КУМЕДНИЙ НОВИЙ РІК З ВЕСЕЛИМИ БАБКАМИ-ЯЖКАМИ
Це свято зустрічі Нового Року буде цікавим як для маленьких глядачів-учасників, так і для тих, хто його проводитиме. Воно трохи незвичне, тому що ведучі у нас – справжнісінькі Бабки-Йожки! Ці веселі істоти – трошки бешкетуваті, кумедні, грайливі та непосидючі, тому що й самі ще діти. Крім того, вони дуже й дуже добрі, щирі і милі, тож неодмінно сподобаються усім гостям свята! За сюжетом – це чотири молоденьких Бабки-Йожки, які втекли від дорослих, аби вперше в житті самотужки створити чарівне свято Нового Року. Для цього у них є лише Книга Заклинань та помічники – діти. Чи вдасться це їм - побачимо…
Ще одна незвичність – традиційний очікуваний Дід Мороз так і не з’явиться на святі. Але веселі ведучі виконають усі його обов’язки – розважать дітей, принесуть їм відчуття дива, вручать подарунки.
Відрізняється свято ще й тим, що діти будуть безпосередніми учасниками всіх подій. Ведучі постійно питатимуть у глядачів поради, проводитимуть для них конкурси, танці, навіть разом складатимуть чарівні закляття та варитимуть у казані диво-зілля!
З усіма конкурсами свято триватиме приблизно 1,5 - 2 години. Сюди не входить час проведення концерту дитячої творчості, бо його тривалість залежить лише від Вас та дітей!
Це свято розраховане на дітей 6-12 років.
Ведучі:
Проводять свято чотири молоденькі добрі Відьмуськи в кумедних чарівних костюмах. Кожна з них має свій власний неповторний характер, тому й костюми їм виготовляються з урахуванням цього. Для костюмів можна використовувати шматки хутра, тканини, які зшиті разом, старий одяг (спідниці, кожухи та т.і.). Для оздоблення підійдуть і новорічна канитель, і повітряні кулі, і різнокольорові стрічки й навіть м'які іграшки (наприклад, іграшка-сердечко може бути непоганою окрасою у якості кулона однієї з ведучих). Намагайтеся обійтися без яскравого чи жахливого гриму - краще частіше посміхайтеся, пританцьовуйте, жартуйте з дітьми та одна з одною. Кращого втілення в образ не буває! Словом, ведучі мають не лякати дітей, а здаватися їм миленькими й веселими.
Перша Баба-Яга – Розумниця. Зазвичай вона спостерігає за діями своїх подруг. Але, коли їм потрібна допомога – відразу ж вступає в розмову та дає розумні поради.
Друга Баба-Яга – Ягідка. Дуже добра, чарівна, витончена.
Третя Баба-Яга – Укусю. Весела, але інколи любить трошки налякати дітлахів, пожартувати.
Четверта Баба-Яга – Лишенько. Мало розмовляє, але більше за всіх інших бігає, стрибає та жартує.
Пізніше до них приєднаються ще інші герої:
Снігуронька – перевдягнута Баба-Яга – Розумниця. Тобто їй потрібен буде ще й костюм Снігуроньки.
Ще необхідні три-чотири помічники, які могли б розпочати гру «Як набридли нам ці діти» та один, хто допоміг би роздавати подарунки.
Підготовка зали:
Оскільки ведучі свята у нас незвичайні, отже, й атмосферу свята слід створювати дуже ретельно. Діти обожнюють відчуття чарівництва та магії, тому й готувати все треба в цьому дусі. Окрім ялинки, в залі мають бути завіси з темної тканини (розшиті блискучою канителлю - Новий рік, все ж таки!), свічки (безпечні, у спеціальних металевих підставках), павутиння, сплетене зі шнурків або мотузочків. Освітлення, якщо дозволяє приміщення, слід зменшити.
Музика, що супроводжує свято, повинна чергуватися: легка класика (наприклад, Чайковський або Гріг) і веселі дитячі пісні (можна використовувати музику до старих радянських мультфільмів).
Заздалегідь підготуйте місце, де Ви сховаєте подарунки. Воно має бути трохи вищим, ніж основна сцена (наприклад, музичний пульт управління або поставлені один на одне столи). На час свята-вистави цю споруду можна «загримувати» якоюсь чорною тканиною чи павутинням, але призначення її одне – сховати подарунки.
Що нам знадобиться:
Старий казан - найбільший і найбрудніший казанок, який Ви зможете знайти
Ложка, виделка - теж великих розмірів
Чарівні палички - окремо для кожної Баби-Яги
Книга Заклинань - найтовстіша стародавня енциклопедія з Вашої бібліотеки, обкладинку якої можна виготовити самостійно й приклеїти поверх існуючої. У середину книги слід вкласти або вклеїти листок зі списком чарівних речей і визначенням Нового року, які потім одна з ведучих зачитає в процесі свята. Туди ж між сторінками потрібно насипати "золотого пилу" - дрібно нарізаної новорічної канителі - це допоможе Вам відчути себе справжньою чарівницею, а дітям - учасниками чарівництва.
Великий яскравий олівець, яким буде писати Розумниця
Бенгальські вогні й сірники – для виходу Лишенька та для її спроби запалити ялинку.
Шнурок – Лишеньку потрібно сховати його серед одягу. То буде обмін на мишачий хвіст.
Цукерка - шоколадний Дід Мороз
4 великих ліхтарики
Ліхтарики на ялинці – зверніть увагу, що вони повинні бути яскравими і чарівними.
Ручки й папір у необхідній кількості для проведення конкурсу складання віршів.
Подарунки за кількістю дітей на святі – краще, щоб це були новорічні набори цукерок.
Гарна тканина розміром приблизно 2 х 2 метри – оксамитова або інша. Вона знадобиться ловити «летючі» подарунки.
Отже, починаємо!
Звучить музика, яка супроводжуватиме вихід ведучих. Аби усіх заінтригувати, виходити вони будуть танцюючи! Рухи - трошки смішні, трошки помпезні, трошки страшні й трошки чарівні - все залежатиме від вашої фантазії і таланту.
Сюжетний малюнок танцю наступний: одна з ведучих (Друга Баба-Яга по імені Ягідка) затягує на сцену (або ж – у центр зали) великий казан. Треба зробити вигляд, що це їй дуже важко. Інша ведуча (Баба-Яга з екзотичним ім'ям Укусю) з'являється й танцює, брязкаючи ложкою й виделкою. Третя Баба-Яга (Розумниця) приносить із собою книгу заклинань. Станцювавши танець, Чарівні ведучі сідають навколо казанка. Глядачів вони не помічають.
Розумниця розкриває книгу, здуває віковий пил (золотаві блискітки) і починає перевіряти - чи все вони принесли для того, щоб начаклувати Новий рік.
Розумниця (рахує за списком): Так, казан!
Ягідка (вказує на казан): Одна штука!
Розумниця (роблячи якісь нотатки олівцем): Чарівні палички!
Всі Бабки-Яги дивляться на свої палички й піднімають їх угору.
Хором: Три штуки!
Розумниця: Діти!
Ягідка (відмахується): Цієї дурниці назбираємо скільки завгодно! Хоч завалися!
Розумниця: Вогонь!
Всі Відьмуськи шукають вогонь по кишенях, на сцені, одна на одній.
Розумниця: Так. Немає вогню! Ой, а Бабки-Яжки!
Хором: Чаво?
Розумниця: Ні «чаво» - а чи всі на місцях?
Ягідка (вказуючи на всіх): Ти, Розумниця, на місці. Я, Ягідка, теж. А ось і Укусю. Ой, Лишенько!
Хором: Що?
Ягідка: Немає Лишенька! А вона повинна була вогонь здобути!
Шукають Лишенько.
Розумниця: Немає Лишенька! Ну от! Як же ми тепер без неї Новий рік начаклуємо?
Ягідка: Так, тепер ми нічого не зможемо начаклувати цікавого й в усіх буде найзвичайнісінький найнудніший Новий Рік... Ні тобі цукрової бурі, ні тобі літаючих крокодилів, ні подарунків, що вибухають...
Укусю: Знову - дітей наїмося й спати полягаємо...
Раптом до них вибігає Четверта Баба-Яга, наймолодша та найнепосидючіша. У неї в руках – кілька запалених бенгальських вогнів. Вона голосно тупоче, метушиться, не знаючи, куди покласти вогонь. Кричить: "Вогонь!" Всі Відьмочки підхоплюються й починають безладно бігати по сцені. Усі кричать одночасно, але різне. Розумниця: "Швидше! Туди! Сюди!". Ягідка: "Горимо! Пожежа!". Укусю: "Ур-р-ра!".
Нарешті, Лишенько кладе вогонь під казанок (гасить) і займає своє місце серед Відьмусьок.
Розумниця (витримано. Викреслює щось олівцем у книзі): Лишенько - одна штука.
Ягідка: Давайте ж почнемо! Отже, аби начаклувати Новий рік... Треба... Хм... Новий рік...
Укусю: А що таке Новий рік?
Розумниця (розкриває Книгу, читає): "Новий рік - це Свято, подія надзвичайної важливості, що знаменує для людей закінчення проміжного етапу життя (року), з метою приходу чогось нового (року), а для дітей - барвисте феєричне дійство зі святковими обов'язковими атрибутами... За додатковою інформацією звертатися: До Вищих сил... (усі чотири Яги незрозуміло дивляться нагору) або ж ДО ДІТЕЙ!"
Всі Відьмуськи хором: "О! До дітей!"
Ягідка: А де ж ми візьмемо дітей?
Укусю (гладить себе по животику, як роблять ситі люди): Так, тепер уже ніде..
Лишенько (піднімає чарівну паличку): А давайте ми їх начаклуємо!
Ягідка (піднімає чарівну паличку): Ага! Нехай вони падають із неба, немов сніжинки!
Розумниця: Ні, вони тоді стануть...
Укусю (піднімає чарівну паличку): Хай тоді ростуть із землі, немов морквини!
Розумниця: Ні, це буде занадто довго.
Лишенько: Знаю, знаю, Нехай тоді вони прилетять як вітер... Фіть...
Всі Бабки-Яжки стежать поглядом за невидимим потоком вітру з дітьми від одного краю сцени (зали) до іншого.
Ягідка: Ну, і як же ми в них, таких швидких, запитаємо?
Розумниця зітхає, закочує рукава й читає заклинання:
Бігли-бігли, стри-ба-ли!
Діти-діти, де-бу-ли?
Ігри… Миші… Торти… Квіти…
Хай… Бабай… Приходять… Діти!!!
Миготить світло, гримить музика. Коли світло знов з’являється, усі чотири Відьмуськи уважно дивляться на дітей-глядачів.
Ягідка: Ой, які ж вони гарненькі, духмяні, пухкенькі, м’якенькі!
Укусю: А мені – он того, що у носі колупається!
Розумниця: Ні! Якщо ми їх зараз усіх поїмо, то нам ні в кого буде запитати – що таке Новий Рік! (звертається до дітей) Отже, дивні людські діти, що таке Новий рік?
Далі слово надається дітям. Вони повинні висловити свої погляди на Новий рік. Розумниця бере величезний олівець і записує те, що вони кажуть. Вголос коментує.
Розумниця: А) Дід Мороз… Б) Снігуронька… В) Ялинка… Г) Подарунки…
І так далі. Тепер Бабки-Яги згуртовуються і починають читати записане.
Ягідка: Дід Мороз?
Укусю: Та не зважай – це чийсь родич.
Розумниця: Ні! Цього родича діти десять разів назвали! Це важливо. Зараз ми його знайдемо! Де він у мене? (розкриває книгу) Так, оскільки це людина, то на літеру «Л»! (Розумниця розкриває книгу та починає читати) Аби створити нову людину потрібні чоловік та… (Усі три Відьмуськи сують носа до Книги, деякий час мовчки читають, потім дивляться одна на одну).
Ягідка: Шукай краще зразу на «Д» - Діда Мороза.
Розумниця: Так, літера «Д». Дино-завр… Ді-дю-хтів… Доброта… (всі три інших Відьмуськи кривляться). Ось і Дід Мороз! «Дід Мороз – казкова істота, обов’язковий атрибут Нового року, улюбленець дітей» (зітхає). Інформації замало… що воно таке?
Ягідка (звертається до дітей): Без Вас нам не обійтися! Будь ласка, поясніть – хто такий цей дивний Дід Мороз? Давайте розіб’ємося на дві (три чи навіть більше) команди і кожна команда покаже нам – як вона уявляє собі Діда Мороза.
Конкурс: «Як виглядає Дід Мороз?»
Діти, які бажають взяти участь у конкурсі, діляться по 4 – 6 чоловік і обговорюють – як показати Бабкам-Яжкам Діда Мороза. Можна використовувати будь-які засоби і одяг, який вони знайдуть серед знайомих.
На підготовку дається 2-5 хвилин, після чого кожна команда показує свого Діда Мороза.
За бажанням у цьому конкурсі і в подальших можна всіх дітей нагороджувати невеличкими подарунками.
Розумниця: Так, усе ясно! Тепер залишилася лише магія. Ну-бо, сестри, підходьте до казана – будемо чаклувати.
У залі зменшується освітлення, лунає тривожна класична музика. Розумниця розгортає книгу, читає. Три інші ведучі шукають серед рядків те, що вона називає, спілкуються з глядачами.
Розумниця: Аби начаклувати Діда Мороза у нашому чарівному казані, потрібні: Волосина відмінника!
Лишенько: Ось цей виглядає як відмінник! (висмикує у глядача волосину (або робить вигляд), несе, кладе у казан).
Розумниця: ґудзик!
Укусю: У кого є зайвий ґудзик? (знаходить чи відрізає у когось з глядачів. Несе, кладе у казан)
Розумниця: Цукерка!
Ягідка: У кожної дитини у гаманці завжди повинна бути цукерка. Усі товстенькі - ану, покажіть гаманці! (Бере у когось цукерку, несе, кладе у казан)
Розумниця: Мишачий хвіст!
Укусю: Діти, у кого є мишачий хвіст?.. Невже ні в кого? Що, вдома позалишали? Може, хоча б миша є?
Лишенько: А, ось у хлопчика бачу! (хапає когось за шнурок) Що ж ти шнуруєшся мишачим хвостиком? (розшнуровує, забирає. Але хлопчику треба буде залишити шнурок на обмін. Або, якщо не дасть – витягти свій шнурок, нібито з його карману. Несе, кладе у казан)
Розумниця: Таємниця!
Ягідка: Діти, а в кого є таємниця? Хто поділиться?
Треба умовити когось із дітей підійти до казана і нашепотіти йому таємницю. Не обов’язково голосно, але дійсно справжню таємницю. І не забудьте, що знімати кришку з казана для таємниці не треба – бо дитина побачить, що у ньому нічого немає. Нехай залишається загадка.
Знову вмикається музика, гаситься світло. Відьмуськи збираються разом і страшними голосами читають закляття:
Дібли да, Дібли ду,
Діда літнього знайду,
Нана ні нана на -
Йди сюди – до казана!
Вмикається світло. Розумниця з загадковим виглядом дістає з казана шоколадного Діда Мороза і показує дітям: Це він?
Діти відповідають.
Відьмуськи розчаровуються, журяться.
Укусю: Мабуть, цукерку віддавали не від чистого серця.
Ягідка: Або у відмінника трояк з чогось.
Розумниця: Так чи інакше – Дід Мороз у нас вже є! Чарівництво почалося і тепер зупинятись вже не можна! (Розгортає книгу, читає) Ще, діти казали, має бути Снігуронька!
Укусю: О, я знаю, яка Снігуронька! Мила! Красива! Дотепна!
Ягідка: Мабуть, точно така, як я, тільки у білому платті!
Розумниця: Зараз все з’ясуємо. Почнемо чаклування! (Відкриває книгу, незрозуміло дивиться, потім показує усім нерівно обірваний аркуш – хтось його вирвав). Ага! Насіння лускали? (Три Відьмуськи зітхають і знизують плечима). Лускали! Аркуша немає! (Відьмуськи показують, як їм соромно). Ех ви! Немов діти!
Лишенько: І що ж нам тепер робити? Кого запитати?
Усі ведучі дивляться вверх (так, як вони дивилися на «Вищі сили»), а потім хором вигукують: Діти!
Після цих слів Розумниця повинна непомітно вийти з залу і почати перевдягатися у Снігуроньку. Три інші ведучі продовжують вести свято, немов нічого не трапилося.
Стосовно костюма Снігуроньки – усе вбрання має бути гарним, тобто: біленька шубка, шапочка, але черевики у неї повинні бути від Баби-Яги, руда коса і ще веснянки на носі.
Ягідка: Любі діточки! Оскільки всі Бабки-Яжки дуже полюбляють робити з книжкових аркушів кульки-смітнички для насіння, то хтось вирвав із нашої чарівної книги заклинання Снігуроньки. І тепер нам треба буде його дописати самим. Допоможете? Нам потрібні добровольці, які володіють навичками співучого та чарівного слова. Віршо-творці та поемо-метці, усі сюди! Нам потрібно декілька команд по 4-5 дітей у кожній. Треба скласти вірш про Снігуроньку. Найкращий з них стане нашим заклинанням!
Конкурс: «Віршик для Снігуроньки»
Діти, які бажають взяти участь у конкурсі, діляться на групи по 4-5 людей. Їм роздаються чисті аркуші і ручки. Кожна команда повинна скласти віршик про Снігуроньку. Розмір та якість твору значення не мають, бо найголовніше – дати можливість зробити щось самотужки, так як їм цікаво. На підготовку дається 5-10 хвилин. На цей час у залі гратиме весела музика, аби гості не нудьгували. Баби-Яги спілкуються з тими, хто не бере участі у конкурсі, та інколи підходять до дітей, аби допомогти їм чи заохотити.
Потім кожна команда читає свої вірші. Найбільш оригінальний, кумедний чи то дійсно гарний вірш стає переможцем. Це можуть визначити глядачі чи ведучі у будь-якій формі. Наприклад, по захопленому галасу та оплескам кожному віршу – кому плескали голосніше – той віршик сподобався найбільше.
Команда-переможець залишається на сцені і хором читають свій вірш-заклинання над казаном.
Після цього Бабки-Яжки стоять, чогось очікуючи. Тиша. Здається, що нічого не трапилося.
Ягідка: Ну?
Укусю: Що «ну»? Давай шукати Снігуроньку – раптом вона така ж маленька, як наш Дідусь Морозик?
Діти повертаються на свої місця, а Бабки-Яжки тим часом наполегливо шукають Снігуроньку. В якусь мить до них виходить Розумниця, перевдягнута у Снігуроньку і стає за їх спинами.
Розумниця: А ви у казані дивилися?
Ведучі повертаються до неї та щиро дивуються.
Укусю (сплескуючи долонями та хитаючи головою): Ой, яке лишенько!
Лишенько: Яке ж це Лишенько?
Ягідка: А що, нічого! У модному салоні була?
Укусю: Та ні! Хіба ти не бачиш, що вона перетворилася на справжню Снігуроньку! Подіяло чаклування! (До Розумниці – із цього часу Снігуроньки). Як ся почуваєш?
Снігуронька: Дуже добре, дякую! Я тут задля того, аби допомогти Вам провести з дітьми свято Нового року.
Укусю: Ну що ж, тоді треба йти далі за нашим списком. (Читає). Я – линка… Дивно, ніяка я не линка!
Ягідка (заглядає до списку):Та ні, тут не про тебе, тут про мене написано: Я – линка!
Снігуронька: Ніхто з Вас не линка. Ялинка – це новорічне деревце, на якому спалахують вогники. Воно повинно весело і красиво горіти!
Лишенько достає звідкись сірники і біжить до ялинки.
Лишенько: Я знаю, як це – горіти! (Рішуче достає з кишені сірники, показує). Запалити?
Снігуронька: Та ні, що ти, облиш! Не треба запалювати ялинку! Це дуже небезпечно! На ній повинні горіти ліхтарики.
Дві інші Баби-Яжки (Ягідка та Укусю) дістають великі ліхтарики, йдуть до ялинки, вмикають їх та стають на фоні ялинки в «красиві» з їх погляду пози.
Ягідка та Укусю, хором: Так?
Снігуронька: Знову ні! Вогники на ялинці з’являються від веселих дитячих посмішок та добрих слів. А ще – від сердечного тепла. Он як!
Укусю: Нічого собі! Навіть якби вони з’являлися за допомогою електрики – я б це змогла зрозуміти, а таке – й годі!
Ягідка: Нічого. Зараз ми швиденько начаклуємо сердечне тепло! Тільки хто нам допоможе?
Укусю: Діти, хто хоче, щоб їх з’їли? Виходьте, ми з вас будемо варити якесь там тепло.
Снігуронька: Ні, не так! Треба по-доброму! Діти, хто хоче допомогти Бабкам-Яжкам запалити ялинку чарівними вогниками?
Конкурс: «Як набридли нам ці діти»
Коли діти вийдуть, нам знадобляться 3-4 помічники, які створюють «казан», узявшись за руки. Руки у помічників підняті вверх – вхід відкрито. Діти зможуть входити та виходити з «казана». Коли віршик, який вони читають, закінчиться, помічники опускають руки – входи зачиняються. Ті діти, хто залишився усередині «казана», самі стають помічниками – входять до кола та беруться за руки.
Це відома гра «Как нам мыши надоели», тільки вірш, який хором вигукують помічники та ведучі, буде звучати інакше:
«Як набридли нам ці діти,
Все погризли, троглодити,
Все поїли – раз, два, три,
Хто у казані – замри!»
Коли до казану потраплять майже всі діти та утворять одне велике коло, ведучі пропонують їм трохи заспокоїтися і перейти до чаклунства – створювати вогники для ялинки.
Танцювальний конкурс: «Добрі вогники»
Під час проведення конкурсу у залі повинна лунати чарівна та мелодійна музика. Освітлення краще зменшити, аби діти відчули загадкову атмосферу. Діти стоять у колі, тримаючись за руки.
Снігуронька: А тепер ми з вами повинні зібрати разом всю силу своїх добрих думок та мрій, щоб створити чарівні вогники для ялинки. Якими бувають природні вогники, ви знаєте?
Діти відповідають. (Серед інших можуть пролунати Сонечко, зірочки, світляки, іскри багаття).
Снігуронька: Добре. Тож давайте створимо такі вогники. Нам потрібно розбитися на чотири (п’ять) команди. Кожна команда придумає танець свого вогника. Перша команда – танець Сонечка, друга – зірок, третя – світляків і четверта – іскорок багаття.
Діти розділяються на команди. Всі вони придумують свої танці під загальну музику. Підготовка триває приблизно 10 хвилин. Після цього Снігуронька пропонує командам показати свої танці усім глядачам, а потім підійти до ялинки та віддати свій вогник їй. Коли команда водночас торкається гілочок ялинки, на ній спалахують, але потім знов гаснуть ліхтарики.
Наприкінці всі команди стають навкруги ялинки. Світло у залі майже згасає. Снігуронька розповідає вірш (краще за все його придумати самостійно).
Снігуронька: Гори, гори, ялинонька,
Зимовая перлинонька!
Сяй посмішками гарними,
Та поглядами добрими!
Гори і не згасай,
Зі святом всіх вітай!
Вогники на ялинці починають світитися і миготіти.
Снігуронька: Ці вогники створили ми самі, тобто, тепер ми всі з вами - маленькі чародії!
Ягідка: Так, але це ще не все! У нашому списку є ще один пункт. (Читає) Новий рік приносить із собою Под-арунки. Ну, діти, що то за «арунки» такі? Давайте зазирнемо під них.
Снігуронька: Не треба нікуди зазирати. Всі діти знають, що таке подарунки! Це те, що віддається комусь іншому від щирого серця.
Укусю: Віддається? Задарма? Та ніколи!
Снігуронька: Бачиш, ти яка! Справжня Баба-Яга!
Укусю (із кокетством): Еге ж!
Снігуронька: А ось наші діти не такі! Вони щирі й не жадібні! Бо найцінніші речі – дружбу, посмішку, любов – не можна оцінити ніякими грошима. Правда, діти? (Діти відповідають). Давайте навчимо наших Бабок-Яжок дарувати подарунки! Нехай найщедріші з вас подарують їм що-небудь.
Укусю: Добре! Я люблю величезні торти, гоночні автометли, комп’ютери і плаття від кутюр.
Снігуронька: Але ж це все – дрібнички.
Укусю: Як це – дрібнички?
Снігуронька: Можливо, хтось із дітей зможе відповісти нашій Бабці-Яжці?
Дати можливість дітям висловити свою думку. Якщо ведучі все ще не переконані, або діти дуже сором’язливі, Снігуронька може запитати в дітей: Добре. Давайте разом пригадаємо і назвемо речі, які не можна купити за гроші?
Діти відповідають.
Снігуронька: Подарунком може бути і добре слово, і пісня, і танець, і віршик, і сценка… Ну що, візьмете наші подарунки?
Бабки-Яжки хором: Давайте!
Концерт дитячої творчості
Всі діти повертаються на свої місця.
Лишенько: Ой, мені так сподобалися подарунки дітей, що я теж схотіла подарувати їм що-небудь.
Укусю: Ну гаразд. Тільки що-небудь маленьке: фантики з-під цукерок, ґудзики.
Ягідка: Ні, так не можна! Давай вже нормальні подарунки подаруємо.
Укусю: Ну добре. (Змахує чарівною паличкою).
Снігуронька: Але зачекайте! Все ж таки для справжнього Нового року не вистачає однієї речі.
Ягідка: Якої ще?
Снігуронька: Всі на світі знають, що на Новий рік збуваються найнездійсненіші мрії.
Укусю: Ну, цього ми не зможемо! У дітей – стільки мрій!
Снігуронька: Але ж наші діти тепер і самі маленькі чарівники. Можливо, вони самі зможуть! Хочу запропонувати всім дітям пригадати зараз свою найзаповітнішу мрію! І можливо, нашої чарівної сили вистачить на її здійснення.
У залі гасне світло і звучить мелодійна добра музика.
Снігуронька: Давайте зараз всі разом заплющимо очі і ярко-ярко уявимо свою найзаповітнішу, найбільшу мрію. І побажаємо усім-усім на світі добра і щастя!
Усі діти заплющують очі. Приблизно хвилину грає музика. За цей час один із помічників іде до місця, де лежать подарунки, і ховається там.
Лишенько: Добре! А мені вже не терпиться дарувати подарунки! Снігуронько, вже можна?
Снігуронька: Саме вчасно!
Ягідка: Але ж під час свята діти поспілкувалися із нами й теж стали напів-чарівниками! Нехай вони спробують створити собі подарунки самі!
У мене на прикметі є одне чарівне закляття (підходить до місця, де сховані подарунки та помічник. Дві інші Бабки-Яжки стають поруч із нею, тримаючи у руках розгорнуту тканину) , і якщо я скажу йому, ось так: «Подаруночок-літучка, ти плигни до мене в ручки!» і тричі плесну у долоні, ось так (показує), то він сам прилетить до мене! (Зі схованки вилітає один подарунок. Бабки-Яжки ловлять його на тканину та віддають Ягідці). Ось бачите! А тепер спробуйте ви!
Діти по-одному підходять до Бабок-Яжок, промовляють закляття, плескають у долоні та ловлять свої подарунки. Це дуже цікаве дійство! Роль ведучих полягає у тому, аби допомагати найменшим дітям правильно промовити слова закляття (можна сказати його разом з малюком) та підтримувати порядок, бо бажаючих буде багато!
Коли подарунки роздані, прийшла пора прощатися з ведучими.
Ягідка: Ой, дівчатка, то що – у нас і справді вийшло начаклувати Новий рік?
Укусю: А хто б сумнівався?
Снігуронька: Так, вийшло. Але у цьому нам допомогли діти! Без них ми ніколи не впоралися б. Тож, що треба сказати дітям?
Три Відьмуськи хором: Смачного!
Снігуронька: Не зовсім… Спробуйте ще раз!
Три Відьмуськи хором: Будь ласка!
Снігуронька: Та ні! Які ж ви горді створіння! Треба сказати дітям…
Три Відьмуськи хором: Дякуємо! І з Новим роком!
Комментариев нет:
Отправить комментарий