пригостити вас своїми ласощами. (Осінь роздає дітям яблука, груші.)

Тепер спокійна я! Свої турботи

Лишу на потім, на наступний рік.

Уже скінчилася моя робота

І дням моїм також скінчився вік.

І я прощаюсь з вами усіма.

Скоро у гості прийде зима.

Учитель. Діти, давайте побажаємо Осені гарного відпочинку і попрощаємося з нею.

Урок 13 (читання)

Тема. Поняття про наголос. Наголошений склад. Ознайомлення з трискладовим словом

Мета: дати учням практичне уявлення про наголос, наголошений склад; учити чути наголошений склад у слові; формувати вміння вимовляти слово з метою визначення в ньому наголосу, визначати на слух наголошений склад у вимовленому слові, ділити на склади трискладові слова, називати склади за завданням учителя; розвивати фонематичний слух, мовлення дітей; виховувати любов до домашніх улюбленців, бажання піклува­тися про них, допомагати батькам по господарству.

Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; комплекти предметних малюнків для роботи в парах.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми продовжимо вчитися ділити слова на склади; дізнаємося, як називається склад, вимовлений із більшою силою голосу.

III. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань.

Робота в парах

Пара учнів має два комплекти предметних малюнків. Назви предметів, зображених на них,— одно-, дво- і трискладові:

а) мак, маки, лимони;

б) кіт, коти, сорока.

1 Словниково-логічні вправи

— Розгляньте предмети, зображені на картинках, назвіть їх відповідними словами. У які групи їх можна об’єднати?

Варіанти відповідей учнів

• Істоти, неістоти (живі, неживі предмети; які відповідають на питання хто? і що?);

• слова, що означають один предмет і багато;

• рослини і тварини.

2 Поділ слів на склади

— Знайдіть і покажіть малюнки тих предметів, які названі сло­вом, що має один склад (мак, кіт); назвіть їх; підставте долоньку до підборіддя, перевірте, скільки разів підборіддя торкнулося руки.

— Тепер знайдіть і покажіть малюнки тих предметів, які на­звані словом, що має два склади (маки, коти); назвіть їх; підставте долоньку до підборіддя, перевірте, скільки разів підборіддя тор­кнулося руки.

Учитель має бути впевненим, що всі учні виконали завдання правиль­но; ретельно перевірити, які малюнки учні вибрали.

3 Фізкультхвилинка

Учні продовжують вивчати напам’ять лічилку, повторюють рухи за вчителем.

Раз, два, три, чо-ти-ри —

Ки-цю гра-мо-ти у-чи-ли:

Не чи-та-ти, не пи-са-ти,

А за ми-шка-ми га-ня-ти.

IV. Ознайомлення з поняттям «наголошений склад»

— Скажіть, будь ласка, яке слово для вас є найріднішим?

— Мама.

— Погукайте маму!

— Поділимо це слово на склади. (Один учень вимовляє слово по складах.) Вимовте перший склад. Вимовте другий склад.

— А тепер послухайте і скажіть, який склад я вимовляю з біль­шою силою голосу. (Учитель декілька разів вимовляє слово, акцен­туючи увагу на наголошеному складі. Учні також вимовляють слово мама, роблять висновок, що в ньому з більшою силою голосу вимовляється перший склад.)

— Склад, вимовлений із більшою силою голосу, називається наголошеним.

Учні повторюють, як називається склад, вимовлений із більшою си­лою голосу,— хором, рядами, індивідуально.

— Наголос над складом ми будемо позначати маленькою рисоч­кою так, як це показано на сторінці Букваря (учитель показує на дошці).

V. Робота за Букварем

1 Бесіда про свійських тварин, домашніх улюбленців, яких вирощують мешканці сільської місцевості вдома і на фермах

Учні сільських шкіл відповідають на запитання вчителя про свої враження від екскурсії на ферму, розповідають про тварин, яких вони доглядають удома.

Місцеві жителі пригадують, де вони бачили свійських (домаш­ніх) тварин.

2 Закріплення уявлень про наголос

1) Робота за ілюстрацією Букваря (с. 12)

— Знайдіть під малюнками тварин схеми слів, де наголос позна­чений на першому складі. Які це слова? (Вівці, кролики) А тепер на­звіть ті слова, у яких наголос на другому складі. (Коза, корова, теля) Дайте ім’я хлопчикові, який підгодовує корів, так, щоб наголос у ньому був на другому складі. (Роман, Вадим, Іван, Максим тощо.)

— Подивіться на схему слова кінь. Як ви вважаєте, чому в ній від­сутній наголос? (Учитель звертає увагу учнів на те, що наголос позна­чають лише в словах, де є два і більше складів. Якщо в слові один склад, наголос не ставлять, адже наголошений склад — це найсильніший із декількох, а у слові з одним складом його ні з чим порівнювати.)

— Які ще слова-назви свійських тварин мають один склад? (Бик, віл, кіт, кріль, цап)

2) Робота із двоскладовими словами

Учні добирають слова — назви тварин, що мають два склади, промов­ляють їх по складах, визначають наголошений склад: баран, вівця, кабан, лоша, свиня, щеня, ягня, курча.

— Які слова називають малят тварин? Що між ними спільного? (Наголос на другому складі)

3) Словникова робота

Учитель пояснює дітям, що слово щеня означає не тільки цуце­ня, маля собаки, але й лисиці та вовчиці.

Висновок. Слово щеня вживається у значенні цуценя, а також маля собаки, лисиці та вовчиці.

4) Фізкультхвилинка (повторення рухів за вчителем)

Мале щеня хвостом махає —

Воно зі мною розмовляє.

І я — даю вам слово! —

Збагнув хвостату мову:

Щеня мене просило,

Щоб ми з ним подружили.

А. Костецький

5) Робота із трискладовими словами

Проводиться аналогічно: кроленя, порося, собака, худоба.

Учитель пояснює, що слово худоба можна замінити словосполу­ченнями домашні тварини, свійські тварини.

6) Добирання видових назв до родової

З метою закріплення розуміння значення слова худоба учні до загальної назви добирають конкретні.

VI. Робота з реченням

Учитель відкриває на дошці заздалегідь написані моделі речень і пропонує учням за ілюстрацією Букваря дібрати до них речення.

Наприклад. Гуси (вівці, корови) пасуться. Кролики їдять тра­ву. Маша напуває корову. Вадим сидить на коні. Івась годує корів. Свиня — свійська тварина. Каченя впало. Каченята йдуть за ма­мою. Теля просить води. Коза пасеться. Кури відпочивають. Лоша біжить.

Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення служить для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

VI. Підсумок уроку

— Сьогодні на уроці ви дізналися, що слова мають наголоше­ний склад; вчилися визначати його; складали речення за моделями і малюнками.

— Який склад називають наголошеним?

— Чи треба позначати наголос у слові, що має один склад? Чому?

— Про що просило хлопчика щеня із фізкультхвилинки?

— А що означає дружити з домашніми тваринами?

Урок 14 (письмо)

Тема. Письмо малих дугоподібних ліній

Мета: вчити писати дугоподібні лінії, графічний диктант; закріплювати вміння та навички орієн­туватися на сторінці зошита, правила правильної посадки під час письма, розташування зошита та тримання ручки; розвивати вміння учнів аналізувати елементи літер, увагу, уяву, мовлення, дрібну моторику; формувати позитивне ставлення до навчання; ви­ховувати бережливе ставлення до письмового приладдя; любов до школи.

Обладнання: плакат «Сиди рівно під час письма»; аудіозапис класичної музики для пальчикової гімнастики; магнітофон; ілюстрація для письмової підготовчої вправи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Закріплення правил письма

Посадка за партою; розташування зошита; тримання ручки.

2 Повторення назв ліній сітки робочого зошита

Завдання 1. Учитель показує лінії, учні їх називають.

Завдання 2. З’ясування кількості робочих рядків на сторінці «Про­писів».

Завдання 3. З’ясування кількості міжрядкових ліній на сторінці «Прописів».

III. Повторення вивченого на попередніх уроках

— Які елементи ви вже навчилися писати?

— Розгляньте рукописні літери та знайдіть у них елементи, які ви вивчили.

IV. Повідомлення теми і завдань уроку

— Сьогодні на уроці продовжимо навчатися писати елементи рукописних літер. Нам слід докласти багатьох зусиль, щоб навчи­тися писати правильно та красиво, бо ці елементи зустрічаються у багатьох буквах.

V. Вивчення нового матеріалу

1 Вправи з ручкою

2 Підготовка до безвідривного письма

1) Робота з цікавим завданням (с. 12)

— Допоможіть мишенятам дістатися додому. Проведіть лінії посередині стежок, не відриваючи олівця від паперу і не торкаю­чись країв стежок.

2) Письмова підготовча вправа

Рух кисті руки згори донизу, знизу вгору.

Вниз, вгору, вгору, вниз

Гойдалка гойдається.

То злітає, то знов

Додолу опускається.

3 Робота у прописах (с. 12)

1) Аналіз завдання першого рядка

— На першому рядку ви бачите малу дугоподібну лінію.

— Звідкіля починається ця лінія? (З нижньої рядкової лінії)

— Де вона закінчується? (На нижній лінії робочого рядка)

Алгоритм написання малої дугоподібної лінії (Перший рядок, с. 12)

Пишемо на рахунок і-раз.

2) Аналіз завдання другого рядка

— Зверніть увагу на другий рядок.

— Чим він відрізняється від першого? (Починається з корот­кої прямої лінії)

Алгоритм написання елемента (Другий рядок, с. 12)

— Пишемо під рахунок раз, і-два.

3) Самостійна робота на третьому рядку

4) Фізкультхвилинка

Ми капусту покришили,

Морквочки потерли,

Зверху сіллю потрусили

І у бочку положили,

Кулачками потовкли,

Склали все рівненько.

Обручик ось так набили,

Щоб було гарненько.

Ми трудились, ми трудились,

Наші ручки вже втомились.

Ручки гарно обтрусили,

Гарно, гарно їх помили,

Наші ручки відпочили.

5) Аналіз завдання четвертого рядка

— Роздивіться, будь ласка, що написано на четвертому рядку вашого зошита? (Елемент, що складається з двох дугоподібних ліній)

— Зі скількох складових складається цей елемент? (З трьох)

— Дайте характеристику кожному елементові (1 — пряма ко­ротка лінія, 2 — мала дугоподібна лінія, 3 — мала дугоподібна лінія).

Алгоритм написання елемента (Четвертий рядок, с. 12)

— Пишемо під рахунок раз, і-два, і-три.

6) Аналіз завдання п’ятого рядка

— Зверніть увагу на елемент, що написаний на п’ятому рядку. Цей елемент пишеться так само, як і рядкова буква л.

— Рядкова буква л («ел») складається з двох елементів: прямої короткої похилої лінії, що починається з заокруглення, і короткої лінії, з заокругленням унизу праворуч.

Алгоритм написання (П’ятий рядок, с. 12))

— Працюємо під рахунок і-раз, два-і.

7) Пальчикова гімнастика

Приготуйте ваші руки, чарівні хай линуть звуки.

Звуки Баха, звуки Листа... Уявіть: ви — піаністи.

Ваші пальці, мов спішать, бо по клавішах біжать.

Раз і два, і три підряд,— тільки з музикою в лад.

8) Самостійна робота учнів на останньому рядку

9) Диктант

Написати елементи, які називає вчитель:

• коротка пряма лінія;

• коротка пряма лінія з заокругленням унизу праворуч;

• коротка пряма горизонтальна лінія, що пишеться на верхньому робочому рядку;

• довга пряма лінія, що починається від верхньої міжрядкової;

• мала дугоподібна лінія.

VI. Підсумок уроку

— Які елементи писемних букв ви вже навчилися писати? (Учні показують на дошці.)

— Які з цих елементів вам писати найскладніше?

— Що подобається писати, що виходить у вас найкраще?

Урок 15 (читання)

Тема. Мовні і немовні звуки. Органи мовлення

Мета: дати дітям практичне уявлення про звуки мовлення у зіставленні з немовними звуками; ознайомити з основними органами мовлення; організувати спостереження учнів за їх роботою; розвивати артикуляційні вміння, фонематичний слух; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: звукозапис «Голоси тварин і пташок», за можливості — шум моря, плескіт води в дже­рельці, шелест листя, гуркіт грому, стук коліс потяга, шум двигуна автомобіля чи літа­ка; камертон, метроном, барабан, дзвіночок, ложка зі склянкою води, цупкий папір; аудіозапис пісні «Наша мова — світанкова» (муз. І. Полєвікова, сл. Г. Бідняка); зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми вчитимемось розрізняти різні звуки, виділяти серед них мовні і немовні; правильно вимовляти мовні звуки за допомогою наших органів мовлення.

III. Спостереження за мовними і мовленнєвими явищами

1 Вступне слово вчителя

— У повсякденному житті людину оточує безліч звуків: шум моря, плескіт води в джерельці, шелест листя, гуркіт грому, стук коліс потяга, шум двигуна автомобіля чи літака. Давайте ми погра­ємо в гру і дізнаємось, які звуки ви почули.

2 Гра «Що це? Хто це?»

Учитель вмикає аудіозапис немовних звуків, діти відповідають, чому або кому вони належать.

— Ви відповіли правильно, тому що кожен із цих предметів — джерел звуку — має характерний тільки для нього звук.

3 Відтворення немовних звуків дітьми

Наприклад: плескіт у долоні, звук від удару камертона, бараба­на, метронома, дзвіночка, стукіт ложечки в склянці води, шуршан­ня цупкого паперу, гра на музичних інструментах (сопілці, скрип­ці, фортепіано), якщо вміє вчитель або діти, які відвідують музичну школу.

— Який звук найкраще чути, коли гарчить собака? ([р])

— А шумить вітер? ([ш])

— А сичить змія? ([с])

— А дзвенить комарик? ([дз])

— А як гудуть хрущі над вишнями навесні? ([ж])

— Як кує зозуля, як «розмовляють» корова, ворона, кінь, півень, кури, каченята, гуси?

— А які звуки може видавати людина? (Чхати, хропіти, смія­тися, свистіти, кашляти тощо)

— Чи може людина висловити свою думку такими звуками? (Ні)

— Чому? (Це немовні звуки, усі вони сприймаються по-різному, їх не можна точно відтворити на письмі.)

IV. Формування поняття про мовні звуки, органи мовлення

1 Пояснення вчителя. Виховний момент

— Усе, що ми чуємо,— це звуки. Вони всі різні, і ми їх відрізня­ємо один від одного. Зараз я говорю, і ви теж чуєте звуки. Це звуки людського мовлення. За їх допомогою люди мають змогу виражати свої думки. Із мовних звуків складається мова спілкування — укра­їнська, російська, англійська, французька та багато інших. Будь-яку мову треба поважати, можна вивчити і знати її, але рідну мову треба любити, берегти, спілкуватися і пишатися нею.

Наша рідна українська мова — красива, багата, милозвучна. І всі слова, звичайно, складаються зі звуків. Їх може вимовляти тільки людина, тому що має для цього спеціальні органи — органи мовлення.

2 Фізкультхвилинка (під аудіозапис пісні «Наша мова — світанкова»(муз. І. Полєвікова, сл. Г. Бідняка))

Українська наша мова

Повсякчасно на вустах.

Чародійна, барвінкова

І співуча, наче птах.

Приспів:

Любим нашу рідну мову

І не зрадимо її.

Нашу мову світанкову

Знають навіть солов’ї.

Рідна мова завжди з нами

У ромашковій красі...

Розмовляє нею мама,

Розмовляємо ми всі.

Приспів.

3 Практичне ознайомлення з органами мовлення

— Прослідкуйте, будь ласка, що допомагає мені і вам вимовля­ти звуки [б], [о], [у], [п], [м]. Вимовте ці звуки і подивіться одне на одного. (Учні роблять висновок, що у вимові допомагають губи.) Отже, губи — це орган мовлення.

Далі за аналогією вчитель організує спостереження за такими осно­вними мовленнєвими органами, як язик (кінчик, середня і задня частини), зуби (верхні й нижні), тверде піднебіння.

V. Розвиток артикуляційних відчуттів з метою закріплення

поняття про мовленнєві органи

— Спробуйте знайти ті звуки, що вимовляються з міцно зімкне­ними губами. ([б], [п], [м])

— Які звуки вимовляємо шляхом притискання кінчика язика до верхніх зубів? ([д], [т], [н], [л])

— При вимові якого звука кінчить язика дрижить? ([р])

— Вимовте звуки, що утворюються глибоко в роті за допомогою задньої частини язика. ([г], [к], [х])

— Яка частина язика «працює» під час вимови звука [т]?

VI. Розвиток артикуляційних відчуттів і фонематичного слуху

Робота зі скоромовками: слухання; промовляння за вчителем хором, рядами, індивідуально, повільно, чітко, урочисто, сумно; визна­чення звуків, що найчастіше повторюються та особливостей їх ар­тикуляції.

Коза у лузі — лоза у тузі.

Бери лозу, жени козу.

Уточнення значення слова лоза.

Учитель пояснює, що лоза — це поширена в народі назва деяких кущових порід верби, а також її зрізані стебла як матеріал для ви­готовлення окремих виробів.

Слід також пояснити, чому лоза у тузі, коли поруч коза. (Учні замінюють словосполучення «лоза у тузі» на «лоза сумує», тому що боїться, що коза її знищить.)

Зовсім не спиться вусатому сому,

Сому вусатому сумно самому.

VII. Фізкультхвилинка

Імітація рухів під промовляння скоромовок з метою їх міцного заучування напам’ять.

VIII. Вправляння зі складоподілу

Учні промовляють слова коза, лоза, сом, бери, жени, вусатий, ділять їх на склади, визначають наголошений склад.

IX. Розвиток аудіативних відчуттів, робота з реченням

Учитель пропонує дітям знову прослухати аудіозапис немовних звуків і скласти речення за враженнями від почутого, записати в зошити моделі складених речень.

Варіанти відповідей учнів

Шумить бурхливе море. Дзвенить веселий струмок. Курли­чуть у небі журавлі. На дереві кує зозуля. Дятел лікує дерева.

X. Робота зі словом

Учитель пропонує дітям назвати в записаних моделях слова — назви предметів, ознак, дій, а також слова, що служать для зв’язку слів у реченні.

Потім діти продовжують вправляння зі складоподілу: виокрем­люють в реченнях дво-, трискладові слова, визначають наголоше­ний склад.

XI. Підсумок уроку

— Які звуки оточують людину?

— За допомогою чого утворюються звуки рідної мови?

— Які скоромовки вивчили напам’ять?

— Які звуки в них чуються найчастіше?

Урок завершується піснею «Наша мова — світанкова».

Урок 16 (письмо)

Тема. Сітка зошита. Письмо прямих паличок із заокругленням знизу і зверху

Мета: вчити учнів писати нові елементи: велику дугоподібну лінію, коротку пряму з заокругленням вгорі та внизу, довгу пряму з заокругленням вгорі та внизу, виконувати складовий та звуковий аналіз слів, називати наголошений та ненаголошений склад у словах, працювати в групах; закріплювати навички орієнтування в сітці робочого зошита, правильної посадки за партою під час письма, тримання ручки та положення зошита; розвивати вміння учнів аналізувати елементи літер, увагу, уяву, мовлення, спостережливість, дрібну моторику; формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати бережливе ставлення до письмового приладдя; любов до школи, тварин.

Обладнання: плакат «Сиди рівно під час письма»; магнітна дошка; малюнок кошика; яблучка із завданнями до уроку, одне із яких має маленьку кишеньку, де лежать картки із зображенням рукописних літер на кожного учня; м’яка іграшка їжачок; музичний запис веселої музики для пальчикової гімнастики, для сюрпризного моменту наприкінці уроку; магнітофон; ілюстрація для письмової підготовчої вправи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Повторення назв ліній сітки робочого зошита

— Як називається лінія, що знаходиться між робочими рядка­ми? (Міжрядкова)

— Як називається місце, що знаходиться по краях сторінки? (Поля)

— Для чого потрібна похила вертикальна лінія? (Щоб правиль­но розмістити зошит на парті.)

2 Закріплення правил посадки під час письма

3 Повторення правил тримання ручки

III. Робота за матеріалом уроку читання

Робота в групах

— Відгадайте загадку. Серед поданих звукових схем знайдіть ту, що відповідає слову-відгадці.

1-ша группа

Хвостата, носата, руда і зубата,

Уміє хвостата нечутно ступати,

В курник залізати, тягнути курчата.

Як злодійку звати? (Лисиця)

2-га группа

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Він поспати трохи ліг. (Ведмідь)

3-тя группа

На скелі він будує дім

І не боїться жити в нім —

Два могутні крила

У господаря... (орла).

— Назвіть перший склад у слові.

Назвіть звуки другого складу.

— Назвіть наголошений склад у слові (матеріал уроку читання).

IV. Повідомлення теми і завдань уроку

— До нас на урок завітав маленький гість. Давайте дізнаємося, хто це, відгадавши загадку.

Робота в групах

1-ша группа

Лиш торкнись до колючок,

Він згорнеться у клубок.

Не вгадаєте ніяк? Підкажіть!

Так, це — … (їжак).

2-га группа

В тихе надвечір’я

В саду на подвір’я

Котиться колютина,

В яблука закутана. (Їжак)

3-тя група

Хоч не шию я ніколи,

Та голок завжди доволі. (Їжак)

— Так, діти, це — Їжачок. Він приніс вам яблука та груші. Та так сталося, що вони розсипалися на галявинці. Давайте допомо­жемо нашому гостю зібрати ласощі. А для цього нам необхідно буде виконати завдання, які є на кожному яблуці чи грушці.

V. Вивчення нового матеріалу

Учитель знімає з магнітної дошки перше яблучко, на якому намальо­вана ручка.

1 Вправи з ручкою

Після виконання вправ учитель переносить перше яблуко у кошик, що намальований на іншій стороні дошки.

2 Робота у прописах (с. 13)

1) Виконання графічного завдання

— На другому яблуці ми бачимо різні стрілочки. Знайдіть такі стрілочки у себе в зошиті. Це, напевно, Їжачок малював напрямок дороги, щоб не заблукати. Давайте виконаємо це завдання на с. 13 наших прописів, домалюємо фігури за зразком, водночас і розігріє­мо наші ручки.

Після виконання завдання учитель переносить друге яблуко у кошик.

2) Письмова підготовча вправа

Учитель знімає з дошки наступне яблучко. На ньому намальований клубочок.

Рухи пальців і кисті проти часової стрілки, що нагадує змоту­вання і розмотування клубочків.

Після виконання завдання учитель переносить третє яблуко у кошик. З наступними яблуками виконується та ж сама дія.

3) Аналіз завдання першого рядка

На іншому яблуці намальовано елемент, розміщений на першому ряд­ку в прописах.

— На першому рядку ви бачите велику дугоподібну лінію.

— Звідкіля починається ця лінія? (З нижньої рядкової лінії)

— До якої лінії ведеться вгору? (До верхньої міжрядкової)

— У якому напрямку продовжується? (Донизу)

— Де вона закінчується? (На нижній лінії робочого рядка)

Алгоритм написання великої дугоподібної лінії (Перший рядок, с. 13)

— Пишемо на рахунок і-раз.

4) Аналіз завдання другого рядка

— Зверніть увагу на другий рядок.

— Чим він відрізняється від першого? (Починається з довгої прямої лінії із заокругленням вгорі.)

Алгоритм написання елемента (Другий рядок, с. 13)

— Пишемо під рахунок і-раз, і-два.

5) Фізкультхвилинка

Їде Зайчик у трамваї

І довкола позирає.

Тут підходить Їжачок

І говорить: «Ваш квиток!»

Червоніє Зайчик густо.

І дає листок… капусти.

Пожував Їжак листок.

— Це,— говорить,— не квиток.

Доведеться вам зійти

І додому пішки йти.

І. Січовик

6) Аналіз завдання третього рядка

— Ось іще одне яблучко, яке загубив Їжачок. На ньому написа­ний елемент «коротка пряма лінія з заокругленням вгорі і внизу». А ще це яблучко має маленький секрет. (На цьому яблучку — ма­ленька кишенька. Учитель дістає з цієї кишеньки картки зі зраз­ками рукописних літер.)

— Давайте знайдемо елемент, який написаний на яблучку у зразках рукописних літер. (Зустрічається при написанні рядко­вих літер г, п, р, т.)

Алгоритм написання короткої прямої лініїз заокругленням вгорі і внизу (Третій рядок, с. 13)

— Пишемо під рахунок і-раз-і.

7) Самостійна робота на четвертому рядку

8) Аналіз завдання п’ятого рядка

— На галявинці залишилося ще декілька яблук. Отже, нам не­обхідно виконати ще декілька завдань. Що ж, не будемо витрачати час, а подивимося, яке завдання причаїлося на наступному яблуці. (На яблуці написаний елемент «довга пряма, що має заокруглення вгорі та внизу».)

Алгоритм написання довгої прямої,що має заокруглення вгорі та внизу (П’ятий рядок, с. 13)

Працюємо під рахунок і-раз-і.

9) Пальчикова гімнастика

Пальчик об пальчик стук та стук.

Кулачками тук та тук.

Тупни ніжками туп, туп.

Плескай в долоні плесь та плесь.

Заховались пальці десь.

Пальчики маленькі, де ви заховались?

Я вас все шукаю, кругом заглядаю.

Пальчики, де ви? Ми тут.

Пальчики зраділи, пішли танцювати.

Весело малятам з пальчиками грати.

Звучить весела музика, учні «танцюють» пальчиками по парті.

10) Аналіз завдання останнього рядка

— У нас майже на залишилося яблучок. Давайте подивимося, яке завдання необхідно виконати, щоб зібрати весь кошик.

На яблуці написаний елемент останнього завдання.

— Зі скількох елементів складається завдання? (З двох)

— Дайте характеристику першому елементу. (Це довга пряма лінія, що має заокруглення вгорі і внизу.)

— Назвіть другий елемент завдання. (Коротка пряма лінія з за­округленням внизу праворуч)

11) Самостійна робота учнів на останньому рядку

— Їжачок просить вас самостійно попрацювати над цим завдан­ням. Пам’ятайте, що ці два елементи необхідно написати не відри­ваючи руки.

VI. Підсумок уроку

— Молодці! Ви виконали всі завдання і допомогли Їжачку зі­брати яблучка. Він дуже вдячний кожному з вас.

— Яке завдання Їжачка вам здалося найважчим, найлегшим?

— Яке завдання, на ваш погляд, було найцікавішим?

— А тепер наш гість пригостить вас справжніми смачними яблучками.

Учитель дістає кошик з яблуками і під музику роздає їх дітям.

— Смачного!

Урок 17 (читання)

Тема. Уявлення про голосні та приголосні звуки. Позначення цих звуків умовними знаками (фішками)

Мета: дати дітям практичне уявлення про голосні та приголосні звуки, з яких складаються слова; навчити розрізняти їх за звучанням та способом вимови, позначати умовними знаками; продовжити ознайомлення з артикуляційними органами, вести спостере­ження за їх роботою під час вимови різних звуків; розвивати артикуляційні вміння, фонематичний слух; виховувати любов до рідної мови, повагу до імені іншого.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця; зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; предметні малюнки; фішки для позначення звуків мовлення; демонстраційне й індивідуальні набірні полотна.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми дізнаємось, на які дві групи поділяють­ся звуки мовлення; продовжимо вчитися правильно вимовляти мовні звуки; стежити за роботою наших органів мовлення; будемо записувати слова за допомогою умовних знаків.

III. Закріплення уявлень про звукоутворювальну роботу

артикуляційних органів

1 Гра «Луна»

— Давайте пограємо: я буду називати звук, а ви всі разом його повторюйте. Будьте уважні (треба звернути особливу увагу на ви­мову м’яких приголосних звуків).

Учитель називає звуки, діти повторюють: [о, і, ж, л′, л, к, п, а, м, д, д′, т, т′, у, ф].

2 Гра «Утвори слово»

— Вимовте окремо звуки [з], [у], [б]. Тепер спробуйте ці звуки вимовити так, щоб утворилося слово. Яке слово можна скласти з цих звуків? (Учитель ще раз повторює звуки.)

— Вимовте окремо звуки [с], [у], [п]. Тепер спробуйте ці звуки вимовити так, щоб утворилося слово. Яке слово можна скласти з цих звуків? (Учитель ще раз повторює звуки.)

— Вимовте окремо звуки [м], [а], [к]. Відгадайте загадку.

Запалали в чистім полі,

Наче полум’я червоні.

То палає в полі так

Польовий червоний… (мак).

— Із яких звуків утворили слово-відгадку?

3 Спостереження за роботою органів мовлення

1) З’ясування особливостей артикуляції слова мак

— А тепер візьміть свої дзеркальця і простежте, які органи мов­лення беруть участь в утворенні кожного звука слова мак.

Учні спостерігають і здійснюють елементарний опис артикуляції: [м] — верхня і нижня губи щільно зімкнені, струмінь повітря натрапляє на перешкоду (губи); [а] — кінчик язика наближається до нижніх зубів, губи розкриті широко, не напружені, струмінь повітря проходить вільно без пе­решкод; [к] — утворюється глибоко в роті біля задньої спинки язика, де створюється перешкода для струменя повітря.

2) З’ясовування особливостей артикуляції слова суп

— Під час творення звука [с] струмінь видихуваного повітря на­трапляє на перешкоду у вигляді щілини, створеної верхніми і ниж­німи зубами, кінчик язика прямує до зубів; у процесі вимови звука [у] губи витягнуті вперед, дещо зморщені, кінчик язика відсунутий від нижніх зубів; повітря вільно проходить через рот; губи беруть активну участь у творенні звука [п]; це головна перешкода для по­вітря, яке виривається з рота.

3) Фізкультхвилинка (під музику пісні «Наша мова — світанкова»(муз. І. Полєвікова, сл. Г. Бідняка))

4) Порівняльний аналіз звуковимови

— Порівняйте, чи однаково я вимовляю звуки [о], [у], [а] та, на­приклад, звуки [м], [з], [к].

— Звуки [о], [у], [а] вимовляємо вільно, без перешкод, їх можна проспівати, вимовити дуже голосно, прокричати.

— Звуки [м], [з], [к] протяжно вимовити чи проспівати не мож­на, під час їхньої вимови струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перешкоди (губи, зуби, язик); прокричати такі звуки та­кож не можна.

IV. Висновки зі спостережень. Голосні і приголосні звуки.

Спосіб умовного позначення звуків

Під керівництвом учителя діти роблять висновок, що звуки утворюються завдяки роботі органів мовлення. Є звуки [а, о, у, и,і, е], які ми вимовляємо протяжно, голосно, можемо проспівати, повітря вільно проходить через відкритий рот.

Учні повторюють за вчителем усі шість голосних звуків української мови. Спостерігають у дзеркальцях за положенням губ.

— Звуки,— узагальнює вчитель,— під час вимови яких стру­мінь видихуваного повітря проходить вільно, без перешкод через рот називають голосними. У їх вимові чути лише голос. Ці звуки ми можемо почути на значній відстані. Кожним із цих звуків мож­на проспівати будь-яку мелодію. Під час їхньої вимови рот завжди відкритий.

Учні пропонують учителеві улюблену пісню, разом проспівують її ме­лодію на той чи інший голосний звук.

Потім учні, які мають гарний голос і музичний слух (можливо, займа­ються вокалом) на будь-який голосний звук проспівують за бажанням свою улюблену мелодію.

— Таким чином, ми помітили, що, коли вимовляємо голосний звук, наш ротик завжди відкритий. А що вам нагадує відкритий ротик? (Кружечок) Сьогодні ми домовимось усі голосні звуки на дошці й у зошитах позначати кружечком посередині клітинки. У кожного з вас і на дошці є також фішки — картки із позначкою голосного звука. Ось я їх виставляю на набірному полотні. Круже­чок — запам’ятайте — позначає голосний звук.

Голосні звуки — це звуки [а, о, у, и, і, е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. (Учні повторюють разом, рядами, індивіду­ально.)

Аналогічно вчитель формує уявлення про приголосні звуки, спираю­чись на їхню суттєву ознаку: у вимові таких звуків існують різні перешко­ди на шляху видихуваного повітря: губи [б, п, в, м, ф], зуби [з, з′, с, с′, ц, ц′], язик [г, к, х].

— Цю перешкоду, що створюють у вимові приголосних звуків наші органи мовлення, ми будемо позначати короткою рисочкою (показує в клітинці і на набірному полотні).

Коли ми вимовляємо приголосні звуки, то чуємо голос і шум [з, н, б, д, р], або тільки шум [ш, х, т, ч, ф].

V. Закріплення вмінь умовного позначення звуків

1) Учитель пропонує дітям вимовити будь-які звуки і підняти відповіднікартки-фішки, обґрунтувавши свій вибір

наприклад:

— Звук [о] вимовляємо вільно, без перешкод, його можна про­співати, вимовити дуже голосно, прокричати. Отже, це голосний звук. Позначаємо кружечком.

— Звук [к] протяжно вимовити чи проспівати не можна, під час його вимови струмінь видихуваного повітря натрапляє на перешкоду (задню частинку язика); прокричати такий звук також не можна. Отже, це приголосний звук. Позначаємо рискою.

2) Робота в зошитах і на дошці

Учні за завданням учителя записують голосні і приголосні зву­ки. Біля дошки працюють учні з набірним полотном і малюють у клітинках умовні позначення.

VI. Аналітичні звукові вправи

— Як звуть дівчинку, що сидить у першому ряду на третій пар­ті справа? (Іра) Повторіть хором, протяжно. Скільки складів у цьо­му слові? (2) Який звук чуємо на початку імені? ([і]) Він голосний чи приголосний? Чому? Який звук чуємо всередині? ([р]) (Учитель допомагає почути звук, вимовляючи його підкреслено протяжно: І-р-р-р-а.) Він голосний чи приголосний? Обґрунтуйте відповідь. А який звук чуємо у кінці? ([а]) Дайте йому характеристику.

Аналогічна робота проводиться з іменами дітей: Олесь, Іван, Олена, Ігор, Ірина.

Фізкультхвилинка

Учні виконують рухи за вчителем.

Якщо ти розумний, чемний —

Гарне і твоє ім’я.

І за тебе недаремно

Буде горда вся сім’я.

Г. Черінь

Виховний момент: «Не ім’я прикрашає людину, а добрі вчинки».

VII. Ознайомлення зі складотворчою роллю голосних звуків

— Діти, як ви вважаєте, чому, при перевірці кількості складів у слові, нам допомагала наша долонька під підборіддям? Що ми ра­хували? (Скільки разів підборіддя торкнеться долоньки, стільки в слові складів.) А чому підборіддя торкалося долоньки? (Ротик широко відкривався.) А у вимові яких звуків наш ротик завжди від­критий? (У вимові голосних) Отже, який звук головний у творенні складу? (Голосний) Чи існують склади лише із голосних звуків? (Так: І-ра; О-ля; І-гор; О-ле-на; І-ри-на. Усі ці слова мають перший склад, що містить лише один голосний звук.)

Учні називають голосні звуки в усіх складах названих імен. Роблять висновок: у слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.

Повторюючи фразу хором, рядами, індивідуально, голосно, тихо, уро­чисто, пошепки, заучують напам’ять: «Скільки в слові голосних, стільки в ньому і складів».

VIII. Словниково-логічні вправи. Гра «Знайди зайве»

Танк	Дзвінкий	Катається	Летить	Літній
Гармата	Бадьорий	Кружляє	Пливе	Осінній
Літак	Голосний	Ковзає	Їде	Зимовий
Корова	Вагон	Вчиться	Дружить	Веселий

IX. Підсумок уроку

— Які бувають звуки мови?

— Назвіть голосні звуки.

— Назвіть приголосні звуки.

— Які звуки називаємо голосними?

— Які звуки називаємо приголосними?

— Як позначаємо голосні звуки? Чому?

— Як позначаємо приголосні звуки? Чому?

      — Які звуки є складотворчими, тобто утворюють склад?