прощай. початкова школо! сценарій

прощай, початкова школо   

Вербецька ЗОШ І-ІІ ступенів

Випускний ранок у 4-му класі

Прощавай , початкова школо!

                       Підготувала Городиська В. Ю.

Прощавай, початкова школо!

          (Випускний ранок у 4 класі)

    Ведучий

Добрий день, шановні гості!

Раді вас вітати!

Всім бажаємо здоров’я

Й щастя повну хату!

    Ведуча

Шановні мами й тата,

Дідусі й бабусі!

Ви сьогодні знов зустрілись

У тісному крузі!

Хай сьогодні пісня лине!

Хай скрізь сміх лунає!

    Ведучий

Скільки зустрічали свят ви разом

А такого свята ви іще не знали!

І сумне, й веселе свято нині сяє,

Початкова школа діток проводжає!

    Вчитель

Роки, роки!

Невпинні, невблаганні…

Вони пливуть рікою в небуття,

В безодні тихо тонуть і зникають…

На жаль, рокам немає вороття!

Та пам’ять, джерело життя й безсмертя,

Вихоплює із глибини років,

Те, що було найкраще, наймиліше,

Що не блукатиме в гущавині віків.

    Зустрічайте тих, хто творитиме майбутнє, чиї імена звучатимуть по телебаченню, про них напишуть у газетах. Ними гордитимуться вчителі Вербецької школи, адже перші кроки до успіхів вони зробили саме тут. Запрошуємо до святкової зали таких випускників 4 класу. (перераховую всіх учнів, які заходять до зали).

 Ведуча.Знайомтеся!  Якщо ви, звичайно, не знайомі.

Ведучий. Веселий!

Ведуча. Дружній!

Ведучий. Пустотливий!

Ведуча. Трішечки галасливий!

Ведучий. Але вже успішно засвоївший всі науки початкової школи 4 клас

    Шановні батьки! Любі діти! От і настав той час, коли ми з вами зібралися на останнє наше свято. Так! Чотири роки навчання в початковій школі вже позаду. Були в нас успіхи, були й маленькі проблеми. Але сьогодні пригадується лише усе хороше. Діти наші підросли, змужніли, по мудрішали. Навіть до сьогоднішнього свята

Готувались майже самостійно. То ж, шановні батьки, гості, слухайте і дивіться наші виступи

Ми виступаємо у залі,

Де почалось шкільне життя.

Провчились ми чотири роки

Й вони не кануть  в небуття.

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут в останній раз.

Щоб нам удачі побажали

І перевели в п’ятий клас.

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Та перша сходинка до нього

Для всіх нас буде перший клас.

В день весняний зустрічаєм

Дзвоника останні позивні,

І на серці терпко, як ніколи,

І тобі сьогодні, і мені.

Тріпочуть листочки тополі,

Берізка ніжно шелестить.

Сьогодні свято: в початковій школі

Дзвінок останній продзвенить.

Школа моя, рідна школо,

Казка тепла й доброти.

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи

Школа наша весела, чудова,

Поспішаєм до неї щодня!

І хоч зветься вона – початкова,

Та дає нам ґрунтовні знання.

У школі ти повинен зрозуміти,

Що сам ти долі власної творець,

Що лінощі лиш заважають жити,

Й хто їх поборе – справжній молодець.

(На сцену вибігає Лінь, ловить учня, потім іще одного, пригортає до себе. Один притулився до неї, а іншій хоче вирватися).

Лінь. Ой, ти мій молодець! І ти йди до мене, мій давній друже. Як же я люблю таких діток, що багато обіцяють, але ніколи цього не виконують. Ну, це мої діточки – лінивчики - щасливчики. Я їх так люблю!

1 хлопчик. Відчепися від мене, я не твій молодець, я ніколи з тобою не дружив! Геть від мене! Геть!  

2 хлопчик. Та ну його! Ти мене краще пригорни, з тобою так тепленько!

Лінь. Ну, тебе я гарненько пригорнула, міцно затиснула. Ой, а як цей пручається! Ти диви… Але і я не здамся, бо дуже хочу з тобою подружитися. Ну, побудь зі мною хоч хвилиночку…, а там і годиночку…, і деньочок…, і годочок…, і …завжди.

    Дівчинка.

Геть від нього відійди!

Іншого когось знайди!

Відпусти, погана Лінь,

Хлопця доброго покинь!

Мало ти дітей скосила,

Що піднятись їм не сила?

Йди від нас за небокрай,

Там лінивчиків шукай!

За слова такі прости,

Але хлопців – відпусти.

    Лінь.

А як ні? Що далі буде?

Мене ж люблять усі люди!

Не пущу, і не чекай,

І так грізно не гукай!

Я цих хлопців вподобала

Й назавжди собі придбала!

  

    Дівчинка.

Ах! Не хочеш відпускати?

Значить, будем воювати!

Друзів ми не покидаєм,

А з біди їх виручаєм!

Гей! Усі на допомогу!

Зошити й книжки беріть

Й Ліні разом доведіть,

Що навчання, дружба й труд

Лінь на порох розітруть!

(Вибігає хлопчик і дівчинка з книжками, зошитами, дають їх хлопчикам, яких зловила Лінь. Ті починають учити, і Лінь їх потихеньку відпускає).

    Лінь

Ой, та нате вже, беріть,

Лиш від мене відійдіть!

Все ще буде в іншім часі,

Я знайду їх в п’ятім класі.

Ні, не буду я у збитку –

Ще навідаю їх влітку.

(Звертається до хлопчика, якому було приємно з нею).

І ти ж далеко не тікай,

І мене не забувай.

    Хлопчик.

Ну, не знаю, подивлюся,

Друзів трохи я боюся.

    Дівчинка.

Лінь, іди, іди від нас,

Нам дорослішати час.

За книжки ми всі взялися

Й Ліні хитрої – збулися!

(Лінь неохоче йде зі сцени).

Працювати всі ми стали,

Лінь від нас тому й відстала.

Тож і влітку всі читайте,

Книжку й зошит не лишайте!

   

Ми залишаєм  початкову школу,

В якій уперше все було для нас.

Років цих не забудем ми ніколи

І вчительку, що привела у клас.

І руки, що так ніжно пригортали,

Й стежину, по якій вона вела

Зростали ми, читали і писали,

І з нами поруч вчителька була.

Вона, мов сонце, шлях нам освітила,

Навчала мудрості, вела із класу в клас,

Мов рідних діток, нас вона любила,

Підтримувала й захищала нас.

Перша вчителька! Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим,

А любов її щира, гаряча

Зігрівала сердечко усім.

Вам доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння;

Ми дорослими станем людьми,

Тож спасибі за ваше терпіння.

Ми в житті вас не забудемо,

І пам’ятати завжди будемо,

І слово, й усмішку ласкаву,

То хитрувату, то лукаву.

І ту любов, що віддавали,

Серця дитячі зігрівали.

За все ми вдячні вам без ліку

Спасибі ніжне і велике.

 (Виконується пісня про вчительку).

Виступи дітей 1-3 класів

1 клас

1-й учень.

Мов чарівні дзвіночки,

Наші ніжні голосочки

Прозвучать в святковий час

З побажаннями до вас.

2-й учень.

Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим світлим днем.

Хочем вам пообіцяти:

Ми на зміну вам ідем.

3-й учень.

Ми вам успіхів бажаєм,

І здоров'я, і добра!

Естафету ми приймаєм.

Змінити вас прийшла пора!

4-й учень.

Ви всі таки швиденькі,

І розумні, і меткі.

А були ж, як ми, маленькі,

А он виросли які!

5-й учень.

І платтячка, барвисті квіти,

І оченята золоті.

Хай щастить вам, любі друзі,

І у навчанні, і в житті.

(пісня «Букварик»)

2 клас

Ведучі.

Літера перша і перше слово

Перша тривога і перша оцінка

З книгою перша серйозна розмова

Читати навчився наш дружний клас

Настала пора перейти в 2-й клас.

— Сергію, ти зізнався вдома, що одержав погану оцінку з математи­ки?

— Так.

— Ну і що?

— А нічого. Тоді якраз у нас нікого вдома не було.

— Татусю, допоможи мені задачу розв'язати.

— А ти вже над нею думав?

— Так.

— І що ж придумав?

— Що краще запитати в тебе.

— Дай мені твоєю ручкою попи­сати!

— А хіба твоя зіпсувалась?

— Та ні... Вона припускається бага­тьох помилок.

Ведучий.

Ось третій дзвінок нас в дорогу покликав

І весело, і сумно всім водночас

І як не хитруй, а вже стали великі

Бо всі перейшли у 3 клас.

— Як, на твою думку, слово штани вживаються в однині чи множині?

— Я так думаю, що верхня части­на в них — однина, а нижня — мно­жина.

— Артеме, ти зовсім не вчиш анг­лійську мову. А нею ж розмовляє по­ловина світу.

— А що, хіба вам цього замало?

— А ти, татку, в школі вчився?

— Вчився, Андрійку.

— А це правда, татку, що ти одержу­вав погані оцінки?

— Було таке... (чухає потилицю),трап­лялося.

— Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

— Ваш син чомусь завжди сонний на уроках.

- Може бути. Це у ньому дрімає та­лант до навчання

    Вчитель.

Дорогі випускники! Упродовж всього навчання школа і батьки прищеплювали вам любов та шану до книги, до рідної мови, до України. Тож подякуємо батькам, які разом з вами ходили до школи, жили вашими бідами і радощами, разом з вами переживали, раділи, вчилися, пізнавали світ, відкривали нові таємниці знань.

   Тато і мама – це найперші вихователі, бо ж вони з самого раннього дитинства і до самої старості. Вони завжди поруч з вами крокували з класу в клас, допомагали вам і порадою, і словом. Виховували вас чемними, добрими, справедливими людьми.

Ми до батьків сказати хочем слово

І привітати хочем від душі.

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

Без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

І без свого родинного тепла?

Якщо міцне коріння є у дуба,

Його не вирвуть бурі, злі вітри,

Запам’ятай, моя дитино люба,

Що ти стоїш на батьківській землі.

Ось тут твої батьки стежки топтали,

А ти – тоненький паросток від них.

вони міцне коріння, силу мали,

Любили працю, мову, жарти, сміх.

За те, що раненько вставали,

За те, що до школи водили,

За те, що втоми ніколи не знали,

Палке вам, велике спасибі!

Тож благословіть, батьки, дітей своїх.

Нехай вас Господь благословляє

У світлу путь, на добрії діла,

На вірну стежку завжди наставляє,

Щоб доля у вас щаслива була.

Вчитель до батьків

Хай сонце дарує ясне проміння,

Земля – стиглий колос і щедрі плоди,

Воду – криниця, небо – зірниці,

А діти – усмішку завжди

Здоров’я вам міцного,

Щастя земного,

Добра щоденного.

Настрою веселого.

Гумору здорового,

Життя довгого вам. Шановні батьки

 (Звучить пісня у подарунок батькам ).

    Кожна людина  з самого дитинства мріє кимось стати, а нашим випускникам не треба про це турбуватися, тому що ким вони будуть у майбутньому вони оберуть прямо зараз, у цій святковій залі. Для цього їм потрібно лише витягнути картку із назвою майбутньої професії і справу зроблено, шановні батьки готуйте гроші, ми вже готові стати… Ну що, вам цікаво хто ким буде, тоді починаймо.

 Ведуча.

Таке воно  – шкільне життя!

Як же час пролітає прудко.

Ваші діти так швидко ростуть.

Білі плаття, як крила лебідки,

Нас у вальсі легкому несуть.

Хай же буде всім небо високе,

Ясне сонце і світлая путь.

Щастя, радість у світі широким.

Як же роки ці швидко ідуть!

                   

На нашому сьогоднішньому святі також  присутні люди, які приклали багато зусиль, аби ваше навчання у школі зробити приємним, комфортним, легким та цікавим. Привітаємо їх! 

Стало всім нам рідним слово:

«Вері гуд», «гуд бай», «хеллоу».

Дорогого нашого мовника

Щиро ми вітаємо

І на щастя квіти Вам

Гарні надсилаємо

Учителі найкращі, рідні,
Ну як не дякувать вам в цей час
За те, що розум, щирість, вміння –
Все віддавали ви для нас.

 Ми полюбили нашіх вчителів
Так щиро, як ми любимо батьків!
Шановні вчителі! Із святом вас вітаємо!
Про вас ми пісню разом заспіваємо.

Пісня    «Вчать у школі»

Хто наводить скрізь красу?

Дуже любить чистоту?

Працю любить над усе?!

На місця розставить все,

Гарно вимиє підлогу,

Підмете усі кутки?

Техпрацівницям нашим за це

Ми даруєм квіти!

Спасибі всім тим, хто на кухні працює:

Компоти варить, смачні страви готує.

Спасибі вам за пиріжки

І за смачненькі пампушки.

Наш директор схвильована дуже,

Бо до всіх вона не байдужа.

І протягом довгих років

Піклувалась про нас – школярів.

Усім відомо дітям – жінок багато в світі,

Чорнявих і білявих, худеньких і товстих,

А наша Ніна Петрівна вродлива, як актриса,

Вона така чудова і краща від усіх!

Ви нам для навчання умови створили,

Ремонт капітальний у школі зробили.

Завжди Ви звертали велику увагу

На наші екскурсії, свята, розваги.

(Вручають квіти).

Шановна Ніна Петрівна! Дозвольте здати рапорт:

1.     Оволодівши грамотою всі учні перейшли до 5-го класу.

2.     Вивчили українську і англійську мови.

3.     Учнями перечитано, недочитано, зачитано до дірок 600 художніх книжок.

4.     Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок.

5.     Зароблено тисячі відмінних оцінок і не скажемо скільки двійок.

6.     Загублено 20 поганих звичок, 45 ручок  і 60 олівців. Зламано і відремонтовано 10 стільців.

7.      На території школи розбито 1 клумбу, 2 дверей і 3 шибки.

Рапорт зданий.

    А зараз для привітання надаємо слово нашому чудовому директору, яка так багато для нас всіх зробила – Голуб Н. П.

Шановна вчителько нова!

За нас ви будьте певні.

Хоч ми рухливі і шумні,

Зате розумні й чемні.

Ми будемо вчитись на 12,

Із поведінкою буде все гаразд.

Та ви прийміть нас ії любов’ю

І заведіть і 5-й, старший клас.

Для нас ще буде школа і навчання,

І вересень ще кличе на поріг.

Та з класом цим прийшла пора прощання

І перед нами безліч є доріг.

Сьогодні радісно і сумно нині,

Скликаєм дяку вчительці, батькам.

Ми український цвіт. Ми – діти України,

І будемо трудитись, вірте нам!

   Вчитель. Сьогодні на нашому святі присутній майбутній керівник ваших дітей – Цвіра Ольга Валеріївна.

Мама

Прийміть за українською традицією хліб – сіль та дітей наших і ведіть їх далі по нелегкій шкільній стежині, а ми обіцяємо, що будемо в усьому вам допомагати.

(Виступає Цвіра О. В.)

 Вчитель. А зараз наші учні отримають свої перші дипломи випускників початкової школи. (Вручення дипломів)

Яке воно завтра, що скоро прийде.

Чи кожен із нас, своє щастя знайде.

Збуваються мрії, збуваються сни

І треба чекати своєї весни.

Летять безтурботно дитячі літа.

Найкраща у світі пора золота.

Матусина ласка і дому тепло –

Усе це на серце з любов’ю лягло.

Нам завтрашній день усміхнеться привітно,

Відкриє для нас найдорожчі світи.

О, мрія дитяча, така заповітна,

Зорею своєю нам завжди світи.

Прийшов час закінчувати свято.

Ми вдячні всім, хто з нами тут.

Бажаєм щастя вам, здоров’я, радості багато,

Щоб вік ваш довгим і безжурним був

                                  

Прощавай, четвертий клас,

За тобою ми сумуємо,

Але добрий настрій в нас:

Ми співаємо і танцюємо.

Швидко чотири роки минули,

Згадаємо їх ще не раз!

Такі стоїмо ми дорослі,

Четвертий закінчили клас.

Молодша школо, прощавай!

Ми не повернемось, бувай!

Наступний крок наш – п’ятий клас.

Не буде соромно за нас.

Бо старанно ми будем вчитись.

Ніколи й трохи не лінитись.

Ми в дитячих серцях

Погляд ваш збережемо.

Ми не згаяли час –

Ми не раз доведемо.

Ми сьогодні сумні –

Час останній спливає,

Ключ малят – журавлів

Рідний клас залишає

Маленька пташина

З гнізда вилітає,

Розправивши крила,

У небо злітає.

КЛЯТВА УЧНІВ

Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів урочисто обіцяємо:

• Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.

• Не доводити вчителів до температури кипіння — 100 градусів за Цельсієм.

• Бути швидким. Але не підвищувати швидкості до  60  км/год  при  пересуванні  шкільними коридорами.                                                                                                                                                                                                                                     

• Витягувати   із   учителів   не   жили. Витискувати не піт, а міцні знання і навички.

• Плавати тільки на «добре»  і «відмінно» у морі знань, пірнаючи  самих глибин.

• Бути   гідними   своєї   першої вчительки.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

• Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від до­питливості.

• Із вовчим апетитом «поглинати» всі знання і «перетравлювати» їх до кінця, щоб не гальмувати.

Із гідністю донести високе зван­ня учня Вербецької школи в інших школах.

— Обіцяємо! Обіцяємо! Обіцяємо!

Вчитель.

Шановні батьки,вчителі, любі мої діти!

Бажаю щастя ціле море,

Щоб ви ніколи не знали горя,

Щоб ніколи не хворіли,

Розквітали, молоділи.

Друзів щоб не забували,

І в житті щоб неодмінно

Все було кругом відмінно.

    А зараз для наших дорогих випускників прозвучить їх перший шкільний вальс, який вони будуть танцювати разом зі своїми батьками.

(Учні танцюють вальс з батьками).

На цьому наш випускний ранок закінчується, всім дякуємо за увагу та бажаємо всього найкращого.