Навчання грамоти Уроки 106- 119

Урок 106 (письмо)

Тема. Продовження теми попереднього уроку. Написання під диктовку слів з м’яким знаком у різних позиціях

Мета: удосконалювати уміння дітей записувати слова і речення під диктовку, складати схеми до речень; розвивати увагу під час списування з друкованого тексту, мислення, інтелектуальні здібності, формувати навички самоконтролю; виховувати бережливе ставлення до природи; прищеплювати бажання пізнавати нове, бути освіченою людиною.

Обладнання: картки літер, кросворди, предметні малюнки, зображення звірів, звукові моделі слів, картки із завданнями.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми уроку та мотивація

навчальної діяльності учнів

Гуркочуть колеса, рейки дзвенять,

В чарівному поїзді діти сидять,

Бажають навчитися гарно писати,

Вправи виконувать, правила знати.

Є у них карта маршрутів до знань,

Та треба докласти зусиль і старань!

— Як ви вже здогадалися, сьогодні ми вирушимо в подорож, та на шляху нам треба буде виконувати завдання від лісових жителів, під час виконання яких ми закріпимо наші знання про роль м’якого знака, уміння правильно писати букви, поєднувати їх, правильно списувати з друкованого тексту та під диктовку. Отже, справ у нас багато, тож не будемо гаяти часу!

III. Робота над матеріалом уроку

1 Каліграфічна хвилинка

— Коли пишеться закритий м’який знак?

— А коли відкритий?

2 Гра «Допиши пару»

До поданих на дошці великих літер учні дописують маленькі.

Змішались у нас букви всі.

Біда лише, та й годі.

У дві колонки розмістить

Допомогти ви згодні?

3 Гра «Впіймай звук»

— Якщо в слові є приголосний звук, пом’якшений за допомо­гою м’якого знака, ви показуватимете картку зеленого кольору, а якщо немає — червоного кольору.

Окунь, лан, пень, ходить, лис, сталь, опеньки, горобець, малень­кий, береза.

4 «Квітка-алфавітка»

— Підібрати слова з шести букв з м’яким знаком, який би стояв в кінці слова. (Липень, повінь, півень, камінь, ремінь,…)

5 Розгадування кросворда

— Ми потрапили у казковий ліс.

За пеньочком, під грибком,

Сіли звірі всі рядком.

Хто так швидко постарався,

Від дощу тут заховався?

6 Звуковий аналіз слова олень

Фізкультхвилинка

Всі підняли руки — раз! Став навшпиньки увесь клас. Два — присіли, руки вниз — На сусіда не дивись. Раз! — і вгору, Два! — і вниз. Будь уважним, не крутись.

Будем дружно присідати, Щоб ногам роботу дати. Раз! — піднялись, Два! — присіли. Хай мужніє наше тіло! Хто втомився присідати — Може вже відпочивати.

7 Робота в зошитах

Сірий зайчик поспішав,

Та спіткнувся і упав.

З торби випали слова,

Заховала їх трава.

Букви швидко відшукаєм,

З них слова ми поскладаєм.

— Зайчик хоче побажати, щоб ви працювали на уроці. А як саме? Розшифруйте і запишіть: ЕБРОД, ЛЕСОЕВ.

8 Робота над прислів’ям (з елементами ейдетики)

Писати — не язиком чесати.

9 Запис тексту під диктовку

— Кого ми зустрінемо далі, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте за­гадку.

Не стулить і на мить очей,

Вночі полює на мишей,

Зате удень відпочива.

Ні, це не кішка, а… (сова).

— Мудра Сова хоче знати, чи вмієте ви писати під диктовку.

У Льоні нове пальто. Пальто красиве. А у Ніни сіра куртка.

— Підкресліть слова, у яких написали м’який знак.

Пальчикова гімнастика

Один, два, три, чотири, п’ять,

Будем пальці рахувать.

Ось цей пальчик — дід,

А цей пальчик — баба.

Ось цей пальчик — тато,

А цей пальчик — мама.

А ось цей пальчик — я.

Ось і вся моя сім’я.

10 Складання схем до речень

1-ша група — скласти схему до третього речення;

2-га група — скласти схему до першого речення;

3-тя група — скласти схему до другого речення.

11 Робота зі звуковими моделями

— З тексту, який ми записали, підберіть слова до поданих мо­делей.

12 Гра «Математика»

ЛИПА + ДЕНЬ – А – Д = … (ЛИПЕНЬ)

МЕД – Д + ДАЛЬ = … (МЕДАЛЬ)

ПАН – Н + Т + РУЛЬ = … (ПАТРУЛЬ)

IV. Узагальнення та систематизація вивченого

1 Розгадування загадок

Через річку міст вузенький,

До Загадкино близенько.

Діти впевнено крокують,

По країні знань мандрують.

• Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє —

Вона заплаче й помирає. (Бурулька)

• Довкола пеньочків

Вмостились грибочки.

Більші та маленькі,

А звуться… (опеньки).

Полем мчить, копитом б’є,

Вітер в гриві виграє.

Він і сильний, і прудкий,

Здогадались, хто такий? (Кінь)

• Квітка сонячна, красива,

Стане згодом сива-сива,

Вітерець її подмуха —

Стане миттю сивим пухом. (Кульбаба)

2 Робота за варіантами

Далі підемо ми пішки.

Погуляємо ми трішки.

Річка Мовна попереду,

Речення нам скласти треба.

1-й варіант — скласти речення зі словом бурулька;

2-й варіант — скласти речення зі словом опеньки;

3-й варіант — скласти речення зі словом кінь;

4-й варіант — скласти речення зі словом кульбаба.

3 Робота на картках

— З’єднайте слова у стовпчиках лініями.

Свистить Гуркотить Рипить

грім сніг мороз

4 Скоромовка

Олесь косив овес,

Скосив овес увесь!

V. Підсумок уроку

Ми всі вправи виконали

І загадки відгадали.

З лісом будемо прощатись

І додому повертатись.

Вже нам поїзд дав сигнал,

Повертатись час настав.

— Що сьогодні робили на уроці?

— Що вдалося найкраще?

— З чим виникли проблеми?

Урок 107 (читання)

Тема. Закріплення знань про вживання м’якого знака на письмі. Робота з дитячою книжкою. Російська народна казка «Лисиця та заєць»

Мета: закріпити вміння читати склади і слова з буквою ь (м’який знак), удосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати активний і пасив­ний словник учнів; формувати вміння слухати-розуміти читання вчителя; розвивати пам’ять, увагу, волю, спостережливість; інтерес до читацької діяльності, вміння само­стійно і продуктивно працювати з дитячою книжкою; виховувати чесність, мужність, стійкість, бажання допомагати, працелюбність, бажання читати книжки, пізнавати і творити нове.

Обладнання: іграшки — Лисиця та Заєць, плакат з алгоритмом звуко-буквеного розбору слова, зошити для читання, кулька, «азбучна хатинка» (роздається кожному учневі на не­величких аркушах паперу), кольорові олівці (червоний і зелений кольори), малюнки тварин (собака, рись, лис, олень, бик, ведмідь, лань, півень, лось), мікрофон, дитяча книжка «Пшеничний колосок»; (Мартиненко В. Навчальне видання: Читаю сам. Пше­ничний колосок. Казки слов’янських народів. — ТОВ «АВДІ», 2009).

Хід уроку

I. Організаційний момент

Які чудові очі я бачу навкруги!

А спинки — як з картинки — рівненькі і прямі.

Дівчатка, хлопці — які ви молодці!

Хвилиночка мовчання у нас на язиці!

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми та мети уроку

— Чуєте, до нас завітала тиша! Вона — справжня чарівниця. З нею наш урок перетвориться у справжню казку. Давайте дізнає­мось, який сюрприз вона нам підготувала. Послухайте загадку, а відгадку тихо скажіть своєму сусідові по парті.

Загадка-добавлянка

Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них, від А до Я,

Промовля своє ім’я.

Лиш одна із них німа.

Здогадався, певно всяк!

Звуть цю букву… (м’який знак).

— Здогадалися? Ми сьогодні закріпимо наші знання про м’який знак.

І це не весь сюрприз! Адже до нас в гості завітали герої казок. А хто вони — ми дізнаємось, якщо відгадаємо загадки.

• У темнім лісі проживає

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її… (лисиця).

— Так, першого героя ми знаємо. А ви її знаєте? У яких казках ми з нею зустрічалися? («Колобок», «Вовчик-братик і Лисичка-сестричка»…)

Спробуймо визначити ще одного героя казок!

• Влітку носить сіру шубу,

Взимку — білого кожуха.

Має з тріщиною губи,

Косі очі й довгі вуха. (Заєць)

— Справді, це маленька пухнаста тваринка, яка має довгі вуш­ка. Як ви думаєте, навіщо їй такі великі вушка? Так, вона дуже полюбляє слухати! А як ви вважаєте, що зайчикові найбільше по­добається слухати? (Музику, спів пташок, розповіді, казки…) Так, це казки. От сьогодні ми й прослухаємо казочку про зайчика і ли­сичку. І це не просто видумана історія, а справжня реальна подія, що сталася з нашими героями.

Та перш ніж слухати казку, нам треба трохи розім’ятися. Да­вайте покажемо нашим гостям, що ми вміємо! Повторимо скоро­мовки — чітко й виразно. Я починаю — ви продовжуєте.

III. Актуалізація опорних знань учнів

1 Скоромовки

На узліссі довелося

Наполохать Лесі лося.

Лось — у ліс, а з лісу — лис.

• Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису —

Лис лисички ніс із лісу.

• Король орел, орел король.

2 Гра «Спіймай звук»

— Зараз я буду вам називати слова, а ви повинні «спіймати» (плеснути в долоні) і запам’ятати лише ті з них, у яких є м’який приголосний звук.

Олесь Оленка Олень осінь

базар ведмідь лист льон

півень рак сир дах

качка ручка сосна пальма

3 Повторення вивченого про м’який знак

— Пригадайте, що особливого про цю букву ви дізналися на по­передньому уроці читання. (Буква ь (м’який знак) лише вказує на м’якість попереднього приголосного і не позначає ніякого звука.)

4 Звуко-буквений аналіз слів півень, ведмідь

Учні читають з дошки слова, що подані вище, а потім роблять звуко-буквений аналіз слів півень, ведмідь.

1) Усний звуко-буквений аналіз слова півень

— Чи зустрічався нам у грі той, хто двічі народився, у школі не вчився, а години знає? Хто це?

— Молодці, це півень. Зробимо усний звуко-буквений розбір цього слова. (На дошці висить плакат з алгоритмом звуко-буквеного розбору.)

— Яке слово ми розбираємо? ([п′івен′])

— Скільки в слові складів? (Два: [пі-вен′])

— На який склад падає наголос? ([п′і])

— Які звуки ви чуєте? ([п′], [і], [в], [е], [н′])

— Полічіть їх. (5 звуків)

— Вимовте голосні звуки. ([і], [е])

— Скільки їх? (2 звуки)

— Вимовте приголосні звуки. ([п′], [в], [н′])

— Скільки їх? (3 звуки)

— Назвіть перший і останній звук. ([п’], [н′])

— Порівняймо їх. Вони глухі чи дзвінкі? ([п′] — глухий, [н′] — дзвінкий) Тверді чи м’які? ([п’] — пом’якшений і [н′] — м’який)

— Як на письмі позначається м’якість звука [н′]? (М’якість звука [н′] на письмі позначається за допомогою букви ь.)

— Чи однакова кількість звуків і букв у слові? (Кількість звуків і букв у слові неоднакова, тому що букв більше, ніж звуків, на один.)

— Чи можна це пояснити? (Так, це можна пояснити тим, що буква ь не утворює ніякого звука, а лише пом’якшує попередній приголосний.)

— Отже, у слові півень 5 звуків і 6 букв. Воно має два склади, перший [п’і] — наголошений. У другому складі є ь, який пом’якшує букву н.

2) Письмовий звуко-буквений аналіз слова ведмідь

— Бачу, ви чудово впоралися з нашим завданням. А зараз спро­буймо скласти звукову модель слова-відгадки.

Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кошлатий.

Одягнеться в кожушину,

Мед шукає і ожину.

Любить влітку полювати,

А зимою в лігві спати.

Як зачує він весну —

Прокидається від сну. (Ведмідь)

— Розгортаємо зошити для читання, пишемо слово ведмідь і ро­бимо його звукову схему. Один учень працює біля дошки, решта — у себе в зошитах.

— Скільки складів у слові? (2 склади) А скільки звуків у слові? (5) Куди ставимо наголос? (На другий склад) Який перший звук? ([в] — приголосний, дзвінкий, твердий) Який другий звук? ([е] — голосний, ненаголошений) Третій звук [д] — приголосний, дзвін­кий, твердий. Четвертий звук [м] — приголосний, дзвінкий, пом’якшений. П’ятий звук [і] — голосний, наголошений. Останній звук [д′] — приголосний, дзвінкий, м’який.

— Чим відрізняється звук [д], що стоїть у середині слова, від звука [д′], що стоїть у кінці слова? (М’якістю вимови, а також по­ложенням спинки язика, при вимові останнього звука він розши­рюється і просувається в глибину ротової порожнини.)

IV. Фізкультхвилинка

Я малюю зайчика для вас — раз!	(Колові рухи руками над головою.)
Це у нього голова — два!	(Руки кладуть на голову.)
Це у нього вуха догори — три!	(Підняти руки вгору.)
Це стирчить у нього хвостик сірий — чотири!	(Повертати тулуб вправо,вліво.)
Це очиці весело горять — п’ять!	(Руки до очей біноклем.)
Раз, два, три, чотири, п’ять — Нам потрібно спочивать! Тож піднімемо руки вгору Та подивимось на зорі. А тепер всі руки в боки — Як зайчики — скоки, скоки.

V. Читання складів, слів із м’яким знаком

1 Читання пірамідки слів

— Поки ми робили зарядку, наші гості змайстрували повітря­ний парашут! Саме на ньому вони пропонують нам дістатися

до чарівної країни Казки. Але, щоб він злетів, нам треба добре по­працювати! На ньому написаний спеціальний код, який треба вмі­ти швидко прочитати! Давайте спробуємо його розшифрувати. (Учні разом із учителем читають слова.)

— Ми прочитали код, але наш парашут не злетів. Як ви гадаєте, чому? Так, тому що в нього немає сили злетіти. Йому потрібний сильний швидкий поштовх повітря! І ми можемо допомогти! Да­вайте всі разом швидко наберемо повітря через ніс і заповнимо наші легені так, щоб плечі не піднімалися. А тепер зробимо повільний і «пружний» видих через рот. Зробили? Чудово! Раз, два, три — на­брали повітря через ніс і повільно видихнули через рот. Бачите, наш парашут пожвавився! Але він не зміг піднятися. Як ви гадаєте чому? Так, тому що повітря має бути заповнене чарівним кодом, який ми щойно розгадали. Спробуймо зараз на видиху швидко про­читати код! Подивіться, як я це роблю.

Учитель читає на видиху слова.

Тепер — разом!

— Ви добре впоралися із завданням — наша кулька злетіла!!!

— Чуєте, вона нам хоче щось сказати!

Учні затихають і прислухаються до тиші.

Так, ця кулька хоче нам подякувати за нашу працю, тому дарує кожному ось такий будиночок. Уважно подивіться на нього, і ді­знайтеся, які звірі там живуть.

2 Гра «Хто-хто в хатинці живе?»

— Візьміть зелений олівець і обведіть тварин, яких ви знайшли. (Діти обводять слова: собака, рись, лис, олень, бик, ведмідь, лань, півень, лось. А вчитель згодом виставляє малюнки із зображенням цих тварин на дошці.) Скільки тварин ви знайшли? (9) Щойно ми побували в гостях у цих звірят. І як вони всі там розмістилися? Адже хатинка їхня така маленька — на одному аркуші паперу її можна розмістити! Так, справді, ця хатинка азбучна, і в ній живуть букви, які можуть створити цілий світ життя!

VI. Робота з дитячою книжкою

1 Підготовча бесіда. Словникова робота (луб’яний, крижаний)

— Пам’ятаєте казку про рукавичку? У тій хатинці також по­містилося багато тварин, хоча вона й була зроблена з… простої тка­нини. А з чого ще може бути зроблена хатинка? (З цеглини, глини, соломи, ракушняку, бетонних плит, дерева) А як ви вважаєте, чи можна побудувати хатинку з криги? Як ще можна назвати таку хатинку? (Крижаною) А хто з вас знає, з чого побудована луб’яна ха­тинка? (Так, вона зроблена з листяного дерева, а саме — з його вну­трішньої частини кори.) Така хатинка, як жива істота,— зігріває взимку і дає прохолоду влітку. У ній приємно жити.

— Отже, луб’яний — це зроблений з внутрішньої частини кори, а крижаний — зроблений із криги.

— Зараз я прочитаю казку, і ви дізнаєтеся, хто жив у луб’яній хатинці, а хто — в крижаній, і що трапилося з героями. А ще — будь­те дуже уважні! У казці будуть зустрічатися тварини, що заховалися у нашій азбучній хатинці. Їх виділіть червоним кольором!

2 Читання казки «Лисиця та заєць»

— Будьте уважні, заплющте очі й уявіть, що ви — герой цієї казки! Подумайте, що б ви зробили на його місці? Не забудьте виді­лити (показує червоний олівець) й інших героїв казки!

Учитель виразно читає казку «Лисиця та заєць».

3 Бесіда за змістом прочитаного

— Чи сподобалася вам казка? А про що вона? (Казка про те, як лисиця вигнала зайця з його хатинки, і про те, як тварини допо­магали повернути хатинку зайчикові.) Діти, як сталося так, що лисиця вигнала зайчика з його хатинки? У лисички не було своєї хатинки? (Жили собі заєць та лисиця. Кожен з них мав свою ха­тинку: у зайчика — луб’яна, а в лисички — крижана. Та прийшла весна й лисиччина хатинка стекла водою, бо вона була зроблена з криги. І лисичка залишилася без хатинки. От і вирішила попро­ситися до зайчика в гості переночувати. І вигнала зайчика з хати.) І що зробив зайчик? (Зайчик пішов геть і плакав.) Як по­чувався зайчик? Хто уявив себе на місці зайчика? (Діти розповіда­ють про свої почуття, про те, як їм (в образі зайчика) було тяж­ко, важко й образливо.) Чи допоміг хто-небудь зайчикові у його біді? (Так, це був півник.) А хто перший прийшов на допомогу зай­чикові? (Це був собака.) Що зробив собака? (Він загавкав і спробу­вав вигнати лисицю геть, та після слів лисиці, дуже злякався за себе й утік.) Кого зустрів зайчик потім? (Ведмедя) Як ви уявили собі його? (Громіздкий, бурий, з великою пащею) І що сталося? (Учні переказують сюжет казки.) Хто зустрівся далі на шляху зайчика? (Бик. Діти діляться своїми враженнями про бика.) Такі великі, сильні звірі! А бояться маленької хитрої лисички. Кого ж зустрів зайчик далі? (Півника) Яким ви уявили собі півника? (Діти розпо­відають свої уявлення.) Що зробив півник? (Налякав лисицю. Він лапами затупотів, крилами залопотів.) Хто пам’ятає, що сказав півник лисичці? («Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди лисице геть!») Чи довго прийшлося півнику кричати? (Ні, тричі.) Коли півник крикнув перший раз, що зробила лисиця? (Вона крикнула: «Взуваюся».) На другий раз? («Одягаюся».) А на третій раз? (Діти діляться уявлен­нями про те, як лисиця вибігала, як вона почувалася.) Як ще наля­кав півник лисицю? (Махнув косою.) Чи став півник другом зайчи­кові? (Так, і вони стали разом жити в луб’яній хатинці.)

— Діти, як ви гадаєте, чому півнику вдалося вигнати лисицю з хатинки зайчика? (Він був мудрим, розумним і хоробрим.) Що б ви зробили на місці лисички, якби ваша хатинка розтала? (Відпо­віді учнів.) Бачите, як по-різному могла б вчинити лисичка. Тоді б вона нікого не скривдила і ніхто б її не виганяв.

— А як ви гадаєте, чого казка нас вчить? (Нікого не ображати. Бути чесними, хоробрими і кмітливими.) Чи відоме вам прислів’я: «І на хитру лисицю капкан знайдеться»? Як ви гадаєте, це прислів’я підходить до цієї казки і чому? (Діти співвідносять прислів’я з казкою і висловлюють свої думки.)

4 Ознайомлення з книжкою «Пшеничний колосок» (казки слов’янських народів)

— А ви знаєте, хто автор нашої казочки? Так, це народна каз­ка. Якому народові вона належить? Правильно, російському. Це народна російська казка. У цій книжечці ви можете зустріти каз­ки слов’янських народів: російського, словацького та білорусько­го. Давайте з вами розглянемо цю книжечку. Що ви бачите на об­кладинці? (Курочку, гуся й індика, зерно) Бачите, у цій книжечці ви можете ознайомитися ще й із казкою «Пшеничний колосок». Давайте розглянемо, що ж там всередині? Розгортаємо її на другій сторінці. І що ми бачимо? Що це за казка? Так, це саме та казка, яку ми почули на уроці. Бачите, за малюнками ви тепер зможете своїм батькам, молодшим сестрам, братикам розповісти цікаву ка­зочку. Гортаємо сторінки. Яка цікава книжечка! Ось словацька казочка — «До сонечка на гостину». Цікаво, про що там? А ось іще одна казочка (сторінка 13), упізнаєте? Так, це білоруська казка «Пшеничний колосок». Її назву ми бачили на обкладинці.

— А що в кінці книжечки? На сторінці 19 — зміст. У ньому за­значено, які казки є у цій книжечці й на якій сторінці їх можна знайти. Зручно? Куди ви спершу будете дивитися, якщо вам по­трібно буде знайти якийсь твір? (У зміст книжки) А що ми можемо дізнатися з останньої сторінки обкладинки? (Тут ми бачимо цікаві завдання для дітей, які прочитали усі казки цієї книжечки. А та­кож можемо дізнатися, що це за книжечка, хто художник, упоряд­ник, у якому році вона вийшла.)

VII. Підсумок уроку

— Чим відрізняється буква ь (м’який знак) від інших вивчених букв? (Вона не позначає ніякого звуку, а лише вказує на м’якість попереднього приголосного.)

— З якою казкою ми сьогодні ознайомилися? («Лисиця та Заєць»)

— Яка ж подія сталася у казці? (Лисичка вигнала зайчика з його хатинки.)

— Якою була хатинка у зайчика? (Луб’яною, тобто зроблена з внутрішньої кори дерева.)

— Що зробив зайчик? Хто допомагав зайчикові?

— На кого ж з героїв казки ви хочете бути схожим і чому?

— А зараз давайте послухаємо тишу, про що вона нам розпо­вість? Вона нам дякує за плідну працю на уроці. Їй дуже сподобало­ся у нашім класі. Тому вона залишає нам ось цю чарівну книжечку у «Куточку читача». Тепер ви зможете не тільки розглядати ма­люнки книжечки, переказувати казки своїм близьким, а й самі на­малювати улюблених героїв казок, придумати з ними цікаві істо­рії, або пограти в «Казки» (сюжетно-рольові ігри).

Урок 108 (письмо)

Тема. Буквосполучення ьо. Написання складів і слів із буквосполученням ьо. Урок-подорож

Мета: закріпити знання учнів про вживання м’якого знака на письмі; вчити написання буквосполучення ьо окремо, у складах, словах і реченнях; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати активний і пасивний словник учнів, форму­вати у школярів навички орфографічно правильного письма; розвивати пізнавальний інтерес до орфографії, каліграфії й орфоепії; спостережливість, пам’ять, увагу, волю; виховувати акуратність, працелюбність, інтерес до навчання, письма, бережливе став­лення до природи.

Обладнання: грамзапис пісні солов’я і королька, гудіння джмеля, рохкання поросяти, звуки лі­су, шум дерев, дзюрчання струмочка; зображення дельтаплана, літака, крила птаха, повітряної кульки, льоду, льону, льоху, пасльону, малюнок лісу; конверт з маркою журавля; картки зі словами і звуковими моделями до них; малюнки лісових меш­канців (з «секретом» — ьо): хмаринка, льон, метелик, гусінь; плакат (макет) дерева з пелюстками (з літерами); (Загадки з абетки: Навчально-методичний посібник / Упо­рядник Т. Ф. Баєва. — Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. — 72 с.).

Хід уроку

I. Організаційний момент

Звучить грамзапис пісні солов’я.

Тьох-тьох-тьох — соловей співає,

З добрим ранком нас вітає.

Чи готові до уроку?

Ручка, зошит, олівець,

Ще й маленький папірець,

Все на парті? От чудово!

Почнемо урок ми знову!

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Актуалізація опорних знань учнів

— До нас прилетіла маленька сіренька пташка. (Учитель де­монструє іграшку-пташку.) Як її звати? (Соловей) Бачите, він щось тримає у дзьобі? Це лист! Зараз подивимось, що там? (Учи­тель бере листа у соловейка й зачитує.) «Шановні учні! Запрошу­ємо вас до нашого казкового лісу! Там на вас чекають зачаровані звірі, птахи й незвичайні рослини! А чому вони зачаровані ви дізна­єтесь лише тоді, коли дістанетесь лісу!» Чи готові ви подорожува­ти? (Готові) Щоб нам дістатися чарівного лісу, треба знати правила подорожі! А для цього необхідно виконати ряд завдань! Спершу ви­значимо, як можна потрапити до чарівної країни лісу!

1 Бесіда за матеріалами уроку читання

Завдання 1. Подивіться уважно на малюнки і скажіть, що там зображено: а) дельтаплан; б) літак; в) крило; г) повітряна кулька; д) килим-літак.

Учитель пише на дошці слова: дельтаплан, літак, крило, кулька, килим-літак.

— Що спільного між цими словами? (Всі вони означають «по­літ», «рух у повітрі», й мають спільну літеру л («ел»), що позна­чає звуки: [л], [л′].) У яких словах звук [л] твердий? (Крило, ки­лим) А в яких м’який? (Дельтаплан, літак, кулька) А зараз будьте уважні! Який звук у цих словах (дельтаплан, літак, кулька.) пом’якшує приголосний [л]? Правильно, це голосний звук [і]. А що робить м’який знак? Який звук він утворює? (М’який знак — єди­на буква в алфавіті, яка самостійно не позначає ніякого звука, а вживається тільки для позначення м’якості попереднього при­голосного на письмі.)

— Молодці! Із першим завданням ви вправно впоралися! Тому кожен з вас отримує квиток до лісу! (Учитель роздає «квитки» — картки 10 × 10 см, із зображенням журавля.)

2 Гра «Знайди слово до моделі»

На кожну парту вчитель кладе конверт з маркою із зображенням жу­равля.

Завдання 2

— Подивіться, на крилах якого птаха ми полетимо? (Так, наша подорож почнеться на могутніх крилах птаха-легенди — журав­ля!) Але крила у нього не такі сильні й могутні, щоб донести нас аж до лісу. Тому ми повинні допомогти йому в цьому, з’єднавши слова

з відповідною звуковою схемою. (У конвертах учні знаходять сло­ва і звукові моделі до них, які розкладають на парті.)

Учні кожної парти працюють окремо. Діти, які виконали завдання, підводять руки.

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— Певно, ви вже здогадалися, з якою буквою ми будемо працю­вати! Так, це м’який знак! Але він не один, а разом з подружкою. Як її звуть, ви дізнаєтесь із загадки.

Чим закінчується літо, починається осінь? (Буквою о)

— Звичайно, його подружка — це буква о! Вони полюбляють хо­дити разом. У яких словах ви щойно їх зустріли? (Льод, пеньок)

— Отже, сьогодні ми будемо вчитися гарно й правильно писати буквосполучення ьо як окремо, у складах, так і в словах, і в неве­личких реченнях.

Спостереження за зміною слів зі зміною однієї букви

— Спершу знайдемо слова, що містять буквосполучення ьо. У цьому нам допоможуть слова льод, пеньок. Візьмемо слово льод. Замініть останню букву. Яке слово вийшло?

Так, з льоду, твердої замерзлої води, можна створити польову квітку з синіми пелюстками, що зветься льон. Треба лише змінити букву д на н. (Учитель виставляє малюнки з зображенням льоду, льону.)

— А ще «шматочок застиглої води», «польову квітку» можна перетворити на … спеціально обладнану яму зі східцями для збері­гання продуктів, переважно овочів і фруктів. Здогадалися, що це? Так, це погріб, або льох.

На дошці вчитель записує слова: льод → льон → льох.)

— А які слова можна утворити зі слова пеньок? Як? (Можна утво­рити слова деньок, опеньок. У першому випадку ми змінили букву п на д, а в другому — ми додали букву о й утворилася назва гриба.)

— Наша робота зміцнила крила журавля, дала йому сили, і те­пер він готовий до польоту!

IV. Фізкультпауза

Встаньмо хутко всі швиденько,

Бо тепер ми журавлі,

Летимо на своїм крилі!

Покажемо довгу шийку,

Крила довгі і граційні,

Сильні ноги, що витягнулися з підлоги.

Змах — і раз, і два,— і ми злетіли!

Летимо в повітрі чистім,

Й радієм сонцю, листю!

Все, що бачимо — чудове, гарне й різнокольорове!

От і час прийшов сідати — треба звірів лісу зустрічати!

V. Вивчення нового матеріалу

1 Графічний аналіз буквосполучення ьо

— Ось ми і дісталися казкового лісу. (На дошці з’являється малю­нок лісу, звучить спів пташок, шум дерев і дзюрчання струмочка.)

Ось ведмедик виглядає

Він нам щось розповідає:

«Усі, хто тут проживає

Знати секрет-ключ лісу має!

Бо якщо його не знати — можна у біду потрапити:

Ніде буде ні присісти, ні спочити, ні поїсти!

Ви повинні його відгадати, щоб друзями лісу стати!»

Бачте, пливе хмаринка

І несе вона сльозинки!

А вона ж непроста,

Бо секрет трима!

Цей секрет є й у квітці льону,

Що живе біля пасльону.

Ось метелик пролітає,

Гусінь-подругу він має!

Ви уважними були,

Про що нам чарівні істоти розповіли?

— Так, у кожного з лісових мешканців є чарівний ключик! І ми його знайшли! Це буквосполучення ьо.

— Поглянемо на що воно схоже? (Воно схоже на букву ю, на ніс з оком, на велосипед з одним колесом, на два ока, одне з яких при­моргує…)

2 Пояснення написання буквосполучення ьо

— Мешканці лісу кажуть: «Бачите, наш ключик непростий! Він складається аж… (пауза — учні відповідають) з двох букв, що по­єднані... (верхнім поєднанням)».

Та от трапилася біда:

Зла чаклунка Баба Яга

Зробила так, що ми забули,

Як писати букви ь і о.

І тепер не можемо ні їсти, ні пити.

Ніде нам грати й жартувати,

Бо всі місця зачаровані,

Й чарівним ключиком замуровані.

Щоб його розмурувати,

Треба вміти літери ь і о правильно поєднати!

— Діти, допоможемо мешканцям лісу навчитися гарно писати ьо? (Так)

— Порівняймо друковане й рукописне написання буквосполу­чення ьо. Чим воно схоже і чим відрізняється? (На дошці з’являється друковане й рукописне написання буквосполучення ьо.) При друкованому написанні буквосполучення ьо відсутнє від­крите поєднання літер ь і о, літери пишуться без нахилу, й малень­кий овал у літері ь закритий. Водночас рукописне написання перед­бачає відкрите поєднання ь з літерою о.

— Згадаємо, з яких елементів складаються літери ь і о. (М’який знак складається з одного елемента — короткої прямої лінії із заокругленням у вигляді овалу. А буква о — з одного елемента — овалу.)

— Яке поєднання нам потрібне? Чому? (Ці літери поєднуються відкритим поєднанням, подібно до поєднувальної лінії букви в («ве»), тому що таке поєднання є більш економним і зручним. Воно вимагає менше часу й зусиль на написання буквосполучення ьо.)

— Таким чином, щоб написати буквосполучення ьо, потрібно спершу написати м’який знак під рахунок раз-і. (Починаємо писа­ти від верхньої рядкової лінії. Ведемо коротку пряму вниз на себе. Біля нижньої рядкової лінії заокруглюємо праворуч. Торкнувшись цієї лінії, ведемо, заокруглюючи, угору. Близько середини робочого рядка заокруглюємо ліворуч.) Не доводячи до середини короткої прямої лінії, заокруглюємо, ведемо поєднувальну лінію вгору і пи­шемо малу букву о під рахунок і-раз-і. (Починаємо писати букву нижче верхньої рядкової лінії. Ведемо вгору до верхньої лінії робочо­го рядка. Торкнувшись верхньої робочої лінії, заокруглюємо ліворуч. Ведемо вниз на себе, теж заокруглюючи. Біля нижньої рядкової лі­нії заокруглюємо праворуч. Торкнувшись нижньої лінії робочого рядка, ведемо вгору до початку овалу.)

— Подивіться, чи вийшло буквосполучення ьо? (Так) Що для цього потрібно? (Поєднати букви ь і о через відкрите поєднання.)

3 Пальчикова гімнастика

Хто готовий показати,

Як потрібно гарно буквосполучення писати?

Всі готові? — Молодці!

Зробимо гімнастику для пальців,

Бо слід їх добре розім’яти

Перед тим, як писати!

Уявімо, що ми — пташки,

Дзьобик є в нас — ось такий:

Учитель показує «дзьоб» — пальці, зібрані в пучку.

Не великий, не малий.

Будемо ми ним водичку пити,

Щоб кожен пальчик був у нас ситий.

Щоб писати гарно ми змогли,

І мешканцям лісу допомогли!

Вихідне положення: пальці зібрати в пучку — це «дзьоб». Не відрива­ючи лікоть від столу, «дзьобом» торкнутися до столу. Далі — імітувати рухи птаха: узяти «воду», підняти «голову», поклацати «дзьобом».

Птах дістався до криниці,

Хоче випити водиці.

4 Письмо буквосполучення ьо

— Бачу, всі набралися сили з чарівного струмочка. Тепер ми го­тові вирушити до лісової школи письма, де на нас чекають лісові мешканці, щоб навчитися гарно писати буквосполучення ьо!

Раз — заплющте, діти, очі!

До країни чарівної ми летим.

Два — розплющте оченята!

Вже на місці ми сидим.

— Покажемо мешканцям лісу, як треба налаштуватися на ро­боту.

Зошит свій я розгортаю,

Навскоси його кладу.

Ручку я ось так тримаю.

Сяду рівно, не зігнусь.

Буду я писати вправно,

До роботи я берусь.

— Подивіться спершу на плакат з буквосполученням ьо. Що ми бачимо? Як треба писати?

1) Почнемо «очима» ми писати,

(Очима слідкують за учителем.)

Раз-і, і-раз-і — написали.

2) А тепер мокрий пензлик ми візьмемо,

Малювати ключик знов почнемо!

(Троє учнів пишуть пензликом на дошці.)

Рахуючи, ми пишемо: раз-і, і-раз-і.

(Аналіз написаних буквосполучень ьо.)

3) А тепер пташкою хоче політати ключик чарівний.

Спробуй його «спіймати» у повітрі лісовім!

(«Письмо» буквосполучення ьо у повітрі.)

4) Взяли ручки — обведемо тильною стороною зразок в зошиті: раз-і, і-раз-і.

5) Порівняння написаного.

— Подивіться, як написали буквосполучення ьо синьоокий Льон, помідор Пасльон і соловейко Тьох-тьох.

— Хто з них написав це буквосполучення без помилок? Доведіть.

6) А тепер ми можемо й самостійно «ключик» написати,

За пунктиром спершу, потім — за зразком списати.

(Письмо рядка буквосполучення ьо.)

7) Конкурс «короля й королеви».

Робота в парах: діти обмінюються зошитами, знаходять най­краще написане буквосполучення, вдягають йому корону — «це король і королева, що тримають справжній ключ лісу». І знаходять «Бабу Ягу і Чахлика невмирущого» — найгірш написане буквоспо­лучення, ставлять над ним крапочку.

8) Письмо другого рядка буквосполучення ьо.

— Перетворимо «Бабу Ягу» і «Чахлика невмирущого» на «доброго короля і королеву», написавши красиво рядок букв.

VI. Фізкультхвилинка

Ми гарненько працювали,

А тому — швиденько встали!

Будемо відпочивати,

Із зайцями лісу грати.

ЗАЙЧЕНЯТА

Сірі зайчики маленькі,

Вушка є у них довгенькі.

У лісі грались, веселились,—

Працювати вже стомились.

А щоб добре працювати,

Треба трішки пострибати.

Відпочили, розім’ялись,

Й до роботи знову взялись.

VII. Письмо складів і слів з буквосполученням ьо

1 Гра «Хто співає?»

— Тшш… чуєте, хтось співає?! (Звучить гудіння джмеля, кома­ра, тьохкання солов’я, крякання каченят.)

дзьо…., сьо…, крьо…, тьох-тьох…

Учні сприймають «спів» мешканців лісу. Після цього аналізують на­писання буквосполучень дзьо, сьо, крьо, тьох-тьох з подальшим записом їх у зошит.

2 Творча робота «Знайди слова»

— А зараз подивіться на величезне дерево, що росте посеред лі­сової галявини. На ньому живуть зачаровані Бабою Ягою слова. Розгадавши їх, ми розвіємо чари цієї злої чаклунки і повернемо лі­совим мешканцям їхні речі.

Діти розшифровують слова: льон, льод, дзьоб, сльоза, пеньок, опеньок, корольок. Учитель пояснює, що корольок — найменший птах в Україні. Льод — замерзла вода, яка у вогні не горить, у воді не тоне. Відгадавши слова, учні за допомогою вчителя придумують, кого або що вони врятува­ли, і яку користь принесли лісу. Наприклад: «Відгадавши слово сльоза, ми повернули лісовій хмаринці здатність поливати ліс цілющим дощиком». Потім учні розбирають і записують слова: пеньок, опеньок, льон, льод.

3 Робота із прописами (с. 5)

Хвилинка відпочинку

— Чудова робота! Ви прекрасно виконали це завдання, тому ми можемо трохи відпочити. Помандруймо до лісової галявини.

Раз — заплющим очі ми швиденько,

Два — підтягнемося гарненько.

Три — хто чує звуки в чистім полі?

Як шумить трава, неначе в морі!

Чотири — пора вже очки розплющувати,

Й у безмежний світ лісу вирушати.

Подивіться навкруги,

Як багато квітів!

Що за гарні квіти,

Чи ви знаєте, діти?

З’являється малюнок льону.

— Справді, це цвіте льон. Ми знаходимося в центрі самісінького поля льону. Як затишно навкруги. Легенький вітерець ніжно коли­ше блакитні квіточки! Лише одна мить — а скільки вражень! Їх нам подарували мешканці лісу за нашу плідну працю. Давайте подякує­мо їм за це диво! Напишемо листа, де розкажемо про казкове поле. А в пригоді нам стануть прописи. Відкриймо їх на с. 5 і гарно напи­шемо: «На полі льон. У льону квіти. Вони синенькі». (Разом із учи­телем учні розбирають речення і записують його у прописи.)

VIII. Підсумок уроку

— Ось ми і повернулися до класу. Щоб від подорожі залишилися не тільки цікаві спогади, а й гарні знання, друзі нам подарували лис­точки (червоний і зелений). За допомогою них ми зараз пограймо у гру: «Що я дізнався з уроку?» А для цього поділимося на команди: перший ряд — «Соловейки», другий — «Журавлики», і третій — «Корольки». Зараз визначимо, яка команда була найуважнішою й найкмітливішою. Кожному ряду я пропонуватиму запитання. Коли одна команда відповідає, решта уважно слідкують за її відпо­віддю. Якщо згодні — піднімають зелений листочок, якщо ні — чер­воний. Готові?

— Яке буквосполучення ми навчилися писати на уроці?

— Яке поєднання букв у ньому? Чому? (Відкрите, тому що воно вимагає менше часу й зусиль на поєднання букв ь і о.)

— Наведіть приклади складів із буквосполученням ьо. (Льо, рьо, дзьо, крьо, сьо)

— Які слова ви знаєте з буквосполученням ьо? (Льон, льод, льох, дзьоб, сльоза, пеньок, опеньок, польот, пасльон, корольок та ін.)

— Придумайте речення з одним зі згаданих слів. (Завдання для всіх команд)

— Зашифруйте вивчене буквосполучення у малюнках. (Пред­ставники команд виходять до дошки, де пишуть буквосполучення ьо, яке домальовують так, щоб утворився малюнок пташки, ко­машки, дерева, квітки…)

Аналіз робіт команд

— Отже, яким був наш урок? Чого ми навчилися? Що було ці­кавим, складним, веселим? З чого ми починали роботу? На вико­нання яких завдань ми витратили найбільше часу? Яке із завдань було найскладнішим? Що допомогло вам впоратися з ним? Оцініть власну роботу. Біля найвдалішого слова, написаного вами в пропи­сах (зошитах), намалюйте маленьке червоне яблучко.

Учитель оцінює роботу всього класу і кожної команди окремо, а дітям, які працювали особливо старанно, роздає картонні яблучка-фішки.

Урок 109 (читання)

Тема. Звук [б]. Позначення його буквами Б, б («бе»). Урок-гра

Мета: ознайомити учнів зі звуком [б], буквами Б, б («бе»); вчити правильно артикулювати звук, виділяти його у словах, розрізняти від схожих за артикуляцією звуків [м] і [п]; удосконалювати вміння робити звуко-буквений аналіз слів, навичку свідомого, пра­вильного та виразного читання; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, зв’язне мовлення, периферичний зір; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати пра­целюбність, бажання допомагати, любов і повагу до старших членів родини, потребу перейматися їхніми клопотами.

Обладнання: грамзапис зі звуком барабану, вітру, моря; іграшки — барабанчики, лялька-собака Бім (що одягається на руку), іграшка-білочка, горішки; числова таблиця Шульте; чарівне відерце з малюнками риби, лебедя, кульбаби, бурундучка, бабки, верби, барвінка, плакат з великою і малою літерами Б, б, таблиці «будиночки-складаночки».

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Звучить звук барабана.

До нас завітав собака Бім,

Барабан тримає він.

Раз — удар — б’є лапкою,

Стали всі ми грядкою.

Один за одним повставали,

Й увагу з собою взяли.

Два — дівчатка тихо сіли.

Й три — хлопців запросили.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаймо,

І урок розпочинаймо.

— Собачка Бім у нас сьогодні буде почесним гостем. Він буде спостерігати за вашою роботою. Найактивнішим, найпрацьовиті­шим учням він даруватиме свої подарунки (іграшки-барабанчики).

— Доброго ранку, любі діти! Я песик — Бім! Я загубився і тепер не можу потрапити до себе додому. Я знаю, що мій хазяїн Борис також навчається у 1 класі. Він буде вам дуже вдячний, якщо ви допоможете нам знайти одне одного.

— Діти, допоможемо Біму знайти свого хазяїна? (Так) Ой, по­дивіться, до нас на урок ще хтось завітав! Це білочка з лісовим го­рішком.

Голос білочки. Добрий день вам, діти! Мої горішки непро­сті. Вони допоможуть вам знайти хазяїна Біма. Треба лише викона­ти кожне завдання, що міститься в кожному з них.

II. Мовна розминка

1 Числова таблиця Шульте

— Перший горішок дарує гру на уваж­ність! (Учитель «відкриває» горішок і читає: «Стукаючи олівцем, знайдіть усі числа від 1 до 10».) Лише уважні дітки зможуть стати справжніми дослідниками й розвідниками на нашому уроці.

2 Промовляння складів на одному диханні під рахунок 1-2-3-4-5

— З першим завданням усі вправно впорались. У завданні дру­гого горішка ховається тема нашого уроку. Промовимо такі склади на одному диханні: мі-ме-ма-мо-му; пі-пе-па-по-пу; бі-бе-ба-бо-бу.

— Які приголосні звуки ми щойно вимовили? ([м], [п], [б])

— Як вони утворюються? (Зімкненням губ й раптовим видихом повітря)

— Чим вони відрізняються? (Звуки [п] і [б] відрізняються між собою за дзвінкістю: [п] — глухий, голосові зв’язки не змикають­ся, [б] — дзвінкий, голосові зв’язки змикаються; від звуку [м] при­голосні [п], [б] відрізняються тим, що при їх вимові видих відбу­вається через ротову порожнину, в той час як при вимові звуку [м] видих відбувається через ніс.)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Отже, сьогодні на уроці ми вивчатимемо звук [б] та літеру, якою його позначають на письмі. Навчимося правильно читати склади, слова, речення і навіть тексти з цією літерою. І своїми знаннями допоможемо нашому другові Біму знайти свого хазяїна.

IV. Підготовка до ознайомлення з новою буквою.

Робота над звуком [б]

1 Повторення вивчених скоромовок

— Ми повинні чітко розрізняти звук [б] від його друзів — звуків [м], [п]. А для цього згадаймо скоромовки зі звуками [м] і [п].

Учні розповідають скоромовки.

Ти, малий, скажи малому

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже.

• Кричав Архип,

Архип охрип,

Не треба Архипу

Кричати до хрипу.

• Лежить п’ять п’ятаків.

На кожному п’ятаку

Ще по п’ятаку.

• Пильно поле пильнували,

На перепелів полювали

2 Орфоепічні вправи

— Завдання другого горішка ми виконали. Поглянемо, що нам приготував третій горішок. (Учитель «відкриває» горішок і читає.)

— А в цьому горішкові ховається справжня народна творчість — чистомовки і скоромовки з буквою, царицею нашого уроку.

1) Чистомовка

— Вчимося чітко й виразно вимовляти звук [б].

Учитель:	Учні:
У лісі гриби — Грали на трубі — Виросла верба — Дятел дуб довбе —	би-би-би. бі-бі-бі. ба-ба-ба. бе-бе-бе.

2) Конкурс на кращого скоромовця

— А зараз будемо промовляти скоромовки повільно, а потім усе швидше; тихо, потім голосніше. (Учні називають слова зі звуком [б], який добре чути у скоромовках.) Ось послухайте, які веселі скоромовки нам дарує білочка.

Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

Бив баран у барабан,

А бобер — у бубон.

Натомилися обидва

Більше бить не будуть.

— У яких словах звук [б] зустрічався двічі? (Баба, біб, бобер, бо­бренята, бублики, бубон)

3 Звуковий аналіз слів зі звуком [б]

— Зробимо звуковий аналіз слів біб, бублики, бобренята.

До дошки виходять троє учнів, які роблять звуковий аналіз запропо­нованих слів. Решта учнів в цей час відгадують загадки.

4 Відгадування загадок

— Подивимось, що заховано у четвертому горішкові. Чарівне відерце із загадками! Відгадуємо загадку й витягуємо відгадку.

У лусці мої боки —

Вони холодні та слизькі.

Плавать можу досхочу,

Та усе життя мовчу. (Риба)

• Ця птаха тендітна та сильна,

Пливе вона в річці повільно.

Шия довга, наче спиця,

А постава, як в цариці. (Лебідь)

• Лист зелений не пропав,

А під снігом задрімав,

Щоб у синю сукню

Одягнуть весняну днину. (Барвінок)

Проливала дрібні сльози

Молода дівиця.

Полоскала довгі коси

У чистій водиці. (Верба)

• Він живе у норах, друже,

хоч на білку схожий дуже:

в смужку спинка і бочок.

Звуть його... (бурундучок).

• Вертоліт такий маленький

сів на квітку золотеньку.

Усміхнулася кульбабка:

— Завітала в гості... (бабка).

Квітень жовту фарбу взяв,

І мене розмалював,

Із-під пензлика розквітли,

наче сонце, диво-квіти. (Кульбаба)

V. Ознайомлення з буквами Б, б («бе»)

1 Аналіз будови, порівняння великої і малої літер Б, б («бе»), запам’ятовування назви літери та її місця в касі букв

М’який знак собі з дощок

Змайстрував зручний дашок.

Можу йти тепер далеко

Не страшні дощі і спека! —

Подивився знак в люстерко —

І в очах йому померкло:

Він впізнать не міг себе,

Схожий був на букву «бе».

• Подивись, прошу тебе:

Ключ в траві, як буква «бе»!

Тут веселик проходив,

Ключ від азбуки згубив.

— Заплющте очі й уявіть, на що ще схожа буква «бе»? (Буква Б («бе») схожа на букву Г («ге») з животиком, на літеру Е, яку тре­ба ще домалювати, на цифру 5, на перевернуту цифру 9, на праску, на половинку яблучка і т. ін.)

— Крім того, ця літера є ключиком-підказкою, який допоможе нам знайти хазяїна Біма. І для цього нам потрібно вміти ним корис­туватись.

2 Утворення та читання складів з буквами Б, б («бе»)

— А ви знаєте, що замки можуть говорити? Ні? А давайте спро­буймо за допомогою магічного ключика «бе» почути слова замків!

(Ба, Бо, Бу, Би, Бі, Бе, аб, об, уб, иб, іб, еб; Бро, Бру, Бре, Бри, Бра, Брі, орб, урб, ерб, ирб, арб, ірб; Вбі, Вбе, Вба, Вби, Вбо, Вбу, ібв, ебв, абв, ибв, обв, убв.)

Раптом звучить грамзапис сильного вітру, вчитель прибирає «будиночки-складаночки».

— Діти, до нашого класу завітав вітер. Він сповіщає про те, що нам час зробити невеличку розминку. Встаньмо, привітаймо його.

VI. Фізкульхвилинка

Сильний вітер до землі Гне дерева молоді, А вони ростуть, міцніють, Вгору тягнуться, радіють.

(Присідають.) (Піднімаються.) (Стають навшпиньки,) (Руки тягнуть вгору.)

VII. Робота з Букварем (с. 76–77)

1 Читання складової таблиці. Зіставлення звуків [п] — [б]

— Відкрийте Букварик на с. 7 і 6. Подивіться, хто тут нас зустрі­чає? Так, це наші друзі — собака Бім й білочка Пімка. Вони спереча­ються, який звук сильніший — [б] чи [п]. Давайте їм у цьому допо­можемо. Прочитаймо склади, що виділені кольором сонечка.

Учні читають склади спершу голосно, повільно, потім все тихіше і ти­хіше й швидше. Доходять висновку, що у царстві Шуму перемагає звук [б], тому що він яскравіше й гучніше звучить, а в царстві Тиші перемагає звук [п], а звук [б] зникає й перетворюється на глухий [п].

2 Читання пар слів з буквами «бе», «пе». (Гра «Би-ки-пики-бік-і-пік»)

— Білочка з Бімом дякують вам за допомогу й пропонують по­грати в гру, яку вони дуже полюбляють: «Би-ки-пики-бік-і-пік». У цю гру полюбляють грати й слова з царств Тиші й Шуму. А чому вони її так любляють, ви й самі здогадаєтесь, побачивши й прочи­тавши пари слів з буквами «бе», «пе».

Учні читають пари слів, характеризуючи їх за значенням і за звучан­ням. Виконують звуко-буквений аналіз слів рибка — ріпка.

3 Гра «Слова ховаються» (звуко-складовий і змістовий аналіз пар слів)

— Які ви молодці! За те, що ви були уважними, кмітливими й розумними, Бім і Пімка дарують свою найпотаємнішу гру: «Сло­ва ховаються».

Учні працюють у парах. Кожна пара вставляє пропущені букви у сло­ва, знаходять пари слів, що відрізняються лише однією буквою; а потім одне одному розповідають, чим відрізняються пари слів: білка — балка, бинт — бант, зебри — зубри. З однією парою слів учні складають фантас­тичне речення, яке репрезентують всьому класові. На дошці записують схему найцікавішого речення.

VIII. Фізкультхвилинка

Звучить грамзапис пісні вітру, моря.

— Хто-хто знову завітав до нашого класу? Так, це знову вітер, він хоче перенести вас до моря й погратися з вами у хвилі.

НА МОРІ

Хвилі бавляться та б’ються, Наче неслухи-хлоп’ята.	(Роблять хвильові рухи руками перед собою, зліва направо і навпаки.)
I стрибають, і сміються: Вітер їм лоскоче п’яти.	(Стрибають.)
Вгору, вниз і знову вгору Підганяє дужий вітер.	(Руки вниз — вгору, очима слідкують за рухами.)
Розгойдав він ціле море, Як же хвилям не радіти!	(Розводять руки в сторони,усміхаються.)

IX. Опрацювання тексту «Великі друзі» (с. 77)

1 Хвилинка фантазії

— І знову ми у класі. А що на нас чекає? Розгорніть Букварик на с. 77. Розгляньте малюнки і прочитайте заголовок до тексту. Як ви гадаєте, про що він? (Відповіді учнів.) Цей текст допоможе нам знайти хазяїна Біма. Поволі ми наближаємося до відгадки.

2 Слухання тексту «Великі друзі»

— Послухайте текст і скажіть, про яких друзів йдеться у тексті?

Після первинного прослуховування тексту учні відповідають на запи­тання:

— Щойно ви почули історію нашого друга Бімки. Давайте зга­даємо з вами, як він потрапив до хлопчика?

Учні за допомогою вчителя переказують текст.

— Як звати бабусю? Як звати онука? Що попросив у бабусі Бо­риско? Чи виконала бабуся прохання онука? А чому? Як ви вважа­єте? Ви любите своїх бабусь? За що? Бабуся — невтомна бджілка, заради своїх онуків поділиться останньою краплиною води. Скіль­ки вона пережила, а залишається ніжною, щирою!

— Скажіть, хлопчик зрадів, коли одержав свій подарунок? Як хлопчик назвав собаку? Хто ж великі друзі? А зараз уявіть себе на місці хлопчика. Як би ви віддячили бабусі за такий безцінний по­дарунок?

— Як ви гадаєте, чому оповідання має назву «Великі друзі»? Які інші заголовки можна до нього дібрати?

3 Словникова робота

Учитель з дітьми читає слова спершу тихо, по складах, а потім голосніше, цілими словами.

Бабусенько, попросив, подарувала, будь ласка, бабуся.

4 Читання першого й другого абзаців методом додавання (вчитель зачитуєпочаток речення, а діти завершують його)

5 Читання «ланцюжком»

6 Вибіркове читання

— Зачитайте, що попросив онук у бабусі?

— Про що розповідає третє речення? (Учні зачитують.)

— Чи зрадів Бориско подарункові?

— Які друзі Борис і Бім?

7 Гра «Павутинка-плутанинка»

Учитель змінює одне слово в реченні, діти знаходять помилку. Напри­клад:

— У бабусі Марини був онук Богдан. «Візьми собі, бабусенько, собачку»,— сказав онук. Бабуся зраділа. Вона назвала собаку Бо­бом. Тепер бабуся із Бобом — великі друзі.

8 Анаграми

аббуся нябуба

— А як ви називаєте своїх бабусь?

9 Побудова асоціативного куща

— Про що ви згадуєте, коли я промовляю слово бабуся?

X. Підсумок уроку

— Знов ми чуєм «бам-бам» —

Це наш Бім б’є в барабан.

Він нам вдячний за роботу!

І за щирую турботу!

Бо тепер він точно знає,

Де шукать свого хазяїна!

У бабусі, на печі,

Бо той любить їсти бабусини калачі!

«Гав! Гав! Дякую вам дуже!

Ви тепер мені справжні друзі!»

Щоб урок пройшов не марно, ми спитаєм в Біма гарно:

Що сподобалось найбільше,

Що було найцікавіше?

Яку букву вивчили сьогодні?

З яким звуком її сплутать можна?

Що ми встигли за урок?

Чим допомогли ми й що зробили?

По черзі учні «вдягають» Біма на палець, уявляючи себе собачкою, і розповідають свої враження від уроку.

— На згадку кожному з вас Бім дарує маленький барабанчик. Він вам ще знадобиться на уроці музики, коли будемо відбивати ритм. А білочка Пімка дарує ось ці гарні кольорові квадратики папірців. А знаєте для чого? Ми зробимо з них маленькі квіточки. А як ви дума­єте, кого ж ми уквітчаємо ними? (Бабусь, матусь, своїх рідних)

Додаток

1 Скоромовка «Барабан»

Барабанчик Бухав, бухав. Барабанив я І слухав. А бабуся каже: — Досить!

Бач, Богдан Побухать просить! — Дав я брату барабан — Барабанить хай Богдан.

2 Прочитайте скоромовку, спираючись на приголосні звуки

БоБР ДоБР До БоБРяТ

3 Розфарбуйте ті предмети, у назві яких зустрічається звук [б].

Урок 110 (письмо)

Тема. Письмо рядкової букви б («бе»), складів, слів із нею. Розвиток зв’язного мовлення. Складання усної розповіді за малюнком. Урок-гра

Мета: вчити учнів писати малу букву б («бе»), зіставляти схоже й відмінне у її елементах з іншими буквами, з’єднувати її в склади та слова; вчити учнів складати розповідь за малюнком, будувати зв’язні висловлювання, збагачувати словниковий запас; за­кріплювати вміння розпізнавати наголошені та ненаголошені склади; показати, що зі зміною наголосу у слова може змінитися значення; удосконалювати вміння робити звуко-буквений аналіз слів; розвивати пізнавальний інтерес до орфографії, каліграфії й орфоепії; спостережливість, волю, уміння зіставляти; виховувати в учнів охайність, уважність, бережливе ставлення до природи, прищеплювати любов до праці, бажання допомагати одне одному.

Обладнання: грамзапис звуків труби, грому, гудка автомобіля, бекання баранця, шелесту листя; та­блиця «Пиши правильно»; таблиці з планом роботи на урок; малюнки із зображенням барвінку-квітки й хлопчика-барвінка, бобра, бегемота, броду, бузька, білки, автомобіля Макквіна, боровика, горобчика, кульбабки, незабудки, барашка, барбарису, берези, бабки, риби; фішки для побудови звукових моделей; мікрофон (гілка бобра).

Хід уроку

I. Організаційний момент

Бубонить і дзвенить весело труба:

Тра-ра-ра, тра-ра-ра!

Урок наш починать пора.

Наш урок сьогодні — гра,

Тож зустрінути пора

Гостя нашого з казок, із легенд та із пісень.

— Сьогодні до нас на урок завітав незвичний гість. А хто він, ви здогадаєтесь, відгадавши загадку.

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає.

Хоч мороз усе побив —

Його не займає... (барвінок).

Учитель дістає іграшку або малюнок Барвінка-хлопчика.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Барвінок. Я прийшов до вас, бо знав, що сьогодні урок ви присвятите моїй улюбленій рядковій букві «бе», яку ви будете вчи­тися гарно писати, складати не тільки склади й слова з нею, а й цілі

речення. Але я прийшов не один. Зі мною — моя команда. А хто вони, ви дізнаєтесь із загадок.

Я — гризун, живу на річці,

Маю великі я різці.

Ними дерева підгризаю,

З моїм густим хутром не замерзаю. (Бобер)

• Летів птах через дах,

Сів на воротях у червоних чоботях.

Які ноги заввишки,

Такий ніс завдовжки.

Хату на хаті має,

Усім жабам рахунок знає.

На вершку палати хатина,

А там пан високий. (Лелека, бузько, бусол)

• З гілки на гілку стриба, як комашка,

Легка й моторна, та проте не пташка. (Білка)

• Із найперших своїх днів

Я — найбіліший із грибів.

По властивостях я цінний,

Лікар від хвороб відмінний.(Білий гриб, дубрівник, боровик)

• Крильця прозорі в цього вертоліта,

Над нами літає він майже все літо.

Для нього посадочна смужка — кульбабка,

А цей вертоліт — звичайнісінька… (бабка).

• У лусці мої боки —

Вони холодні та слизькі.

Плавать можу досхочу,

Та усе життя мовчу. (Риба)

• Маленький хлопчик у сірій свитці.

По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

• Квітень жовту фарбу взяв

І мене розмалював,

Із-під пензлика розквітли,

Наче сонце, диво-квіти. (Кульбаба)

• Росте на наших луках

Квітонька дрібна,

Дала їй сині очі

Ненечка-весна.

От пройде біля неї

З усміхом хто-небудь,

Услід тихенько квітка

Промовить: «Не забудь». (Незабудка)

Барвінок. Мешканці моєї країни принесли вам цікаві завдан­ня. Порахуйте, скільки їх? (9) Отже, нам треба виконати 9 завдань. За кожне виконане завдання ви отримаєте кольорову фішку.

1. Подивимось, що нам підготував бобер.

У бобра — табличка.

— Тобто, ми ознайомимося з новими словами й згадаємо про букву «бе» і звук [б].

2. Яке ж завдання в лелеки, бусола?

Учитель показує зразок звуко-буквеного аналізу слів; разом з учнями міркують, які знання їм знадобляться.

3. Що приготувала білочка?

Учні з’ясовують, що потрібно ознайомитися з новою рукописною ряд­ковою буквою б («бе»). Для цього треба розглянути нову букву, проаналізу­вати її елементи, порівняти з відповідною друкованою літерою, зіставити з відомими рукописними буквами.

— Виконаємо добре це завдання — на нас чекає сюрприз.

4. А гриб-боровик приготував нам розповідь про те, як потрібно писати рядкову букву б («бе»). А потренуймося писати ми разом з бабкою і рибкою.

5. Учні дивляться на малюнок горобчика і кажуть: «З горобчиком зробимо пальчикову гімнастику».

6. Разом з кульбабкою підготуємо руку до на­писання букви «бе».

7. З блакитними незабудками навчимося писати літеру «бе» само­стійно.

8. Що потрібно ще зробити, щоб навчитися писати? (Навчитися писати букву окремо, поєднувати її в складах, словах, реченнях.)

9. А останнє завдання — від самого Барвінка. Треба розповісти про птаха бузька. Після розповіді на нас чекає справжній сюрп­риз від самого бузька. Він розповість вам цікаву історію про те, як йому довелося лізти в пащу вовка.

Бачите, як багато завдань нам треба виконати. А для цього по­трібні ваша активність, увага, старанність.

III. Актуалізація опорних знань учнів

1 Бесіда за матеріалами уроку читання. Словникова робота

— Прослухайте розповідь про друга бобра. Запам’ятайте і полі­чіть слова зі звуками [б].

Бродом брів бобер до хати,

Букву «бе» ніс бобренятам.

Ось вона, як бегемотик,

Отакий товстий животик.

Усього 7 слів зі звуком [б]: бродом, бобер, букву, «бе», бобреня­там, бегемотик, брів.

— Охарактеризуйте звук [б]. Якою буквою його позначають на письмі?

— Що означає слово брід? (Брід — неглибоке місце у водоймі, яким можна йти пішки.)

— А хто такий бегемот? (Бегемот, гіпопотам — велика твари­на, що живе в Африці і проводить більшість часу в воді, де ховаєть­ся від сонця вдень.

На сьогодні бегемот — найнебезпечніша тварина для людини в Африці. Хоча бегемоти й не хижі тварини, вони можуть вбити або важко покалічити будь-кого своїми зубами, й роблять це (з пе­реляку) частіше за левів чи інших хижаків.)

— Пригадайте ще птахів, тварин, у назві яких зустрічається звук [б]. (За допомогою «мікрофону — гілки бобра» учні називають по од­ній живій істоті: борсук, білка, собака, зубр, бик, баклан та ін.)

2 Звуко-буквений аналіз слів бузок, бузько

— А хто це до нас завітав? Він бузок на стіл поклав!

На дошці зашифроване слово:

(Бузько)

— Це священний птах нашої України, символ щастя, благопо­луччя і миру. (Учитель демонструє малюнок із зображенням бузь­ка.) Це ж лелека. У народі його називають бусол, чорногуз, боцюн, бузько.

Бузько. Коли я був зовсім маленьким, моя мати поклала мені квітку бузка. І сказала, щоб я її беріг, бо її ім’я схоже на моє. Але я птах, а бузок — квітка-кущ. Я вже дорослий і ніяк не можу збаг­нути, що спільного і відмінного у наших іменах?

— Допоможемо бузькові? А для цього нам потрібно зробити звуко-буквений аналіз слів «бузок» і «бузько».

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Графічний аналіз рядкової букви «бе»

Білка. Подивіться на букву «бе» і знайдіть у ній мене. (Учитель демонструє рукописну літеру «бе», а по­ряд — додає малюнок цієї літери в образі білки.)

— З яких елементів складається буква «бе»? Який із них ми ще ніколи не писали?

— Зіставте друковану і рукописну букви («бе»). (Учні порівнюють літери.)

— Знайдіть у рядку «зайву» букву.

— Чим подібні букви б («бе») і в («ве»)? Які ще букви мають такі ж елементи, як і літера б («бе»)?

— Що вам нагадує буква «бе»? На що вона схожа? (На саксо­фон, обернену шістірку, вишеньку, роги буйвола, білочку, свисток, люльку, самокат, ополоник і т. ін.)

Раптом звучить гудок автомобіля.

— Діти, до нас заїхав автомобіль з мультфільму «Тачки». Це сам блискавка Макквін!

Макквін

Бі-бі-бі — ви мене не забудьте!

Чуєте, як сигналю я до вас!

З букви «бе» мене ви намалюйте,

І почуєте мій бас!

Учні виконують роботу на альбомних аркушах.

— Зараз з букви «бе» намалюймо блискавку Макквіна. Це дуже просто. Тільки треба взяти в руку відразу два олівці. Спочатку ро­бимо колеса, потім капот зробили. Не забудьмо про колеса задні. А тепер зробимо так, щоб звук «бі» всі почули! Намалюємо ми ві­тер, що розносить звук автомобіля: «Бі-бі-бі-бі-бі».

Звучить звук автомобіля.

— «Бі-бі-бі» — радісно співає Макквін, бо ви чудово впоралися з його завданням.

2 Пояснення принципів написання рядкової букви «бе»

1)      Розповідь боровика про написання рядкової букви «бе»

Боровик. Будьте уважні! Мала буква б («бе») складається з двох елементів: овалу і прямої лінії з плавним поворотом праворуч угорі.

— Починаємо писати нижче верхньої рядкової лінії. Ведемо вгору до верхньої лінії робочого рядка. Заокруглюємо ліворуч. Ведемо вниз на себе, теж заокруглюючи. Біля нижньої рядкової лінії заокруглюємо праворуч. Ведемо пряму лінію вгору за верхню рядкову до верхньої міжрядкової лінії з плавним поворо­том праворуч по верхній міжрядковій лінії на ширину букви и.

Літеру пишемо під рахунок і-раз-і, два-і.

2) Письмо букви «бе» у повітрі разом з бабкою

— До нас бабка прилетіла й до мене на руку сіла. Вона хоче нам сказати: «Навчіть і мене букву «бе» писати». Давайте їй у цьому допоможемо. (Учні з вчителем імітують політ бабки й у повітрі «пишуть» літеру «бе» з коментуванням дій під рахунок: «І-раз-і, два-і».)

3) Письмо букви «бе» мокрим пензликом з рибкою

Три учня працюють біля дошки, решта — на маленьких дощеч­ках, що швидко висихають. Вони пишуть пальцем, який змочують у воді. Після цього аналізують написане на дошці й у себе.

3 Пальчикова гімнастика з горобчиком

ГОРОБЧИК ЛЕТИТЬ

Вихідне положення: руки розташувати перед собою (долонями до себе). Великі пальці сплести — це «голова» горобчика. Решта пальців — «крила». Помахати ними.

У небі горобчик летів,

На галявину присів.

(Помахати «крилами».)

Посидів, відпочив,

Й до гніздечка полетів.

(Притиснути долоні до себе.)

4 Письмо рядкової літери «бе»

1) Підготовка руки до написання букви «бе»

— А зараз — завдання від кульбабки. Розгорніть прописи на с. 6, складіть барабан, з’єднавши усі пунктирні лінії, й потренуйте­ся у письмі елементів букви «бе» на першому робочому рядку.

2) Письмо літери б («бе»)

— За добру роботу кульбабка вам дарить ось цей букет квітів.

Учитель розкладає кожному на парту малю­нок з буквами «бе».

— Подивіться на нього і скажіть, що ці­кавого ви помітили? Так, у ньому ховається буква «бе». Знайдіть її та обведіть.

— Ви чудово впоралися з цим завданням! Тепер ви зможете впоратися із завданням блакитних незабудок.

У прописах знайдіть другий робочий рядок. Уважно обведіть лі­теру «бе» за пунктирними лініями, запам’ятайте кожен рух і про­довжте писати літеру «бе» самостійно.

Учитель задає ритм: «І-раз-і, два-і».

— Знайдіть королеву букву «бе» і вдягніть їй корону.

— Які розумнички! Тепер ви не забудете, як гарно і правильно писати букву «бе».

5 Письмо складів із літерою б («бе»)

Звучить грамзапис грому і «бекання» баранця.

— Грім і блискавка теж хочуть, щоб ви їх не забули. Подивіться на четвертий рядок. Яке буквосполучення вони хочуть, щоб ми на­писали? Яке поєднання? (бл — нижнє поєднання) А баранець що нам каже? (бе — нижнє поєднання)

— А про кого треба згадати на п’ятому і шостому рядочках? (Відповіді учнів. Аналіз написання поданих буквосполучень.)

6 Письмо слів з літерою б («бе»)

— А чудовий барбарис хоче нас плодами пригостить. Треба сісти рівно, струнко й маленькі слова з літерою «бе» написати гарно. Прочитайте слово «барбариска».

Слово — на дошці.

Які слова-плоди з літерою «бе» ховаються у ньому? (Риба, раб, краб, бик, бак, бар) Запишемо слова риба, бик, кран на третій ря­дочок.

Учні аналізують написання слів.

7 Письмо речень з літерою «бе»

Хвилинка-розминка

Звучить шелест листя.

— Що ми чуємо? Хто шумить? Це ж березонька струнка. Привітаємо її вмить!
Станьмо, мов берізки,	(Учні встають і тягнуться до стелі.)
Пошелестімо листям.	(Руки вверх підняли і помахали.)
Будемо ми її вітати	(Нахили: вправо — вліво.)
Й веселим вітром зустрічати.	(Покружляли і на місця своїпосідали.)

— На березі хтось сидить. І вона не знає: «Чи бобер то, чи то біл­ка?» Допоможемо берізці розібратися у цьому? Прочитаймо остан­ні два рядки у прописах. (Учні читають, аналізують написане. Порівнюють речення між собою; з малюнком, поданим у прописі; записують речення.)

V. Фізкультхвилинка

Час прийшов відпочивати:

Треба всім нам встати.

Будемо з бузьком ми грати

І його демонструвати.

Ходить бузьок по воді — Чап! Чап!	(Імітують ходіння по воді бузька: висо­ко й граційно піднімають ноги, нахиля­ються й руками їх обнімають.)
Ловить жабок по одній — Хап! Хап!	(Імітують ловлю жаб.)
Перелякані жабки —	(Присідають й високо підстрибують.)
Ква! Ква!	(Широко відкривають рот.)
Поховались під листки —	(Присідають, ховаючи голову під руками.)
Раз! Раз!	(Випрямляються й тягнуться до неба.)

VI. Розвиток зв’язного мовлення учнів

1 Бесіда про бузька

— Щойно кожен із вас був великим птахом — бузьком. Відчу­ли, скільки мужності, чарівності, поважності ховається в цьому створінні! Подивімось на малюнок бузька й складемо розповідь про цього білого птаха.

— Хто це? Як ще називають його у народі?

— Яка в нього голівка? Очі? Дзьоб? Шия? Крила? Хвіст? Ноги?

— Де він живе? Чим живиться?

— Який він?

2 Складання розповіді про бузька

Це лелека. У народі його ще називають бузько, бусол, боцюн, чорногуз. Цей великий птах має довгу шию, великий червоний дзьоб і довгі червоні ноги. У нього біле пір’я. Лише кінчики крил і хвіст чорні. Живе у лісі, біля річки. Живиться бабками, жабами, зміями. Він добрий і приносить людям щастя.

3 Бесіда за казкою «Вовк і бузько»

— Бузькові дуже сподобалася ваша розповідь про нього. І він вирішив розповісти цікаву історію про те, як йому довелося в пащу вовка лізти. Ця подія сталась з ним зовсім недавно. Ось, послухай­те. Але будьте уважні, не пропустіть слова зі звуком [б]! Потім їх назвете.

Вовкібузько

Було то давно. Обгризав вовк кістки, і одна застрягла у нього в горлі. Вовк страшенно мучився, страждав і, напевно, вмер би, якби йому на поміч не прийшов бузько.

— У тебе така довга шия і такий довгий ніс,— прохрипів вовк, побачивши бузька.— Лиш ти один можеш дістати кістку з мого горла і врятувати мене від погибелі. А потім я віддячу тобі, дам ве­лику нагороду.

Стало бузькові жаль вовка, засунув він свій довгий дзьобик йому в горло і витягнув кістку.

— Яку ж ти тепер винагороду даси мені за мою послугу? — за­питав бузько.

А вовк відповів.

— Я дозволив тобі влізти в мою пащу — це перше. А друге — я до­зволив тобі вибратися звідти. Яка ж може бути краща нагорода?

Учні називають слова зі звуком [б]: було, би, якби, бузько, побачивши, бузька, погибелі, тобі, бузькові, дзьобик, вибратися. Учні міркують, чи правильно зробив бузько, і як би вони вчинили на його місці.

— Отже, справжнє щастя — щастя від того, що ти зміг допомог­ти комусь, зробив добру справу. За це тобі віддячить саме життя. Мужність, хоробрість, готовність завжди прийти на допомогу — величезний скарб, який ми не повинні ховати десь за пазухою, а на­впаки — примножувати своїми добрими вчинками.

VII. Підбиття підсумку уроку та результатів гри

1 Гра «Мікрофон»

Час прийшов урок кінчати.

Треба гостям нагадати:

З якою буквою працювали?

Що нового дізнались?

Що виходило найкраще?

З чим ще треба працювати,

Щоб гарно наступний наш урок почати?

2 Оцінювання учнями власної діяльності на уроці за кількістю отриманих фішок

Учень, який набрав до 4 фішок отримує «Старайся», 5–6 фі­шок — подяку «Добре!», 6–8 фішок — «Молодець!», 9 і більше (за додаткові завдання) — «Розумничок! Розумничка!»

Фішки можуть бути у вигляді зашифрованих слів з буквою б, або малюнків, де «сховалася» ця літера, щоб учні самі захотіли зро­бити подібні малюнки.

Урок 111 (читання)

Тема. Повторення вивченого про букви Б, б («бе») та звук [б]. Формування навичок читання на основі тексту «Білки»

Мета: закріпити знання про букви Б, б («бе») та її звукове значення; формувати навички читання; розвивати усне мовлення учнів; виховувати бережливе ставлення до тварин.

Обладнання: предметні малюнки тварин, дерева, телеграма, картка з буквами Б, б («бе»), картки із завданням від звірів, торбинка із горішками, картка зі словами в колонках, картки зі словами для словникової роботи та їх значеннями, для індивідуального користування — фішки для позначення звуків.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Дзвінко пролунав дзвінок,

Всіх покликав на урок.

Тож сідайте всі в рядок —

Починається урок.

II. Повторення вивченого матеріалу

1 Бесіда

— З якою буквою ми ознайомилися на минулому уроці? (Із бук­вою «бе»)

— Який звук позначає ця буква на письмі? ([б])

— Назвіть слова з цією буквою. (Білка, бинт, бік, зуб...)

Учитель вивішує малюнки слів.

2 Звуко-буквений аналіз деяких слів

Окремі учні роблять його на дошці, решта — викладає на партах, учи­тель контролює.

(Банан, білка, баклажан, зуб)

III. Мотивація навчальної діяльності

На дошці — п’ять дерев з малюнками, перегорнутими до дошки. На одному з них — малюнок білочки.

— Сьогодні зранку до школи прийшла телеграма. Її прислали звірі з казкового лісу. Вони звертаються до вас, діти, з проханням знайти Білочку, яка заховалася на одному із дерев на галявині. До­поможемо їм? (Так)

— Але шлях у лісі складний, а допомагати нам будуть різні зві­рі, які живуть там. Вони будуть приносити нам завдання, і лише один із них знає, на якому дереві сховалася Білочка.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Що ж, вирушаймо у дорогу. А темою сьогоднішньої подорожі буде повторення вивченого про букви Б, б та звук [б]. Ми будемо по­казувати звірям, як ми вміємо читати, гарно висловлювати свою думку і міркувати.

V. Робота над матеріалом уроку

1 Бесіда

— Хто знає, які звірі живуть у лісі? (Ведмідь, лисиця, вовк…)

— Відгадайте загадку — і дізнаєтеся, хто перший прийшов нам на допомогу.

Сірий, зубастий,

По полю блукає,

Ягнят шукає. (Вовк)

— Правильно. Вовк приніс нам завдання. Він хоче перевірити, як ви вдома читали текст «Великі друзі».

2 Читання учнями тексту «Великі друзі» (Буквар, с. 77)

— Вовчик вас хвалить і говорить, що ви добре приготували чи­тання тексту. Давайте запитаємо у нього, чи знає він, за яким дере­вом сховалася Білочка. (Запитання дітей.)

— Вовчик не знає, де Білочка. Але знає точно те дерево, де біло­чки не може бути. Каже, що нам потрібно пройти трішки далі. (Учитель знімає одне дерево з дошки.)

Вирушаймо в дорогу. Назустріч нам іде інший звір, а який саме, відгадайте.

Влітку любить полювати,

А узимку — в лігві спати.

Як зачує він весну,

Прокидається від сну. (Ведмідь)

— Так, це Ведмедик. І він також має для нас завдання. (Учи­тель вивішує на дошку колонки слів із Букваря, с. 78.)

Брели

Брести

Побрести

Побродити

Брід

Бавились

— Давайте правильно прочитаємо ці слова.

3 Читання слів учнями

4 Словникова робота

— Які слова вам незрозумілі? (Відповіді учнів.)

• Брід — мілке місце річки, озера, де можна перейти чи переїхати на протилежний берег.

• Бродити — повільно ходити без певної мети; блукати.

• Бавитися — гратися в якусь гру; розважатися, весело проводи­ти час.

— Ведмедик хоче, щоб ви склали з цими словами речення.

5 Складання речень з деяким словами (на вибір учителя)

Ми довго бродили дрімучим лісом.

Мій братик з Оленкою бавилися на подвір’ї.

— Ведмедик дякує вам за добру роботу і забирає ще одне дерево.

— Ще один наш помічник — це дивний звірок, круглий, мов клубок, голки в нього стирчать, спробуй його взяти. Хто це такий? (Їжачок)

— Їжачок пропонує нам пограти в гру «Швидкий ротик», ви­вчити скоромовку про його близьких друзів. Він хоче подивитися, чи вмієте ви правильно промовляти слова, не заплутуючись.

Скоромовка записана на дошці.

Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.

6 Розучування скоромовки

— Ми трішечки стомилися, тому Їжачок, дякуючи нам, приби­рає одне дерево і пропонує нам відпочити.

7 Фізкультхвилинка

Щось втомились ми сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки,

І зроби чотири скоки.

Ось так, ось так, ось так!

Плесніть у долоньки раз.

За роботу! Все гаразд.

— І прийшов час, щоб зустріти останнього нашого лісового жи­теля.

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її… (лисиця).

— Лисичка хоче подивитися, чи вміємо ми правильно інтонува­ти речення і відповідати на питання. А щоб нам легше було відпо­відати на ці запитання, Лисичка намалювала нам малюнок.

8 Робота за підручником (с. 78)

Читання учнями питальних речень і добір повної відповіді до них, ко­ристуючись малюнком Лисички.

— За вашу гарну працю Лисичка прибирає останнє дерево. (За­лишається дерево, де знаходиться Білочка.)

— Ось ми і знайшли Білочку! Вона так довго чекала на нас, що встигла змерзнути. Хвостата захотіла додому. А де її дім і як по­трібно ставитися до білочок, ми дізнаємося, прочитавши текст «Білки» в Букварику на с. 78–79.

9 Читання тексту «Білки» вчителем

— Що наказав не робити дідусь дітям?

— Де знаходиться дім білки?

10 Словникова робота

Бавилась

дітвора

кинулись

заборонив

11 Самостійне читання тексту учнями

Учитель звертає увагу на ті речення, де стоїть знак оклику.

12 Читання «ланцюжком»

13 Вибіркове читання

— Хто бавився у лісі?

— Де зникли білки?

— Що крикнув Борис?

— Що заборонив дідусь?

— Білочка дякує нам за роботу і пропонує розвинути своє мис­лення, розгадуючи ребуси.

VI. Підсумок уроку

— Яку букву ви повторювали на уроці?

— Який звук позначає ця буква на письмі?

— Де ми сьогодні подорожували?

— Які звірі нам зустрічалися на шляху?

— Кого ми шукали? Доберіть слова, які описують цього звіра.

— Білочка дякує за те, що ви знайшли її, за вашу гарну роботу і хоче подарувати вам найдорожче, що є у неї,— те, що вона збира­ла, готуючись до зими. Це, звісно, горішки. (Учитель роздає з тор­бинки дітям горішки.)

Урок 112 (письмо)

Тема. Письмо великої букви Б («бе»), складів, слів із нею

Мета: навчити учнів писати велику букву Б («бе»), з’єднувати її з іншими буквами у склади та слова; закріплювати вміння робити звуковий аналіз слів; розвивати усне мовлення, фантазію; виховувати любов до читання казки.

Обладнання: малюнок із зображенням Буратіно, картка з великою буквою Б («бе»), прописи В. Фе­дієнко (ІІ частина), солодощі, ключики, плакат «Сиди правильно, коли пишеш».

Хід уроку

I. Організаційний момент

Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше, клас,

Попрацюєм всі старанно,

Щоб пройшов урок немарно.

II. Повторення вивченого матеріалу

1 Повторення вивчених букв

Учитель на дошці пише елементи букв.

— Подивіться на дошку, що ви бачите? (Елементи букв) На­звіть рядкові букви, які ми вивчили, що мають такі елементи.

— Молодці! Ви добре впоралися з цим завданням. Ви добре зна­єте, з яких елементів складаються букви. Ви отримуєте ключик. (Учитель вручає найактивнішим учням ключики й уточнює, що той, хто більше збере їх, отримає солодкий приз.)

— Яку букву ми повторювали на уроці читання? (Букву («бе»))

— Який звук позначає ця буква на письмі? ([б])

2 Гра «Слова з буквою»

— Пограємо в гру «Слова з буквою б (“бе”)».

Учні називають слова з буквою б («бе») і місце їх розташування. Ви­грає той, хто назве більше слів з цією буквою.

Учитель роздає найактивнішим учням ключики.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

— Сьогодні до нас на урок завітав дуже незвичайний гість. А хто він, дізнаєтеся, прочитавши криптограму, починаючи з великої букви. (Буратіно)

— Героєм якої казки є Буратіно? (Казки «Золотий ключик»)

— Що ви знаєте про Буратіно? (Він нестриманий, у всьому за­цікавлений, кумедний…)

— Ви знаєте, що Буратіно поміняв свій Буквар на квиток, щоб піти на виставу. Буратіно так нічого і не навчився. І за його навчан­ня взялася Мальвіна. Ось так він і потрапив до школи Мальвіни, яка задає йому дуже багато завдань, одне з яких — навчитися писа­ти своє власне ім’я. Буратіно вирішив прийти сьогодні до нас на урок, щоб попросити у вас допомоги у виконанні такого завдання. Він впевнений, що для вас це буде дуже просто.

Допоможемо Буратіно? (Так)

— З якої букви пишеться ім’я Буратіно? (З великої)

— А чи вміємо ми її писати? (Ні)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми навчимося писати велику букву Б («бе»), склади і слова з нею. Повторимо разом з Буратіно звуковий аналіз слів.

V. Вивчення нового матеріалу

1 Звуковий аналіз слів

— Перше завдання, яке отримав Буратіно,— це звуковий ана­ліз слів, який він буде виконувати разом з вами.

Вам потрібно з’єднати предмети з відповідними звуковими схе­мами.

Учитель вручає ключики учням.

2 Повторення правил сидіння за партою, вимог до положення зошита,тримання ручки

— Настав час, якого чекали ви і дуже чекав Буратіно: ми озна­йомимося із написанням великої букви Б. Але перед цим ми згада­ємо, як потрібно сидіти за партою, класти зошит, тримати ручку. (Учні розглядають плакат «Сиди правильно, коли пишеш» і роз­казують правила.)

3 Розгляд друкованої і рукописної букв Б («бе»), їх порівняння

— Велика буква Б («бе») складається з трьох елементів: довгої прямої лінії з заокругленням унизу вліво, короткої прямої горизон­тальної лінії, що починається із заокруглення, і правого півовала.

— Що нагадує вам велика буква Б («бе»)? (Відповіді учнів.)

4 Повторення назв ліній сітки зошита

— Згадайте, як називаються лінії, потрібні для написання цієї букви. (Верхня міжрядкова лінія, нижня і верхня рядкова)

5 Пальчикова гімнастика

ЧОВНИК

Ми на човнику гойдались,

Раз — угору, раз — униз.

Ми під мостом пропливали.

Покатались — зупинись!

Вигнуті долоні тильним боком уверх розхитуються, потім переверта­ються долонями догори і, нарешті, спокійно кладуться на стіл.

ГАРМОШКА

Антошко, Антошко,

Неси свою гармошку:

Швидко пальцями заграй,

Кнопочки перебирай.

Долоні лежать на столі, пальці то зводяться, то розводяться. На остан­ній рядок б’ють кінчиками пальців по столу.

6 Інструктаж щодо написання

Алгоритм написання великої букви Б («бе»)

Пишемо під рахунок раз-і, і-два, і-три-і.

7 «Письмо» великої букви Б («бе») у повітрі (тричі)

8 Робота у зошиті (прописи, с. 7)

1) Аналіз написання елементів на першому рядку.

2) Другий рядок — з коментуванням учнів по черзі.

3) Третій рядок — самостійно.

У цей час учитель ходить класом і від імені Буратіно роздає ключики за кожний безпомилково написаний учнями рядочок.

9 Фізкультхвилинка

— Ми трішки попрацювали, треба тепер і відпочити.

Ми писали, ми трудились,

Наші рученьки втомились.

А щоб гарно написати,

Треба пальці розім’яти.

Руки кілька раз тріпнемо

І писати знов почнемо.

Відпочивши, дружно враз

Приступив до праці клас.

10 Аналіз написання слова Борис

На дошці зашифроване слово.

— Буратіно приготував нам на дошці завдання. Ми повинні роз­шифрувати слово, яке знаходиться на дошці.

1) Читання слова.

2) Промовляння його по складах.

3) Запис учителем на дошці.

4) Запис учнями у зошит.

11 Робота над реченням

— Прочитайте речення, яке приготував Буратіно.

12 Словникова робота

Бориспіль — місто під Києвом, у якому знаходиться великий аеропорт.

13 Аналіз речення

— Скільки слів у реченні? (Три)

— Які розділові знаки є в цьому реченні? (Тире, крапка)

— Як пишемо перше слово в реченні? (З великої букви)

— Як з’єднуються велика буква Б («бе») з буквою о? (Нижнім з’єднанням)

Учні обводять речення, на другому рядочку пишуть самостійно. За кожний правильно написаний рядок учитель роздає ключики.

14 Гра «Віднайди слова»

— Буратіно взагалі заплутався у цих всіх буквах. Давайте допо­можемо йому скласти з цих букв слова і запишемо їх. У цьому за­вданні є підказка. Кожне окреме слово зашифровано у фігурах од­ного виду.

На дошці хаотично розкидані різні букви. Діти складають з них слова. (Одну букву можна використати тільки один раз; слова записуються в про­писах на вільному рядочку.)

(Білка, рибка, дім, зуб, зима)

Учитель нагадує учням вимоги до написання першої букви у рядку.

— Ми вже стільки завдань виконали, що Буратіно дуже стомив­ся, хоче відпочити. І він пропонує свою хвилинку відпочинку.

15 Фізкультхвилинка

Буратіно потягнувся,

Раз прогнувся, два прогнувся.

Руки в сторони розвів —

Мабуть, ключика згубив.

А щоб ключик той дістати,

Треба нам навшпиньки стати.

Всі за парти посідали,

Знову вчитися почали.

16 Списування з друкованого тексту

— Ми всі знаємо, що Буратіно не дуже любить вчитися, він вже стомися. І тому надрукував ціле речення один словом. Нам потріб­но допомогти йому правильно записати це речення.

1) Читання учнями речення.

2) Виділяння слів у реченні.

3) Запис під диктовку окремого учня.

Учитель контролює процес написання, видає учням ключики.

VI. Підсумок уроку

— Яку ж букву ви сьогодні вчилися писати на уроці?

— Буратіно дякує за вашу допомогу сьогодні, він нарешті на­вчився розбирати слова, писати своє ім’я, речення.

— А чого навчилися сьогодні ви?

— Яке завдання вам найбільше сподобалось?

Підрахунок ключиків. Учитель вручає солодкі сюрпризи від Буратіно.

Урок 113 (читання)

Тема. Закріплення знань про вивчені звуки і букви

Мета: повторити та закріпити знання про вивчені букви та звуки, які вони позначають на письмі; продовжити роботу над звуко-буквеним аналізом слів; збагачувати словни­ковий запас учнів; розвивати фантазію, увагу, мислення; виховувати працелюбність, інтерес до читання.

Обладнання: предметні малюнки будиночка букв, Барвінка, бобра, предметні малюнки до звукових схем, таблиця для читання, квітки для подарунків дітям, слова для читання, картки із завданнями.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Працюй наполегливо,

Швидко, старанно,

Щоб жодна хвилинка

Не втратилась марно.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель вивішує малюнок будиночка.

— Подивіться уважно на дошку.

Що зображено на малюнку? (Будинок)

— Це незвичайний будинок. Це дім, у якому живуть букви. У ньому три поверхи, на яких букви чекають на нас зі своїми за­вданнями. Але самі ми до чарівного будиночка не можемо зайти. Нам потрібен провідник. Ним буде Барвінок. Він нам допомагати­ме у складних ситуаціях.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні, подорожуючи незвичайним будинком, повторимо всі букви, які ми вивчили, та звуки, які вони позначають на пись­мі. Час заходити у чарівний будиночок.

IV. Повторення вивченого матеріалу

1 Повторення скоромовки

— Отже, ми опинилися на першому поверсі.

Барвінок знайшов завдання для нас. Ми повинні повторити ви­вчену на минулому уроці скоромовку. Згадайте, про кого вона? (Про бобрів)

Учні повторюють вивчену скоромовку.

Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.

2 Звуковий аналіз слів

Знайдіть слова зі скоромовки, які відповідатимуть схемам.

— Молодці! Ви добре впоралися із завданням! Ви знайшли сло­ва до схем. Але час прийшов і самим схеми скласти. (Учитель виві­шує на дошку предметні малюнки, до яких учні повинні скласти схеми.)

Молодці! Чудове виконання завдання. За це Барвінок нам вру­чає подарунок від букв. (Учитель дістає малюнок квітки і виві­шує його на дошку.)

3 Фізкультхвилинка

А тепер всі дружно встали:

Будемо робити вправи.

Руки — вгору, руки — вниз,

І легесенько прогнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз — присіли, другий — встали.

Всі за парти посідали,

Вчитися знову почали.

4 Читання складів і слів

— Ми вирушаємо на другий поверх цього прекрасного будинку букв. На дверях висить завдання. Букви хочуть подивитися, як ми з вами вправно читаємо їх. Якщо ми покажемо добрий результат, то Барвінок нам запропонує цікаве завдання. (Учитель вивішує на дошку таблицю з буквами.)

— Склади ми почитали, час і до слів переходити. (Учитель ви­вішує на дошку слова.) Дивлячись на точку, спробуйте прочитати слова.

5 Складання слів

— Складіть слова із камінчиків, які приготували нам букви. Барвінок нам знову допомагає. Він зафарбував слова в один колір.

— Молодці! Букви впевнилися, що їх добре знаєте, а ще краще читаєте. За це вони передали Барвінком вам квітку.

Барвінок теж вам обіцяв за гарну роботу цікаве завдання. Вам потрібно роздивитися малюнки та написи під ними, закреслити зайві букви.

— Молодці! Час вирушати на останній поверх цього зачаровано­го будинку букв. Там на нас чекає ще більше цікавих завдань.

6 Читання тексту

Учитель відкриває дошку з «розкиданими» словами. Над кожним сло­вом є номер. Учні, які знають всі букви, по черзі читають слова і виставля­ють їх у потрібному порядку. Учні, які не знають усіх букв, шукають слова з буквами, які вже відомі.

— Букви зібралися всі разом — і ті, які ми вже вивчили, і ті, які ще ні. Вони утворили слова у тексті, який нам потрібно зараз про­читати, виставивши слова у потрібному порядку. Барвінок знову нам допомагає. Він поставив над словами їх номер по порядку у рядку.

Бором брів бобер до брата

Борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята

Будуть бублі виробляти.

Н. Будна, С. Рябова

7 Словникова робота

Бір — великий сосновий ліс; ще мішаний ліс з переважанням сосни.

8 Читання учнями тексту, заучування його напам’ять

9 Конкурс «Кращого читця»

Кращим учням учитель дарує квітку.

— Ви просто молодці! Так швидко і добре виконали це складне завдання! За це Барвінок вам приготував сюрприз. (Учитель роздає картки із завданнями кожному учневі.)

— Вам потрібно закреслити зайву букву і пояснити, чому ви її викреслили.

УАИНІ БВАПР АИНМГ

Буква Н («ен»), тому що позначає приголосний звук. Буква А, тому що позначає голосний звук. Буква Г («ге»), тому що ми такої букви ще не вчили.

V. Підсумок уроку

— Наша подорож чарівним будинком букв завершилася. Ми обов’язково сюди ще не раз будемо повертатися, будемо заселяти все нові й нові букви. Ми працювали сьогодні дуже старанно, тому зібрали цілий букет квітів і знань.

— Чи сподобалась вам наша подорож? (Так)

— Які завдання для вас були найцікавішими?

— На які завдання ви витратили найбільше часу?

— Барвінок дякує за вашу роботу. Ви просто молодці! Були уважними і працелюбними, тому у вас все вийшло. Давайте складе­мо букет із ваших квітів.

Учні складають свої квітки в букет.

Урок 114 (письмо)

Тема. Закріплення вміння писати вивчені букви

Мета: закріплювати вміння писати раніше вивчені букви, склади і слова з ними; вчити спи­сувати з друкованого і рукописного текстів; вдосконалювати навички звуко-складового аналізу слів; розвивати зв’язне мовлення, увагу; виховувати охайність, старанність.

Обладнання: картка з правилами роботи на уроці, предметні малюнки, плакат «Правильно сиди, коли пишеш», картки з друкованими та прописними літерами.

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Послухайте вірш і спробуйте скласти правила роботи на сьо­годнішньому уроці.

Щось відоме та нове

Зустрічає скрізь тебе.

Все уважно розглядай,

Точну відповідь шукай.

Щоб помилок уникати,

Треба розум розвивати,

Гостре око, слух, терпіння —

І тоді прийде уміння.

І про тебе, на кінець,

Люди скажуть: «Молодець!»

Учитель вивішує картку з правилами роботи на уроці.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

— Сьогодні на уроці ми будемо подорожувати. А куди саме ми поїдемо, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку Лесі Вознюк.

Взимку — чорний і сумний,

Навесні він гомінкий,

Влітку — щедрий і зелений,

Восени — жовто-багряний. (Ліс)

— А їхати ми будемо на такому транспорті, щоб вмістився увесь наш клас.

Будинок дивний знаєш ти,

Людей чимало там завжди.

Та він на місці не стоїть,

А по дорозі все біжить. (Автобус)

— А проводжати нас лісом буде його мешканець.

Він із казки, він із пісні,

Зуби в нього, як залізні,

Капустину він гризе.

Зветься звір на букву З. (Зайчик)

— Що ж, вирушаймо!

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми разом із Зайчиком повторимо написання всіх ра­ніше вивчених букв.

IV. Повторення вивченого матеріалу

— У лісі живе дуже багато звірів. І вони на вас давно вже чека­ли. Але ми знаємо, що є там і багато перешкод.

Ось і перша перешкода. Діти, це лисичка!

1 Гра «Віднови букву»

— Лисичка хитра. Вона стерла частинки букв. І хоче, щоб ми з вами їх відновили. Лисичка впевнена, що ви цього зробити не зможете. А Зайчик її переконує, що все навпаки. (На дошці зазда­легідь приготовлені частинки букв.) Ви повинні назвати букву і записати її на дошці.

— Молодці! Ви дуже добре впоралися із завданням Лисички. Вона нас пропускає.

Але з’явилася інша перешкода. Це Вовчик.

2 Повторення гігієнічних правил письма

— Він напередодні роздивлявся ваші зошити і помітив, що деякі букви у вас виходять не найкраще. Тому Вовчик нас не пропус­тить, поки ми не напишемо їх. Але перед цим розкажіть Вовчикові, як правильно сидіти за партою.

Учні повторюють правила сидіння за партою, вимог до положення зо­шита, тримання ручки.

3 Повторення назв ліній сітки зошита

— Давайте згадаємо, як називаються лінії у сітці зошита. По­кажіть їх Вовчикові.

Учень виходить до дошки, називає лінії та показує їх.

4 Повторення написання великих і рядкових букв Бб («бе»), Дд («де»)

1) Аналіз елементів букв

Учитель виставляє рукописні букви на дошку.

— З яких елементів складається велика буква Б («бе»)? (Скла­дається з трьох елементів: довгої прямої лінії з заокругленням внизу вліво, короткої прямої горизонтальної лінії, що починається з заокруглення, і правого півовала.)

— З яких елементів складається рядкова буква б («бе»)? (Склада­ється з овалу і прямої лінії з плавним поворотом праворуч угорі.)

— З яких елементів складається велика буква Д («де»)? (Скла­дається з двох елементів: довгої прямої лінії з горизонтальною петлею і правого великого півовала.)

— З яких елементів складається рядкова буква д («де»)? (Скла­дається з двох елементів: овалу і нижньої петлі.)

2) Письмо букв у робочому зошиті

Фізкультхвилинка (пальчикова гімнастика)

ЗАЙЧИК

Сірий зайчик пострибав,

Вушками почухав,

Потім зайчик задрімав,—

Пісеньку послухав.

Другий і третій пальці трохи зігнуті, «стир­чать» вгору, зап’ястя «скаче» по столу, потім другий палець тре по третьому, і, нарешті, вся долоня стає на ребро.

— Вовчик дякує вам за гарну роботу. Тепер він повірив Зайчи­кові, що вмієте дуже гарно писати літери. Сірий нас пропускає.

5 Письмо складів

— Але перед нами наступна перешкода.

Це річка, яку нам потрібно перейти, побудувавши місток з це­глинок.

— Запишіть склади в робочі зошити.

— Дуже добре впоралися ми і з цією перешкодою. Але, щоб про­йти, нам потрібно ще й слова скласти і записати. А Зайчик нам до­поможе своїми малюнками швидше відшукати слова. (Учитель ви­вішує на дошку малюнки.)

(Рибка, мавпа, замок, візок, зірка)

— Молодці! Ми впоралися із завданням, перейшли через міс­ток. Але за деревом на нас чекає, відгадайте, хто.

Навіть в спеку, відчайдуха,

Не скидає він кожуха.

Взимку ж холоду боїться.

Лізе до барлоги грітись. (Ведмідь)

— Ведмедик теж нам приготував завдання і, лише виконавши його, ми пройдемо далі по лісу. Але перед цим Ведмедик пропонує нам трішки відпочити.

6 Фізкультхвилинка

Ведмежата дружно жили, Із річечки воду пили: Ось так, ось так, ось так! (Нахили вперед.)

Відпочивши, працювали, Разом лапи піднімали: Ось так, ось так, ось так! (Танцюють.)

7 Письмо слів

— Утворіть нові слова, змінюючи букву, що позначає голосний звук.

Зразок: лак — лік.

Рука — (ріка), віл — (вал), сама — (сома).

— Молодці! Ви швидко впоралися із цим завданням. Тому Вед­медик пропонує вам виписати слова з буквою «де».

Весна, лід, ліс, садівник, вода, пенал, бинт.

— Ведмедик дякує нам за роботу, він нас пропускає.

8 Письмо речень

— Назустріч нам — Їжачок. Він хоче перевірити, як ми склада­ємо і записуємо речення, списуємо з друкованого і рукописного тексту.

1) Списування з рукописного тексту

— Спишіть речення, яке написав нам Їжачок.

2) Списування з друкованого тексту

— Побудуйте правильно речення. (Учитель вивішує на дошку картки зі словами, учні складають і записують речення.)

(Ми коло трактора. Лесик сів коло акваріума.)

— Ви дуже добре впоралися з останнім завдан­ням у чарівному лісі. Тому Їжачок хоче дати нам цікаве додаткове. Ми повинні роз’єднати слова в реченні, яке записав Їжачок, і написати його. А Зайчик знову допоможе, він намалював малю­нок, на якому вказано, про що це речення.

ТатокупивТимковівелосипед.

V. Підсумок уроку

— Ось завершилася наша подорож чарівним лісом. Час поверта­тися додому. Зайчик дякує нам за нашу допомогу. Він довів жите­лям лісу, що учні нашого класу впораються з будь-яким завданням.

— Написання яких букв ви повторили на сьогоднішньому уроці? — Завдання від якого звіра вам найбільше сподобалося?

— Яке завдання для вас було найскладнішим?

— Для того, щоб подякувати вам, Зайчик приготував ребуси. Розгадайте їх.

Урок 115 (читання)

Тема. Звук [г]. Позначення його буквами Г, г («ге»)

Мета: ознайомити учнів з літерами Г, г («ге»), їх назвою та звуковим значенням; фор­мувати навички читання слів із цією літерою, удосконалювати вміння виконувати звуко-буквений, складовий аналіз слів, уміння ставити наголос, сприяти збагаченню та активізації словникового запасу учнів; розвивати спостережливість, фонематичний слух і зв’язне мовлення учнів, вміння узагальнювати та удосконалювати сказане, до­бирати за поданою звуковою схемою слова; виховувати любов до тварин і шанобливе ставлення до природи.

Обладнання: каса літер, предметні малюнки, малюнки птахів, звукозапис вірша «Ходить гарбуз по городу», кошики зі словами, картки з текстом «На городі».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повторення вивченого матеріалу

1 Закріплення знань про букви та звуки

— Давайте пригадаємо: те, що ми чуємо і вимовляємо,— це… (звуки).

— А те, що ми бачимо і пишемо,— це… (букви).

— Пригадайте назви букв, які вимовля­ються зі звуком [е] в кінці, та з’єднайте їх:

Учні по черзі працюють біля дошки.

— Яку з цих літер ми вивчали на попередньому уроці? (Літеру Б)

2 Вправи на розвиток кута зору

— Зараз ми, дивлячись на крапку, прочитаємо слова з вивче­ною буквою:

— Яке слово з прочитаних можна назвати «зайвим»? (Буква)

— Чому? (решта слів — це назви тварин.)

— Як одним словом назвати інші слова? (Тварини)

III. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи,

в основі яких лежать виучувані звуки

1 Виділення звуку [г] зі скоромовки. Гра «Впіймай звук»

— У вірші зустрінеться звук, який часто повторюється. «Впій­майте» його та назвіть, у яких словах він зустрічається.

У ставку з гусаком

Гусенята й гуска.

Гусенята плюскотять,

Гуска носом плюска.

Діти дають відповідь на запитання. (Звук [г])

— Ви знаєте птахів, у назві яких зустрічається звук [г]. (Голуб, грак, горобець, глухар)

2 Добір слів з новим звуком

— Спробуйте назвати слова, в яких також ми чуємо звук [г]. (Гриб, магазин, гарбуз, гора, сніг)

3 Спостереження за артикуляцією звука [г]. Характеристика звука

— Чи можна цей звук проспівати? (Ні)

— Струмінь повітря потрапляє на перешкоду, створеною задньою частиною язика. Який звук [г] — приголосний чи голосний? (Приголосний)

IV. Повідомлення теми та завдань уроку

— Сьогодні на уроці ми ознайомимось з новими літерами Г, г («ге»): їх назвою, написанням, будемо вчитися читати слова з цими буквами, записувати моделі слів зі звуком [г], а також вчитися ша­нувати природу та оточуючий світ.

V. Вивчення нового матеріалу

1 Ознайомлення учнів з буквами Г, г («ге»)

— На письмі звук [г] позначається буквами Г, г («ге»).

Учитель показує букву Г.

— Спробуємо зіставити малу та велику літеру. Що помітили? (За розміром різні, а за формою — однакові.)

— Погляньте, з яких елементів складаються друковані велика і мала літери Г, г. (З великої та маленької вертикальної і малої го­ризонтальної паличок.)

— Вона займає у касі розрізної азбуки четверте місце.

— На який предмет схожа літера?

Діти називають предмети, які схожі на літеру.

Глянь, Галинко! Гнате, глянь,

Подивись, Ганнусю,—

Буква «ге» гачком зігнулась,

Як на груші гусінь!

— На кого схожа у вірші буква «ге»? (На гусінь)

2 Вправи з читання

— Утворимо та прочитаємо склади.

Фізкультхвилинка

Білі гуси налетіли

На бабусине подвір’я.

Поклювали, походили,

Піднялись і полетіли.

Гуси летять-відлітають,

А діти тихенько за парти сідають.

3 Вправи на впізнавання звука

— Відгадайте загадки і дізнайтеся, що зображено на малюнку. (Предметні малюнки гарбуза, гороху.)

• Жовтопузий карапуз

Йшов городом та й загруз,

Бо насіння стільки має,

Що аж боки розпирає. (Гарбуз)

Без рук, без ніг, а по тичині в’ється. (Горох)

— У якій позиції стоїть звук [г]? (На початку слова)

— Як одним словом можна назвати ці предмети? (Овочі)

4 Складання звукових моделей слів голуб, ріг, огірок

Троє дітей виконують на дошці звуко-буквений аналіз цих слів.

— Який звук позначає буква Г? (Приголосний [г])

— З яким словом ми сьогодні вже зустрічались? (Огірочки)

5 Робота зі складовою таблицею

6 Читання за картками та обговорення тексту «На городі»

— Ми зараз уявно побуваємо в гостях. А де, ви зрозумієте, коли прочитаємо текст.

Учитель читає два речення, а діти слідкують. Наступні читає сильний учень.

Нагороді

У баби Галини і діда Богдана великий город. Вони гарні госпо­дарі. На городі гарно уродила городина. Довкола — круглі гарбузи, зелені огірочки. Там — помідори, капуста, морква та горох.

— Отже, де ми побували подумки? (На городі)

— У кого на городі ми побували? (У баби Галини та діда Богдана)

— Що росло в господарів?

— Які плоди з перелічених мають зелений колір? (Огірки, ка­пуста)

— А які червоний? (Помідори)

— Можливо, ви теж щось у своєму житті вже вирощували?

— Як ви доглядали за рослинами?

— А як потрібно ставитися до навколишнього середовища?

7 Робота з Букварем (с. 80)

1) Гра «Зберемо врожай»

— А тепер ми зберемо свої овочі. Звукові моделі яких слів по­дані під малюнками? (Гарбуз, огірки, горох)

— Отже, букви Г, г («ге») позначають приголосний звук [г].

Діти разом з учителем заучують правило вголос.

Фізкультхвилинка

Ручки вгору, ручки вниз,

На сусіда подивись.

Потягнися, посміхнись,

Пострибай і зупинись.

2) Словникова робота

Пояснення значень слів, демонстрування малюнків: глухар, грак, граб.

• Глухар — велика промислова пташка з родини тетеревих.

• Грак — перелітний птах родини воронових із блискучим чор­ним пір’ям.

• Граб — листяне дерево або кущ родини березових із гладенькою сірою корою.

— Складіть, діти, речення з цими словами про те, як слід охоро­няти дерева, природу.

3) Читання вчителем стовпчиків слів із Букваря (с. 80)

— Прочитайте односкладові слова.

— Знайдіть і прочитайте слова з буквою «ге» на початку слова, а потім — усередині.

— Прочитайте слова — назви птахів; рослин.

— Знайдіть і прочитайте слова, які відрізняються однією буквою.

4) Робота з моделями (схемами) речень

— З поданими на с. 80 у Букварі складіть речення за схемами.

VI. Підсумок уроку

Гра «Звідки я приніс?»

На дошці — «кошики» зі словами: «З лісу», «З городу», «Із саду».

Діти по черзі витягають картки з назвами предметів і прикріпляють під «кошиком»: гарбуз, гриб, груша, горобина, огірок, горох, горіх, граб, яблуко.

— Яку літеру ви сьогодні вивчили на уроці?

— Що вам запам’яталось?

— Молодці, ви сьогодні гарно попрацювали і на уроці, і «на го­роді».

Урок 116 (письмо)

Тема. Письмо рядкової букви г («ге»)

Мета: навчити писати рядкову букву г («ге»), правильно з’єднувати її з іншими літерами; збагачувати словниковий запас учнів, удосконалювати вміння робити звуко-буквений аналіз, відгадувати загадки, складати речення із запропонованими словами; розви­вати творче мислення, увагу, мовлення учнів; виховувати повагу до праці, бажання охороняти і любити природу.

Обладнання: малюнки овочів, грибів; таблиця «Пиши правильно», асоціативні малюнки рукописної літери; зразок рукописної букви г («ге»).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повторення вивченого

1 Звукові аналітичні й синтетичні вправи зі звуками

1) Загадка

І великі, і малі

Повдягалися в брилі.

І дощу ці одноніжки

Не бояться анітрішки.

Ліс — улюблений їх край.

А як звуться — відгадай. (Гриби)

2) Звуко-буквений аналіз слова гриби

— Яку літеру нещодавно ми вивчили? («ге»)

— Яку позицію вона займає у слові-відгадці? (На початку, пер­ша літера)

— Зробіть звукову модель слова в зошиті на с. 8.

— Утворіть речення про захист рослин, в якому буде слово гриби.

— Погляньте, які гриби до нас завітали. Які серед них ви знаєте?

— Які з них можна назвати отруйними? (Мухомор, бліда поганка)

— А який ви бажаєте створити у зошиті гриб: їстівний чи отруй­ний? Розфарбуйте його за бажанням, вам допоможуть малюнки.

2 Робота над віршем Г. Чубач

1) Виразне читання вірша вчителем

2) Словникова робота

— Спробуйте з’ясувати значення слів, з’єднавши слова лівою і правого стовпчика, однакові за значенням.

3) Вибіркове читання

— Відшукайте ці слова у вірші та прочитайте рядочки з ними.

— Які слова з літерою г (ге) на початку зустрічаються у вірші?

4) Читання «луною» слів за сильним учнем

III. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми навчимося писати рядкову букву г («ге»), зрозуміємо, як її правильно з’єднувати з іншими літерами, зустрінемо нові слова та з’ясуємо їх значення.

IV. Підготовча робота до письма

1 Повторення гігієнічних норм письма

— Давайте пригадаємо, як потрібно покласти зошит під час письма.

— Для того, щоб була гарна та правильна постава, як ми повинні тримати спини, як знак питання чи оклику?

— А щоб літери виходили рівненькі, продемонструйте, як треба тримати ручку в руках. (Ніби птичка п’є водичку.)

2 Повторення назв ліній сітки зошита

— Назвіть «хором» назви ліній у зошиті, які я показую. (Верх­ня лінія робочого рядочка, нижня лінія робочого рядочка, верхня міжрядкова лінія, нижня міжрядкова лінія)

3. Вправи для розвитку дрібної моторики

1) Вправи для пальчиків

— Розімнімо пальчики нашої руки.

Великий пальчик — це дідусь,

А вказівний — бабуся.

Середній пальчик — це татусь,

І безіменний — це матуся.

А мізинчик — це ж я.

Разом дружна вся сім’я.

Діти з вчителем масажують пальчики, про які розповідають.

2) Штрихування «гриба» у зошиті на с. 8

— Зверніть увагу на те, що штрихувати потрібно, починаючи ліворуч, рухатись праворуч.

V. Ознайомлення з рядковою літерою г («ге»)

1 Демонстрування літери та асоціативне сприйняття

— Діти, погляньте на рукописну рядкову літеру. Що чи кого вона вам нагадує? (Гачок, хвиля, черв’як)

2 Аналіз елементів рукописної літери г («ге»)

— Рядкова літера г («ге») складається з одного елемента: корот­кої прямої, заокругленої вгорі і внизу.

Алгоритм написання рядкової літери г («ге»)

3 Тренувальні вправи в повітрі під диктовку та в зошиті

— Усі хором промовляють, пишучи в повітрі: і-раз-і.

— А тепер спробуємо в зошиті разом: і-раз-і; і-раз-і…

— Другий рядок пропишіть самостійно, промовляючи про себе.

4 Написання г з іншими літерами, у словах

— Які є з’єднання?

— Складіть з літер слова:

— За допомогою яких з’єднань поєднуються літери?

Коментоване письмо слів: глина, гак, гусак.

— Складіть речення з цими словами за схемою:

VI. Фізкультхвилинка («ге»)

Білі гуси налетіли

Все подвір’я стало білим.

Не спинити білих мух,

Що летять, неначе пух.

VII. Написання слів, речень з літерою г

1 Загадки

Хвостиком прив’язаний,

Довгий і зелений,

Гарбузові він синок,

Дуже добрий … (огірок).

— Погляньте, які на малюнку гарні огірочки.

На хвилиночку у гості

Я б до друзів покотився,

Та прив’язаний за хвостик

З того дня, як народився. (Гарбуз)

— А ось і гарбуз до нас завітав. (Демонстрування малюнка із зображенням гарбуза.)

— Давайте ці слова потренуємося «писати» в повітрі.

— А тепер можна прописати за пунктирним зразком.

— Утворіть слова, щоб вони лунали лагідно, ніжно. (Огірочок, огірочки, гарбузик, гарбузочок)

— Чи відрізняються звуки в прописаних словах, які познача­ються на письмі за допомогою букви г («ге»)? (Відрізняються)

— Чим? (У слові огірок приголосний [г’] вимовляємо пом’якшено, а в слові гарбуз — [г] вимовляємо твердо.)

2 Складання речень

— Складіть речення, щоб у ньому були обидва слова. (Огірок зе­лений, а гарбуз жовтий. Огірочки маленькі, а гарбуз великий.)

3 Списування речення

— Прочитайте з’єднані слова. Яке речення утворилося?

— Скільки слів у реченні? (4 слова)

— Назвіть слова, які починаються на літеру г. (Городі, гарні, гарбузи)

— Яке слово не розпочинається на г. (На)

— Яке найдовше слово? (Гарбуз)

— Яке — найкоротше? (На)

— Спишіть речення, роз’єднавши слова.

VIII. Підсумок уроку

— Яку літеру ви сьогодні навчилися писати?

— Які слова зустріли на уроці, що розпочинаються на літеру г («ге»)?

— Який звук позначає буква г («ге») на письмі?

— Зберіть слово — і ви отримаєте винагороду за хорошу роботу на уроці.

Урок 117 (читання)

Тема. Закріплення знань про звук [г], букви Г, г («ге»)

Мета: закріплювати літературну вимову звука [г]; формувати навички читання з буквою «ге»; удосконалювати вміння робити звуковий та звуко-буквений аналіз слів, складати речення за поданою схемою, вміння складати казку за серією малюнків, вчити зна­ходити слова за ознаками; розширювати словниковий запас учнів; розвивати увагу, мовлення, фонематичний слух дітей, уміння давати правильні відповіді на поставлені питання; виховувати почуття взаємодопомоги, бережливе ставлення до природи та до жителів лісу.

Обладнання: каса букв, набірне полотно, звукові фішки, малюнки птахів, городини, грибів; серія малюнків до казки, картки з текстом казки «Братики — зайчики».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повторення вивченого

1 Закріплення знань про букви та звуки

— Яку букву ми вивчали на попередньому уроці? («ге»)

— Прочитаємо слова.

На дошці записана схема.

— У яких словах зустрічається звук [г]? (Гусеня, гусениця)

— Що спільного у цих словах? (У них однакові перші та другі склади.)

— Чи можна їх назвати «родичами»? (Ні. Означають назви різ­них істот.)

III. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи,

у основі яких лежать виучувані звуки

1 Виділення звука [г] зі скоромовки. Гра «Впіймай звук»

Грім гуркоче за горою,

Грім гуркоче за рікою.

Гуси з лугу йдуть додому.

Не бояться того грому.

Діти плескають в долоні, коли чують звук [г].

— Що ми знаємо про звук, який ми «впіймали»? (Він приголо­сний твердий.)

2 Вправи на розвиток окозору. Розпізнавання літер (гра «Сховалися слова»)

IV. Повідомлення теми та завдань уроку

На сьогоднішньому уроці ми будемо удосконалювати правиль­ну вимову звука [г], вправлятися у звуковому і звуко-буквеному аналізі слів, а також обачливо поводитись у лісі, щоб не завдавати шкоди природі.

V. Закріплення вивченого про звук [г]

1 Звуко-буквений аналіз слів

— Зробіть звуко-буквений аналіз слів гриб, гість. (Двоє учнів працюють біля дошки.)

— Який звук позначає буква «ге»? ([г])

— А коли з’являються гриби? (Восени)

— Чи можна зривати гриби у лісі? (Ні)

— Чому? (Їх потрібно зрізати, щоб грибниці залишилися у ґрунті.)

— А отруйні гриби можна збивати ногами чи палицями? (Ні)

— Хто знає чому? (Ними харчуються та лікуються тварини, які проживають у лісі.)

2 Робота за картками над казкою «Братики-зайчики»

1) Читання казки вчителем

Братики-зайчики

Жила в лісі сім’я зайців. Відправила Зайчиха синів-зайченят до лісу по гриби.

Братики побігли на галявину та побачили багато опеньок, пече­риць, підберезників, лисичок. Але вони вибрали найяскравіші: з червоними шапочками та білими цяточками. Ці привабливі гри­би їм дуже сподобались. Братики-зайчики швидко пострибали до Зайчихи.

Матуся глянула на гриби та мило посміхнулася.

2) Обговорення змісту казки

— Про кого ведеться розповідь у тексті?

— Чи сподобались вам герої твору?

3) Словникова робота

а) Робота над з’ясуванням значення слів, що супроводжується де­монструванням грибів.

• Лисички — їстівний пластинчастий гриб жовтого кольору.

• Опеньок — їстівний гриб з жовтуватою шапкою на тонкій висо­кій ніжці, що звичайно росте купками на пеньках або біля де­рев.

• Печериця (шампіньйон) — їстівний пластинчастий гриб. Шапка м’ясиста, гладенька, білуватого, жовтуватого чи світло-коричневого кольору.

• Підберезник — їстівний трубчастий гриб з темно-бурою шапкою.

б) Підведення часткових понять під загальні.

— Доповніть речення:

Лисички, опеньки, печериці, мухомори — … (гриби).

в) Розчленування загального поняття на часткові.

— Доповніть речення, використовуючи інші назви їстівних грибів.

Їстівні гриби — це… (маслюки, білі гриби (боровики), моховики).

г) Вправи на вибір одного з поданих синонімів.

Цяточки Привабливі Побачили

Помітили Плями, крапочки Красиві, гарні

4) Читання тексту учнями

Сильні учні читають текст.

5) Бесіда за текстом

— Куди побігли зайченята збирати гриби? (На галявину)

— Які гриби вони помітили? (Лисички, опеньки, печериці, під­березники)

— Чи назбирали вони ці гриби? (Ні)

— Чому? (Їм сподобались яскраві)

— Що це були за гриби? (Мухомори)

— Чому ви так вирішили? (У них червона шапочка з білими ця­точками)

Демонстрування малюнка мухомора.

— А що ви знаєте про ці гриби? (Це отруйний гриб, смертельно небезпечний)

— Як відреагувала мама на їхню знахідку? (Мило посміхну­лася.)

— Чому матуся мило посміхнулася? (Зайчики не знали, що гри­би отруйні.)

6) Читання казки напівголосно

— Що повчального ви помітили? (Не завжди красиві речі — ко­рисні.)

— Розгадайте прислів’я, що підходить до нашої казки.

7) Робота з моделями слів

— Відшукайте у тексті слова за поданими схемами.

— А тепер спробуйте скласти продовження цієї казочки за по­даними малюнками.

3 Творча робота над казкою

1) Складання казки за серією малюнків

Склади казку.

— Що зображено на кожному малюнку?

— Які герої зустрічаються?

— Вони добрі чи злі? Що про це свідчить?

Діти складають продовження казки.

— Після якого явища в природі з’являються гриби? (Після дощу)

— Правильно.

VI. Фізкультхвилинка

Я — мухомор, я — мухомор,

Червоний, наче помідор,

Під дощиком зростаю,

Втоми я не знаю.

Грім гримить, гуде, гуркоче,

Галасує дітвора!

Галя також глянуть хоче,

Як гуля кругом гроза!

— Яке ім’я зустрічається у віршику? (Галя)

4 Складання звукової моделі слова Галя

— У якій позиції стоїть звук [г]? (На початку слова)

— Познайомимось з іншими іменами.

5 Робота за Букварем (с. 81)

1) Читання слів у стовпчиках

— Прочитайте імена людей напівголосно.

— Що записано в другому стовпчику? (Клички тварин)

— Які це можуть бути тварини? (Песики, кішечки, хом’ячки)

— А як пишуться імена людей і клички тварин? (З великої лі­тери)

— Відшукайте трискладове слово та поділіть його на склади. (Га-лин-ка)

2) Робота з моделями (схемами) речень

— Складіть з цими іменами людей та кличками тварин речення за схемами.

3) Читання скоромовки (с. 81).

Діти читають «луною» за вчителем.

Гуска з гусаком пливуть,

Діток до берега ведуть.

— Які слова «схожі» та можна їх назвати «родичами»? (Гуска, гусаком)

— Потренуємося читати швидше.

— А тепер спробуємо — хто швидше?

Декілька учнів розповідають скоромовку самостійно.

Фізкультхвилинка

Ми маленькі гусенята.

Маєм крильця жовтуваті.

Зернятка позбираємо,

Потрішки підростаємо.

По подвір’ю гуляємо,

Втоми ми не знаємо.

4) Робота над словами у стовпчиках

— Перегляньте слова у стовпчиках. Які з них ми вже зустріча­ли на попередньому уроці? (Слова в першому стовпчику.)

— Прочитаємо їх хором.

5) Звуко-буквений аналіз цих слів (город, городина, огірок)

Троє дітей виконують звуко-буквений аналіз біля дошки, а всі решта — у зошиті.

6) Читання слів другого стовпчика

— Мовчки прочитайте слова.

— Давайте визначимо наголос у цих словах: голова, гора, голка.

— Якщо спостерігати за наголосом у словах, то яке слово можна назвати «зайвим»? (Голка, бо наголос падає на перший склад.)

— А яке слово можна назвати «зайвим» з обох стовпчиків? (Огі­рок, тому, що перший склад — О.)

— Чому ще? (Бо є склад, який складається з одного голосного.)

— Які слова зустрічаються з двома літерами о? (Город, городи­на, голова)

7) Гра « Ознаки слова»

— Який з цих предметів може бути колючим, гострим? (Голка)

— Який може бути найвищим? (Гора)

— Який предмет зеленого кольору? (Огірок)

— Який — «найрозумніший»? (Голова)

— Сьогодні ви всі — розумнички!

8) Гра «Допиши склад»

ГО…	…ПО
ГА…	…СТЕ

1. Бджілкам — взяток, діткам — каша.

Корівкам — поживна паша. (Гречка)

2. Біг кінь білобокий

Через Дунай глибокий.

Як упав — заіржав,

Увесь світ задрижав. (Грім)

3. На хвилиночку у гості

Я б до друзів покотився,

Та прив’язаний за хвостик

З того дня як народився. (Гарбуз)

4. То товщає, то худне,

На весь дім голосить. (Гармошка)

5. Що дістає зубами потилиці? (Гребінець)

6. Крила в птаха не з пір’їн,

А з паперу і з новин.

Він щодня на диво-крилах

Їх розносить по квартирах. (Газета)

— Ми сьогодні гарно попрацювали, закріплюючи знання про звук [г].

— Який звук позначає буква Г («ге»)? (Приголосний)

— А що найбільше сподобалось виконувати сьогодні?

Урок 118 (письмо)

Тема. Письмо великої і рядкової літер Г, г («ге»)

Мета: вчити учнів писати велику і рядкову букви Г, г («ге») у власних та загальних назвах; закріплювати їх уміння робити звукові моделі слів, розпізнавати слова за їхніми мо­делями; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух; дрібні м’язи руки; форму­вати навички самоконтролю; виховувати почуття охайності та поваги до однолітків, працелюбність.

Обладнання: аркуші з текстом «На городі».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повторення вивченого матеріалу

— Пригадайте, яку літеру ми вчили на попередньому уроці?

1 Гра «Знайди слово»

— Знайдіть серед літер слова.

А О Б Е Г О Р О Д О З І П Н У С Т А Г Р І М Т Р Е Л И (Город, грім)

— Правильно, город і грім.

— На яку літеру починаються? («Ге»)

— Яке з цих слів складається з одного складу? (Грім)

— Складіть речення, щоб були обидва слова. (Ми були на городі, коли прогримів грім.)

— Наведіть приклади слів, які починаються на літеру г («ге») і мають один склад. (Гак, гість, гімн, гном, гриб, грім…)

— Який звук позначає буква г («ге») на письмі? (Твердий при­голосний)

III. Повідомлення теми та мети уроку

— На сьогоднішньому уроці ми закріпимо вміння робити звуко­ві моделі слів, складати з ними речення, розпізнавати слова за мо­делями, навчимося писати велику літеру Г («ге»), з’єднувати її з ін­шими буквами, з’ясовувати значення нових слів.

1 Словникова робота

1) Робота над з’ясуванням значення слова

— Поясніть значення слова город. (Місце, де вирощують овочі та городину)

— Скільки складів у цьому слові? (Два: го-род)

— На який склад падає наголос? (На другий)

— Як називається такий склад? (Наголошений)

— Зробіть характеристику складів у слові город. (Го — перший склад, відкритий ненаголошений; род — другий склад; закритий наголошений.)

2) Порівняння вимови та значень слів

— Спробуйте перекласти російською мовою, з’єднавши слова у стовпчиках.

Город Місто

Город Огород

— На що потрібно звернути увагу, читаючи слова, які однаково пишуться в українській та російській мовах? (На наголос)

2 Робота над текстом «На городі»

Текст — на аркушах у кожної дитини.

— Нам потрібно вставити пропущену літеру і утворити текст «На городі».

— Прочитайте самостійно.

Нагороді

У моєї тітки ..анни і дядька ..ната ..арний ..ород. Вони чудово на ньому ..осподарюють. На ..ороді зібрали прекрасний урожай, а я їм допоміг. Це були ..арбузи, зелені о..ірки, ..арні помідори, со­лодка морква та молоденький ..орох.

Мені сподобалось доглядати та збирати городину.

— Яку літеру пропущено? («ге»)

— Прочитайте слова з пропущеними буквами. (Ганни, Гната, гарний, город, господарюють, городі, допоміг, гарбузи, огірочки, гар­ні, горох)

— Чи схожі друковані літери — велика Г і маленька г?

— Які з цих слів можна назвати «зайвими»? (Ганна, Гнат — бо пишуться з великої літери; огірочки, допоміг — бо г («ге») знахо­диться в середині та кінці слова.)

— Які з цих слів є назвами предметів? (Ганна, Гнат, город, горо­ді, гарбузи, огірочки, горох)

— Які — ознаками предметів? (Гарний, гарні)

— А дією предметів? (Господарюють, допоміг)

— Чи зустрічалися на попередніх уроках ми на городі з іншими господарями?

— Хто це були? (Баба Галина та дід Богдан)

3 Гра «Склади речення» (зошит, с. 9)

— Спробуємо скласти речення за допомогою стрілочок і з’ясувати, що спільного між змістом цього речення попередньо про­читаного тексту? (Розповідається про город.)

— Що відрізняється? (На городі бабусі та дідуся не росла ка­пуста. Головний герой — зайчик.)

— Що вам це підказало? (Малюнок)

4 Загадка

Металевий в неї носик.

Нитяний у неї хвостик.

Із шиття не буде толку,

Якщо не візьмемо… (голку).

5 Розпізнавання слова за моделлю

— Впізнайте, де модель цього слова.

— Поставте наголос у цьому слові.

— Продемонструйте, як шиють голкою.

Діти демонструють, що вони шиють.

— Який перший звук у слові? (Твердий приголосний [г])

IV. Фізкультхвилинка

Я блискуча, маленька,

Маю носик гостренький.

За собою несу

Довгу-довгу косу.

Усіх обшиваю,

Сама одягу не маю.

— Сьогодні ми вивчимо, як звук [г] на письмі позначається ве­ликою літерою. Але перед цим згадаємо, як треба покласти зошит, тримати ручку та правильно сидіти під час письма.

V. Підготовка до письма

1 Повторення гігієнічних правил письма

— Як потрібно сидіти, щоб ми були стрункими? (Ніжки на під­лозі, спинка струнка рівна, лікті на парті.)

— Як повинен лежати зошит? (Навкосець, щоб коса лінія була рівно по відношенню до тіла.)

— Згадайте, як тримати ручку в руці. (Трьома пальцями)

2 Повторення назв ліній сітки зошита

— У наших зошитах існують лінійки. Як вони називаються? Я показую, а ви хором їх називаєте. (Верхня лінія робочого рядка, нижня лінія робочого рядка, верхня міжрядкова, нижня міжряд­кова)

VI. Ознайомлення з літерою Г («ге»)

1 Демонстрування прописної великої літери Г («ге»)

— Погляньте, на що схожа велика літера Г («ге»)? (Припущен­ня дітей.)

2 Аналіз елементів, з яких складається літера

— Літера Г («ге») складається з двох елементів: довгої прямої із заокругленням унизу вліво та прямої горизонтальної лінії, що по­чинається із заокруглення.

Алгоритм написання великої літери Г («ге»)

Учитель прописує на дошці, промовляючи: «Раз-і, і-два».

3 Письмо у повітрі елементів та літери

Промовляючи хором, учитель з дітьми «пише» в повітрі.

— А тепер спробуємо ці елементи прописати в першому рядоч­ку, промовляючи про себе: «Раз-і, -і два».

— Якщо ці елементи з’єднати, то отримаємо велику літеру Г («ге»).

Учитель пише на дошці та промовляє алгоритм написання. Після чого прописує в повітрі з дітьми літеру Г.

— А зараз пропишемо другий рядок.

— У третьому рядочку спробуємо самостійно без пунктиру про­писати Г («ге»).

— Старанно написали, а тепер час відпочити.

Фізкультхвилинка

І великі, і малі

Одяглися у брилі,

І дощу ці одноніжки

Не бояться анітрішки.

Діти під слова присідають, встають, стрибають на одній нозі.

VII. Робота в зошиті

1 Письмо слів із великої літери Г («ге»)

— А в яких словах можуть зустрічатися великі літери? (У влас­них назвах)

— А сьогодні нам зустрічалися імена, прізвища, клички чи на­зви міст; країн, річок? (Так. Імена — Ганна та Гнат.)

— Зараз ми будемо вчитися писати ці імена.

— Спробуємо пригадати з’єднання, які зустрічаються в цих іменах.

Учитель пише на дошці, а діти спостерігають і називають з’єднання. (Ганна — середнє, верхнє, верхнє, середнє)

— Пропишемо в повітрі, а потім — у зошиті. (Аналогічно прово­диться робота з іменем Гнат — верхнє, середнє, верхнє з’єднання.)

2 Письмо речень

— А тепер ці імена зустрічаються у реченні. Прочитайте за пунктиром.

— Скільки слів у реченні? (4)

— Які зустрічаються з великою літерою Г («ге»)?

— Які — з рядковою г («ге»)? (Гукав)

— А чи є слова, які не починаються ні на велику, ні на рядкову «ге»? (до)

— Зверніть увагу: це слово пишемо окремо. Пропишіть речення за пунктиром.

— Прочитайте речення, яке записане друкованими літерами. (Грім гримить.)

— Я пропишу на дошці для тих, хто невпевнений, що сам напи­ше правильно. А той, хто відчуває, що пропише сам,— може почи­нати.

— Яке слово з цього речення ми сьогодні зустрічали на уроці? (Грім)

VIII. Підсумок уроку

— Яку сьогодні навчилися писати букву? (Велику літеру Г («ге»))

— Який звук вона позначає на письмі? (Твердий приголосний)

— Перегляньте свою роботу в зошиті. Оберіть слово, яке, на вашу думку, важко прописувати, і в останньому рядочку пропи­шіть його.

— Які слова з літерою «ге» ми зустрічали на уроці?

— Розфарбуйте малюнок у зошиті.

— Молодці, ви попрацювали старанно!

Урок 119 (читання)

Тема. Звук [ґ]. Позначення його буквами Ґ, ґ («ґе»)

Мета: навчити розрізняти в мовленнєвому ряді звук [ґ] та читати слова з новою буквою, римувати слова; розвивати фонематичний слух та артикуляцію учнів; розширювати словниковий та фразеологічний запас дітей; виховувати дбайливе ставлення до птахів.

Обладнання: буквена каса, зображення ґудзика, аґрусу, ґави та слова молодці (розвішані на дошці зображенням всередину), підготовлена завчасно дошка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Всі готові до року? (Так) Тож почнемо роботу!

II. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи

— Погляньте на дошку, там заховались малюнки, і наше за­вдання — встигнути всі їх розгадати.

— Що зображено на першому малюнку, відгадайте в загадці.

Я маленький і кругленький,

На одежі я завжди,

Мене в петлю вставляють

Сто разів туди-сюди. (Ґудзик)

— Промовте перший звук у слові ґудзик. ([ґ]) А тепер усі разом уявімо себе гусятами, як вони ґелґочуть? (Ґа-ґа-ґа-ґа) Промовте лише звук [ґ], але тихенько, по-секрету. Які органи мовлення пра­цюють над вимовою цього звука? (Глотка)

— А, якщо струмінь повітря натрапляє на перешкоду, створю­вану глоткою, який це звук — голосний чи приголосний? (Приголо­сний) То чому звук [ґ] приголосний? (Звук [ґ] приголосний, бо ви­мовляється з перешкодою, утворюваною глоткою.) У парі промовте новий звук та перевірте правильність вимови один одно­го. (Учні вимовляють звук у парах для взаємоперевірки.)

— А ось і перший малюнок (вчитель повертає зображення на дошці), то що це? (Ґудзик) Який звук [ґ] у цьому слові — твердий чи м’який? (Твердий) Покажіть умовне позначення твердого при­голосного звука [ґ]. (–)

— Впіймайте звук [ґ] у вірші.

Сидить ґаздинечка на ґанку

І ґазді ґудзик пришиває.

Від ґавеняти ґава Ганка

Нахабу ґедзя відганяє.

— Що означають слова ґаздинечка і ґазда? Ґаздинечка — це лагідна форма слова ґазда, яке називає жінку, що доглядає буди­нок, сім’ю. Як називаємо таку хазяйновиту жінку? (Господиня) Добре, ґаздинечка — це господиня, вона, тоді хто такий ґазда, якщо це він? (Господар)

Спочатку вчитель читає вірш, потім повторює його, а учні плескають у долоні, почувши звук [ґ].

— Вкажіть місце звука [ґ] у словах: ґрунт, ґаблі, дзиґар, ґніт, ґуля, дзиґа.

— Пограємо у гру. Я називаю звук або злиття звуків, а ваше за­вдання — додати до них звук [ґ], наприклад: я називаю а, ви — ґа. Зрозуміли? Приготувались!

У (ґу), о (ґо), рі (ґрі), ел (ґел), ру (ґру), и (ґи), ир (ґир), ал (ґал), ро (ґро), ан (ґан), ав (ґав).

— Молодці, а який ряд назве найбільше слів зі звуком [ґ]? Ко­жен ряд називає слова по-черзі, учні сидять рівненько і спокійно підводять руку. (Відповіді учнів.)

Фізкультхвилинка

Гуси гучно ґелґотали —

Горобці зерно клювали.

Гуси гонять горобців,

Голубок на ґанок сів.

1. В. п.: основна стійка, ноги нарізно, руки в сторони. 1–4 — хви­леподібні рухи руками.

2. В. п.: основна стійка. 1–4 — нахили тулуба вперед: прогнув­шись, руки назад.

3. В. п.: стійка руки в сторони. 1–4 — нахили тулуба вліво, вправо.

4. В. п.: основна стійка. 1–4 — присідання, руки вперед і повер­нення у В. п.

III. Повідомлення теми уроку

— До нас сьогодні завітала нова буква.

Буква Ґ з ріжком вгорі

Посміхнулась дітворі:

— Щоб дзвінкіш лунала мова,

Я прийшла в абетку знову,

Бо колись у ній жила,

Мов та маківка, цвіла.

В багатьох словах цікавих

Красувалась, наче пава:

Ґрунт і ґаблі, і ґирлиґа,

Ґуля, ґніт, дзиґар і дзиґа,

Ґаламаґа, ґринджолята...

Тож прийміть мене, малята.

Придивляйтеся, вивчайте,

Букву Ґ не забувайте.

— Сьогодні на уроці будемо вивчати букву…? («Ґе») Наше за­вдання — навчитися читати слова з цією буквою.

IV. Ознайомлення учнів з буквою Ґ, ґ («ґе»)

— Звук [ґ] позначається на письмі буквою «ґе». (Учитель по­вертає малюнок на дошці.) Що це? (Велика та мала букви «ґе»)

— Порівняємо ці літери, які вони за формою (за формою одна­кові), а за розміром? (Різні)

— Знайдіть нову букву в своїй буквеній касі. Покажіть мені букву «ґе». Усі разом назвемо її. («Ґе»)

V. Вправи з читання

— Прочитайте склади на дошці.

Використовуються різні види читання складів на дошці (за ряд­ками, тільки хлопчики/дівчата, індивідуальне)

ґо ґе ґу Ґа ґі ґи

— Утворіть слова, додаючи букву «ґе».

ґ + рунт = ?

ґ + роно = ?

ґ + валт = ?

ґ + рати = ?

— Що означають утворені слова? (Учні пояснюють значення слів.)

— Кожен рядок отримає слово, яке ви повинні викласти буква­ми самостійно на парті, а поруч зробити звукову схему слова: пер­ший рядок — слово ґроно, другий — ґрунт, третій — ґвалт.

Після виконання завдання вчитель викликає з кожного ряду учня, який будує слово та схему на дошці, а решта перевіряють.

— Перевіримо, як ви зрозуміли значення слів. Доберіть необ­хідне слово.

Ґроно — (землі, калини, вишні)

Ґвалт — (машин, хвиль, гусей)

VI. Робота за Букварем

— Які слова можна утворити зі складом ґа? (Відповіді учнів.)

— У цьому нам допоможе наш друг Буквар. Зачитайте слова у верхньому правому куті Букваря.

— Прочитаємо стовпчики слів у Букварі, спочатку разом, а по­тім — самостійно.

Ґрунт аґрус ґанок

ґелґіт ґелґотали ґелґотати

— Яке запитання можна поставити до кожного слова? Підбе­ріть відповідне запитання з дошки. (На дошці записані запитан­ня: Що? Що робили? Що робити?)

Фізкультхвилинка

Ґедзь із ґавою зустрівся,

Наче дзиґа, закрутився,

Не ловила ґава ґав,

І у дзьоб їй ґедзь попав.

— Прочитайте речення в Букварі самостійно. Погляньте: на дошці зображені схеми речень, ваше завдання — знайти помилки.

— А що означає вислів «ловити ґав»? (Бути неуважним)

— «Мати гостре око»? (Дуже добре бачити.)

— «Закопилити губу»? (Надути губи, вередувати.)

— Що зображено на третьому малюнку? (Учитель показує ма­люнок.) (Аґрус) Що це таке? (Ягода)

— За допомогою букв каси складіть у парах це слово та його схе­му. (Пари учнів складають: один — слово, інший — схему або все разом.)

— Назвіть другу літеру у слові аґрус («ґе»), а який звук вона по­значає? (Твердий приголосний [ґ])

— Запам’ятайте правило: «Буква ґ на письмі позначає приголо­сний звук — твердий [ґ]». Повторіть.

— Наступний малюнок — … (Ґава).

— У Букварі є чудова скоромовка про двох ґав. Послухайте її. (Учитель читає.) Прочитайте самостійно напівголосно. А тепер прочитаємо разом.

Дві ґави зранку гасали по ґанку.

Ґави просили на ґанку сніданку.

Поступово вчитель збільшує темп читання, відбиваючи його по столу. Потім просить декількох учнів прочитати скоромовку якомога швидше.

— А як називається комаха, зображена в Букварі? (Ґедзь) Звер­ніть увагу на схему слова ґедзь, який перший звук? ([ґ]) Дайте йому характеристику. (Звук приголосний твердий.)

— Знайдіть помилку.

Кинула шишку на мене зозуля.

В мене на лобі з’явилася куля.

— А як можна змінити слова, замінюючи букву літерою «ґе»?

Ранок — (ґанок)

Кава — (ґава)

Прати — (ґрати)

— Доберіть слова.

Ґанок (який?) … — (новий, білий, теплий, дерев’яний, рідний…)

Ґава (яка?) ... — (чорна, прудка, хитра, жива, допитлива).

— Скажіть, а чи потрібна допомога людей ґавам та іншим пта­хам? Коли і як саме ми можемо допомогти? (Відповіді учнів.)

VII. Підсумок уроку

— Яку букву вивчили сьогодні? (Після відповідей учнів учи­тель показує її на малюнку.)

— Що навчилися робити?

— Яке правило дізналися сьогодні? («Буква ґ («ґе») на письмі позначає приголосний твердий звук [ґ]».)

— Наведіть конкретний приклад, як ви можете допомагати птахам.

— Ми не перевернули останній малюнок, цікаво, що там? (Учи­тель повертає напис «Молодці!»). Це ваша оцінка за роботу на уроці.