Літературне читання 4 клас поурочні плани

Літературне читання 4 клас УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. СВІТ ДИТИНСТВА У ТВОРАХ ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. СВІТ ДИТИНСТВА У ТВОРАХ ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА 

Мета: розширити знання учнів про життя та творчість українського письменника В. Нестайка; вдосконалювати вміння аналізувати твір та переказувати його зміст; розвивати навички виразного читання; розвивати уяву, пам’ять та фантазію учнів; виховувати бережливе ставлення до тварин, доброзичливість, повагу одне до одного. 

Хід уроку: 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Читання скоромовки зі зміною темпу. (Учитель сигналізує про зміну темпу картками з позначеннями: П — повільний темп, Н — нормальний, Ш — швидкий.) 

Взимку вітер вовком виє, 

Всіх лякає сніговієм. 

Ти не вий, не вий, Вітриську, 

До весни вже зовсім близько. 

2. Фонетична зарядка 

— Як сичить гуска? 

— Як шумить вітерець? 

— Як квочка кличе курчат? 

— Як кумкає жаба? 

— Як мекає коза? 

— Як виє вовк? 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— На сьогоднішньому уроці ми поринемо у незвичайний, таємничий світ природи, сповнений приємних несподіванок. І ви самі в цьому сьогодні ще раз переконаєтесь, ознайомившись з напрочуд цікавим твором українського письменника Всеволода Нестайка. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Народився Всеволод Нестайко 30 січня 1930 року в м. Бердичів на Житомирщині в сім’ї службовця. 

Про своє дитинство письменник розповідає: «...Я чомусь згадую самотність. Так уже склалося. Тата я свого не пам’ятаю. Скільки не напружую пам’ять — згадую лише цукерки, якими він мене частував у той вечір, коли прощався з нами... Згодом виявилося, що поїхав назавжди. Він загинув у 1934 році за кордоном, виконуючи службове завдання». 

Рятуючись від голоду, у 1933 році мама, вчителька за професією, з двома дітьми переїхала до Києва і почала працювати у школі. 

Саме із цих років Всеволоду запам’яталася самотність: хворобливого хлопчика («мабуть, немає такої дитячої хвороби, окрім рахіту, якою б я не хворів у дитинстві») мама зачиняла вдома, а сама бігла на роботу. 

Пізнав хлопчик і страхіття війни, окупації, два довгих роки поневірянь, голоду, страху облав і неволі. 

Після війни закінчив школу зі срібною медаллю, була одна четвірка із фізики. 

З 1947 року Нестайко навчався на філологічному факультеті Київського університету. 

Після його закінчення почав працювати у дитячому видавництві «Веселка». 

Перше оповідання для дітей вийшло в світ у 1954 році у журналі «Барвінок», а перша збірка «Шурка і Шурко» — у 1956 році. 

За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» письменник удостоєний літературної премії імені Лесі Українки 1982 року. 

Кінофільм, створений за повістю «Тореадори з Васюківки», здобув гранпрі на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені в 1968 році. 

1979 року книжка «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена як один із видатних творів сучасної дитячої літератури. 

2. Робота з виставкою книг 

Конкурс «Рекламний ролик» 

Учні представляють книжки, які подали на виставку. 

3. Фізкультхвилинка 

4. Гра «Чи уважний ти читач?» (за творами «Ябеда», «Пригода в кукурудзі») 

Тестування 

1. Яке справжнє ім’я Яви? 

а) Іван; 

б) Володимир; 

в) Яків. 

2. На честь кого польове озеро назвали Реньовим? 

а) На честь Яви; 

б) на честь батька; 

в) на честь діда. 

3. Куди пішли хлопці після школи? 

а) До поля пшениці; 

б) до поля кукурудзи; 

в) до поля буряків. 

4. Про що найбільше мріяв Валько? 

а) Покататися на трамваї; 

б) поїхати з дядьком на полювання; 

в) похвалитися перед хлопцями. 

5. У кого Валько жбурнув камінь? 

а) У кота; 

б) у горобця; 

в) у пса. 

6. Від кого мама дізналася про те, що Валько розбив Валько? 

а) Від Толика; 

б) від Лялі; 

в) від дядька Володі. 

Відповіді: 1а; 2в; 3б; 4б; 5а; 6б. 

5. Бліцопитування «Чи уважно ти читав?» (за твором Всеволода Нестайка «Дивні пригоди у лісовій школі») 

- Прізвище лісової кізки Зіни... (Бебешко). 

- Бурмило Михайлович Ведмідь у школі... (директор). 

- Лісова географія, або... (лісографія). 

- Учитель лісознавства... Патрикіївна. (Лисавета) 

- Класний керівник... Ягуарівна. (Пантера) 

V. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок? 

— Які завдання вам було виконувати найлегше? 

— При виконанні яких завдань виникли труднощі? 

— Чи вдалося їх подолати? 

— Як саме? 

— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок? 

Літературне читання 4 клас ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ 

Мета: узагальнити знання учнів за розділом «Світ дитинства в літературі»; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Закінчилася перерва, 

Пролунав чаклун-дзвінок. 

А тепер усі швиденько 

Налаштуйтесь на урок. 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Гра «Поети» 

— З’єднайте частини вірша. 

Люблять піч усі горнята,             виросла капуста. 

В холодочку Харитина            сіє, садить по порядку. 

То дзвіночки лісові                    гарно, весело весною. 

Перший клас копає грядку,    вчать співаночки нові. 

Є у мене олівець,                   люблю все малювати. 

На городі густо                           ішов понад водичкою. 

Люблю я маму й тата,           і гордиться піччю хата. 

На поляні під сосною           гарну вишила хустину. 

Ішов індик з індичкою,           він у мене молодець. 

2. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Юрко юркнув до Юрка, 

Юрок — пташечка юрка. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання з пам’яті вірша Миколи Сингаївського «Дощ із краплі починається» 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Який розділ ми завершили вивчати? 

— Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи за розділом «Світ дитинства в літературі». Перевіримо здобуті знання, узагальнимо вивчений матеріал. 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

1. Підсумок за розділом «Світ дитинства в літературі» (с. 156–185) 

— Яким твором починається розділ? 

— Хто його автор? 

— Як ти зрозумів назву розділу? 

— Із скількох тем складається розділ? Назви їх. 

2. Гра «Чи уважний ти читач?» 

Тестування 

1. Як звали дівчинку з вірша А. Костецького «Мрія», яку мріяв захистити Сергійко? 

а) Ніна; 

б) Юля; 

в) Оля. 

2. До кого поспішав Серьога? 

а) До мами; 

б) до песика; 

в) до друзів. 

3. Яка професія була у мами Шури? 

а) Лікар; 

б) вчитель; 

в) медсестра. 

4. Що було написано на невидимій кульці, яку герой отримав на планеті Тайн? 

а) Тайна; 

б) таємниця; 

в) компутик. 

5. Що святкувала мавпа? 

а) Іменини; 

б) Новий рік; 

в) день народження. 

6. У яку гру запропонувала грати Ганнуся? 

а) У кораблики; 

б) у слова; 

в) у вірші. 

Відповіді: 1в; 2б; 3а; 4б; 5а; 6в. 

3. Фізкультхвилинка 

4. Гра «Хто це сказав?» 

- Ой, як гарно ти придумав! Не лапи свої вовчі миють, а ноги! Зовсім, як люди. (Ганнуся. Володимир Рутківський «Як складають вірші») 

- Бажання трудитися. Це найдорожча знахідка. (Батько. Василь Сухомлинський «Не загубив, а знайшов») 

- Спинися на хвильку, 

до тебе є справа: 

міняю свій ножик 

на шайбу твою! (Слава. Анатолій Костецький «Спішу додому») 

- Дивак ти! А лікарі всі і є добрі. Така вже у них професія — добра. Спи, Шуро, спи! На добраніч... (Клавдія Василівна. Всеволод Нестайко «Шура і Шурко») 

5. Гра «З’єднай назву твору та його автора» 

«Тут усе є...»                          Микола Сингаївський 

«Мавпині іменини»                  Анатолій Костецький 

«Мрія»                                  Галина Малик 

«Співуча пір’їнка»                  Емілія Саталкіна 

«Кожний знає своє діло»          Василь Сухомлинський 

«Дощ із краплі починається»  Олександр Єфімов 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчи речення» 

- Сьогодні на уроці я вчився... 

- Найбільше мені сподобалося... 

- Найскладнішим було... 

- Свою роботу на уроці оцінюю... 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Відповідати на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с. 185). 

Літературне читання 4 клас МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ

МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ 

Мета: ознайомити учнів з віршем Миколи Сингаївського «Дощ із краплі починається»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити визначати головну думку прочитаного; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Урок читання починаємо, 

Гарного настрою всім бажаємо. 

Те що вивчили — пригадаємо, 

Поміркуємо, почитаємо. 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Гра «Телефоніст» 

Робота в групах 

Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя перші учасники кожної групи мовчки читають скоромовку. Розказують пошепки наступному учаснику своєї групи і т. д. Яка команда швидше передасть скоромовку до останнього гравця, та й виграла. Останній учасник кожної групи повинен розказати скоромовку. 

Фарбував фазан фіранки, 

Брав фломастер у фіалки. 

2. Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 

ЇКИВ 

иМ вижемо в єКиві. їКив — листоця кУраїни. шаНе сімто ливеке і рагне. ноВо істоть ан сивокому ребезі ніДпра. У єКиві габато рапків, лувиць і лопщ. шаН дубинок ан лувиці щаХретик. 

(КИЇВ 

Ми живемо в Києві. Київ — столиця України. Наше місто велике і гарне. Воно стоїть на високому березі Дніпра. У Києві багато парків, вулиць і площ. Наш будинок на вулиці Хрещатик.) 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Чий вірш кращий?» 

Учні розказують свої варіанти віршів, складених удома. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— На сьогоднішньому уроці разом з Миколою Сингаївським ми будемо досліджувати, що починається з малого. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Виразне читання вірша вчителем 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Який настрій він у вас викликав? 

— Що ви уявляли, слухаючи його? 

2. Словникова робота 

Читання колонок слів «буксиром» у парах 

Дощ             листя 

бруньки     мерщій 

невтомно     чистої 

витчеться     насіння 

— Прочитайте спочатку односкладове слово, потім — дво- та трискладові слова. 

— Прочитайте слова з наголосом на перший склад. 

— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. 

— Доберіть синонім до слова мерщій ( швидше); антонім до слова чистої (брудної). 

3. Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша 

— В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш? 

— Які слова виділите при читанні? 

— Де зробите паузи? 

4. Виразне читання вірша учнями 

5. Фізкультхвилинка 

6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання 

— Прочитайте перше речення вірша. 

— Як ви його розумієте? 

— Як поет підтверджує думку, що криється в першому реченні? 

— До чого закликає нас автор? 

— У яких рядках вірша виражена його головна думка? 

7. Гра «Що із чого?» 

З листочка — ... (листя). 

З нитки — ... (сорочка). 

З насіння чи бруньки — ... (гілка). 

З гілки — ... (дудочка-сопілка). 

З зернини — ... (хліб). 

З краплини — ... (дощ). 

З струмка — ... (ріка). 

8. Гра «Відновіть вірш» 

На дошці записані рядочки з вірша, учні відновлюють його. 

День турботою почнеться, 

І рукам давай роботу 

Хоч мале, та добре діло 

Все довкола усміхнеться. 

І роби невтомно, вміло 

Проганяй мерщій дрімоту — 

9. Гра «Знайди риму» 

Злого — ... (малого). 

Листочка — ... (сорочка). 

Гілка — ... (сопілка). 

Зернини — ... (краплини). 

Ріка — ... (струмка). 

Почнеться — ... (усміхнеться). 

Дрімоту — ... (роботу). 

Вміло — ... (діло). 

10. Гра «Прочитай рядок до кінця» 

Гру проводять учні: один називає перше слово будь-якого рядка, інший — дочитує рядок і продовжує гру. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Який твір читали на сьогоднішньому уроці? 

— Хто його автор? 

— Як можна втілити пораду поета у своєму щоденному житті? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вивчити вірш напам’ять (с. 184). 

Літературне читання 4 клас ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ. ЯК СКЛАДАЮТЬ ВІРШІ

ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ. ЯК СКЛАДАЮТЬ ВІРШІ 

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Володимира Рутківського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити характеризувати почуття і вчинки героїв; розвивати зв’язне мовлення, вміння висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова; стимулювати розвиток творчих здібностей. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Пролунав уже дзвінок, 

Час почати нам урок. 

Будемо у світ знань мандрувати, 

Будемо мову рідну вивчати. 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Яків ягідки якісь 

Якось із галяви ніс. 

2. Гра «Відшукай антонім» 

Стара газета — ... (свіжа газета); 

говіркий хлопець — ... (мовчазний хлопець); 

близька дорога — ... (далека дорога); 

вільний костюм — ... (тісний костюм); 

багатолюдна площа — ... (пуста площа); 

серйозна розмова — ... (жартівлива розмова); 

тяжка ноша — ... (легка ноша); 

радісний настрій — ... (сумний настрій); 

вечірні вісті — ... (ранкові вісті); 

морозний день — ... (спекотний день); 

шкідливі звички — ... (корисні звички); 

свіжий хліб — ... (черствий хліб); 

холодний напій — ... (гарячий напій). 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Обличчям до обличчя» 

Учні в парах повертаються одне до одного та переказують зміст оповідання Олександра Єфімова «Тут усе є...». Оцінюють роботу одне одного. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Володимира Рутківського. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

— Провідний український дитячий письменник Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття. Середню освіту Володимир Григорович здобував у Богодухівській, а згодом — Великобурімській середній школі того ж Чорнобаївського району. З цього віку хлопець відкрив у собі нахили і здібності до історичного пошуку, котрі не полишають письменника й досі, спонукаючи не просто писати цікаві історичні твори для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи й не досліджені періоди вітчизняної історії. Становленню його інтересу до українських старожитностей сприяло те, що шкільний гурток, старостою якого був Володимир, відкрив у своєму селі залишки найдавнішого на той час поселення в Україні. Вищу освіту Рутківський отримував спочатку в Одеському інституті харчової холодильної промисловості, а за два роки потому перевівся до Одеського політеху, працював на Одеському суперфосфатному заводі, проте незабаром зрозумів, що справжнє його покликання — література. Згодом В. Рутківський закінчив Вищі літературні курси в Москві.

Друкується Володимир Григорович з 1959 року, літературний стаж письменника — понад півстоліття. Мешкає, працює і творить Володимир Григорович в Одесі. Останні 30 років пише романи для дітей та юнацтва, серед яких — «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині Води», «Сторожова застава», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури» (книга перша — «Джури козака Швайки», книга друга — «Джури-характерники», книга третя — «Джури і підводний човен») та ін. Роман письменника «Джури-характерники» став переможцем книжкового рейтингу від «Літакценту», роман «Джури козака Швайки» та повість «Потерчата» були відзначені «Книжкою року-2009» та Бі-Бі-Сі. Володимир Рутківський — лауреат премій ім. М. Трублаїні, ім. Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого. Володимир Григорович Рутківський став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей «Джури» (2007–2010 рр.).

2. Ознайомлення учнів з біографією Володимира Рутківського

— Де і коли народився письменник?

— Ким були його батьки?

— Чи відразу він став письменником?

— Кому присвячена його повість «Ганнуся»?

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання твору В. Рутківського «Як складають вірші» (с. 179–183)

1) Словникова робота.

Ілюмінатор — кругле з грубого скла вікно на кораблі.

Теплохід «Ракета» — був призначений для швидкісних річкових пасажирських перевезень на приміських і місцевих лініях, протяжністю до 500 км, із заходом у водосховища. Швидкість — 60 км/год. Уміщував 64 пасажири.

2) Виразне читання твору вчителем.

3) Перевірка первинного сприйняття.

Тестування.

1. Куди дивилася Ганнуся?

а) У вікно;

б) на палубу;

в) в ілюмінатор.

2. Чому вона засумувала?

а) Не було друзів;

б) був дощ;

в) було спекотно.

3. Як звали супутника Ганнусі?

а) Костя;

б) Коля;

в) Сергій.

4. Що написав автор у своїх віршах про вовків?

а) «В нашій річці ноги миють»;

б) «В нашій річці лапи миють»;

в) «Під дощем купаються».

5. Чому супутник Ганнусі уважно розглядав двох тіточок?

а) Бо був голодний;

б) бо вони були цікаві;

в) вони були знайомі.

6. Який клас закінчила Ганнуся?

а) Третій;

б) другий;

в) перший.

Відповіді: 1в; 2б; 3а; 4а; 5а; 6б.

4) Повторне читання твору учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

— Хто є головними персонажами твору?

— Де відбуваються події, описані в творі?

— Яка була погода?

— У яку гру запропонувала пограти Ганнуся?

— Чому саме в цю гру?

— Чи відразу Костя погодився грати із нею?

— Які аргументи приводила дівчинка?

— Як довго тривала гра?

— Чи сподобався вам віршик, який склали герої?

— Що сподобалося найбільше?

— Який рядок виявився найсмішнішим?

— Чи сподобалося Кості складати вірші?

— Що Ганнуся сказала про його здібності?

6) Фізкультхвилинка.

7) Вправи на розвиток швидкості читання.

Гра «Дочитай речення»

— Знайдіть і дочитайте речення (записані на дошці). Позначте цифрами послідовність подій у тексті.

- «А на луках, звісно, корови...» (5)

- «Здається, ніякого чесного слова...»(2)

- «А ще я мовчав тому, що не міг відвести погляду...» (7)

- «Може, трохи пізніше? — запропонував я і з сумом згадав свою затишну кімнату...» (1)

- «Я навіть фарбою червоною залився...» (6)

- «Я ледве не підстрибнув...» (3)

- «І гарно вийшло, якби не та обставина, що таких великих...» (4)

8) Гра «Хвиля».

Ведучий задає «тон»і «темп» гри. Текст читають так, ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо. 

9) Гра «Голосування ногами». 

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне». 

Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на уроці? 

— Чим сподобалася вам головна героїня твору? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Придумати свій варіант віршів до рядків, що склали Костя з Ганнусею. 

Літературне читання 4 клас ОЛЕКСАНДР ЄФІМОВ. ТУТ УСЕ Є... ЕМІЛІЯ САТАЛКІНА. КОЖНИЙ ЗНАЄ СВОЄ ДІЛО

ОЛЕКСАНДР ЄФІМОВ. ТУТ УСЕ Є... ЕМІЛІЯ САТАЛКІНА. КОЖНИЙ ЗНАЄ СВОЄ ДІЛО 

Мета: ознайомити учнів з оповіданням Олександра Єфімова «Тут усе є...», вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вміння характеризувати почуття і вчинки героїв; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати морально- етичні почуття. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Телефоніст». Робота в групах 

Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя перші учасники кожної групи мовчки читають скоромовку. Розказують пошепки наступному учаснику своєї групи і т. д. Яка команда швидше передасть скоромовку до останнього гравця, та й виграла. Останній учасник кожної групи повинен розказати скоромовку. 

Калачі печуть сичі. 

Чом не сплять сичі вночі? 

Чепурились павичі, 

побрели через корчі. 

2. Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифрований текст. 

НІСГОВЕ ЗАЙЧА 

неДь вуб петлий. ніСг вуб комрий. йшлиВи тиді у відр. оЩ борити? ляКо тасв пиліти нісговика. В кашаС дубе девмідь. У неЖі леманький нолс. тюКаша пиліть чезайня. 

(СНІГОВЕ ЗАЙЧА 

День був теплий. Сніг був мокрий. Вийшли діти у двір. Що робити? Коля став ліпити сніговика. В Сашка буде відмідь. У Жені маленький слон. Катюша ліпить зайченя.) 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання вірша Степана Жупанина «Намалюю вітер». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Відгадайте загадку. 

- На подвір’ї — біло-біло, 

Ні стежиночки нема. 

Завихрило, завістило — 

Знов прийшла до нас... (зима). 

— За вікном весна, а письменник Олександр Єфімов запрошує нас у зиму. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Виразне читання оповідання вчителем 

— Чи сподобалося вам оповідання? 

— Які картини ви уявляли, слухаючи його? 

— Які почуття воно у вас викликало? 

2. Словникова робота 

Підтюпцем           врізнобіч 

надворі                   обсипавши 

борюкаються          вдивлялася 

справжнісінький  роздивляється 

— Прочитайте слова кожної колонки, щоразу пришвидшуючи темп. 

— Серед слів другої колонки знайдіть спільнокореневі слова. (Вдивлялася, роздивляється) 

Підтюпцем — дрібними швидкими кроками. 

3. Читання оповідання учнями «ланцюжком» 

— Де відбуваються описувані події? 

4. Фізкультхвилинка 

5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання 

— Що запропонувала Галина Іванівна? 

— Як автор описує зимовий день? 

— Яке завдання поставила перед учнями вчителька? 

— Що робили діти? 

— Чим здивував усіх Вітя Карацунька? 

— Як йому вдалося побачити дива в природі? 

— Кого побачила Світланка Єщенко? 

— Який настрій був у дітей? 

6. Робота в групах. Читання оповідання за особами 

— З якою інтонацією, в якому темпі будете читати слова автора? слова Галини Іванівни? учнів? 

7. Гра «Засічка — кидок» 

За командою «кидок» — усі учні починають читати текст напівголосно. 

За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово. 

Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!) 

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються. 

8. Вправи на розвиток швидкості читання 

1) Гра «Хто швидше?». 

— Прочитайте абзаци, у яких є речення: 

«А на ньому повно снігу!» 

«Навіть хвостик є». 

«Гляньте, яка гарна погода!» 

2) Гра «Слідопити». 

— Знайдіть і прочитайте в тексті: 

1 варіант — питальні речення; 

2 варіант — окличні речення. 

9. Гра «Голосування ногами» 

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне». 

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь. 

10. Гра «Поети» 

— Доповніть рядки вірша Емілії Саталкіної «Кожний знає своє діло» словами, що римуються. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчи речення» 

- Сьогодні на уроці я вчився... 

- Найбільше мені сподобалося... 

- Урок завершую з ... настроєм. 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Переказувати оповідання (с. 177–178). 

Літературне читання 4 клас СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ...

СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ... 

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифрований текст. 

ВЕНАСНІ 

тоСять петлі кидень. тиДі нязли тапаль і пашки. риПбрали вокзани і насчата. пеТер бодре в сілі. тиДі ругтом жібать дути. лопХчики і відчатка рагються в хосванки. 

(НА ВЕСНІ 

Стоять теплі деньки. Діти зняли пальта і шапки. Прибрали ковзани і санчата. Тепер добре в лісі. Діти гуртом біжать туди. Хлопчики і дівчатка граються в схованки.) 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

1. Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання вірша Ганни Чубач «Найрідніші голоси». 

2. Гра «У художньому музеї» 

Діти виходять до дошки, де розміщено виставку їх робіт, коментують кожен свою роботу, розповідають про свою бабусю. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми дізнаємося про ще одного юного художника. 

— Що ж він вирішив намалювати? Відгадайте загадку — і дізнаєтеся. 

- Хоч без крил, але літаю, 

Вербі коси розплітаю. 

Погойдаю в лісі гілку, 

Заколишу в квітці бджілку. 

Якщо добре розлютити, 

Можу шкоди наробити. (Вітер) 

— Допоможе нам дізнатися про юного художника Степан Жупанин. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Степан Ілліч Жупанин народився 18 січня 1936 року в селі Іршава на Закарпатті в сім’ї селянина. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Учителював, згодом викладав в Ужгородському університеті. Отримав ступінь кандидата педагогічних наук. 

Пропрацювавши в школі багато років, Степан Жупанин звернувся до творчості для дітей. Перша книжка «Бджілка» з’явилася ще 1959 року. Далі друком виходять «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Пісні для дітей» (1974), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1980), «Сонечко» (1983), «Барвінок» (1983), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986). Вірші С. Жупанина перекладалися російською, білоруською, чеською, угорською мовами. 

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1994). 

У видавництві «Веселка» твори С. Жупанина друкувалися в колективних збірниках; окремими виданнями виходили «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989). 

Помер 7 січня 2005 року. 

2. Фізкультхвилинка 

3. Опрацювання вірша Степана Жупанина «Намалюю вітер» 

1) Робота над заголовком. 

— Прочитайте з відповідною інтонацією. 

«Намалюю вітер». 

«Намалюю вітер»! 

«Намалюю вітер»? 

2) Виразне читання вірша вчителем. 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Які картини ви уявляли, слухаючи його? 

3) Словникова робота. 

Читання колонок слів «луною» за вчителем, «буксиром» у парах 

Гуляє  хвилі 

тераса  танцює 

дощовий  здіймає 

намалює  прапорами 

Тераса — літня (неопалювана) прибудова до будинку, відкрита або засклена; веранда. 

Має — коливається від вітру або швидкого руху; розвівається. 

4) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша. 

— Яким тоном, в якому темпі і з якою силою голосу будете читати вірш? 

— Які слова виділите голосом при читанні? 

5) Виразне читання вірша учнями. 

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. 

— Що вирішив намалювати юний художник? 

— Які ознаки вітру він називає? 

— Які вітри йому вдалося намалювами? 

— Скільки малюнків він уже має? 

7) Гра «Добери риму». 

Ніжний — ... (сніжний). 

Хвилі — ... (на схилі). 

У вальсі — ... (на терасі). 

Має — ... (гуляє). 

Маю — ... (краю). 

4. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Якщо не можеш вітер змалювати...» 

Гра «Бджілки». Самостійне папівголосне читання вірша учнями 

— Що радить нам поетеса? 

— А яким би ви намалювали вітер? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Які вірші читали на уроці? 

— Хто їх автори? 

— Що спільного є у цих віршах? 

— Чим вони відрізняються? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати вірші (с. 176). 

Літературне читання 4 клас ГАННА ЧУБАЧ. НАЙРІДНІШІ ГОЛОСИ

ГАННА ЧУБАЧ. НАЙРІДНІШІ ГОЛОСИ 

Мета: формувати навички швидкого, виразного, правильного читання; розвивати вміння учнів передавати під час читання настрій твору, ставлення автора до зображуваного; розвивати уяву, спостережливість; виховувати любов і бережливе ставлення до рідних людей. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

— Перш ніж ми почнемо працювати, згадаймо вимоги до усного мовлення. 

Правильне! 

Грамотне! 

Чітке! 

Зрозуміле! 

— Налаштуймо свої голоси і думки на роботу. Для цього прочитаємо чистомовку. 

Ок-ок-ок — у нас цікавий урок. 

Ень-ень-ень — ясний весняний день. 

Иті –иті- иті — учні працьовиті 

Уть-уть-уть — вирушаємо в путь. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Обличчям до обличчя» 

Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Відгадайте загадку. 

- Біга пензлик по тканині, 

Підкоряючись людині, 

А людина творить свій. 

Неповторний світ живий. (Художник) 

— У кого з вас є хист до малювання? 

— Що ви любите малювати? 

— Сьогодні ми прочитаємо вірш, у якому Ганна Чубач описує юну художницю. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Ганна Танасівна Чубач народилася у переддень Різдва, 6 січня 1941 року, в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім’ї хліборобів. 

Працювала в редакціях газети «Літературна Україна» та журналу «Дніпро». За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж почали називати її ясноокою Журавкою. 

За ці роки у поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: «Вивчаймо самі», «Сонячна абетка», «Алфавітні усмішки», «Жук малий і волохатий», «Черепаха Аха», «Прикмети — не секрети» та ін. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. 

Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її «Абетками» та весело-виразні вірші. 

Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами. 

2. Гра «Передбачення» 

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші, що має такий заголовок? 

— Кого малюватиме юна художниця, вам підкаже загадка. 

- Ще голубонька рідненька — 

Добра, мила і старенька. 

Я ніколи не журюся, 

Бо у мене є... (бабуся). 

Ж. Вовк 

3. Виразне читання вірша вчителем 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Які почуття він у вас викликав? Який настрій створив? 

4. Словникова робота 

Читання колонок слів учнями «буксиром» у парах 

Очі                  сині 

руки                  хати 

сільської          вузлуваті 

дозвольте  відкладати 

— Прочитайте всі іменники, потім — прикметники, дієслова. 

— Прочитайте найкоротше слово, найдовше. 

5. Фізкульхвилинка 

6. Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша 

— Яким тоном, у якому темпі і з якою силою голосу будете читати вірш? 

— Як прочитаєте слова дівчинки? слова бабусі? 

7. Виразне читання вірша учнями 

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші? 

8. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання 

— З якими словами онучка звернулася до бабусі? 

— Як вона описує її очі? руки? 

— Як бабуся відповіла дівчинці? 

— Що вона сказала про свої очі та руки? 

— Прочитайте слова бабусі, які звучать як прислів’я. 

— Із чим порівнюється портрет бабусі? Прочитайте. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на уроці? 

— Хто його автор? 

— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати вірш (с. 175–176). Намалювати портрет своєї бабусі. 

Літературне читання 4 клас УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. МАЙСТЕР ВЕСЕЛОГО ЦЕХУ — ГРИЦЬКО БОЙКО

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. МАЙСТЕР ВЕСЕЛОГО ЦЕХУ — ГРИЦЬКО БОЙКО 

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Грицька Бойка; вчити аналізувати прочитане; розвивати навички виразного читання та декламування віршів; виховувати почуття дружби та колективізму, чуйність, доброзичливість. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Наш урок присвячений життю і творчості Грицька Бойка. 

На уроці читання ви вже зустрічались з його творчістю. Сьогодні сторінки усного журналу доповнять ваші знання. Склавши пазли, ви дізнаєтесь назву нашого журналу. (Усний журнал: скласти пазли «Майстер веселого цеху») 

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 

1. Сторінка перша «Бібліотечна» 

Робота з виставкою книжок 

— Хто представив ці книжки на виставку? Доведіть, що ви не помилилися. На які ознаки ви орієнтувалися, вибираючи саме цю книжку автора, а не іншу? Давайте всі разом з’ясуємо ці ознаки. Перш за все, твори якого автора ми сьогодні розглядаємо? (Грицька Бойка) Твори якого жанру ми добирали до уроку? (Вірші) Які за настроєм мають бути ці твори? (Веселі, жартівливі) 

Діти почергово коментують свій вибір та обов’язково вказують на твір, що читали. 

— Які з книжок Грицька Бойка ви читали раніше? Заберіть їх та потримайте на парті. 

На виставці залишаються лише книжки Грицька Бойка, які не розглядалися раніше. 

2. Сторінка друга «Моє слово про поета» 

— Народився Грицько Бойко 5 вересня 1923 року в селі Оленівка на Донеччині в сім’ї службовця. Щодня Грицькові доводилося йти кілька кілометрів до школи, яка знаходилася далеко. Тому хлопець щодня прокидався о четвертій ранку, йшов до станції, щоб їхати робочим потягом до школи. 

Після закінчення школи Грицько пішов на фронт захищати Батьківщину від навали фашистів. Брав участь у боях під Сталінградом, був поранений. Удостоєний бойових урядових нагород. Після війни став студентом Донецького педагогічного інституту. Закінчивши його з відзнакою, працював у газеті «Радянська Донеччина». Початком своєї літературної діяльності Грицько Бойко вважав 1950 рік, коли була надрукована його перша збірка віршів «Моя Донеччина» для дорослих, а наступного року вийшла друком збірка його поезій для дітей «Будем шахтарями». Відтоді поет не зраджував наймолодшим читачам. 

3. Сторінка третя «Презентація» 

— Розгляньте книги на нашій виставці. Презентуйте їх за пам’яткою. 

- Назва книги. 

- Автор. Художник. Видавництво. 

- З анотації я дізнався... 

- На яких сторінках читати цю книгу мені було цікаво... 

Фізкультхвилинка 

4. Сторінка четверта «Скоромовки-спотикачки» 

— Окремий розділ у збірках — це скоромовки-спотикачки. Насамперед, вони вчать правильної вимови. Але разом із тим Грицько Бойко змалював у них такі образи, які запам’ятовуються надовго. 

Робота над скоромовками «Чапля» 

В чаплі чорні черевички, 

Чапля чапа до водички. 

— Над вимовою якого звука пропонує попрацювати автор? (Звук [ч]) 

— Прочитайте скоромовку повільно, пошепки. 

— Про що вона? 

— Подивіться на малюнок чаплі. Існує легенда про виникнення цієї птахи, ніби пішла вона від непокірної людини. Бог дав людині мішок зі зміями, павуками, ящірками і наказав викинути у прірву, але людина із своєї цікавості розв’язала мішок, і всі ящірки, змії розповзлися по землі. Бог захотів покарати людину та перетворив її на птаха з червоними від сорому ногами та дзьобом, їй було наказано очищати землю від павуків, зміїв, ящірок. 

5. Сторінка п’ята «Переклади» 

— Грицько Бойко вважав, що в російській літературі дуже багато обдарованих та талановитих дитячих письменників. 

Одного вечора він сидів за столом і замислився: а якщо спробувати перекласти твори російських письменників українською? Він переклав вірші таких відомих авторів, як Самуїл Маршак, Агнія Барто, Сергій Міхалков. 

6. Сторінка шоста «Загадкова» 

- В зимовий студений час 

Люблять всі малята нас. 

З гірки ми рушаєм в путь, 

А на гірку — нас везуть. (Санчата) 

- Мию, мию без жалю 

Мию там, де брудно. 

Цю роботу я люблю, 

Та від неї худну. (Мило) 

- Дерев’яний та довгенький, 

Маю носик я гостренький. 

На білому слід лишаю, 

— І всіх діток потішаю. (Олівець) 

- Довгі вуха, куций хвіст, 

Невеликий сам на зріст. 

На городі побував — 

Нам капусту попсував. (Зайчик) 

- В ящику — вікно, 

У вікні — кіно. (Телевізор) 

- Скринька, вертушка, 

Шнур і кругле вушко. (Телефон) 

- Взимку вкрили ми навкруг 

Ліс, дорогу, поле й лук. 

А як сонце припече — 

Ми струмочком потечем. (Сніжинки) 

- Кришталиночки тверді, 

Світлі — аж іскряться. 

Народились у воді, 

А води бояться. (Сіль) 

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок? 

— Чи все вдалося зробити на уроці? 

— Як оцінююте свою роботу? 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Світ дитинства у творах Всеволода Нестайка». 

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача. 

Літературне читання 4 клас ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. СПІВУЧА ПІР’ЇНКА

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. СПІВУЧА ПІР’ЇНКА 

Мета: розширити і поглибити знання учнів про творчість В. Сухомлинського; ознайомити їх з твором «Співуча пір’їнка»; спонукати школярів до роздумів щодо змісту твору; розвивати творче сприймання й уміння описувати навколишній світ; розвивати уяву, фантазію, зв’язне мовлення учнів; виховувати кращі риси характеру. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Бабуся в кіоску забула авоську, 

А внучка Ганнуся відразу гайнула, 

Забуту авоську бабусі вернула. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Робота в групах. Гра «Дуель» 

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом рубрики «Чи уважно ти читав?». Оцінюють відповіді одне одного. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Згадайте, хто з письменників написав «Казки школи під голубим небом» та пропонував проводити уроки серед природи? (В. О. Сухомлинський) 

— Які твори цього автора ми вже читали? 

— Чого вони нас навчили? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Гра «Рибки» 

Самостійне мовчазне читання вступної статті 

— Про що йшлося в розділах «Я хочу сказати своє слово» та «Візьму перо і спробую»? 

— Чи знаєте ви свої здібності? Чи розвиваєте ви їх і належно цінуєте? 

2. Опрацювання твору Василя Сухомлинського «Співуча пір’їнка» 

1) Виразне читання твору вчителем. 

— Чи сподобалась вам казка? 

— Які почуття вона у вас викликала? 

— Про яку пташку розповідається в казці? 

— Чи чули ви колись про такого дивовижного птаха? (Демонстрування малюнка, на якому зображено стрепета.) 

— Стрепет належить до родини дроф. Це великий птах із сильними довгими ногами, короткими кігтями, щоб краще було ходити і бігати у степах з високою та густою травою. Коричнево-сіре забарвлення допомагає ховатися від ворогів. А з голосом цій пташці не поталанило. Вона може лише невиразно шипіти. 

2) Словникова робота. 

Читання слів «буксиром» за вчителем 

Свист           струни 

стрепет           пір’їнка 

звучання           найтоншої 

висувається  дивовижний 

— Доберіть синоніми до слова дивовижний ( чудовий, прекрасний, прегарний, чарівний). 

— Прочитайте окремо іменники, дієслова, прикметники. 

3) Робота в парах. Піготовка до виразного читання. 

— У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати твір? 

— Які слова виділите при читанні? 

— Де зробите паузи? 

4) Виразне читання твору учнями. 

5) Фізкультхвилинка. 

6) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання. 

— Як автор пише про Стрепета? 

— Що він має у своєму крилі? 

— Чим особлива пір’їнка? 

— Із чим порівнюється його спів? Прочитайте. 

— Яке лихо трапилось у Стрепета? 

— Куди впала пір’їнка? 

— Хто знайшов пір’їнку? 

— Що Сергійко зробив із пір’їнкою? 

— Про що попросив його Стрепет? 

— Як ви розумієте слова чоловіка? 

7) Гра «Розвідники». 

— Скільки разів у творі автор ужив слово Сергійко (3)? Стрепет (8)? 

— Доберіть спільнокореневі слова до слова спів. (Співає, співуча, заспівати, співак) 

8) Гра «Голосування ногами». 

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне». 

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає пра-вильну відповідь. 

9) Гра «Земля — небо». 

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати.

10) Робота в групах. Гра «Складіть і поясніть». 

— Багато прислів’їв, приказок і висловів з творів В. Сухомлинського стали крилатими. 

Відновіть та поясніть їх значення. 

Гарні не красиві слова, ...  не було б краси. 

Якби все на світі було однакове, ...  своя співуча пір’їнка. 

Рана від слова заживає, проте...  а красиві діла. 

До самої вершини...  слід глибокий зостається. 

У кожної людини є...  веде кам’яна стежина. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на уроці? 

— Хто його автор? 

— Яка головна думка твору? 

— Який висновок зробили для себе після сьогоднішнього уроку? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Переказувати казку (с. 174–175). 

Літературне читання 4 клас ГРИЦЬКО БОЙКО. КОНСУЛЬТАНТ. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. СМІХ ДЛЯ ВСІХ

ГРИЦЬКО БОЙКО. КОНСУЛЬТАНТ. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. СМІХ ДЛЯ ВСІХ 

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення учнів, пізнавальні інтереси; виховувати відповідальність за свої слова і вчинки. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою

Гра «Телефоніст». Робота в групах

Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя перші учасники кожної групи мовчки читають скоромовку. Розказують пошепки наступному учаснику своєї групи і т. д. Яка команда швидше передасть скоромовку до останнього гравця, та й виграла. Останній учасник кожної групи має розказати скоромовку.

Дзюрчить у лісі джерело,

Вода дзеркальна в ньому.

Допомагає джаз лісний

Перебороти втому. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання вірша Галини Малик «Мавпині іменини». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми продовжимо читати гумористичні вірші. 

— Пригадайте твори Грицька Бойка. 

— Які вони за настроєм? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Опрацювання вірша Грицька Бойка «Консультант» 

1) Виразне читання вірша вчителем. 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Який настрій він викликав? 

2) Словникова робота. 

Читання колонок згори вниз («луною» за вчителем) і знизу вгору («буксиром» із сусідом по парті) 

Ямки          гною 

мерщій          тинявся 

насипте          знайшлося 

промовила  консультант 

— Доберіть синоніми до слів мерщій ( миттю, швидко), промовила ( сказала). 

— Як ви розумієте значення слів консультант, тинявся, загін? 

Консультант — той, хто дає консультації з питань свого фаху. Це слово походить від латинського слова consultanіs — радник. 

Тинявся — ходив сюди-туди без певної мети. 

Загін — група людей, об’єднаних, організованих для спільних дій або для виконання певного завдання. 

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша. 

— У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш? 

— З якою інтонацією прочитаєте слова Мишка? 

— З якою — Катюші? 

4) Виразне читання вірша учнями. 

— Кого назвали у вірші консультантом? 

— Кому він давав консультації? 

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. 

— Де працювали діти? 

— Яка була пора року? 

— Хто з дітей не працював? 

— Які поради давав Мишко? 

— Чи справді Мишко був таким спеціалістом? Доведіть словами вірша. 

— Хто зумів дати Мишкові достойну відповідь? 

6) Гра «Диктор телебачення». 

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів. 

7) Гра «Добери риму». 

Копали — ... (садили). 

Долоні — ... (загоні). 

Без упину — ... (глину). 

Людо — ... (не буде). 

Катюша — ... (груша). 

8) Робота за ілюстрацією. 

— Розгляньте ілюстрацію до цього вірша. 

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів вірша? 

— Яким рядкам вірша відповідає ілюстрація? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом вірша? 

9) Робота в групах. 

Складання продовження вірша. 

2. Фізкультхвилинка 

3. Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «Сміх для всіх» 

1) Виразне читання вірша вчителем. 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Який настрій він у вас викликав? 

2) Гра «Рибки». 

Самостійне мовчазне читання вірша учнями. Підготовка до виразного читання вірша 

— У якому темпі, яким тоном і з якою інтонацією будете читати вірш? 

— Як зумієте передати характер вірша? 

3) Виразне читання вірша учнями. 

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. 

— Що зробив дідусь? 

— Що обіцяє нам сміх? 

— Кого він лякає? 

— Як ви розумієте слова «сміхом дошкуляти»? 

— Доведіть, що вірш має жартівливий характер. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З якими творами ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 

— Який характер цих творів? 

— Який настрій панував сьогодні на уроці? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Відповідати на запитання рубрики «Чи уважно ти читав?» (с. 173). 

Літературне читання 4 клас ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО. ІЗ СМІХОМ ТРЕБА БУТИ ОБЕРЕЖНИМ... ГАЛИНА МАЛИК. МАВПИНІ ІМЕНИНИ

ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО. ІЗ СМІХОМ ТРЕБА БУТИ ОБЕРЕЖНИМ... ГАЛИНА МАЛИК. МАВПИНІ ІМЕНИНИ 

Мета: ознайомити учнів з гумористичними творами; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати морально-етичні почуття. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Вправа для формування швидкої реакції на слово 

Гра «Слухай! Називай якомога більше слів» 

Читаю — ... (книгу, газету, журнал...). 

Зачитався — ... (повістю, казкою, оповіданням...). 

Скупався — ... (в річці, озері, морі...). 

Хотів би стати — ... (поетом, вчителем, агрономом...). 

2. Читання анаграм 

ІКЛАР (лікар)                 НЕНІЖРЕ (інженер) 

ОНРАГМО (агроном)         ІЛСНКИ (лісник) 

ЕПРКА (пекар)                УЛМЯР (муляр) 

ЕЧУНЬ (учень)                ТУНЕСДТ (студент) 

— Яке слово «зайве» у кожній колонці? Чому? 

— Поясніть, яку роботу виконують люди кожної професії. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Обличчям до обличчя» 

Учні в парах повертаються одне до одного обличчям та переказують твір Марії Чумарної «Казка про друга». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Чи любите ви жарти? Чи любите жартувати? 

— Сьогодні ми будемо вчитися жартувати і сприймати жарти. Допоможе нам у цьому Всеволод Нестайко. 

— Що ви знаєте про цього письменника? Які його твори вивчали? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Опрацювання твору Всеволода Нестайка «Із сміхом треба бути обережним...» 

1) Робота над заголовком. 

— Прочитайте із відповідною інтонацією. 

«Із сміхом треба бути обережним». 

«Із сміхом треба бути обережним»! 

«Із сміхом треба бути обережним»? 

2) Гра «Рибки». 

Самостійне мовчазне читання тексту учнями 

3) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання. 

— Коли людина сумує, тужить? А коли сміється? 

— До чого закликає нас Всеволод Нестайко? 

— Чому треба бути обережним зі сміхом? 

2. Фізкультхвилинка 

3. Опрацювання вірша Галини Малик «Мавпині іменини» 

1) Виразне читання вірша вчителем. 

— Чи сподобався вам вірш? Які почуття він у вас викликав? 

2) Словникова робота. 

Читання колонок слів «луною» за вчителем, потім — «буксиром» у парах 

Книші           чемно 

гнилий           ананас 

морщить           стерпів 

згодував          декілька 

— Доберіть синонім до слова чемно (ввічливо). 

Книш — вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. 

3) Читання вірша учнями в парах. Підготовка до виразного читання. 

— З якою інтонацією і в якому темпі будете читати вірш? 

— Яким тоном прочитаєте слова автора? 

— А яким — слова мавпи? 

4) Виразне читання вірша учнями. 

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. 

— Що святкувала Мавпа? 

— Як вона готувалася зустріти гостей? 

— З яким настроєм приходили гості? 

— Що віддавали Мавпі? 

— Продовжіть речення. 

- Носоріг подарував... 

- Дикобраз... 

- Удав... 

— Як Мавпа реагувала на подарунки? 

— Хто першим не стерпів образ? 

— З яким настроєм гості пішли від Мавпи? 

— З чим залишилася Мавпа? 

— Яка головна думка вірша? 

6) Гра «Добери риму. Придумай свої». 

Днини          іменини 

місила          запросила 

хати                  прибувати 

витирали          віддавали 

пакунки          подарунки 

розглядає          починає 

ріг                  пиріг 

дикобраз          ананас 

удав                 згодував 

дикобраз         образ 

встав         удав 

хвилин         іменин 

сидить         лежить 

ананас         квас 

книші         ні душі 

7) Робота в групах. 

Учні в групах розігрують сценку за віршем так, щоб Мавпа і гості на іменинах були задоволені. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З якими творами ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 

— Чого вчать нас ці твори? 

— Над чим примушують замислитись? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати вірш (с. 171–172). 

Літературне читання 4 клас МАРІЯ ЧУМАРНА. КАЗКА ПРО ДРУГА

МАРІЯ ЧУМАРНА. КАЗКА ПРО ДРУГА 

Мета: продовжити ознайомлення учнів з життєвим і творчим шляхом Марії Чумарної, ознайомити з її твором «Казка про друга»; вчити орієнтуватися в структурі тексту, формувати вміння визначати головну думку твору, порівнювати вчинки і поведінку персонажів; удосконалювати навички виразного і правильного читання та навички літературного аналізу твору, збагачувати активний словник школярів; викликати бажання обирати краще з літературних джерел для самовиховання, виховувати товариськість. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Я всміхнуся сонечку: 

— Здрастуй, золоте! 

Я всміхнуся квіточці: 

— Хай вона цвіте! 

Я всміхнуся дощику: 

— Лийся, мов з гнізда! 

Друзям усміхнуся: 

Зичу їм добра! 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Сидить сойка на сосні, 

Щось посапує у сні. 

А на смереку сова 

Колискову їй співа. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

1. Гра «Обличчям до обличчя» 

Учні в парі повертаються одне до одного обличчям та переказують оповідання Всеволода Нестайка «Шура і Шурко». 

2. Гра «Чия історія краща?» 

Конкурс на краще продовження оповідання. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми продовжимо розмову про дружбу. А тему сьогоднішнього уроку ви дізнаєтесь, склавши прислів’я із розсипаних слів. 

- Дерево, а, друзями, людина, корінням, міцне. 

(Дерево міцне корінням, а людина — друзями.) 

- Без, друга, туга, вірного, велика. 

(Без вірного друга велика туга.) 

— Як розумієте це прислів’я? 

— Спробуйте пояснити, що для вас означає дружба, за допомогою різних частин мови (робота в групах). 

1-ша група — іменник; прикметник; дієслово. (Друг, дружний, дружити)

2-га група — синоніми до слова друг. (Товариш, приятель, побратим)

3-тя група — антоніми до слова друг. (Ворог, противник, супротивник)

Складання «Асоціативного куща»

 ДРУЖА

— Про дружбу складено багато віршів, казок, пісень, створено безліч фільмів і мультфільмів. Пригадайте мультфільми про дружбу і скажіть:

- з ким дружив крокодил Гена? (Чебурашка)

- як звуть друзів із Простоквашино? (Дядя Федір, Матроскин, Шарик)

- назвіть друзів Вінні Пуха. (П’ятачок, ослик Іа, Сова)

- Він подружився із тим, хто живе у ставку, тільки посміхнувшись йому. Хто це? (Єнот)

- Хто друг Черепахи, що лежить на сонечку і співає пісеньку? (Левенятко)

— Молодці, ви добре знаєте мультфільми. Уміння дружити — найголовніша риса людини. Перевіримо, кого можна називати справжнім другом, поговоримо, як потрібно дружити. Допоможе нам у цьому твір Марії Чумарної «Казка про друга».

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Підготовка до опрацювання твору М. Чумарної «Казка про друга»

1) Гра «Передбачення».

— За назвою твору і ключовими словами спробуйте передбачити зміст казки.

Друг Сашко, комп’ютер, космічні подорожі, Компутик, планета Тайн, засумував, справжній друг.

2) Словникова робота. Робота у групах.

— З’єднайте стрілкою слова з їх лексичними значеннями. (На виконання цього завдання відводиться 15 с.)

Нудьгую                    пов’язаний з космосом

Космічний                    учні одного класу

Фотопристрої            сумую

Однокласники            небесне тіло

Комп’ютер                    прилади для фотографування

Планета                   електронна обчислювальна машина

2. Фізкультхвилинка

3. Опрацювання першої частини казки

Виразне читання першої частини казки вчителем

— Від чийого імені ведеться розповідь у казці?

— Про що розмірковує хлопчик?

— Кого він називає своїм другом?

— Знайдіть опис Компутика.

— Куди потрапив герой разом з Компутиком?

— Як ви вважаєте, чому планета має таку назву?

— Знайдіть її опис.

— Якими були місцеві жителі?

— Що відчув хлопчик, сидячи на горі? 

— Про кого він постійно думав?

— Що пригадував?

4. Опрацювання другої частини казки

Гра «Бджілки». Самостійне читання учнями другої частини напівголосно

— Що трапилося з екраном?

— Які почуття охопили героя?

— Як змінилося небо?

— Що хлопчик побачив високо вгорі?

— Чому йому вдалося впізнати нашу планету?

— Про кого знову згадав хлопчик?

— Від кого сподівався отримати допомогу хлопчик?

— Що розповідав хлопчикові невидимий голос?

— Знайдіть і прочитайте роздуми хлопчика про своє відношення до Сашка.

— Що йому вдалося збагнути?

5. Опрацювання третьої частини казки

Читання третьої частини казки учнями в парах

— Хто повернув хлопчика додому?

— До кого він забіг по дорозі до школи?

— Що йому розповів Сашко?

— Так хто ж справжній друг хлопчика? Доведіть свою думку.

— Що у казці вас вразило, що — здивувало?

— Коли ви хвилювалися найбільше?

— Знайдіть у тексті, який із рядків казки виражає її головну думку, та поясніть свій вибір.

6. Фізкультхвилинка

7. Гра «Засічка — кидок»

За командою «кидок» — усі учні починають читати текст напівголосно.

За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

8. Поділ тексту на мікрочастинки. Складання докладного плану

План

1. Непросто знайти друга.

2. Поведінка Сашка.

3. Друг Компутик.

4. Планета Тайн.

5. Краса планети.

6. Надокучлива гра.

7. Сигнал Компутика.

8. Темний екран.

9. Самотність на чужій планеті.

10. Згадка про Сашка.

11. Мрія намалювати жителів планети.

12. Уявна розмова.

13. Розуміння прийшло.

14. Неуважність до друга.

15. Пробудження.

16. Зустріч із Сашком. 

17. Розмова. 

18. Здивування хлопця. 

19. Кулька з написом «таємниця». 

9. Мікродискусія «Обери позицію» 

— Висловте свою думку, чим кращий друг — комп’ютер, а чим — людина? 

— Підбийте підсумок нашій розмові та закінчіть речення: «Справжній друг — той, хто...». 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок? 

— Чи справдилися ваші очікування? 

— Який настрій у вас наприкінці уроку? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підготуватися переказувати казку (с. 166–170) так, ніби ти став учасником подій. 

Літературне читання 4 клас ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО. ШУРА І ШУРКО

ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО. ШУРА І ШУРКО 

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Всеволода Нестайка, ознайомити з його оповіданням «Шура і Шурко»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження щодо вчинків дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати відповідальність за свої вчинки. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Клас! До праці мерщій! 

Всі перешкоди здолати зумій. 

Працюватимем старанно, 

Не втрачаєм часу марно. 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

І посилки, і листи 

Носить листоноша. 

Хоч від нас далеко пошта — 

Це приємна ноша. 

Я подякую йому, 

Чаю теплого наллю. 

2. Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 

АН ЧУДА 

гелО і окрЮ вутьжи у вієКи. кулітУ инов дутьїпо ан учад. маТ евиж дусьді менСе. рядПо з молес сіл і акір Інгул. итіД лятьлюб тидихо в сіл. кичиХлоп дутьбу тивило убир. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання оповідання Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Ви вже знайомі з творами відомого українського письменника Всеволода Нестайка. Це цікаві оповідання, казки, повісті про незвичайні пригоди ваших ровесників — хлопчиків і дівчаток. З героями його казок теж відбуваються дивовижні події, завдяки чарівним речам. 

Сьогодні ми ознайомимось з новим оповіданням Всеволода Нестайка «Шура і Шурко». 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичів на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями загинув його батько. Йшов страшний 1933 рік, і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож усе своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом». Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок»,— згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак уві сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад»,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — писати для дітей веселі і мудрі книги.

Майже п’ятидесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них — «В Країні сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною»(1990), «Неймовірні детективи» (1995) та ін. Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.

2. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Всеволод Нестайко»

— Де народився Всеволод Зіновійович Нестайко?

— Якою була його сім’я?

— Що він згадував про своє дитинство?

— На кого похожі деякі герої книг Всеволода Нестайка?

— Які книги були видані за життя поета?

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання оповідання Всеволода Нестайка «Шура і Шурко»

1) Робота над заголовком. Гра «Передбачення».

— Прочитайте заголовок.

— Як ви вважаєте, про що може йтися в оповіданні з таким заголовком?

— Чи можна за заголовком здогадатися, хто є головними героями оповідання?

2) Читання оповідання комбінованим способом (учитель — учні).

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які думки воно у вас викликало?

— Кому з героїв ви співчували?

— Чиї вчинки засуджували?

3) Словникова робота.

Читання колонок слів «луною» за вчителем, потім — «буксиром» у парах

Футляр             вперше

оторопів             операції

зніяковів             бормашину

зміркував             найнеприємніше

передостанній     недисциплінований 

— Прочитайте спочатку всі дієслова, потім — іменники.

— Доберіть синонім до слів оторопів (завмер), зміркував (зрозумів).

4) Читання тексту учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Чому Шурко не злюбив Шуру?

— Чому Ольга Борисівна посадила його на першу парту?

— Чим Шура дратувала Шурка?

— Як хлопчик почав мучити однокласницю?

— Як Шура реагувала на образи?

— Ким мріяла бути Шура?

— Чому Шурко терпіти не міг лікарів?

— Яке прізвисько він придумав Шурі?

— Чому Шурко потрапив до лікарні?

— Як він уперше зустрівся з мамою Шури?

— Яка розмова відбулася між ними? Прочитайте.

— Чому змінилося його ставлення до лікарів?

— Хто з’явився наступного дня біля лікарняного ліжка Шурка?

— Що вона розказала своєму однокласнику?

— Як Шура наступного разу відвідала Шурка?

— Чи Шурі і Шурку вдалося стати справжніми друзями?

6) Фізкультхвилинка.

7) Поділ оповідання на логічно завершені частини. Добирання заголовків.

План

1. Шурко сидить за однією партою з Шурою.

2. Шурко потрапив до лікарні.

3. Зустріч з добрим лікарем.

4. Відвідини Шури.

5. Шура і Шурко потоваришували.

8) Характеристика головних героїв оповідання.

— Визначте риси характеру героїв оповідання, вставте потрібне закінчення та вкажіть стрілкою.

                               добр...

                               щир...

                              запальн...

                             товариськ...

                             задирикуват...

Шура                    недисциплінован...              Шурко

                            старанн...

                            терпляч...

                            сором’язлив...

                             мовчазн...

                             доброзичлив...

                                   чуйн...

9) Гра «Голосування ногами».

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь. 

10) Вправа на розвиток техніки читання. На дошці записані початки речень, а учні мають знайти і дочитати речення до кінця. Пронумерувати речення у порядку розвитку подій. 

А поруч нього мовчазне...                   (2) 

Відтоді Шурко став називати...                  (4) 

А втім, він сам винен,...                          (1) 

І потихеньку Шурко став...                  (3) 

Другого дня прокинувшись,...                  (5) 

Через два тижні Шурко вперше...          (7) 

Хлопчик від несподіванки здригнувся...  (6) 

11) Робота за ілюстрацією. — Розгляньте ілюстрацію до цього оповідання. 

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів оповідання? 

— Яким рядкам оповідання відповідає ілюстрація? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом оповідання? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на уроці? 

— Хто його автор? 

— Чого нас навчає це оповідання? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Переказувати оповідання (с. 160–166). Скласти його продовження. 

Літературне читання 4 клас УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ШКОЛА ДОБРИХ УЧИНКІВ (за творами Василя Сухомлинського)

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ШКОЛА ДОБРИХ УЧИНКІВ (за творами Василя Сухомлинського) 

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами В. О. Сухомлинського; формувати уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає їх, піклується про стареньких, добре ставиться до рідних і друзів; навчати оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; розвивати мовлення учнів; виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже велику силу. І на сьогоднішньому уроці позакласного читання вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами В. Сухомлинського. 

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 

1. Виступ групи «Біографи» 

— Василь Олександрович Сухомлинський народився у 1918 році у селі Василівка на Кіровоградщині в бідній селянській родині. У сім’ї, крім Василя, було ще троє дітей. Усі четверо, коли виросли, стали вчителями. Василь з сімнадцяти років став учителем і залишився ним до кінця життя. Тридцять два роки він вів свій педагогічний щоденник, а потім його роздуми у щоденнику ставали книгами. Для наймолодших він написав понад 1500 казок, новел і легенд, і ми їх читаємо залюбки. 

2. Представлення виставки книг В. О. Сухомлинського (виступ групи «Бібліотекарі») 

- В. О. Сухомлинський «Гаряча квітка». 

До книжки ввійшли невеликі оповідання видатного педагога і письменника В. О. Сухомлинського, про те, як діти відкривають для себе навколишній світ, про взаємини між дітьми, про доброту та чуйність, а також повчальні казки про природу. 

- В. О. Сухомлинський «Вогнегривий коник». 

Ця книга — збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим. 

- В. О. Сухомлинський «Казки школи під голубим небом». 

У цій збірці зібрані казки, притчі, оповідання В. О. Сухомлинського. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим. 

3. Фізкультхвилинка 

4. Обговорення прочитаних творів В. Сухомлинського 

— Які твори ви прочитали, готуючись до уроку? (Відповіді дітей.) 

1) «Добре слово». 

— Що трапилося з Олею? Як родичі рятували дівчинку? 

— Що зробила прабабуся Надія? 

— Що повернуло дівчинку до життя? 

— То в чому велика сила? (В доброму слові) 

— Чого вчить нас це оповідання? (Бути уважним, турботливим до хворих, близьких, батьків; вміти співчувати.) 

2) «А хто ж вам казку розповідає, бабусю?». 

— Про кого це оповідання? 

— Ким були Миколка і Петрик для бабусі? 

— Як звали бабусю? 

— Яке питання задав бабусі Миколка? 

— Чи отримав він на нього відповідь? 

— У якій формі побудовано оповідання? (У формі діалогу) 

— Скільки дійових осіб у цьому тексті? (Автор, Миколка, бабуся) 

— Поміркуйте і скажіть, яку відповідь могла дати бабуся Миколці? 

— Якою ви уявляєте бабусю? 

— Удома ви мали намалювати бабусю Марію і написати опис її зовнішнього вигляду. (Діти показують одне одному зображення бабусь. Окремі учні зачитують описи.) 

— Настав час відповісти на запитання: хто розповідає бабусі казку? (Ніхто. Коли вона була маленька, то її бабуся розповідала казки їй, а тепер настала її черга.) 

3) «Дивний мисливець». 

— Поки бабусі готують смачну вечерю, працюють по господарству, доглядають онуків, читають їм цікаві казки, що ж роблять наші дідусі? 

— Головним героєм якого оповідання є дід Максим? («Дивний мисливець») 

— Чому текст називається «Дивний мисливець»? (Усі вважали, що він брав рушницю для полювання, але ніколи не приносив здобичі.) 

— Яким ви уявляєте діда Максима? 

— Як можна охарактеризувати героя цього оповідання? (Працьовитий, турботливий, співчутливий, добрий тощо) 

Гра «Посперечаймося» 

- Дід Максим жив у місті. (Ні, у селі) 

- Дідусь щодня ходив з рушницею до лісу. (Так) 

- Виходив увечері. А повертався рано-вранці. (Ні, навпаки) 

- Він завжди ніс додому багато здобичі. (Ні, ніколи не приносив здобичі.) 

- Дід Максим привів додому пораненого кабана. (Ні, зайця) 

- Його називали невдахою. (Так) 

- Дід Максим не полював, а допомагав тваринам. (Так) 

— Як ми повинні ставитися до тварин? 

— Чого нас навчає цей твір? (Не завжди перше враження є правильним. Перш ніж засуджувати, потрібно краще пізнати людину.) 

5. Інсценізація оповідання «Бабусин борщ» 

V. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Чого навчають твори В. О. Сухомлинського? 

— Тож творіть добро, і воно повернеться до вас! 

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Майстер веселого цеху — Грицько Бойко». 

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача. 

Літературне читання 4 клас ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ

ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ 

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням «Не загубив, а знайшов»; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати працелюбність, наполегливість. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Цоки-цоки-цок копитця — 

Це цапок йде до криниці. 

Працьовитим цапенятам 

Принесе водиці тато. 

2. Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 

МІЙЗ 

тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівІна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Учні в групах представляють інсценування за прочитаним віршем Анатолія Костецького «Спішу додому». Оцінюють роботу груп. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського. 

— Що вам відомо про його творчість? 

— Які твори письменника ви вже читали? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист. 

Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. 

Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки. 

Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”». 

У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий. 

2. Фізкультхвилинка 

3. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов» 

1) Робота над заголовком. 

— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією. 

«Не загубив, а знайшов». 

«Не загубив, а знайшов»! 

«Не загубив, а знайшов»? 

— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок? 

2) Виразне читання оповідання вчителем. 

— Чи сподобалося вам оповідання? 

— Які почуття воно у вас викликало? 

— Над чим примусило замислитися? 

— Хто є головними персонажами оповідання? 

3) Словникова робота. 

Читання колонок слів у парі одне одному 

Уздовж                   збиток 

попервах                   останню 

неспокійно           наприкінці 

найдорожча           приловчився 

— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся). 

4) Робота в парах. 

Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання 

— З якою інтонацією, у якому темпі і яким тоном будете читати слова батька? сина? 

— Які слова виділите інтонацією при читанні? 

5) Виразне читання оповідання учнями за особами. 

6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання. 

— Скільки років виповнилося синові? 

— Що дав йому батько? 

— Що наказав зробити? 

— Чи вмів син копати? 

— Як він виконував поставлене завдання? 

— Що трапилося наприкінці роботи? 

— Як почувався син? 

— Що сказав йому батько? 

— Яка головна думка оповідання? 

7) Гра «Земля — небо». 

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 

— Хто його автор? 

— Який висновок з прочитаного ви для себе зробили? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати оповідання (с. 159–160). 

Літературне читання 4 клас АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. СПІШУ ДОДОМУ

АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. СПІШУ ДОДОМУ 

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Анатолія Костецького; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Учитель посміхається. 

Урок наш починається. 

Голівки всі схиляються. 

Школярики стараються. 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Щиглик від жучка чкурнув, 

Бо жучок його вщипнув. 

— Ти ж не щука і не рак,— 

Так жука навчає шпак. 

2. Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифроване оповідання. 

РЕЧГОВІ 

реЧгові дуйть од лошки ніраше. реТба мивити шодку, липоти вітки. гоСьодні речгують няЛьо ренкоПет і ляО роМоз. ляО кривідла ківно. няЛьо ніприс рейдук. рийПшла чивтелька леОна сиВалівна. заНеромба року. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «У художньому музеї» 

Учні презентують свої ілюстрації, зачитують проілюстровані рядки. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— З творчістю якого поета ознайомилися на попередньому уроці? 

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю Анатолія Григоровича Костецького. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Робота над віршем Анатолія Костецького «Спішу додому» 

1) Гра «Передбачення». 

— Прочитайте заголовок. 

— Розгляньте малюнки. Спробуйте спрогнозувати, про що йтиметься у вірші. 

2) Виразне читання вірша вчителем. 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Які почуття він у вас викликав? 

— Який настрій створив? 

— Хто є головним персонажем вірша? 

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші? 

3) Словникова робота. 

Читання колонок слів учнями в парах 

Гукає  гайда 

Марив  удома 

Навіть  негайно 

Самоката  учорашнього 

— Яке слово складається з двох частин? (Самоката) 

— Від яких слів утворилося це слово? 

— Доберіть синонім до слів марив ( мріяв), негайно ( терміново), гайда (біжімо). 

2. Фізкультхвилинка 

Тут трава росте висока, 

Тут стежинонька вузька. 

Вище руки, вище ноги — 

Не проста у нас дорога. 

А тепер ідемо боком — 

Із підскоком, із підскоком. 

Походили на носочках, 

А тоді на п’ятках. 

Випростали добре спини 

І звели лопатки. 

3. Продовження роботи над віршем 

1) Читання вірша учнями вголос «ланцюжком». 

2) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. 

— Як звати хлопчика, від імені якого ведеться розповідь у вірші? 

— Хто перший йому зустрівся дорогою зі школи? 

— Що запропонував йому Микола? 

— Хто запропонував поміняти ножика на шайбу? 

— Від чого ще довелося відмовитися Сергійові? 

— Чому він так поспішав додому? 

— Знайдіть і прочитайте опис цуценяти. 

3) Читання в парах. 

Гра «Я — тобі, ти — мені» 

Діти читають напівголосно. Один учень читає один рядок, а другий — наступний, і так — до кінця вірша. 

4) Гра «Знайдіть рими та доберіть свої». 

Микола — ... (футбола). 

Житті — ... (іти). 

Слава — ... (справа). 

Твою — ... (стою). 

Дні — ... (мені). 

Самоката — ... (пускати). 

Скоріш — ... (спішиш). 

Цуценя — ... (дня). 

5) Робота за ілюстраціями. 

— Розгляньте ілюстрації до цього вірша. 

— Кого художник зобразив на ілюстраціях? Які кольори він використав? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів вірша? 

— Яким рядкам вірша відповідають ілюстрації? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом вірша? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? 

— Хто його автор? 

— Чого нас навчає цей твір? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підготувати інсценування за прочитаним віршем (с. 158). 

Літературне читання 4 клас ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ЛЮБОВ ЗАБАШТА. СКАЗАВ МУДРЕЦЬ... АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. МРІЯ

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ЛЮБОВ ЗАБАШТА. СКАЗАВ МУДРЕЦЬ... АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. МРІЯ 

Мета: ознайомити учнів з новим розділом «Світ дитинства в літературі», з віршем Любові Забашти «Сказав мудрець...», з творчим і життєвим шляхом Анатолія Костецького, з його віршем «Мрія»; зацікавити учнів змістом віршів; привернути увагу до засобів створення поетичних образів; розширювати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання, кмітливість, пам’ять, логічне мислення, уяву школярів, уміння обґрунтовувати свою думку; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Своїх друзів пригощаю, 

Наливаю в чашки чаю, 

Ось варення із порічки, 

А ось тістечко з сунички. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Відповіді на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с. 154). 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

1. Вступна бесіда 

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. 

— Прочитайте його назву. 

— Які твори будемо вивчати в цьому розділі? 

— Які твори письменників ми вже вивчали? 

— На скільки частин поділений розділ? 

— Як вони називаються? 

2. Гра «Продовж речення» 

- Вивчаючи твори цього розділу, я навчуся... 

- Я дізнаюся... 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Читання вступної статті (с. 155) 

— З чим автори порівнюють твоє життя? 

— Які питання ставлять перед вами?

— Про що розкажуть вірші, оповідання, казки, які ви прочитаєте у розділі?

— На що слід звертати увагу, читаючи твори розділу?

2. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання вірша Любові Забашти «Сказав мудрець...»

— До чого закликає автор вірша?

— Існування якої істини підкреслює?

3. Ознайомлення з біографією Анатолія Костецького

Робота в парах. Читання учнями біографії Анатолія Костецького

— Які вірші поета ми вивчали? («Імена», «Дивна звичка»)

— Що згадує поет про своє дитинство?

— Ким була його мама?

— У скільки років майбутній поет засвоїв грамоту?

— Коли отримав перший диплом за вірші?

— Кому вони були присвячені?

— Яка зустріч була для поета вирішальною?

— Про що писав свої твори Анатолій Григорович?

4. Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу, все гаразд!

5. Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Мрія»

1) Гра «Передбачення».

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші, що має такий заголовок?

2) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття він у вас викликав?

— Які картини ви уявляли слухаючи його?

3) Словникова робота.

Вдень          ходжу

уночі                 щодуху

іздаля         вперто

зачепиш         неголосно

— Прочитайте слова спочатку згори донизу, потім — знизу догори.

— Знайдіть серед цих слів слова-антоніми (вдень — уночі).

— Знайдіть синонім до слова тихо (неголосно), швидко (щодуху); антонім — до слова іздаля (зблизька).

4) Робота в парах.

Читання вірша учнями в парі. Підготовка до виразного читання вірша

— У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?

— Які рядки прочитаєте як роздум, а які — рішуче, із застереженням? 

5) Виразне читання вірша учнями.

Кілька учнів виразно читають вірш, а решта аналізують, чи вдало дібрано інтонацію, тон і темп читання.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте перші рядки вірша. Як ви їх розумієте?

— Про що розмірковує хлопчик?

— Про що він мріє?

— Коли в нього виникла ця мрія?

— Чому він хоче перерости Сергія?

— Чому він зараз не наважується захистити дівчинку?

— Що б ви йому порадили?

7) Читання вірша з лінійкою.

Учні читають вірш, напівприкриваючи букви лінійкою.

8) Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

9) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрації до вірша.

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажа вірша?

— Яким рядкам вірша відповідає ілюстрація?

— Які малюнки створили б ви за сюжетом вірша?

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Чого нас навчає цей вірш?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 155–157), проілюструвати його. 

Літературне читання 4 клас ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

 ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ 

Мета: узагальнити знання учнів за розділом «Літературні казки зарубіжних письменників»; учити порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

На горішині горішки 

Шаруділи тишком-нишком: 

— Шур-шур-шур та шу-шу-шу — 

Я зернятка колишу. 

В лісі не шуміть, малята,— 

Сплять у ліжечках зернята. 

Ш-ш-ш-ш... 

2. Гра «Склади вірш» 

____ горобець 

____ біда 

____ молодець 

____ гнізда 

____ річка 

____ невеличка 

____ співає 

____ безкрає 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Обличчям до обличчя» 

Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст казки Джанні Родарі «Дорога, що нікуди не вела». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Який розділ ми завершили вивчати? 

— Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи за розділом «Літературні казки зарубіжних письменників». Перевіримо здобуті знання, узагальнимо вивчений матеріал. 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. Гра «Чи уважний ти читач?» 

Тестування 

1. Де стояла прекрасна сеньйора, коли зустрічала Мартіно? 

а) На балконі; 

б) на ґанку; 

в) у дворі. 

2. Скільки разів Мартіно змушений був повторювати односельчанам розповідь про свою пригоду? 

а) 20; 

б) 50; 

в) 100. 

3. Де сиділа качка, висиджуючи каченят? 

а) Під величезними лопухами; 

б) під старою грушею; 

в) під сараєм. 

4. Звідки випливли три прекрасні білі лебеді? 

а) З річки; 

б) із-за кущів; 

в) з кущів осоки. 

5. Де цар Салтан побачив 33 богатирі? 

а) У морі; 

б) біля брами городської; 

в) біля стін фортеці. 

6. Куди білочка складала горішки? 

а) В торбиночку; 

б) в сумочку; 

в) в шкатулочку. 

Відповіді: 1а; 2в; 3а; 4в; 5б; 6а. 

2. Фізкультхвилинка 

3. Гра «З’єднай назву казки з її батьківщиною» 

«Дорога, що нікуди не вела»  Росія 

«Гидке каченя»  Італія 

«Казка про царя Салтана...»  Данія 

4. Гра «Упізнай твір за його головною думкою» 

- Справжні скарби дістаються лише тим людям, що першими торують дорогу, якою ще не ходив ніхто. (Джанні Родарі «Дорога, що нікуди не вела») 

- Добре щире серце не буває ніколи горде. (Ганс Крістіан Андерсен «Гидке каченя») 

- І хто б там що кому не говорив, 

А згине зло і правда переможе! (Ліна Костенко «Затишно дітям в пазусі казок») 

5. Гра «Хто це сказав?» 

- Матінко моя єдина! 

Молода моя княгине! 

Подивіться ви туди: 

Їде батечко сюди. (Князь Гвідон) 

- Бери, бери усе, що подобається. Я дам тобі візка та коней, аби ти міг довезти це додому. (Сеньйора) 

- Воно хоч некрасиве, але в нього лагідна вдача, і плаває воно теж чудово. Я навіть дозволю собі сказати, що ліпше за інших. (Качка-мати) 

- Що я бачу?! Як це сталось? Це ж вона! (Цар Салтан) 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчи речення» 

- Сьогодні на уроці я вчився... 

- Найбільше мені сподобалося... 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Відповідати на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с. 154). 

Літературне читання 4 клас ДЖАННІ РОДАРІ. ДОРОГА, ЩО НІКУДИ НЕ ВЕЛА

ДЖАННІ РОДАРІ. ДОРОГА, ЩО НІКУДИ НЕ ВЕЛА 

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Джанні Родарі, з його твором «Дорога, що нікуди не вела»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати наполегливість у досягненні мети. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Не урок, а справжнє свято, 

Бо полинем у світи. 

Мандруватимем завзято, 

Юний друже, я і ти. 

У поході будь уважним, 

Добре думай, не спіши! 

Знай, що вчитись завжди важко, 

Легше буде у житті! 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Рак у річечку пірнув, 

Раптом рибку ущипнув. 

Раче, раче-небораче, 

Ти щипнув, а рибка плаче. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя» 

Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку Г. К. Андерсена «Гидке каченя». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Який розділ ми зараз вивчаємо? 

— З якими казками ознайомилися? 

— Сьогодні ми ознайомимося ще з однією казкою, автором якої є італійський письменник Джанні Родарі. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— 23 жовтня 1920 року, у північно-італійському містечку Омен, у сім’ї власника маленької пекарні народився хлопчик Джанні, якому судилося стати одним з найкращих казкарів Італії. Його батько, Джузеппе Родарі, був главою численної родини і зовсім не багатою людиною. Дитинство майбутнього казкаря минуло в люблячій сім’ї, але народився він слабким і часто хворів. Потяг до малювання у Джанні був настільки великим, що у свій час він навіть мріяв стати художником. Ще йому хотілося стати майстром іграшок, щоб діти грали незвичайними механічними іграшками, які ніколи б їм не набридали. Все життя він уважав, що іграшки для дітей настільки ж важливі, як і книги. В іншому випадку діти просто не зможуть правильно ставитися до навколишнього світу, не стануть добрими. Саме на сторінках «Піоньере» у 1951 році з’явилася відома всім казка «Пригоди Цибуліно». Джанні Родарі написав ще безліч казок, серед яких «Джельсоміно в країні брехунів», «Пригоди Блакитної Стріли», «Торт у небі», «Казки по телефону», але сам себе вважав не письменником, а журналістом. Якщо вірити словам давньогрецького мудреця про те, що люди живуть у написаних ними книгах, то Джанні Родарі житиме вічно — у своїх прекрасних героях і в серцях дітей, які їх полюбили.

2. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Джанні Родарі»

— Де і коли народився Джанні Родарі?

— Якою була його сім’я?

— Чим він захоплювався в дитинстві?

— Які твори написав Джанні Родарі?

— Чим цікава його збірка казок «Казки по телефону»?

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання казки Джанні Родарі «Дорога, що нікуди не вела»

1) Читання казки комбінованим способом (учитель — учні).

— Чи сподобалася вам казка?

— Які почуття вона у вас викликала?

— Над чим примусила замислитись?

2) Словникова робота.

— До слів лівої колонки доберіть тлумачення з правої колонки.

Сеньйора            те саме, що візник.

Околиця            увічливе називання, звертання до жінки в Іспанії.

Вигулькнув    різко, рвучко смикнув за щось.

Кучер            прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, яким правлять кіньми.

Шарпнув            раптово, швидко з’явився звідки-небудь, з-за чогось; показався.

Віжки            ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють загорожу.

Живопліт            віддалена від центру частина населеного пункту.

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».

4) Фізкультхвилинка.

У садку зеленому

Яблук нарвемо.

В кошики великі

Ми їх складемо.

Ручки хай потрудяться —

Буде нелегко.

Вправними, бадьорими,

Дружними ростемо.

5) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Де розходилися три дороги?

— Куди вела кожна з них?

— Яка дорога найбільше цікавила Мартіно?

— Яким був Мартіно? 

— Чому люди прозвали його Вперта Голова?

— Як він до цього ставився?

— Коли Мартіно попрямував таємничою дорогою?

— Якою була ця дорога?

— Знайдіть та прочитайте її опис.

— Які слова свідчать про те, що дорога була нелегкою?

— Хто зустрів Мартіно?

— Про що він розмірковував, побачивши пса?

— Куди його привів пес?

— Яким перед ним постав палац?

— Хто стояв на балконі?

— Як зустріла його прекрасна сеньйора?

— Яка розмова відбулася між ними?

— Що подарувала йому сеньйора?

— Про кого він думав, вибираючи речі?

— Хто допоміг йому повернутися до села?

— Як зустріли його односельці?

— Чи повірили в його розповідь?

— Чому інші мешканці села поверталися ні з чим?

6) Робота в парах.

— Визначте головну думку казки.

— Спробуйте дібрати свій заголовок.

7) Характеристика головного героя.

— Серед поданих слів оберіть ті, що характеризують Мартіно.

Скупий, впертий, жорстокий, брехливий, наполегливий, відвертий, сміливий, підступний, настирливий, турботливий.

— Свій вибір доведіть словами з тексту.

8) Гра «Дочитай речення до кінця».

Учитель читає початок речення, а учні відшукують та дочитують його.

- Мартіно був таким настирливим, ... (що люди прозвали його Вперта Голова).

- Яких тільки скарбів не побачив Мартіно... (в залах палацу).

- Хлопець змушений був сто разів повторювати... (свою розповідь про те, що з ним трапилося).

- Мартіно йшов та йшов, ... (а тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця).

9) Фізкультхвилинка.

10) Гра «Голосування ногами».

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає пра-вильну відповідь.

11) Гра «Відновіть послідовність подій у тексті».

У селі давно вирішили, що Мартіно загинув.                                                 (3)

Мартіно йшов та йшов, а тунель не закінчувався, і дорозі не було кінця.         (2)

Мартіно обдарував усіх — і друзів, і ворогів.                                                 (4)

Мартіно був таким настирливим, що люди прозвали його Вперта Голова.         (1) 

12) Гра «Засічка — кидок». За командою «кидок» — усі учні починають читати текст напівголосно. 

За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово. 

Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!) 

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Який твір читали на уроці? 

— Чого він нас навчає? 

— Хто автор цього твору? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Переказувати казку (с. 151–153). 

Літературне читання 4 клас УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ ГАНСА КРІСТІАНА АНДЕРСЕНА

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ ГАНСА КРІСТІАНА АНДЕРСЕНА 

Мета: розширити й узагальнити знання учнів про творчість відомого казкаря Г. К. Андерсена; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити порівнювати, аналізувати прочитані твори, характеризувати вчинки дійових осіб; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до художнього слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— На честь якого великого казкаря 2 квітня відзначають Усесвітній день дитячої книги? 

— Сьогодні ми помандруємо сторінками чудових казок Ганса Крістіана Андерсена. 

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 

1. Гра «Чи уважний ти читач?» 

Тестування 

1. Елізу забрали додому, коли їй минуло: 

а) 13 років; 

б) 17 років; 

в) 15 років. 

2. Хто розповів Елізі про одинадцять лебедів? 

а) Мачуха; 

б) бабуся; 

в) сестра. 

3. З якої трави Еліза наткала ниток для панцирів? 

а) З кропиви; 

б) з льону; 

в) з конопель. 

4. Хто відчинив міську браму принцесі? 

а) Король; 

б) слуга; 

в) королева. 

5. Скільки матраців поклала королева поверх горошини? 

а) 15; 

б) 24; 

в) 12. 

6. Скільки було олов’яних солдатиків? 

а) 20; 

б) 12; 

в) 25. 

7. Хто кинув олов’яного солдатика у палаючу піч? 

а) Кухарка; 

б) хлопчик; 

в) гном. 

8. З якого зерна виросла Дюймовочка? 

а) З ячмінного; 

б) з житнього; 

в) з пшеничного. 

9. Хто викрав Дюймовочку з вікна? 

а) Кріт; 

б) жаба; 

в) миша. 

10. Яку пташку Дюймовочка врятувала від смерті? 

а) Синичку; 

б) горобчика; 

в) ластівку. 

11. Що солдат мав принести старій відьмі? 

а) Золото; 

б) кресало; 

в) срібло. 

12. Що королева насипала у мішечок, щоб дізнатися, куди забирали принцесу? 

а) Гречку; 

б) рис; 

в) горох. 

Відповіді: 1а; 2б; 3а; 4а; 5в; 6в; 7б; 8а; 9б; 10в; 11б; 12а. 

2. Фізкультхвилинка 

3. Гра «Відгадай, чий голос?» 

- Тут ти можеш згадувати свій колишній дім, ось твоя робота, якою ти була там зайнята. Серед усієї розкоші, може, тобі захочеться інколи згадати колишнє. (Король. «Дикі лебеді») 

- Ой, дуже погано! Я цілісіньку ніч на стулила очей. Хтозна-що було у моєму ліжку. Я лежала на чомусь твердому, і від цього у мене все тіло тепер у синцях! Просто жах! (Принцеса. «Принцеса на горошині») 

- Тримайте його! Держіть його! Він не заплатив мита! Він не показав паспорта! (Пацюк. «Непохитний олов’яний солдатик») 

- Оце мій дім! А ти вибери собі внизу найкращу квітку. Я віднесу тебе туди, і ти оселишся в ній. Там тобі буде так добре, як ти бажаєш. (Ластівка. «Дюймовочка») 

- За грошима! Знай, що коли дістанешся самісінького низу в дереві, ти опинишся у великому підземному ході, там зовсім світло, тому що горить більше сотні ламп. Ти побачиш троє дверей, можеш їх відчинити, ключі стирчать зовні. (Відьма. «Кресало») 

4. Гра «Упізнай казку» 

- За брамою стояла принцеса. Матінко рідна! Який вона мала вигляд під дощем та вітром! Вода збігала по її волоссі і по платтю на носки її черевиків і витікала з-під каблуків, а вона казала, що вона справжня принцеса. («Принцеса на горошині») 

- За містом була збудована висока шибениця, і навколо стояли солдати і багато сотень тисяч народу. Король і королева сиділи на пишному троні, навпроти суддів та радників. («Кресало») 

- Фарби на ньому зовсім злиняли,— чи від суму, чи під час мандрівки, теж ніхто не знав. Він дивився на маленьку балерину, вона на нього, і він чув, що тане, але все ще стояв непохитно, з рушницею на плечі. («Непохитний олов’яний солдатик») 

- Тим часом робота наближалась до кінця. Залишався один тільки панцир, але в неї знову не вистачило пряжі і не було жодної кропивники. Ще раз, це вже, напевне, востаннє, вона мусила піти на цвинтар і нарвати кропиви. («Дикі лебеді») 

- Та ось і теплі краї. Сонце сяяло там ясніше, ніж у нас, небо було вдвічі вище, і вздовж огорож та рівчаків ріс чудовий зелений і синій виноград. У лісах зріли помаранчі та лимони, там пахло міртами та м’ятою, а по стежках бігали за барвистими великими метеликами такі гарні дітки! («Дюймовочка») 

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок? 

— Що найбільше запам’яталося? 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Школа добрих учинків (за творами Василя Сухомлинського)». 

Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача. 

Літературне читання 4 клас ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН. ГИДКЕ КАЧЕНЯ (Скорочено)

ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН. ГИДКЕ КАЧЕНЯ (Скорочено) 

Мета: продовжити ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена; ознайомити з його казкою «Гидке каченя»; вчити складати план твору; удосконалювати навички правильного і виразного читання; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння знаходити у структурі тексту описи, міркування; виховувати доброту, милосердя. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Мишок з шість 

шкребуться скрізь, 

не шуміте, миші, 

не поруште тиші, 

а скоріш шкоринку 

несіть у шпаринку. 

2. Робота над чистомовкою 

Ав-ав-ав — він багато перестраждав. 

Ав-ав-ав — і нарешті гарним став. 

Ився-ився-ився — лебідь не загордився, 

Ився-ився-ився — бо з добрим серцем народився. 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання уривків з «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Ганса Крістіана Андерсена. 

— Які твори цього казкаря ви вже читали? 

— Що вам відомо про його життя? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Ганс Крістіан Андерсен народився 2 вересня 1805 року в невеличкому датському містечку Оденсе на острові Фюн. Батько його був шевцем, а мама цілі дні, стоячи по коліна у холодній річковій воді, прала білизну для багатих людей. Люди вони були добрі і працьовиті, але ніяк не могли вибратися зі злиднів. Ганс Крістіан Андерсен відрізнявся від інших дітей своєю фантазією, саме це і було тією чарівною паличкою, за помахом якої стіни бідної комірчини розсувалися, і ящик із землею під вікном перетворювався на квітучий сад. Найсильнішим захопленням був театр. Ганс Крістіан Андерсен радів театральній афіші, яку він отримував у нагороду за допомогу. Вдома він розкривав цю афішу — і починався спектакль, створений його уявою. Ще у нього був свій ляльковий театр, який змайстрував йому батько. І ось настав той день, коли рідне місто зустрічало його святковими феєрверками. 

Понад усе на світі Р. К. Андерсен цінував чисте серце, справжній розум і доброту. 

Герої казок Г. К. Андерсена — люди, тварини, іграшки і прості непримітні речі. У казках Андерсена поруч живуть сльози і сміх, горе і радість — як у справжньому житті. Він був великим казкарем і розумів, що навіть найчарівніша казка має відбивати життя. Г. К. Андерсен став добрим порадником для всіх дітей. 

2. Гра «Рибки» 

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Ганс Крістіан Андерсен» 

— Де і коли народився славетний казкар? 

— Яка в нього була родина? 

— Коли він почав працювати? 

— Чим найбільше захоплювався в житті? 

— Як увіковічене його ім’я? 

3. Гра «Упізнай героя»

- Що це ще за чудеса?

Подивись, яка краса!

Птахи дивляться у воду

На свою чудову вроду,

Легко змахують крильми,

Ніби перший сніг зими,

Шиї довгі і гнучкі.

Що за красені такі? (Лебеді)

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з казкою Г. К. Андерсена «Гидке каченя» та дізнаємося зворушливу історію його героя.

— Про що вам говорить заголовок?

4. Фізкультхвилинка

5. Робота над першою частиною казки

1) Виразне читання казки вчителем.

— Про що ми зараз прочитали?

— Де сиділа качка?

— Прочитайте, як з’явилися на світ каченята.

— Яке перше слово вони виголосили?

— Що відповіла їм качка?

— Що почали робити каченята, коли вже вибралися з шкаралупи?

— Чому качка-мати не заважала їм роздивлятися листя лопуха?

— Чи всі каченята відразу з’явилися на світ?

— Чому качка-мати знову всілася на гніздо?

— Яким виявилося, на думку качки, останнє каченя?

— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя? На кого воно було схоже?

2) Поділ опрацьованого тексту на мікрочастини.

— Як можна назвати першу частину?

— Але спочатку уявіть лопух, під яким сиділа качка, і зазирніть туди. Що ми там побачимо?

- «Народження каченят».

- «Очікування останнього каченяти».

- «Некрасиве каченя».

- «Купання каченят».

— Ось ми прочитали першу частину і побачили, що в ній теж є маленькі закінчені частини.

— Згадаймо, про що перша частина? (Як народилися на світ каченята.)

— А друга частина? (Очікування останнього каченяти з великого яйця.)

— А третя частина? (Некрасиве каченя.)

— А четверта частина? (Купання каченят.)

3) Підготовка до виразного читання.

— Щоб прочитати виразно, нам необхідно розв’язати низку питань:

- Що мають зрозуміти слухачі?

- Які почуття ми повинні у них пробудити?

— Крім того, слухачі повинні зрозуміти, як автор ставиться до своїх героїв, які почуття вони викликають у вас.

«Народження каченят»

— Отже, шкаралупки затріщали, каченята видерлися, подивилися нав-круги.

— Ми раді, що каченята з’явилися на світ? (Так)

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Ми раді народженню каченят.)

«Очікування останнього каченяти»

— Качка-мама побачила ще одне ціле яйце, і всі почали чекати народження останнього каченяти. Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Усі хвилюються і чекають народження останнього каченяти.) 

«Некрасиве каченя»

— Про що повідомляється у цьому уривку? (Поява останнього каченяти на світ.)

— Що сказала качка, коли побачила останнє каченя?

— Чи мала вона так говорити?

— На кого воно було схоже, на думку качки?

— Коли будемо читати, що ми повинні передати слухачам? (Нам шкода бідне каченя, яке не було схоже на всіх інших.)

«Купання каченят»

— Про що ми прочитали?

— Куди вирушила качка зі своєю родиною? (До найближчої канави)

— Як каченята вчилися плавати?

— Як плавало сіре каченя?

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? (Ми раді за останнє каченя, що воно навчилося плавати не гірше за інших.)

— А тепер давайте виберемо тон (загадковий); темп (неквапливий).

— Поміркуйте, де потрібні паузи під час читання, які слова необхідно виділити голосом.

4) Конкурс читців.

6. Фізкультхвилинка

7. Робота над другою частиною казки

1) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями («Пташиний двір»)

— Про які небезпеки попередила качка своїх діток? (Щоб вони береглися кішок і дивилися, щоб на них ніхто не напав.)

— Що спіткало бідне, некрасиве каченя на пташиному дворі? (Його клювали і штовхали, ніхто не давав йому проходу.)

— Що говорили про нього на пташиному дворі?

— Як страждало каченя з-за своєї зовнішності?

— Як ви ставитеся до дівчинки, яка годувала курей?

— А як би ви вчинили на її місці?

— Коли будемо читати, що передамо слухачам? Яким буде завдання нашого читання?

2) Виразне читання другої частини казки учнями.

8. Робота над третьою частиною казки

1) Поділ на мікрочастини.

- «Каченя втекло».

- «У маленькій убогій хатинці».

- «Зустріч з лебедями».

- «Сувора зима».

2) Читання третьої частини казки учнями вголос «ланцюжком».

«Каченя втекло»

— Чому каченяті довелося бігти з пташиного двору? (Усі його гнали, ображали, навіть мама, брати і сестри називали його виродком; кури клювали, качки щипали, а дівчинка, яка годувала курей, — штовхала ногою.)

«У маленькій убогій хатинці»

— Куди дісталося каченя?

— Хто його помітив? 

— Які надії на нього покладала господарка? 

— Як жилося каченяті разом із куркою і котом? 

— Чому каченя нудьгувало? 

«Зустріч з лебедями» 

— Де плавало каченя? 

— Як до нього ставилися всі тварини? 

— Кого побачило каченя якось увечері? 

— Прочитайте опис лебедів. 

— Які почуття оволоділи у цей момент каченям? 

«Сувора зима» 

— Як зимувалося каченяті? 

9. Фізкультхвилинка 

10. Робота над четвертою частиною казки 

1) Поділ на мікрочастини. 

- «У весняному саду». 

- «Друга зустріч з лебедями». 

- «Чудове перетворення». 

2) Гра «Губи на замку». 

Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьому не можна ворушити губами. 

«У весняному саду» 

— Що трапилося у весняному саду? 

— Прочитайте його опис. 

«Друга зустріч з лебедями» 

— Кого раптом побачило каченя? 

— Чому його охопив незвичайний сум? 

— Яке рішення воно ухвалило? 

— Прочитайте його міркування. 

«Чудове перетворення» 

— Куди попливло каченя? 

— Як зустріли його лебеді? 

— Що побачило каченя у прозорій воді? 

— Як ставилися до нього оточуючі? 

— Чи змінилася поведінка птаха? 

11. Робота за ілюстраціями 

— Розгляньте ілюстрації до цієї казки. 

— Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони викори- стали? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки? 

— Яким рядкам казки відповідають ілюстрації? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом казки? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— З якою казкою ознайомилися на уроці? 

— Хто автор казки? 

— Чого вчить нас ця казка? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Переказувати казку (с. 143–150) за планом. 

Літературне читання 4 клас ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА... (Уривки)

ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА... (Уривки) 

Мета: ознайомити учнів з новим розділом «Літературні казки зарубіжних письменників», з «Казкою про царя Салтана...» видатного російського поета О. С. Пушкіна; зацікавити учнів змістом казки, привернути увагу до засобів створення поетичних образів, розширювати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання, кмітливість, пам’ять, логічне мислення, уяву учнів, уміння обґрунтовувати свою думку; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро; засуджувати жорстокість, заздрощі, ненависть. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Гра «Здогадайся: хто це?» 

— Відгадайте, про кого йдеться. 

- Донечка, хазяєчка, вертуха, внучка, помічниця, рукодільниця — ... (дівчина). 

- Сильний, злий, зубатий, сірий, хижий — ... (вовк). 

- Ходить, жує, бекає — ... (вівця). 

- Літає, плаває, клює, ґелґоче — ... (гуска). 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Робота в групах. Гра «Дуель» 

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом рубрики «Перевір свої досягнення». Оцінюють відповіді одне одного. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

1. Вступна бесіда 

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. 

— Прочитайте його назву. 

— Які твори будемо вивчати в цьому розділі? 

— Які твори письменників ми вже вивчали? 

2. Гра «Продовж речення» 

- Вивчаючи твори цього розділу, я навчуся... 

- Я дізнаюся... 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Гра «Бджілки» 

Самостійне напівголосне читання учнями вірша Ліни Костенко «Затишно дітям в пазусі казок...» 

— Яких казкових героїв згадує поетеса у своєму вірші? 

— Які з цих казок ви читали? 

— Які хочете прочитати? 

2. Конкурс знавців казок зарубіжних письменників

- Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку ту по дорозі зустрів?

Як казка ця зветься? Хто б відповів? («Червона Шапочка»)

- Якось у школу із книжкою

Прямував дерев’яний хлопчисько,

І потрапив якось сам

В полотняний балаган.

Як називається ця книжка?

А як зветься сам хлопчисько?

От підказка, друзі, вам:

Його дівчинка Мальвіна

Називала... (Буратіно).

- Допоможе завжди вам,

І птахам, і дітлахам.

Він під деревом сидить,

Добрий лікар... (Айболить).

- Працювала я у хатці,

Танцювала у палаці.

Є така у мене звичка —

Десь губити черевички. (Попелюшка)

- Він веселий й незлобливий,

Цей хороший дивачок.

З ним господар, хлопчик Робін,

І товариш — П’ятачок.

До прогулянок він ласий,

Є на мед чутливий нюх.

Зветься плюшевий ведмедик,

Всім відомо,.. (Вінні-Пух).

- Хто моторчик свій заводить?

З даху в гості хто приходить?

І на свято він дістався —

Скажем дружно: «Здрастуй, ... (Карлсон).

- Народилась я в горошині,

В шкаралупі я жила,

Але якось раз мене

З вікна Жаба понесла.

В старої миші я була,

І з кротом зустрічалась я.

І ластівочка мене на крилах

До тюльпану принесла. (Дюймовочка)

3. Фізкультхвилинка

4. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Олександр Пушкін»

— Де народився видатний російський поет? У якій сім’ї?

— До кого він ставився з особливою любов’ю?

— Які віршовані казки створив О. С. Пушкін?

— Які з них ви читали?

— Які хочете прочитати?

— Сьогодні ми прочитаємо уривки з «Казки про царя Салтана...» у перекладі Наталі Забіли. 

5. Опрацювання першої частини «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна

1) Виразне читання першої частини вчителем.

— Чи подобається вам казка?

— Назвіть персонажів казки.

2) Словникова робота.

Читання тлумачень слів аршин, сваха, обмова у підручнику (с. 138).

3) Читання першої частини учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту першої частини з елементами вибіркового читання.

— Що робили сестри під вікном?

— Про що мріяла кожна з них?

— Хто слухав сестер?

— Що вирішив цар?

— Куди поїхав цар після весілля?

— Який наказ він залишив молодій цариці?

— Хто народився у цариці?

— Що зробила молода мама?

— Чому сестри і сваха захотіли погубити царицю?

— Що вони зробили?

— Який лист написали цареві?

— Як цар відреагував на лист?

6. Фізкультхвилинка

7. Опрацювання другої частини «Казки про царя Салтана...» О. С. Пушкіна

1) Словникова робота.

Читання тлумачень слів зорить і дозор у підручнику (с. 139–140).

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання казки учнями

— Які нові персонажі з’явилися в казці?

— Хто такий Гвідон?

— Що ви можете сказати про княгиню?

— Хто такий Чорномор?

3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Як удалося врятуватися цариці з немовлям?

— Хто дав князеві ім’я Гвідон?

— Як цар Салтан оголосив про своє рішення їхати до Гвідона в гості?

— Які слова свідчать про те, що Гвідон з нетерпінням чекав на гостей?

— Кого він побачив на палубі?

— З якими почестями зустрічав царя Салтана?

— Яке диво побачили гості біля городської брами?

— Що вразило їх на широкому дворі?

— Як цар зустрів царицю?

— Що робили ткачиха й повариха?

— Чому цар помилував їх?

— Прочитайте кінцівку казки.

8. Робота за ілюстраціями

— Розгляньте ілюстрації до цієї казки.

— Кого художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони викори-стали? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів казки? 

— Яким рядкам казки відповідають ілюстрації? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом казки? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Який твір ми вивчали? 

— Хто його автор? 

— Чого вчить нас казка? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати уривки з казки (с. 135–142). 

Літературне читання 4 клас ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ 

Мета: узагальнити знання учнів за розділом «Розповіді про нас самих»; учити порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Учні в групах інсценізують уривок з п’єси-казки «Лисиця, що впала з неба». 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Який розділ ми завершили вивчати? 

— Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи за розділом «Про нас самих». Перевіримо здобуті знання, узагальнимо вивчений матеріал. 

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

1. Гра «Чи уважний ти читач?» 

Тестування 

1. Де жив Езоп? 

а) У Стародавній Греції; 

б) у Стародавньому Римі; 

в) у Стародавньому Єгипті. 

2. Яка мораль байки «Двоє приятелів і ведмідь»? 

а) Не бери чужого; 

б) друзі пізнаються в біді; 

в) семеро одного не ждуть. 

3. Мораллю якої байки є слова «Рука, як кажуть, руку миє»? 

а) «Котова наука»; 

б) «Двоє приятелів і ведмідь»; 

в) «Зозуля й Півень». 

4. Як звали хлопчика з байки «Котова наука?» 

а) Петрусь; 

б) Павлусь; 

в) Івась. 

5. Скільки років Вовк був старостою? 

а) 2; 

б) 3; 

в) 5. 

6. Хто підняв у небо Лисицю? 

а) Журавель; 

б) лелека; 

в) орел. 

Відповіді: 1а; 2б; 3в; 4а; 5б; 6а. 

2. Гра «Хто це сказав?» 

- «Дітоньки любі, не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпинням тієї неправди криє, звичайно, велику правду». (І. Я. Франко) 

- «Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!» (Горобець) 

- «І, прикинувшись собакою, підмовляв мене піти з ним на вечорниці» (Овечка) 

- «Чепурися, Лисько! І люди до тебе йдуть, і звірі! Шапочку тобі малинову несуть!» (Ворона) 

- «Правда, далебі! 

Вже ж недобре лінуватись, 

до роботи не прийматись — 

це скажу й тобі...» (Мурко) 

3. Фізкультхвилинка 

4. «З’єднай назву твору та його автора» 

«Лисиця, що впала з неба»  Олена Пчілка 

«Двоє приятелів і ведмідь»  Леонід Глібов 

«Котова наука»  Езоп 

«Зозуля і Півень»  Неля Шейко-Медведєва 

5. Гра «Вгадай героя твору. Назви твір та його автора» 

- Буркотливий, вайлуватий, 

Ходить лісом дід кошлатий: 

Одягнувся в кожушину, 

Мед шукає і ожину. 

Літом любить полювати, 

А зимою — в лігві спати. 

Як зачує він весну — 

Прокидається від сну. (Ведмідь. Езоп. Байка «Двоє приятелів і ведмідь») 

- Ходить хмуро між дубами, 

Хижо клацає зубами, 

Весь, як є,— 

Жорстока лють, 

Очі в нього так і ллють. 

Зачаївся ось, примовк. 

Грізний звір цей, звісно, ... (Вовк. Неля Шейко-Медведєва. П’єса-казка «Лисиця, що впала з неба») 

- Не князівської породи, 

А ходить в короні, 

Не їздець, а зі шпорами, 

Не сторож, а рано будить. (Півень. Л. І. Глібов. Байка «Зозуля і Півень») 

- Вночі руда дівчина 

Залізла тихо в двір, 

Курей перелічила 

Та й понесла у бір. (Лисиця. Неля Шейко-Медведєва. П’єса-казка «Лисиця, що впала з неба») 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчи речення» 

- Сьогодні на уроці я вчився... 

- Найбільше мені запам’яталося... 

- Урок завершую з ... настроєм. 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Відповідати на запитання рубрики «Перевір свої досягнення» (с. 134). 

Літературне читання 4 клас НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА. ЛИСИЦЯ, ЩО ВПАЛА З НЕБА (П’єса-казка на 2 дії)

НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА. ЛИСИЦЯ, ЩО ВПАЛА З НЕБА (П’єса-казка на 2 дії) 

Мета: ознайомити учнів із творчістю Нелі Шейко-Медведєвої; розширити знання школярів про п’єсу як жанр; поглибити розуміння побудови тексту п’єси; вчити знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, слова, які характеризують дійових осіб, вчити розрізняти характеристики дійових осіб за їхніми висловами, вчинками; розвивати творчі здібності учнів, дослідницькі якості; виховувати правдивість, відповідальність за свої вчинки, вміння тримати слово. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Сьогодні у нас незвичайний урок. 

У світ фантазії зробимо ще один крок. 

А з творчістю ми вже стрічались не раз, 

І знову вона завітала до нас. 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Гра «Дощик» 

Діти читають хором. 

- Накрапає дощ (тихо). 

- Дощ пускається сильніше (голосніше). 

- Злива (голосно). 

- Дощ слабшає (тихіше). 

- Дощ припинився (читання припиняється). 

Бобре, друже, друже бобре, 

Міст зробив ти дуже добре: 

Не бредуть бобри у брід, 

Майстрові кричать: «Привіт!» 

2. Гра «Звуконаслідування» 

- Забивайте цвяхи: Гбду! Гбдо! Гбде! Гбди! Гбда! Гбді! Гбді! 

- Імітуйте кінський тупіт: Птку! Птко! Птка! Птки! Птке! Птки! 

- Кидайте уявні тарілки партнерові: Кчку! Кчко! Кчке! Кчка! Кчки! Кчки! 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання байки Олени Пчілки «Котова наука». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Прочитайте уривок із вірша, роз’єднавши слова. 

Затихнувгомін. Взалізгаслосвітло, 

Івраз, заполонившивсічуття, 

розсунуласьзавіса... 

Ірозквітложиття — мовказка, 

йказка — мов життя. 

— Пригадайте, як називається вірш. Хто його автор? 

— Що показують у театрі? 

— Що таке п’єса? 

— Чим вона відрізняється від творів інших жанрів? 

— Які особливості побудови п’єси? 

— Які п’єси ви читали в 3-му класі?

— Продовжте речення: «Щоб показати п’єсу на сцені, потрібно...».

— Сьогодні ми ознайомимося з п’єсою Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання учнями статті про Нелі Шейко-Медведєву

— Де народилася письменниця?

— Де вона отримала вищу освіту?

— Для кого пише свої твори?

2. Фізкультхвилинка

3. Опрацювання першої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба»

1) Підготовка до читання п’єси вголос.

Читання інструкції (с. 123)

— Як ви вважаєте, між ким відбуватимуться дії твору?

— Що ви знаєте про цих тварин?

— Продовжте думку:

хитрий, як...; покірний, як...; страшний, як...; впертий, як...; боязкий, як...

— Сьогодні ми маємо можливість перевірити правдивість цих сталих виразів. Ось послухайте п’єсу-казку.

2) Читання твору вчителем.

3) Перевірка сприймання.

— Які дійові особи зустрічаються у п’єсі?

— Коли і як з’явилася Лисиця?

— Як вона розмовляє з Вовком?

— Чому Вовк захищає Лисицю?

4) Робота над виразністю читання.

— Які речення за метою висловлювання зустрічаються в тексті найчастіше? Зачитайте кілька окличних речень; питальних.

— Як потрібно читати слова або речення, подані в дужках?

5) Самостійне читання першої дії п’єси учнями (спочатку — повільно, а потім, після кожної вказівки вчителя,— дедалі швидше й швидше; кінцівку — скоро-мовкою).

6) Гра «Хто швидше читає?».

Знайти слова:

- Вовка: «Постривайте! А останнє слово?».

- Лисиці: «Ати, я бачу, розумна пташка...».

- Ворони: «Не добрий, а дурний!».

— Чи сподобалася вам п’єса? Чим саме?

— Чи хотіли б ви дізнатися, що сталося з героями далі?

— Від чого автор застерігає читачів?

7) Гра «Віднімай та додавай, нове слово укладай».

ЗЛЮ + О + ДІ – Ю + ЙКА= ... (Злодійка).

Д__ + К__ + Ч = __ У __ А__ ... (Дукач).

КР + ЛУ – Р + НОК = ... (Клунок).

СІК – ІК + ЕЛЬ + ЧАС – С + НИ = ... (Сельчани).

Ф + ТОР – Т + Т + ЖНЕЦЬ – ЖН – Ь + Я = ... (Фортеця). 

— З усіма відгаданими словами ви зустрінетесь, коли будете читати другу дію п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».

— Прочитайте тлумачення слова дукач у підручнику.

4. Фізкультхвилинка

5. Опрацювання другої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба»

1) Словникова робота.

Читання слів в парі «луною»

Дрижить ополонка наставляє

шановні паморозь натомість

укинути злодійка замислила

фортеця сельчани позбутися

завивши пропонує побачивши

— Прочитайте кожний стовпчик слів на одному диханні. Який з них читати було легше? Чому?

— Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику.)

— Доберіть синоніми до слів замислила (задумала), натомість (замість), злодійка (крадійка).

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання другої дії п’єси учнями.

3) Перевірка сприймання.

— Де відбуваються події другої дії?

— Скільки у ній дійових осіб? Хто вони?

— Чи з’явилися нові дійові особи?

4) Аналіз змісту другої дії п’єси. Вибіркове читання.

— Якої пори року відбувається друга дія казки? Чому ви вважаєте саме так? Доведіть свою думку словами тексту.

— Що вчиняла Лисиця? Як вона ставилася до Вовка?

— Хто допомагав Лисиці в її злочинах?

— Чому вона вирішила позбутися Вовка?

— Як вона хотіла це здійснити?

— Чому Ворона допомагала Вовкові? Поясніть вислів «чорна справа».

— Як усі разом перехитрили Лисицю?

— Від чого автор застерігає читачів? Що засуджує?

6. Спостереження за мовою дійових осіб. Підготовка до інсценізації п’єси

— Хто з дійових осіб не має слів?

— Хто має дуже мало реплік?

— Розкажіть, які дії повинен виконати кожен із них.

— Які зміни настрою слід передати словами Вовка?

— З якою інтонацією потрібно читати слова Сірка, Ворони, Лисиці, Зайця?

7. Інсценізація п’єси

Учні у групах обирають уривок казки для інсценізації (той, що найбільше сподобався). Читають, передаючи характер, настрій дійових осіб за допомогою голосу, міміки, жестів.

8. Гра «Голосування ногами»

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне». 

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Хто автор прочитаної п’єси-казки? 

— Хто головний герой твору? 

— Яким є ваше ставлення до нього? 

— Чия поведінка видалася вам несподіваною? Чому? 

— Учинки кого із персонажів ви засуджуєте, а кого — схвалюєте? Чому? 

— Яку роль хотіли б зіграти у п’єсі? Чому? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Підготувати інсценізацію уривка із п’єси (с. 123–133). 

Літературне читання 4 клас ОЛЕНА ПЧІЛКА. КОТОВА НАУКА

ОЛЕНА ПЧІЛКА. КОТОВА НАУКА 

Мета: збагатити знання учнів про життя і творчість Олени Пчілки; вдосконалювати вміння виразно читати байку, характеризувати дійових осіб, знаходити головну думку, визначити суттєві ознаки байки; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати інтерес до байки, почуття відповідальності. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

- Накрапає дощ (тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше).

- Злива (голосно).

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ припинився (читання припиняється).

Котик, кіт-коточок,

Котивсь, як клубочок,

Закотивсь в куточок

Котик, кіт-коточок.

2. Гра «Актори»

— Прочитайте текст відповідно до авторських ремарок.

Прийшла?! Мені страшно за тебе! (Із острахом)

У всьому вини саму себе! (Із острахом)

Прийшла! Знати, так тому і бути! (Радісно)

Прийшов! Я радий зустрічі з тобою! (Радісно)

Пішов!.. Прийде або ні? Загадка. (З тривогою)

Я вчинила з ним так погано! (З тривогою)

Пішов! Гора повалилася з плечей! (З полегшенням)

Боже борони від цих зустрічей! (З полегшенням) 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання з пам’яті байки Л. Глібова «Зозуля і Півень». 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми докладніше ознайомимося з творчістю української письменниці Олени Пчілки. 

— Пригадайте, які її твори вам відомі? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Читання учнями статті про Олену Пчілку 

— Де і коли народилася Олена Пчілка? 

— Яке її справжнє ім’я? 

— Як її ставлення до життя відбилося в літературному імені? 

2. Розповідь учителя 

— Майже п’ятдесят літ трудилася Олена Пчілка на ниві української культури і літератури, виступаючи як прозаїк, поет, драматург, перекладач, літературний критик, фольклорист, етнограф, видавець, редактор. А крім того вона мала двоє синів і чотири доньки, красивих, розумних, талановитих, які пішли у широкий світ з Косачівського дому. Мудрим і доброзичливим дороговказом, люблячим і строгим поводирем для своїх дітей була мати — Олена Пчілка. 

Ольга Петрівна вчила своїх дітей малювання (у неї самої був хист живописця), музики, історії. Подружжя Косачів виховувало і навчало своїх дітей самотужки: Ользі Петрівні здавалося, що школа зруйнує її намагання виховати дітей «в українській мові». З гордістю і вдячністю Леся Українка називала свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня. А Олена Пчілка по-материнськи пишалась своїми дітьми, турбувалася про кожного з них, з любов’ю розповідала про всіх. 

3. Фізкультхвилинка 

4. Опрацювання байки Олени Пчілки «Котова наука» 

1) Виразне читання байки вчителем. 

— Чи сподобалася вам байка? 

— Які почуття вона у вас викликала? 

— Хто є головними персонажами байки? 

2) Словникова робота. 

— З’єднайте синонімічні пари. 

Наморився         лаяв 

хижа                 справді 

лихословив         утомився 

далебі                 хата 

3) Робота в парах. Читання байки учнями в парах. 

— Поділіть байку на логічно завершені частини. 

4) Читання байки учнями вголос за частинами. 

— У якій частині розкривається мораль байки? Зачитайте. 

5) Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання. 

— Де ходив кіт? 

— Як він відпочивав? 

— З ким його порівнює автор? 

— За що Петрусь Мурка сварив? 

— Що на це відповів кіт? 

— У чому він погодився з Петрусем? 

— За що докоряв хлопчикові? 

6) Робота за ілюстрацією. 

— Розгляньте ілюстрацію до цієї байки. 

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав? 

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів байки? 

— Яким рядкам байки відповідає ілюстрація? 

— Які малюнки створили б ви за сюжетом байки? 

7) Визначення головної думки байки. 

— Які людські вади засуджує автор? 

— Чому байка називається «Котова наука»? 

— Яким у байці зображено котика, а яким — Петруся? 

— У яких рядках міститься мораль байки? 

8) Підготовка до інсценізації байки. 

— З якою інтонацією, силою голосу і яким тоном будете читати слова Петруся? Слова котика? 

— Який оберете темп читання? 

9) Читання байки за особами. 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчи речення» 

- Сьогодні на уроці я вчився... 

- Я запам’ятав... 

- Урок завершую... настроєм. 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати байку (с. 121–123).